ТЕМА 7. ОРГАНИ ТА ОСОБИ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА 7. ОРГАНИ ТА ОСОБИ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ.



Лекція 2 години

 

Підстави та мета участі в цивільному процесіорганів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб.

Форми участі в цивільному процесіорганів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб.

Практичне заняття (2 години).

РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ.

1. Перелік органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у цивільному процесі України.

2. Особливості участі в цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

3. Задачі прокурора в цивільному процесі.

4. Підстави участі прокурора в цивільному процесі.

5. Процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.

6. Участь прокурора в суді першої інстанції, в провадженні по оскарженню і перегляду судових рішень та ухвал.

7. Участь в цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування для дачі висновку по справі. Їхні процесуальні права та обов'язки.

 

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за темою:

1.Правове положення у цивільному процесі Уповноваженого Верховної ради України з прав людини.

2. Завдання для самостійної роботи.

Скласти проект ухвали про залучення до участі органу державної влади для подання висновку по справі.

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

Методичні вказівки до вивчення питань теми

Згідно зі ст..3 ЦПК у випадках, встановлених законом, до суду можуть звернутися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Перелік цих органів та осіб зазначений у ст.. 45 ЦПК – це Уповноважений Верховної Ради з прав людини, прокурор, органи держаної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи

У Конституції України закріплено право кожної особи звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого (ст..55), і визначається, що через нього здійснюється парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина (ст.. 101). Зазначені конституційні положення конкретизовані в Законі України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини».

Відповідно до ч.1 ст. 45 ЦПК , с. 13 вищезазначеного Закону Уповноважений може брати участь у розгляді цивільної справи в таких формах: порушення справи в суді, участі у розгляді цієї справи як самому, так і через свого представника (статті 11 і 13 Закону), оскарження постановлених у справі за його зверненням рішень чи ухвал (статті 292, 324, 353 ЦПК), а також подати заяву про перегляд рішення чи ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, чи судового наказу, які ухвалені за його зверненням, у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Прокурор – особливий суб’єкт цивільного процесу, і його участь викликана необхідністю виконання функцій представництва інтересів громадянина або держави у випадках. Передбачених законом (п.2 ст. 121 Конституції України, п.2 ст. 5 Закону України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру»). Тобто ця функція представництва інтересів у суді є для органів прокуратури конституційною.

Розрізняють підстави участі прокурора у цивільному процесі: власну ініціативу та зазначення про це в законі. Так, правовими підставами, що забезпечують участь прокурора в розгляді справи можуть бути: статті 165, 240 СК України; ст.. 281 ЦПК, статті 30-32 Закону України від 16 червня 1992р. «Про об’єднення громадян”, ст.. 37 Закону України від 25 червня 1991р. «Про охорону навколишнього середовища.

Згідно з ч.5 ст. 36¹ Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави представництва інтересів у суді та форми його здійснення.

Стаття 45 ЦПК України визначає процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі.

Перша форма – це звернення до суду з позовами і заявами щодо захисту прав, свобод та інтересів інших осіб або державних або суспільних інтересів та участь у цих справах. Розгляд цих справ передбачений у позовному, наказному та окремому провадженні.

Друга процесуальна форма – здійснення представництва інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК України та іншими законами на будь-якій стадії цивільного процесу, тобто коли його участь визнається обов’язковою як за його звернення, так і за зверненням до суду інших осіб.

Статтями 45 і 46 ЦПК України також регулюються процесуальні відносини, пов’язані з участю у цивільному процесі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальним законодавством передбачено лише дві форми їх участі у цивільному процесі: звернення до суду у випадках, встановлених законом, із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів (ч.1 ст. 45 ЦПК), залучення судом до участі у справі або участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень (ч.3 ст. 45 ЦПК). Слід видзначити, що участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цивільному процесі є обов’язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає за це необхідне.

