Міністерство транспорту україни державна адміністрація залізничного транспорту україни головне управління локомотивного господарства

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЛОКОМОТИВНОГО ГОСПОДАРСТВА

ББК 39.26-08 1-72

 

№ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015

ЗАТВЕРДЖЕНО	наказом Укрзалізниці № 264-Ц від 28 жовтня 1997 р.
ВНЕСЕНО	Головним управлінням локомотивного господарства Укрзалізниці
ЗАТВЕРДЖЕНО ТА ВВЕДЕНО ВДІЮ	наказами Укрзалізниці № 264-Ц від 28.10.97 р. та №312-Ц від 07.06.01 р.

 

ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЛЬМ РУХОМОГО СКЛАДУ НА ЗАЛІЗНИЦЯХ УКРАЇНИ
(Зі змінами та доповненнями згідно з наказом №312-Ц від 07.06.2001 р.)

 

Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України: (Зі змінами та доповненнями згідно з наказом № 312-Ц від 07.06.2001 р.). -К.: -2004.

В Інструкції викладені основні положення щодо обслуговування та експлуатації гальмівного обладнання рухомого складу залізниць. Наведені вимоги з випробування гальм та їх управління для пасажирських, вантажних і моторвагонних поїздів, а також нормативи з гальм і дані для розрахунків показників їх застосування.
Інструкція призначена для працівників залізничного транспорту й може бути використана викладачами і студентами навчальних закладів галузі.

ВСТУП

Ця Інструкція встановлює основні правила і норми експлуатації гальм рухомого складу залізниць України. Правила і норми, встановлені цією Інструкцією, обов'язкові для всіх працівників залізниць, причетних до руху поїздів. Інструкція може бути змінена чи доповнена наказом Укрзалізниці (УЗ). На основі цієї Інструкції управліннями залізниць і депо видаються місцеві інструкції та вказівки. Організація експлуатації, технічного обслуговування гальм рухомого складу і контроль за виконанням вимог інструкцій, наказів та вказівок УЗ з експлуатації гальм покладаються на начальників служб локомотивного та вагонного господарств, пасажирських служб і депо, а також на ревізорів з безпеки руху залізниць України. При обслуговуванні поїзних локомотивів одним машиністом конкретний порядок технічного обслуговування і експлуатації гальм встановлює начальник залізниці залежно від типів локомотивів, роду поїздів і місцевих умов на основі положень цієї Інструкції.

2. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ ЛОКОМОТИВІВ І МОТОРВАГОННИХ ПОЇЗДІВ
(Загальні положення)

Технічний стан гальмівного обладнання перевіряють локомотивні бригади під час приймання локомотивів та моторвагонних поїздів перед виїздом із депо, після відстою їх без бригади, при зміні локомотивних бригад та при виконанні технічного обслуговування ТО-1. При інших видах технічного обслуговування і всіх видах поточного ремонту цю перевірку проводять слюсарі депо і пунктів технічного обслуговування згідно з положеннями Інструкції з технічного обслуговування, ремонту та випробування гальмівного обладнання локомотивів і моторвагонного рухомого складу. Виконання робіт (крім ТО-1) перевіряє майстер (бригадир) і приймальник (перевірку при ТО-2 виконує приймальник за затвердженим графіком) із записом у журналі технічного стану локомотива форми ТУ-152 про справний стан гальмівного обладнання. Запис завіряється підписом майстра та приймальника. Перелік робіт і правила перевірки гальмівного обладнання, виконуваних локомотивними бригадами, встановлює начальник депо і затверджує начальник служби локомотивного господарства згідно з вимогами цієї Інструкції.

ПЕРЕВІРКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ ЛОКОМОТИВІВ

3.1. Перелік робіт, виконуваних локомотивною бригадою при прийманні локомотива
3.1.1. Локомотивна бригада перед виїздом із депо і після відстою локомотива без бригади зобов'язана перевірити на локомотиві:

