ТОП 10:

Вивчення документів та інших письмових джерел.



Одна з основних проблем оцінки персоналу —проблема збирання інформації. На практиці використовуються три основні групи методів збирання інформації: вивчення документів та інших письмових джерел, бесіди й опитування, спостереження.

Вивчення документів та інших письмових джерел включає передовсім вивчення об’єктивних даних про працівника (вік, освіта, стаж роботи, послужний список тощо) та результати його праці. Джерелом інформації про працівника можуть служити первинні документи обліку кадрів, накази, розпорядження, матеріали нарад, зборів. Інформація про результати праці знаходить відображення в матеріалах звітності про виконання працівниками виробничих завдань, особистих творчих планів, про роботу структурних підрозділів і підприємства в цілому.

Використання Інтернет-технологій для підбору персоналу.

З переходом суспільства до постіндустріального етапу розвитку, світ почав характеризуватися випереджаючим розвитком інтернет технологій. Так, компанії, що позиціонують себе як глобальні гравці активно почали впроваджувати інтернет-технології у процеси відбору персоналу. Зокрема, відбір резюме відбувається через сайти компаній, за рахунок цього компанії економлять кошти та час на проведення розширеного типу інтерв’ю та мають змогу одразу відсіювати кандидатів, що не задовольняють компетенція, які потребуються на вакантну посаду. Деякі компанії проводять перший етап відбору – тестування – через інтернет мережі, що економить та зменшує обсяги паперової роботи та передбачає обробку великих масивів інформації в електронному вигляді.

Також, сьогодні існують такі організації, як HeadHunters, які збирать базу резюме спеціалістів і надають компаніям послуги з підбору персоналу. Також, компанії проводять цілі серії випробувань кейсами, написанням есе, діловими іграми, які відбуваються на платформах в інтернеті та дозволяють проводити підбір персоналу із величезної кількості аплікантів, що б було неможливим без використання мережі інтернет.


Види лізингових послуг у галузі управління персоналом.

1) підбір тимчасового персоналу (temporary staffing) - надання лізинговими компаніями тимчасового та сезонного персоналу на короткостроковий термін (на певний проект чи сезонну працю). Задовольняють потребу у працівниках під час сезону відпусток, тривалої хвороби працівника, сезонного навантаження (підвищення об’ємів виробництва, продажів), маркетингових досліджень. Компанія-провайдер самостійно веде пошук потрібних працівників (інколи вони знаходяться в базі даних агенції), відбирає відповідно до вимог замовника, укладає з підібраними працівниками договори підряду та несе відповідальність за них. Перевага - можливість швидкого залучення потрібного працівника на певний строк, відсутність витрат на пошук тимчасових працівників, відсутність витрат на кадрове діловодство та адміністрування усіх видів операційних витрат, можливість припинення співробітництва у короткостроковий термін. В майбутньому цей засіб має користуватись найбільш попитом, враховуючи стійку тенденцію до підвищення потреби підприємств у тимчасових працівниках на нетривалий термін.

2) Лізинг працівників (staff leasing) – надання компанії-клієнту на відносно тривалий строк (від трьох місяців до кількох років) співробітників, які знаходяться в штаті агенції. Частіше всього звертаються, коли виникає потреба у наймі тимчасових працівників певних категорій. Працівники постійно перебувають у штаті лізингових агенцій і залучаються до виконання певних робіт у компанії-замовника. Прикладом - запуск нового проекту, відкриття представництва іноземної компанії. При використанні лізингу працівників компанія-замовник укладає з провайдером договір, особливістю якого є те, що згодом працівник може перейти в штат замовника. Переваги цього виду лізингу персоналу схожі з попереднім, при цьому додаючи можливість комплектації певних відділів чи навіть підрозділів за короткий проміжок часу.

3) Аутсорсінг (outsourcing) . За аутсорсінгу організація віддає частину своїх функцій, які не є профільними, зовнішньому провайдеру. В такому разі організація-користувач купує послугу, а не працю конкретних працівників. Але послуга купується регулярно і працівники провайдера працюють на території організації-замовника використовуючи його виробничі фонди та в його інтересах. Аутсорсінгові послуги виступають як окремі види послуг, але вони не завжди виконують функції лізингу персоналу. Інше кажучи, вони не задовольняють потреби організації у працівниках, при цьому задовольняючи потреби організацій у певних напрямках. Найпоширенішим прикладом аутсорсінгу є бухгалтерський аудит, якій проводять спеціалізовані компанії (наприклад, компанії «Великої четвірки»). Аутсорсінг, як вид лізингу персоналу, допомагає періодично вирішувати організаціям різні види проблем, пов’язані з регулярним залученням висококваліфікованих працівників. З точки зору лізингу персоналу особливістю аутсорсінгу є те, що в договорі між компанією, яка надає послуги аутсорсінгу, та компанією-замовником чітко прописана неможливість переходу працівника в штат компанії-замовника.