Участь у цивільному процесі інших суб’єктів, передбачених ст. 45 ЦПК, а саме: фізичних та юридичних осіб, тобто профспілок, підприємств, установ чи організацій, можлива лише в одній формі – у випадках, встановлених законом, вони можуть звернутися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та взяти участь у цих справах.

Таким чином, на відміну від прокурора, який самостійно визначає підстави для представництва в судах і форму його здійснення, органи державної влади, місцевого самоврядування й інші особи уповноважені порушувати цивільні справи на захист, сврбрд та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів тільки у випадках, передбачених законом. Ці випадки зазначені у багатьох нормах матеріального та процесуального права.

 

ВИРІШИТЬ ЗАДАЧІ.

Задача 1.

Прокурор Овідіопольського району Одеської області в інтересах Веселого Л.І. подав до фабрики позов про поновлення на роботі і стягнення зарплати за час вимушеного прогулу. На судове засідання Веселий не з'явився, заяви, що пояснює причину його неявки в суд не надійшло.

Як повинен діяти суд?

 

Задача 2.

Бершадський місцевий суд Вінницької області припинив провадження по справі у зв'язку з тим, що прокурор, який подав позов до будівельного управління № 1 тресту «Укрспецбуд» в інтересах Бойко І.Д. про відшкодування шкоди, заподіяної йому в результаті нещасного випадку, відмовився від підтримки позовних вимог.

Чи має право прокурор, який подав позов, відмовитися від нього?

Які наслідки відмови прокурора, коли позов був поданий ним?

 

Задача 3.

Прокурор району подав в інтересах Сафронової А.М. позов про відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника, до автотранспортного господарства № 2.

Сафронова від позову відмовилась.

Яке процесуальне положення прокурора?

 

Задача 4.

Від батьківського комітету школи та опікунської ради району до прокурора надійшла заява про те, що учні 5 та 7 класів Климов Л.М. та Климов А.В. не відвідують школу внаслідок того, що їхні батьки перешкоджають їм у цьому, примушують працювати цілими днями в домашньому господарстві – доглядати худобу та обробляти город, не пускають погуляти з іншими дітьми. Перевіркою заяви було також встановлено, що батьки дітей не піклуються про них, ніде не працюють та зловживають алкоголем.

Як належить діяти прокурору?

Визначить учасників процесу по цій справі.

 

Задача 5.

У справах щодо встановлення юридичних фактів суд залучив до участі в справі для надання висновку наступні органи державного управління:

· по встановленню факту реєстрації шлюбу, необхідного для одержання пенсії в зв’язку зі смертю годувальника, - органи РАЦСу;

· по встановленню належності трудової книжки особі, ім'я якої вказано в книжці, але яке не збігається з ім'ям, вказаним у паспорті, - організацію, яка видала книжку і відмовилася внести до неї відповідні виправлення;

· у справах по встановленню факту володіння особою спадковим майном та визнання родинних відносин для одержання спадщини – райфінвідділ;

· у справах по визнанню встановлення факту каліцтва на виробництві – профспілковий комітет організації.

 

Чи правильні такі дії суду? Визначить справи, у розгляді яких можлива участь фінансових органів, органів соціального захисту та ін.

 

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти:

1. Цивільний процесуальний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 08.10.2004 - 2004 р. - № 40, / 40-42 /, Ст. 1530, Ст. 492.

2.Цивільний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 03.10.2003 – 2003. - № 40. – Ст. 356.

3.Сімейний кодекс України //Відомості Верховної Ради України вiд 31.05.2002 – 2002. - № 21. – Ст.135.

4.Кодекс законів про працю України //Відомості Верховної Ради УРСР вiд 17.12.1971 - 1971 р.

5. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року //Голос України від 11.12.1991 .

6. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 травня 1991 р.//Відомості Верховної Ради УРСР від 16.07.1991 1991 р., № 29, стаття 377

7. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. //Відомості Верховної Ради України офіційне видання від 08.10.1991

1991 р., № 41, стаття 546

8. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.95.1997р. //Відомості Верховної Ради України від 25.06.1997 1997 р., № 24, стаття 170.