• рівень мастила в картерах компресорів і маслянках паро повітряних насосів, за необхідності - добавити;
• правильність положення ручок роз'єднувальних кранів гальм;
• наявність пломб: на запобіжних клапанах, на фіксаторі роз'єднувального крана гальмівної магістралі до електропневматичного клапана (ЕПК), на роз'єднувальних кранах на постачальному повітропроводі й на повітропроводі від повітророзподільника до крана № 254, на роз'єднувальних кранах постачального повітропроводу до реле тиску гальмівних циліндрів, на роз'єднувальному крані на повітропроводі від гальмівної магістралі(ГМ) до швидкостеміра, на манометрах, візуальний огляд яких можливий без допоміжної роботи;
• роботу компресорів (пароповітряного насоса) після їх пуску, переконатися в наявності потрібного тиску в системі змащення за показаннями манометра компресора;
• межі тиску в головних резервуарах при автоматичному відновленні роботи компресорів (пароповітряних насосів) та їх відключення регулятором. На електро- та тепловозах, які мають компресор з електроприводом, ці межі тиску мають становити7,5-9,0 кгс/см², на інших тепловозах - 7,5-8,5 кгс/см² чи 7,5-9,0 кгс/см², якщо це встановлено Інструкцією з експлуатації тепловоза, на вантажних паровозах - 9,0 кгс/см², на пасажирських і маневрових паровозах - 8,0 кгс/см². Допустиме відхилення має бути ±0,2 кгс/см². Різниця меж тиску на тепловозах повинна бути не менша 1,0 кгс/см²*;
• щільність зрівнювального резервуара, гальмівної та постачальної мереж, роботу кранів машиніста і повітророзподільника при ступені гальмування, сигналізатора розриву гальмівної магістралі з датчиком № 418, темп ліквідації понад зарядного тиску, регулювання допоміжного гальма на граничний тиск у гальмівних циліндрах, дію електропневматичного гальма (ЕПГ), електричного і ручного гальм; дію пристрою контролю щільності ГМ(перевірку виконувати з обох кабін, крім перевірки щільності ГМ та постачальної мережі);
• стан гальмівної важільної передачі, її запобіжних пристроїв, виходи штоків гальмівних циліндрів, товщину гальмівних колодок та їх розміщення на поверхні кочення коліс;
• проходження повітря через кінцеві крани гальмівної магістралі шляхом не менш як триразового відкриття кінцевих кранів.

Крім цього, локомотивна бригада, яка приймає локомотив, зобов'язана випустити конденсат із головних і допоміжних резервуарів, мастиловологовіддільників, холодильників і маслянок пароповітряних насосів.

3.1.2. Під час зміни локомотивних бригад бригада, яка приймає локомотив, зобов'язана перевірити на локомотиві:

• стан механічної частини гальма, положення режимних перемикачів повітророзподільників, вихід штоків гальмівних циліндрів, візуальний огляд яких можливий;
• наявність мастила в картерах компресорів і прес-маслянці насоса;
• правильність регулювання крана машиніста на підтримку зарядного тиску в ГМ при поїзному положенні його ручки;
• правильність регулювання крана допоміжного гальма локомотива на максимально допустимий тиск при повному гальмуванні;
• положення ручок кранів у обох кабінах;
• напругу джерела живлення електропневматичного гальма;
• правильність з'єднання рукавів і відкриття кінцевих кранів між локомотивом (локомотивами) і першим вагоном, правильність підвішування неробочого рукава;
• дію електроблокувальних клапанів (на локомотивах з електричним гальмуванням).

Локомотивна бригада зобов'язана випустити конденсат із головних резервуарів і мастиловіддільників, за сигнальною лампочкою "ГМ" повинна переконатися в нормальній дії сигналізатора розриву ГМ.

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЛЬМІВНОГО ОБЛАДНАННЯ ВАГОНІВ

Загальні положення

6.1.1. Технічний стан гальмівного обладнання вагонів повинен перевірятись при їх технічному обслуговуванні робітниками пунктів технічного обслуговування (ПТО), контрольних пунктів технічного обслуговування (КПТО) і пунктів підготовки вагонів (ППВ). Виконання робіт контролює старший по зміні чи старший оглядач вагонів, які повинні забезпечити: технічну готовність гальмівного обладнання і ввімкнення усіх гальм у составі, з'єднання рукавів, відкриття кінцевих кранів, встановлену норму гальмівного натиснення в поїзді, а також надійну роботу гальм при випробуванні їх на станції та шляху прямування.

6.1.2. Забороняється подавати під завантаження, посадку пасажирів і ставити в поїзд вагони з несправним гальмівним об ладнанням, а також без пред'явлення їх до технічного обслуго вування та запису в журналі форми ВУ-14 про признання ва гонів придатними до безпечного прямування в поїздах за підпи сом відповідальних працівників.

6.1.3. На станціях формування, обороту і на шляху прямуван ня, де передбачена графіком руху зупинка поїзда для технічного огляду, гальмівне обладнання кожного вагона має бути перевіре не на його справну дію з виконанням необхідного ремонту. На станціях, де немає ПТО, КПТО, ППВ, порядок перевірки технічного стану і ремонту гальмівного обладнання вагонів за їх постановки в поїзди й подавання під завантаження встановлюється наказом начальника залізниці.

