Технічні вимоги до виконання технічного обслуговування гальмівного обладнання вагонів

6.2.1. При технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти:

• зношення і стан вузлів і деталей, відповідність їх встанов леним розмірам. Деталі, у яких розміри вийшли за межі допусків чи не забезпечують нормальну роботу гальм, треба замінити;
• правильність з'єднання рукавів ГМ, відкриття кінцевих кранів між вагонами і роз'єднувальних кранів на повітропрово дах від магістралі до повітророзподільників (ПР), а також їх стан і надійність кріплення, стан електричних контактів головок ру кавів № 369А, наявність ручок кінцевих та роз'єднувальних кранів;
• правильність увімкнення режимів ПР на кожному вагоні з урахуванням наявності авторежиму, в тому числі згідно з наван таженням і типом колодок;
• щільність гальмівної мережі состава, яка повинна відпо відати встановленим нормативам;
• дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працю ють незадовільно, замінити справними. При цьому дію ЕПГ пере вірити від джерела живлення з напругою при гальмуванні не більше 40 В (напруга хвостового вагона повинна бути не меншою ЗО В);
• дію протиюзного і швидкісного регуляторів на пасажирсь ких вагонах із гальмами західноєвропейського типу відповідно до окремих інструктивних вказівок, а також п. 6.2.8;
• на вагонах з авторежимом відповідність виходу вилки ав торежиму завантаженню вагона, надійність кріплення контакт ної планки, опорної балки на візку і авторежиму, демпферної ча стини і реле тиску на кронштейні, ослаблені болти затягнути;
• правильність регулювання гальмівної важільної передачі й дію автоматичних регуляторів, вихід штоків гальмівних циліндрів, який повинен бути в межах, вказаних у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Штока гальмівних циліндрів вагонів

Тип вагона	При відправленні з ПТО, мм	Максимально допустимий при повному гальмуванні в експлуатації (без авторегулятора), мм
Вантажні: з чавунними колодками	75-125 / 40-100
з композиційними 50-100 130 колодками	50-100 / 40-80
Пасажирські: з чавунними і композиційними колодками габариту РІЦ з повітророзподільниками КЕ, ДАКО і чавунними гальмівними колодками вагони ВЛ-РІЦ з візками ТВЗ ЦНІІ "М" з композиційними колодками	130-160 / 80-120 105-115 / 50-70 25-40 / 15-30	180 125 75

Примітка.
1. У чисельнику — при повному службовому гальмуванні, в знаменнику — при першому ступені гальмування.
2. Вихід штока гальмівного циліндра при композиційних колодках на пасажирських вагонах указаний з урахуванням довжини хомута (70 мм), встановленого на штоці.

• Важільна передача має бути відрегульована так, щоб відстань від кінця з'єднувальної муфти до кінця захисної трубки авторегулятора була не меншою 150 мм для вантажних вагонів і 250 мм для пасажирських;
• кути нахилу горизонтальних і вертикальних важелів повинні забезпечувати нормальну роботу важільної передачі до граничного спрацювання гальмівних колодок;
• товщину гальмівних колодок та їх розміщення на поверхні кочення коліс. Не допускається залишати на вантажних вагонах гальмівні колодки, якщо вони виходять з поверхні кочення за зовнішню грань колеса більш ніж на 10 мм. У пасажирських і реф рижераторних вагонах вихід колодок із поверхні кочення за зов нішню грань колеса не допускається.

Товщина чавунних гальмівних колодок повинна бути не меншою 12 мм. Мінімальна товщина композиційних гальмівних колодок з металевою спинкою — 14 мм, з сітчасто-дротяним каркасом — 10 мм (колодки із сітчасто-дротяним каркасом визначаються за заповненим фрикційною масою вушком).
Товщину гальмівної колодки слід перевіряти із зовнішнього боку, а при клиноподібному зношенні — на відстані 50 мм від тонкого кінця. У випадку явного спрацювання гальмівної колодки з внутрішнього боку (з боку гребеня колеса) колодку належить замінити, якщо це спрацювання може викликати пошкодження башмака;
— забезпеченість поїзда потрібним натисненням гальмівних колодок у відповідності із затвердженими Укрзалізницею норма тивами з гальм (додаток 2).