Використання інформаційних технологій в управлінні персоналом.

В управлінні персоналом використовується складний та дорогий інструмент, а саме аналітичні експертні системи і системи підтримки прийняття рішень. Вже зараз зрозуміло, що іншого шляху розвитку бізнесу, як використання ІТ-технологій, не існує. Головне питання - їх правильний вибір та впровадження

Сьогодні неможливо уявити велике підприємство без автоматизованої бухгалтерії або електронної пошти, що стало «необхідним мінімумом» автоматизації. З іншої сторони - є підприємства, для яких ІТ являються засобами виробництва, тобто ті, діяльність яких без ІТ неможлива. Це, в першу чергу, телекомунікаційні компанії і компанії фінансового сектору. Головною задачею інформатизації великих компаній та холдингів є налагодження централізованого управління і прозорості, що неможливо без ІТ. При цьому вигоди від автоматизації очевидно практично для будь-якого підприємства. Але проекти по ІТ достатньо довготривалі та дорогі, тому до них звертаються стабільні та розвинуті підприємства


Види та процедура проведення інтерв’ю.

Проведення інтерв'ю та інших процедур відбору персоналу. Зазвичай у процесі вибору використовуються: інтерв'ю, різні іспити, аналіз інформації, що міститься в рекомендаційних листах, заявах, анкетах. Найширше застосовується інтерв'ювання (значною мірою через те, що процедура є дешевою й легкою у використанні). Однак, як показує практика, цей процес недостатньо надійний і не дає обґрунтованих результатів

Інтерв'ю по компетенціях

Мета– зібрати поведінкову інфо про претендента в ситуаціях, що мають відношення до майбутньої роботи. Питання будуються таким чином, що припускають розгорнену відповідь. Претендента просять описати одну-дві історії на певну тему з минулого досвіду. Пропонуючи розповісти про інші ситуації, скажімо, про поведінку в конфліктній обстановці або роботі в умовах, що вимагають витримки, фахівець з кадрів отримує інфо, яка дозволяє прогнозувати поведінку кандидата в аналогічних випадках на новому місці.

CASE-інтерв'ю

Серія стандартних питань-завдань, на які кожен претендент дає свою відповідь. Фактично – це опис деякої гіпотетичної ситуації з подальшим питанням, адресованим претенденту.

Давши відповідь, кандидат може продемонструвати свою професійну придатність, уміння аналізувати, розставляти правильні акценти, взаємодіяти з колегами і підлеглими, знаходити вихід з проблемних ситуацій. Залежно від специфіки відкритої вакансії можуть бути задані «кейси» на наявність креативності, здатності мислити нестандартно.

Стрес-інтерв'ю

На практиці використ досить рідко, в крайньому випадку, фахівці з кадрів дозволяють собі декілька питань «провокаційного» характеру. Стрес-інтерв'ю практикують в тих випадках, коли робота передбачається нестандартна, пов'язана з підвищеними емоційними, фізичними або інтелектуальними навантаженнями.

Структуроване інтерв'ю

Для цього типу інтерв'ю HR-менеджер заздалегідь розробляє спеціальні питання, щоб отримати інформацію про компетенцію співробітника, його відповідність вимогам посади з урахуванням специфіки і стратегії підприємства.

В ході такого інтерв'ю перевіряється стійкість до стресу претендента, наявність у нього лідерських якостей. Крім того, інтерв'юєр по ходу спілкування робить для себе висновки про особові особливості людини, звертає увагу на його позу, рухи, жестикуляцію, міміку.

Важливо все: як кандидат будує свою розповідь, наскільки добре володіє мовою, чи уміє швидко перемикати свою увагу. Інтерв'юєр ставить питання, які допомагають йому визначити інтереси і мотивацію претендента, його потенціал як працівника в конкретних умовах.

Процедура: інфо щодо:

-автобіографічні дані

-загальноосвітній рівень

-практичний досвід

-ха-ка останнього місця роботи

-одержувана винагорода

-індивідуальні ха-ки







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.29.190 (0.006 с.)