6.1.4. Забороняється приступати до технічного обслугову вання гальмівного обладнання вагонів пасажирських поїздів, об ладнаних електроопалюванням, до вимикання джерела живлен ня опалення.

Загальні положення

9.1.1. Встановлені два види випробування гальм — повне та скорочене. Крім того, для вантажних поїздів встановлена перевірка автогальм на станціях і перегонах.
При повному випробуванні автогальм перевіряють технічний стан гальмівного обладнання, цілісність та щільність гальмівної магістралі, дію гальм у всіх вагонах, підраховують натиснення ручних гальм.
При скороченому випробуванні перевіряють стан гальмівної магістралі за дією гальм двох хвостових вагонів. Якщо скорочене випробування виконується після проведеного від стаціонарної компресорної установки повного випробування, то машиніст і оглядач вагонів повинні перевірити щільність гальмівної мережі поїзда з локомотива.
У вантажних поїздах щільність гальмівної мережі машиніст зобов'язаний перевірити також при зміні локомотивних бригад. При перевірці автогальм вантажного поїзда визначаються величина можливої зміни щільності гальмівної мережі і дія гальм вагонів головної частини поїзда.

9.1.2. Повне випробування гальм виконується від стаціонар ної компресорної установки чи локомотива, скорочене — тільки від локомотива.

9.1.3. При випробуванні автогальм у поїзді управління галь мами з локомотива виконує машиніст, а від стаціонарної комп ресорної установки — оглядач вагонів чи оператор. Дія гальм у составі та правильність їх увімкнення повинні перевіряти огля дачі вагонів.

9.1.4. За результатами повного випробування автогальм ог лядач вагонів складає і видає машиністу довідку форми ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справну їх дію (додаток 3). Довідка форми ВУ-45 заповнюється під копірку в двох екземплярах. Оригінал довідки передається машиністу локомотива, а копія зберігається протягом семи діб у посадової особи, яка виконує випробування гальм.
Довідку форми ВУ-45 машиніст повинен зберігати до кінця поїздки, а після прибуття в депо здати її разом зі швидкостемір-ною стрічкою. Якщо виконується зміна локомотивних бригад без відчеп лення локомотива від состава, то машиніст, який змінюється, зобов'язаний передати довідку про гальма машиністу, який прий має локомотив, і на знятій швидкостемірній стрічці зробити за пис: "Довідка ф. ВУ-45 передана машиністу депо ___ (назва депо і прізвище машиніста)".

9.1.5. Щільність гальмівної магістралі від локомотива мають перевіряти машиніст і оглядач вагонів (або спеціально виділений за наказом начальника залізниці працівник) при повному випробуванні автогальм чи скороченому (якщо воно виконується після повноговипробування від стаціонарної установки). При скороченому випробуванні автогальм у інших випадках присутність оглядача вагонів під час перевірки щільності не потрібна.
При складанні та видачі машиністу довідки ВУ-45 результат перевірки щільності гальмівної магістралі поїзда від локомотива записує працівник вагонного господарства, який виконує випробування автогальм; у решті випадків результат перевірки щільності ГМ після випробування гальм записує в довідку ВУ-45 машиніст.

9.1.6. На проміжних станціях та роз'їздах, де відсутні штатні оглядачі вагонів, повне випробування автогальм у поїздах вико нують оглядачі, направлені з найближчих ПТО, КПТО, ППВ, або спеціально виділені за наказом начальника залізниці працівни ки, навчені виконанню операцій з випробування гальм згідно з цією Інструкцією, після здачі ними іспитів на знання ПТЕ, Інструкції з сигналізації та цієї Інструкції.
На станціях, де не передбачені оглядачі вагонів, до перевірки дії автогальм хвостових вагонів при скороченому випробуванні в пасажирських поїздах залучаються провідники вагонів, а у вантажних — працівники, навчені виконанню операцій з випробування автогальм (перелік посад встановлює начальник залізниці).
У пасажирських поїздах до випробування гальм на перегонах залучають начальника (механіка-бригадира) поїзда та провідників вагонів, а у вантажних поїздах на перегонах випробування гальм виконує локомотивна бригада.
Начальника (механіка-бригадира) пасажирського поїзда та провідника хвостового вагона залучають до скороченого випробування гальм на станціях, де не передбачені оглядачі вагонів, і на перегонах за вказівкою машиніста, яка передається по радіозв'язку.