6.2.2. При регулюванні важільних передач вантажних і паса жирських вагонів, обладнаних авторегуляторами, їх привод ре гулюється на вихід штока по нижній межі встановлених нормативів. При цьому на пасажирських вагонах у пунктах фор мування привод регулюють при зарядному тиску в магістралі 5,2 кгс/см² і повному службовому гальмуванні. На вагонах без авторегуляторів важільну передачу слід регулювати на вихід штока, який не перевищує середнє значення встановлених нормативів.

6.2.3. Норми виходу штоків гальмівних циліндрів перед крути ми затяжними спусками встановлює начальник залізниці.

6.2.4. Забороняється встановлювати композиційні колодки на вагони, важільна передача яких переставлена під чавунні ко лодки (тобто валики затягування горизонтальних важелів зна ходяться в отворах, розміщених далі від гальмівного циліндра), і навпаки, не дозволяється встановлювати чавунні колодки на ва гони, важільна передача яких переставлена під композиційні ко лодки, за винятком колісних пар пасажирських вагонів із редук торами, де використовуються чавунні колодки до швидкості руху поїзда 120 км/год.
Шести- і восьмивісні вантажні вагони, а також вантажні вагони з тарою понад 27 т, мають експлуатуватися тільки з композиційними колодками.

6.2.5. Під час огляду состава на станції, де є ПТО, КПТО, ППВ, у вагонів мають бути виявлені всі несправності гальмівно го обладнання, а деталі чи прилади з дефектами замінені на справні.

6.2.6. У пунктах формування вантажних поїздів і пунктах фор мування та обороту пасажирських поїздів оглядачі вагонів зо бов'язані перевірити справність і дію ручних гальм, звернути ува гу на легкість приведення їх у дію і притискання колодок до коліс. Таку ж перевірку ручних гальм оглядачі вагонів повинні провести на станціях з ПТО, КПТО, ППВ, що передують крутим затяжним спускам.

6.2.7. Забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмів не обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей:

• несправні повітророзподільники, електроповітророзпо-дільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера;
• пошкодження повітропроводів: тріщини, прориви, протертості й розшарування з'єднувальних рукавів, тріщини, надломи і вм'ятини на повітропроводах, нещільність їх з'єднань, послаб лення трубопроводів у місцях їх кріплення;
• несправності механічної частини: траверс, триангелів, ва желів, тяг підвісок, авторегулятора важільної передачі, башмаків, тріщини чи зломи в деталях, відколи провушин колодки, непра вильне кріплення колодки в башмаку, несправність чи відсутність запобіжникових деталей та балки авторежиму, нетипове кріплен ня, нетипові деталі та шплінти у вузлах;
• несправне ручне гальмо;
• відсутня ручка кінцевого чи роз'єднувального крана;
• послаблення кріплення деталей;
• невідрегульована важільна передача;
• товщина колодок менша за вказану в п. 6.2.1.

6.2.8. Треба перевірити дію пневмомеханічного протиюзно- го і швидкісного регуляторів вагонів РІЦ на швидкісному режимі ввімкнення гальма при повному службовому гальмуванні. На кожному вагоні слід перевірити дію протиюзного регулятора на кожній осі. Для цього через вікно в корпусі датчика треба провернути інерційний вантаж, у результаті має відбутися викидання повітря із гальмівного циліндра візка, якого перевіряють, через скидний клапан. Після припинення впливу на вантаж він сам має повернутися в початкове положення, а гальмівний циліндр наповнитися стисненим повітрям до першопочаткового тиску, що контролюється за манометром на боковій стінці кузова вагона.
Слід натиснути на кнопку швидкісного регулятора на боковій стінці вагона. Тиск у гальмівних циліндрах має підвищитися до встановленого значення, а після припинення натискання на кнопку — зменшитися до першопочаткового.
Після перевірки слід увімкнути гальма вагонів на режим, який відповідає встановленій на дільницях максимальній швидкості поїзда.

6.2.9. Слід перевірити відстань між головками з'єднуваль них рукавів № 369А і штепсельними роз'ємами міжвагонного електричного з'єднання освітлювальної мережі вагонів у з'єдна ному стані. Ця відстань повинна бути не меншою 100 мм.