9. Про судовий збір. Закон України від 8.07.2011р. //Офіційний вісник України вiд 12.08.2011 - 2011 р., № 59, стор. 110, стаття 2349.

10. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. №393/36-ВР //Відомості Верховної Ради України. –1996. –№ 47. – Ст. 256.

11. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5 травня 2001року//Відомості Верховної Ради України від 08.06.2001 2001 р., № 23, стаття 118 є

12.Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991року.//Відомості Верховної Ради УРСР від 23.07.1991 1991 р., № 30, стаття 379.

13.Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року.//Відомості Верховної Ради України від 24.09.1996 1996 р., № 39, стаття 181.

14.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» від 12 червня 2009 р. № 2.

15.Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 19991 р. № 7 //Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах. – К.,2007. – С. 122-131.

16.Правіла опіки та піклування: Затв. Наказом Державного комітету у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99. - № 34.

17.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1972 р. № 3.

18.Постанова Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. № 11.

19.Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 р. № 5.

20.Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи” від 18 вересня 1987 р.

21.Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами Житлового кодексу України” від 12 травня 1985 р.

 

Спеціальна література:

22.Батанов О. Місцевий уповноважений з прав територіальної громади в механізмі захисту прав людини (проблеми теорії та практики) //Право України. – 2001. – № 2. – С.44.

25.Гузь Л.Е. Подготовка некоторых категорий гражданских дел к слушанию и особенности их рассмотрения. Кн. 1. – Х., 2002. – С.69.

26. Грошевой Ю.М. Прокурорський нагляд в Україні. – К., 1993.

27. Давидов В., Руденко М. Прокурор на захисті держави і громадянина // Голос України. 13 жовтня 1998. – С.11.

28. Давиденко Л.М. Ціль, завдання і функції прокуратури. – Харків, 1992.

28.Заворотько П.П., Штефан М.И. Особи, які беруть участь у справі. - К., 1967. - С. 37-51.

30.Задніпровський О. Права прокурора в світлі нової Конституції України // Право України. – 1997, № 1.

31.Иск прокурора в гражданском судопроизводстве. Мет. пособие. – М., 1989.

32.Косюта М. Правове регулювання представницької функції прокуратури // Право України. – 1997, № 12. – С. 53-57.

33. Косюта М.В. Питання правового регулювання представницької функції прокуратури // Проблеми організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах. – Зб. наук. праць. – Х., 1998. – С. 189-194.

34.Литвак О.М., Шумський П.В. Функції прокуратури України. – Хмельницький, 1998.

35. Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія „Судова практика”. – Харків: Харків юридичний, 2005. – С. 268-281.

36.Марочкін І. та ін. Організація судових та правоохоронних органів. – Х., 2000.

37. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України /За ред. Є.О.Харитонова. – К.,2006. – С.43.

38. Науково-практичний коментар до Закону України „Про прокуратуру»: Зб. нормативних актів / Упоряд. Т.Ф.Варфоломеєва, С.В. Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

39. Радченко М., Глаговський В. Представництво прокурора інтересів громадян або держави (теоретичний і практичний аспект) // Право України. – 1997, № 11.

40. Руденко Н.В. Основы теории представительства прокуратурой интересов государства в арбитражном суде. – Алчевск, 1999. – С.10-109.

41.Суботін С., Червяков О., Марочкін І. Представницькі функції прокурора // Право України. – 1997, № 11.

42. Тимченко Г.П. Проблеми форм захисту цивільних прав та інтересів, що охороняються законом // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 1. – С. 211-214.

43 Хаманева Н.Ю. Уполномоченный по правам человека – защитник прав граждан. – М.1998. – С. 64-66.

44. Штефан М.Й. Проблеми теорії і практики правового регулювання цивільних правовідносин // Проблеми методології сучасного правознавства. – К., 1996. – С. 113.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.95.208 (0.013 с.)