9.1.7. При причепленні на станції, що має ПТО, КПТО, ППВ, до одиничного локомотива групи вагонів незалежно від їх кількості огляд причеплених вагонів і повне випробування авто гальм мають виконувати оглядачі вагонів згідно з вимогами ПТЕ та цієї Інструкції.
На станціях, де відсутні пункти підготовки вагонів до перевезень чи ПТО, кожний вагон перед постановкою в поїзд має бути оглянутий і підготовлений для прямування до найближчої станції, що має ПТО.
Порядок пред'явлення поїздів до технічного обслуговування і оформлення їх готовності, а також порядок огляду та ремонту вагонів перед постановкою їх у поїзд на станціях, де немає пункту підготовки до перевезень чи ПТО, встановлює начальник залізниці. На таких станціях після причеплення до одиничного локомотива не більше п'яти вагонів огляд і повне випробування автогальм виконують без вручення машиністу локомотива довідки ВУ-45, а дані про вагу поїзда, гальмівне натиснення з урахуванням ваги і гальмівних засобів локомотива, дату, час повного випробування гальм, щільність ГМ машиніст локомотива записує в журнал ТУ-152, що зберігається на локомотиві, й розписується разом з помічником. При цьому справні автогальма мають бути ввімкнені на відповідний режим гальмування, за винятком випадків, передбачених для перевезення спеціальних вантажів. Останні два вагони в поїзді мають бути з увімкненими та справно діючими автогальмами. Максимальну швидкість руху поїзда визначають за фактичною наявністю гальмівного натиснення з урахуванням ваги та гальмівних засобів локомотива. Після прибуття в депо машиніст повинен записати на швидкостемірній стрічці дані про випробування гальм.
Поїзд прямує без довідки ВУ-45 до першої станції з ПТО, де має бути виконане повне випробування автогальм, а машиністу видана довідка ВУ-45.

9.1.8. Випробування гальм перед відправленням поїзда слід виконувати після зарядження ГМ тиском, вказаним у табл. 3.2 чи в п. З.2.6. Час від початку відпускання гальм при випробуванні до відправлення на затяжний спуск пасажирського поїзда має бути не меншим 2 хв, а вантажного поїзда — не меншим 4 хв.

9.1.9. Автогальма у сплотках, сформованих з локомотивів та вагонів МВРС, повинні випробовувати оглядачі вагонів разом з провідниками сплоток. Після повного випробування гальм ма шиністу ведучого локомотива видається довідка ВУ-45. При перемиканні повітророзподільника на вантажний режим, а також у пасажирських поїздах вага та гальмівні засоби локомотива (локомотивів) враховуються в довідці ВУ-45.

9.1.10. У пасажирському поїзді на станції спочатку викону ють випробування електропневматичних гальм, а потім автоматичних.

9.1.11. Роботу гальм одинично прямуючого локомотива слід перевіряти на першій станції відправлення локомотивною бригадою, яка зобов'язана перевірити дію автоматичного (без п'ятихвилинної витримки в загальмованому стані) і допоміжного гальм за порядком, встановленим п. 3.2.3, а на проміжних стан ціях — допоміжного гальма.

9.1.12. Відповідальність за правильне випробування гальм у поїздах і достовірність даних довідки ВУ-45 чи журналу ТУ-152 відповідно до своїх обов'язків несуть оглядач вагонів, машиніст, а там, де немає оглядача вагонів, — працівники, які виконують випробування.

9.1.13. Порядок випробування гальм маневрових составів встановлюється в технічно-розпорядчих актах станцій та у наказі начальника залізниці.

9.2. Повне випробування гальм 9.2.1. Повне випробування автоматичних гальм у поїздах слід виконувати:

• на станціях формування та обороту перед відправленням поїзда;
• після зміни локомотива та в разі причеплення його при зміні напрямку руху поїзда;
• на станціях, які розділяють суміжні гарантійні дільниці пря мування вантажних поїздів, при технічному обслуговуванні со става без зміни локомотива;
• на станціях, що знаходяться перед перегонами із затяж ними спусками, де зупинка поїзда передбачена графіком руху;

перед затяжними спусками 0,018 та крутішими повне випробу вання провадять від локомотива з 10-хвилинною витримкою в загальмованому стані. Перелік таких станцій визначає началь ник залізниці.

При визначенні затяжних спусків належить керу ватися наступними значеннями:

Крутизна	Довжина
Від 0,008 до 0,010	8 км і більше
Понад 0,010 до 0,014	6 км
" 0,014 до 0,017	5 км
" 0,017 до 0,020	4 км
0,020 і крутіший	2 км

Затяжні спуски крутизною 0,018 і більше вважаються крутими затяжними.
9.2.2. Повне випробування електропневматичних гальм (ЕПГ) виконується на станціях формування та обороту паса жирських поїздів від стаціонарних пристроїв чи локомотивів.

