Поняття, зміст, особливості авторського права

 

Одним з видів інтелектуальної діяльності є створення об'єктів духовної творчості, що охороняються авторським правом. Цю сферу творчої діяльності часто називають гуманітарною. Методи, форми духовної творчості можуть бути різноманітними. Але спільним між ними є те, що вони завжди є результатом творчого процесу. До духовної творчості належить діяльність зі створення творів літератури, науки, мистецтва. Результатами такої творчості можуть бути оповідальні й поетичні літературні твори, музика, драматичні й кінематографічні твори, картини, фотографії, комп'ютерні програми тощо. Загальними вимогами до об'єктів авторського права є об'єктивна форма, доступна для сприйняття (запис, візуальне зображення, звукове відтворення, схеми, магнітна чи фотоплівка тощо), й творчий характер.

 

У ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» пропонується перелік об'єктів авторського права. До них належать:

 

літературні письмові твори;

усні твори у вигляді виступів, лекцій, промов, проповідей;

музичні й музично-драматичні твори, в тому числі хореографічного характеру;

аудіовізуальні твори, твори образотворчого мистецтва, архітектури, фотографії і твори прикладного мистецтва, ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, сучасні обробки творів, перекладів, аранжування та інші переробки творів, збірники творів, бази даних, комп'ютерні програми тощо.

 

Закон України «Про авторське право і суміжні права» передбачає перелік результатів інтелектуальної діяльності, яким не надається правова охорона в галузі авторського права. Зокрема, не є об'єктами авторського права повідомлення, що мають характер новин дня або про поточні події.

 

Не вважаються об'єктами авторського права офіційні документи, до яких належать закони, укази, інші нормативні акти державних органів. Ці документи можуть бути об'єктом авторського права у разі їх упорядкування у вигляді збірника за тематикою, сферою регулювання тощо.

 

Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» правова охорона не поширюється на ідеї, процедури, методи, процеси, концепції.

 

Одним з основних учасників відносин в галузі авторського права є творець — автор твору. Автором завжди є фізична особа. Це може бути громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

 

Право на творчість є невід'ємним елементом правоздатності фізичної особи. Конституція України (ст. 54) гарантує свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, отож автором може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку і ступеня дієздатності. Фізична особа — творець є первинним суб'єктом авторського права. Але авторські права можуть мати також інші особи — правонаступники. До них належать спадкоємці померлого, особи, яким передано авторські майнові права на підставі договору.

 

За авторами та іншими суб'єктами авторського права визнається авторське право на твори, вперше випущені у світ на території України, на ті, які не випущені, але знаходяться на території України у будь-якій об'єктивній формі. Закон України «Про авторське право і суміжні права» визнає авторське право за авторами та їх правонаступниками на твори, які вперше випущені у світ або знаходяться у будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, але їх авторами є громадяни України або автори мають постійне місце проживання на території України.

 

Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 1886 р. і Всесвітньої (Женевської) конвенції про авторське право 1952 р. Згідно з цими конвенціями кожна держава-учасниця надає громадянам інших держав — учасниць конвенції таку саму охорону авторських прав, як і власним громадянам.

 

Творча праця двох і більше осіб має бути спрямована на досягнення спільного творчого результату. Правовою формою досягнення такого результату є договір про спільну працю над твором. У договорі має бути передбачено порядок використання твору, розподілу винагороди між співавторами та інші умови співпраці. На практиці може виникнути ситуація, коли договір між співавторами не укладений. У такому разі слід керуватися приписами закону.

 

Особливості мають відносини зі створення об'єктів авторського права творцець, який перебуває у трудових відносинах з юридичною особою — працедавцем. Взаємовідносини творця (групи осіб) з працедавцем регулюються договором. Договір повинен визначити коло службових обов'язків автора, до яких належить створення певного роду творів. У договорі можуть бути передбачені умови щодо виплати винагороди автору за створені об'єкти авторського права. При цьому треба розрізняти цивільно-правовий договір на створення об'єкта авторського права і трудову угоду, в якій серед обов'язків працівника передбачена творча діяльність зі створення об'єктів авторського права. Майнові авторські права у такому разі належатимуть юридичній особі — працедавцю. Отже юридична особа — працедавець буде суб'єктом майнових авторських прав. При цьому особисті немайнові права зберігаються за автором.

 

Автору згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» належать немайнові й майнові права, пов'язані зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва. Всі авторські права можна поділити на дві групи: особисті немайнові й майнові.

 

До особистих немайнових прав належить право автора на ім'я. Зміст цього права полягає в тому, що автор може зазначити своє ім'я у творі.

 

Особистим немайновим правом автора є право на недоторканність твору. Зміст цього права полягає в тому, що автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому посяганню на твір, яке може зашкодити честі й репутації автора.

 

Особистим немайновим правом можуть володіти інші суб'єкти авторського права. Так, правонаступники автора, інші суб'єкти авторського права можуть мати певні особисті немайнові права.

 

Окрім особистих немайнових прав, автору та іншим суб'єктам авторського права належать майнові права. Серед них необхідно виокремити виключне право на використання твору в будь-якій формі і в будь-який спосіб. Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного договору (ліцензії) за винятком випадків, передбачених законом.

 

Виключне право на використання твору включає низку повноважень автора чи суб'єкта авторського права щодо результатів творчої діяльності. Зокрема, автор (чи інший суб'єкт авторського права) має виключне право на відтворення твору будь-яким способом і в будь-якій формі. ЦК України (ст. 441) містить положення щодо використання твору. Використанням твору є:

 

опублікування (випуск у світ);

відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;

переклад;

переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни;

включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо;

публічне виконання;

продаж, передача в найм (оренду) тощо;

імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

 

У ст.28 Закону України «Про видавничу справу» від 03.06.1997 р. підкреслюється, що діяльність у видавничій справі не може бути використана для закликів, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення. З метою недопущення зазначених дій у видавничій справі забороняється:

 

розповсюджувати чи виготовляти продукцію, яка містить інформацію, віднесену до недобросовісної реклами, рекламу з використанням державних символів України;

оприлюднювати інформацію, дані, відомості, рекламувати товари, послуги, які можуть завдати шкоди громадянам, підприємствам, установам, організаціям або державі;

розповсюджувати чи виготовляти видавничу продукцію порнографічного характеру і таку, що пропагує культ насильства і жорстокості;

виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, що проповідує релігійні віровчення, які загрожують життю, здоров'ю, моралі громадян, порушують їх права і свободи або закликають до порушення громадського порядку.

 

Автор (інший суб'єкт авторського права) має право на продаж майнових прав на твір. Так, автор літературного твору може продати свої майнові права на нього видавництву. Окрім того, майнові права на твір автор (суб'єкт авторського права) може передати в оренду, тобто тимчасово передати право на твір іншій особі.

 

Законодавством встановлені випадки правомірного використання твору без згоди автора. Йдеться про випадки використання твору без згоди автора на безоплатній основі. Згідно зі ст. 444 ЦК України твір може бути вільно, без згоди автора та інших осіб використаний для цитування в навчальних, наукових виданнях, фонограмах і відеограмах. При цьому необхідно вказати джерела запозичення, ім'я автора. Обсяг використання таких запозичень має бути обумовлений поставленою метою.

 

До майнових прав належить право автора перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання. Для захисту своїх прав автор може використати передбачені законом способи захисту.

 

Майнові права можуть належати роботодавцеві автора, якщо твір створено у зв'язку з трудовим договором. Твір може бути створений на замовлення (ст. 430 ЦК України). У такому разі майнові права належатимуть замовнику.