9.2.3. Повне випробування гальм пасажирських поїздів. Перед проведенням повного випробування гальм слід зарядити ГМ, перевірити цілісність гальмівної магістралі поїзда і переконатися у вільному проходженні стисненого повітря по ній. Для цього оглядач вагонів хвостової групи через оглядача головної групи вагонів поїзда повинен сповістити машиніста по парковому зв'язку чи радіозв'язку про початок проведення перевірки і, дотримуючись особистої безпеки, відкрити останній кінцевий кран хвостового вагона, а після спрацювання прискорювачів екстреного гальмування повітророзподільників вагонів закрити його. У вагонах з гальмами західноєвропейських типів кран слід відкривати на 2—4 с Машиніст локомотива після одержання сигналу про початок перевірки цілісності ГМ повинен поставити ручку крана машиніста в положення III. При спрацюванні автогальм локомотива (визначається за манометром ГМ) необхідно протягнути стрічку швидкостеміра, відпустити гальма поїзда, зарядити ГМ і повідомити про результати перевірки оглядачу вагонів головної групи. Цілісність ГМ слід перевіряти при повністю зарядженій мережі поїзда. При зміні локомотива транзитного поїзда, склад якого не змінювався, цілісність гальмівної магістралі не перевіряють.
Після повного зарядження ГМ поїзда до встановленого тиску машиніст і оглядач вагонів повинні перевірити щільність ГМ. Для перевірки щільності гальмівної магістралі в пасажирському поїзді необхідно перекрити комбінований кран чи кран подвійної тяги і по закінченні 20 с після перекривання крана заміряти падіння тиску в ГМ; зниження тиску допускається не більше ніж на 0,2 кгс/см² протягом 1 хв чи 0,5 кгс/см² протягом 2,5 хв.
Треба перевірити дію ЕПГ при відключеному тумблері дубльованого живлення проводів № 1 і 2. Після зарядження ГМ поїзда до встановленого тиску вмикають джерело електричного живлення — має загорітися сигнальна лампочка "О". За сигналом оглядача вагонів виконують ступінь гальмування постановкою ручки крана машиніста в положення VE до отримання тиску в гальмівних циліндрах локомотива 1,0—1,5 кгс/см², а потім переводять ручку крана в положення IV. При гальмівному положенні ручки крана машиніста на світловому сигналізаторі чи пульті машиніста повинна загорітися лампочка "Т", а напруга джерела живлення має бути не меншою 40 В. При переведенні ручки крана в положення перекриші ця лампочка має погаснути і загорітися лампочка "П". Оглядачі зобов'язані перевірити дію ЕПГ у всьому поїзді та переконатися в їх нормальній роботі. Розмикачем перевіряють напругу ЕПГ у хвостовому вагоні, яка не повинна бути меншою ЗО В при загальмованих ЕПГ.
Після цього за сигналом оглядача "Відпустити гальма" машиніст зобов'язаний відімкнути тумблер ланцюга живлення ЕПГ, залишити РКМ у положенні перекриші. Через 15 с, коли відбудеться відпускання гальм у поїзді, ввімкнути тумблер ланцюга живлення ЕПГ, після чого оглядачі повинні перевірити відпускання гальм у всіх вагонах і повідомити машиністу про закінчення перевірки. Потім машиніст повинен перевести РКМ у поїзне положення, зарядити ГМ поїзда і вимкнути джерело живлення ЕПГ. При випробуванні ЕПГ від переносних чи стаціонарних пристроїв виконують такі ж операції, як і при випробуванні від локомотива, з живленням ГМ стисненим повітрям постійного зарядного тиску.
Допускається перевірка дії ЕПГ в автоматичному режимі повторних ступенів гальмування і відпускання від стаціонарного пульта без розрядження ГМ. У цьому випадку в процесі перевірки оглядачами повного відпускання в ланцюг живлення ЕПГ подається напруга перекриші, яка відключається після закінчення перевірки. Після повного випробування ЕПГ і повного зарядження гальмівної мережі не раніше ніж через ЗО с слід перевірити дію автоматичних гальм за сигналом оглядача вагонів.
Для перевірки автогальм на чутливість до гальмування необхідно зменшити тиск у зрівнювальному резервуарі за один прийом на 0,5— 0,6 кгс/см², після чого на вказану величину РКМ перевести в положення перекриші з живленням. При такому зменшенні тиску всі автогальма у поїзді мають прийти в дію і довільно не відпускатися до моменту їх відпускання краном машиніста.
Оглядачі не раніше ніж через 2 хв після виконаного гальмування зобов'язані перевірити стан і дію гальм у всьому поїзді в кожному вагоні й переконатися в їх нормальній дії після виходу штоків гальмівних циліндрів і притискання колодок до поверхні кочення коліс. Після закінчення перевірки дії на гальмування слід відпустити автогальма переведенням РКМ у поїзне положення.
Оглядачі повинні перевірити відпускання гальм у кожному вагоні після того, як сховався шток гальмівного циліндра і відійшли колодки від коліс. Усі виявлені несправності гальмівного обладнання у вагонах мають бути усунуті, а дія гальм у цих вагонах знову перевірена.

9.2.4. Повне випробування автоматичних гальм вантажних і вантажно-пасажирських поїздів.
Перед початком проведення повного випробування автогальм необхідно зарядити ГМ, перевірити цілісність гальмівної магістралі поїзда і переконатися у вільному проходженні стисненого повітря по ній. Для цього оглядач вагонів хвостової групи по парковому зв'язку або радіозв'язку через оглядача головної частини поїзда повинен повідомити машиністу про початок проведення перевірки, а потім, з дотриманням техніки безпеки, відкрити останній кінцевий кран хвостового вагона і через 5— 7 с закрити його.
Після спрацювання автогальм локомотива, визначеного за загоранням лампочки "ГМ" сигналізатора № 418, машиніст зобов'язаний протягнути стрічку швидкостеміра і виконати ступінь гальмування зниженням тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,5—0,6 кгс/см², якщо лампочка "ГМ" загорається і тухне, то додаткове зниження тиску не потрібне. Після чого через 5—7 с слід виконати відпускання і зарядження гальмівної мережі поїзда і повідомити про результати перевірки оглядачу вагонів головної групи.
Після повного зарядження ГМ поїзда до встановленого тиску машиніст і оглядач вагонів зобов'язані перевірити щільність гальмівної магістралі. Для цього після відключення компресорів регулятором при досягненні в головних резервуарах локомотива граничного тиску (на паровозах шляхом закривання паровипускного вентиля насоса) і подальшого зниження цього тиску на 0,4—0,5 кгс/см² необхідно заміряти час його зниження на 0,5 кгс/см² при поїзному положенні ручки крана машиніста.
Для поїзда з локомотивами в голові найменш допустимий час зниження тиску при перевірці щільності ГМ залежно від серії локомотива, довжини состава і об'єму головних резервуарів вказаний у табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Час зниження тиску на 0,5 кгс/см² у головних резервуарах при перевірці щільності гальмівної мережі поїзда

Серія локомотива	Час, с, при довжині состава в осях
До 100	101 / 150	151 / 200	201 / 250	251 / 300	301 / 350	351 / -	401 / -	451 / 500
ТЕ10.ТГ-106, ТГМЗ, ТГМ5, ТЕМ1.ТЕМ2, ЧМЕ2, ЧМЕЗ, ФД,ЛВ,Л,С, ТЕ, Е (всіх індексів) Є (всіх індексів)
ВЛ60 (усіх індексів),ТЕ1, М62
ВЛ8, ТЕ2, ВЛ10(з№19) ВЛ-11
ВЛ80 (усіх індексів), ВЛ82
ВЛ10(№1-18), 2ТЕ10, 2ТЕ116ТЕЗ, ТГ16.ТГ20, ТГ102, ВЛ11^м, ВЛ85
ВЛ15, 2ТЕ10у

Примітка.
1. Час зниження тиску в головних резервуарах для локомотивів серій, не вказаних у даній таблиці, а також у резервуарах стаціонарних пультів ПТО бра ти за рядком: серія локомотива з відповідним об'ємом головних резервуарів.
2. При роботі за системою багатьох одиниць, коли головні резервуари локомотивів з'єднані в загальний об'єм, вказаний час необхідно збільшувати пропорційно зміні об'ємів головних резервуарів.
3. За перевірки щільності гальмівної мережі вантажного поїзда при підви щеному зарядному тиску 6,0—6,2 кгс/см² норми часу слід зменшувати на 20 %, при зарядному тиску 4,8—5,2 кгс/см² — збільшувати на 10 %.

На вантажних локомотивах, обладнаних пристроєм контролю щільності ГМ, щільність перевіряють за показаннями цього пристрою. При довжині поїзда понад 200 осей оглядач вагонів зобов'язаний зробити замір зарядного тиску в магістралі хвостового вагона за допомогою манометра, який встановлюється на головці з'єднувального рукава останнього вагона, і переконатися, що зарядний тиск не менший від вказаного у п. 9.2.6.
Після закінчення вищевказаних операцій і повного зарядження ГМ, за сигналом оглядача хвостової частини поїзда оглядач головної частини подає машиністу сигнал для перевірки роботи автоматичних гальм. Для цього ручку крана машиніста потрібно перевести із поїзного положення в положення V і знизити тиск у зрівнювальному резервуарі на 0,6—0,7 кгс/см² з наступним переведенням РКМ у положення IV. Через 2 хв після виконаного гальмування оглядачі зобов'язані перевірити стан і дію гальм у всьому поїзді в кожному вагоні і переконатися у їх нормальній роботі на гальмування: виходу штоків гальмівних циліндрів і притисканню колодок до поверхні кочення коліс. Машиніст зобов'язаний перевірити щільність гальмівної магістралі, яка не повинна відрізнятися від щільності в поїзному положенні ручки крана машиніста більше ніж на 10 % у бік зменшення. В іншому випадку оглядачам вагонів необхідно усунути витікання повітря через повітророзподільники, гальмівні циліндри чи авторежими.
Під час гальмування оглядач хвостової частини поїзда повинен заміряти величину виходу штока гальмівного циліндра хвостового вагона, записати номер хвостового вагона, зустрітися з оглядачем головної частини поїзда і ці дані зі своїм підписом у довідці ВУ-45 передати йому. У поїздах довжиною до 350 осей після закінчення перевірки дії на гальмування за сигналом оглядача слід відпустити автогальма переведенням ручки крана машиніста в поїзне положення. У вантажних поїздах підвищеної довжини (понад 350 осей) автогальма відпускають, ставлячи РКМ у положення І і витримуючи до одержання тиску в зрівнювальному резервуарі на 0,5— 0,6 кгс/см² вище зарядного з наступним переведенням її у поїзне положення.
Оглядачі вагонів повинні перевірити відпускання гальм у кожному вагоні поїзда за тим, як ховається шток гальмівного циліндра і відходять гальмівні колодки від коліс. При виявленні повітророзподільників, які не спрацювали на відпускання, не дозволяється відпускати їх вручну до з'ясування причини не- відпускання. Всі виявлені несправності гальмівного обладнання на вагонах мають бути усунуті, дію гальм у цих вагонах слід повторно перевірити зі скороченим їх випробуванням.

9.2.5. Повне випробування автогальм вантажного поїзда пе ред затяжними спусками крутизною 0,018 і більше провадять із зарядним тиском у ГМ згідно з табл. 3.2 чи п. 3.2.6 з витримкою в загальмованому стані протягом 10 хв і перевіркою (перед про веденням випробування) цілісності ГМ всього поїзда відповідно до пп. 9.2.3 і 9.2.4, а також вимірюванням зарядного тиску в ма гістралі хвостового вагона вантажного поїзда за допомогою ма нометра, який встановлюється на головці з'єднувального рука ва останнього вагона. Тиск у магістралі хвостового вагона по їзда вимірюють після повного зарядження гальмівної мережі всього поїзда. Шляхом вказаного вимірювання оглядач вагонів хвостової групи зобов'язаний переконатися в тому, що заряд ний тиск не менший від встановленого п. 9.2.6. За час 10-хви- линної витримки в загальмованому стані жодне гальмо не по винно самовільно відпуститися. В іншому випадку несправності вагонів мають бути усунуті і дія автогальм цих вагонів знову пе ревірена зі скороченим їх випробуванням.

9.2.6. Після закінчення повного випробування автоматичних гальм у поїзді та повідомлення оглядачу хвостової частини (опе ратору) по парковому зв'язку або переносній радіостанції про відпускання гальм усіх вагонів оглядач головної частини пови нен вручити машиністу ведучого локомотива довідку ВУ-45 про забезпечення поїзда гальмами та справну їх дію, а після випро бування з витримкою протягом 10 хв перед затяжними спуска ми в довідці зробити відмітку про виконане випробування. У довідці, що видається на всі види поїздів з локомотивною тягою, слід вказати дані про потрібне і фактичне розрахункове натиснення колодок, кількість ручних гальм в осях для утримання вантажних, вантажно-пасажирських та поштово-багажних поїздів на місці та наявність ручних гальмівних осей у цих поїздах, номер хвостового вагона, величину виходу штока гальмівного циліндра хвостового вагона, кількість (у відсотках) у поїзді композиційних колодок, час вручення довідки та номер вагона, біля якого зустрілись оглядачі під час випробування гальм, дані про щільність гальмівної мережі поїзда, значення зарядного тиску в ГМ хвостового вагона в поїздах довжиною понад 200 осей, підписи оглядачів хвостової та головної груп вагонів.
У довідці на вантажні поїзди довжиною понад 200 осей, а також після випробування перед затяжними спусками крутизною 0,018 і більше слід вказати значення зарядного тиску в магістралі хвостового вагона. При зарядному тиску в ГМ на локомотиві вантажного поїзда 4,8—5,0 кгс/см² чи 5,3—5,5 кгс/см² тиск у гальмівній магістралі хвостового вагона має бути не меншим відповідно 4,0 кгс/см² і 4,5 кгс/см², а при зарядному тиску 6,0— 6,2 кгс/см² — не меншим 5,0 кгс/см². При зарядному тиску в гальмівній магістралі вантажного навантаженого поїзда 5,0—5,2 кгс/см² тиск у ГМ хвостового вагона при кількості осей до 200 має бути не меншим 4,5 кгс/см², а при кількості осей понад 200 — не меншим 4,0 кгс/см².
Машиніст, який отримав довідку, зобов'язаний переконатися в тому, що зазначені в ній дані про гальма поїзда відповідають нормам, встановленим УЗ, і вимогам цієї Інструкції, а також ознайомити з довідкою свого помічника. При прямуванні поїздом з подвійною чи багатократною тягою машиністи всіх локомотивів перед відправленням повинні особисто ознайомитися з даними, вказаними в довідці ВУ-45. Перед відправленням пасажирського поїзда, локомотив якого обладнаний дубльованим живленням проводів № 1 і 2 ЕПГ, необхідно ввімкнути цей тумблер.

Загальні положення

10.1.1. При прямуванні поїзда з локомотивом машиніст та помічник машиніста зобов'язані:

• перед відправленням поїзда короткочасно (на 2—3 с) по ставити РКМ у положення І. Якщо стрілка манометра ГМ пока зуватиме тиск, близький до показання манометра головних ре зервуарів, то це вказує на перекривання кінцевих кранів у го ловній частині поїзда. При переведенні РКМ у положення II буде більш протяжне, ніж звичайно, викидання повітря із ГМ в атмос феру через кран машиніста. В цьому випадку машиністу забо роняється відправляти локомотив з поїздом до перевірки цілісності гальмівної мережі за хвостовим вагоном;
• при виїзді зі станції переконатися, чи немає в поїзді іскріння або будь-яких інших ознак, що загрожують безпеці руху, а також чи не подають сигнали зупинки поїзна бригада, станційні працівники чи працівники інших служб;
• забезпечити режим роботи компресорів (чи пароповітря них насосів) відповідно до п. 3.1.1 і не допускати зменшення тис ку в головних резервуарах нижче від встановлених норм;
• мати гальма готовими до дії, а ручку крана машиніста три мати в поїзному положенні, при якому повинен підтримуватися зарядний тиск у ГМ згідно з табл. 3.2 чи п. 3.2.6;
• при веденні пасажирського поїзда на електропневматич них гальмах мати ввімкнене джерело живлення; напруга в елек тромережі пасажирського поїзда має відповідати п. 3.2.9, а на пульті повинна горіти сигнальна лампочка;
• переконатися в надійній роботі гальм поїзда, перевірити їхню дію під час прямування.

Швидкість прямування поїздів до місця перевірки гальм, залежно від профілю колії, має вказуватися в місцевих інструкціях. Якщо до місця перевірки дії автогальм поїзд прямує на сигнали зменшення швидкості руху чи зупинки, то машиніст, враховуючи профіль колії та дані поїзда, повинен завчасно застосувати гальма і переконатися в їх працездатності.

10.1.2. Дію автогальм на шляху прямування перевіряють, зменшуючи тиск в зрівнювальному резервуарі вантажного навантаженого поїзда та одинично прямуючого локомотива на 0,7— 0,8 кгс/см², у вантажних порожніх, вантажно-пасажирських та пасажирських поїздах на 0,5—0,6 кгс/см². При цьому локомотивне автоматичне гальмо у вантажних поїздах понад 100 осей відпускають. Під час перевірки дії гальм забороняється застосовувати допоміжне і електричне гальма на локомотиві у всіх поїздах.
Після появи гальмівного ефекту і зменшення швидкості на 10 км/год у вантажному навантаженому, вантажно-пасажирському, пасажирському поїзді й одиничному локомотиві та на 4—6 км/год у вантажному порожньому поїзді необхідно виконати відпускання гальм. Вказане зниження швидкості має відбуватися на відстані, яка не перевищує встановлених місцевими інструціями меж згідно з даними табл. 10.1 і 10.2.

Таблиця 10.1

Гальмівний шлях при перевірці дії гальм для вантажних навантажених поїздів із гальмівним коефіцієнтом 0,33