Метод навчання за ключовим словом.

Слова групуються за певними ознаками – буквосполученнями, голосною у відкритому/закритому складі. Наприклад:

pl a te p e n ch alk ni ght

l a te t e n ch eese bri ght

t a ke m e n ch ild li ght

Спочатку учні прочитують однотипні слова за вчителем, при цьому їм пропонується запам’ятати ключове слово, яке, як правило, стоїть першим у списку. У подальшій роботі, коли учні читають слова самостійно, вони орієнтуються на читання відповідного ключового слова. У разі потреби вчитель відсилає учнів до ключового слова, нагадуючи їм тим самимим, як читається те чи інше слово.

Метод навчання техніки читання за правилами.

Засвоєння правил читання дозволяє учням впевненіше орієнтуватися в розмаїтті мовного матеріалу. Уже в перший рік учні вчаться читати слова всіх чотирьох типів складу:

1 тип – відкритий склад: plate

2 тип –закритий склад: pen

3 тип – голосна + r: ir, ur, or, er,

4 тип – голосна + r+e: are

Найдоцільнішим вважається комбінування елементів кількох методів.

Вправи для навчання техніки читання.

Вправи на розвиток графемно-фонемних зв’язків.

При виконанні вправ цієї групи активно використовується розрізна азбука.

1.Учитель показує велику й малу букву або лише одну з них і озвучує її, учні повторюють.

2.Учитель послідовно показує вивчені букви, діти читають їх.

3.Учитель пропонує для читання пари букв, наприклад, подібні якимось елементами: b-d, m-n, f-r, w-v, y-g, t-f, a-d, b-h, u-n; літери, подібні до букв рідної мови, які читаються зовсім відмінно: a,e, p, u, x, y, m; літери, подібні до літер рідної мови за формою і читанням: e, I, k, j, t.

4.Читання буквосполучень: ar, er, ir, sh, ck тощо. Важливо, щоб буквосполучення асоціювалися з певними звками.

5.Визначення кількості букв /звуків у слові.

6.Показати букву, що відповідає названому вчителем звуку.

7.З ряду слів вибрати ті, що починаються з певної букви.

8.Скласти вимовлене вчителем слово з карток алфавіту.

9.Визначити подібність і розходження в словах: is-ice, form-from, men-man etc.

Вправи з техніки читання ізольованих слів та словосполучень.

1.Визначити тип складу в даних словах (І, ІІ, ІІІ, ІV): pin, kite, girl, pine, park, bag.

2.Згрупувати слова відповідно до типу складів.

3.Підібрати слова, що римуються: bad, dog, bus, come, cry, log, red, some, try, us, head, fog.

4.Прочитати незнайомі слова за правилами читання.

5.Відгадати пропущену літеру, прочитати слова: -er, -ake, -k, -ar, c-t, b-x, hous-.

6.Використовуючи картки з літерами, скласти пари слів з однією й тією ж голосною у відкритому й закритому складі. Прочитати слова.

7.Прочитати про себе словосполучення і підібрати до них відповідні малюнки (напр.: a short ruler, a long pencil, a black box, a red flower).

8.Знайти “заховані” в оточенні інших літер слова і прочитати їх.

9.Запам’ятати слова, які на картках швидко показує вчитель (3-5) і відтворити їх якомога точніше вголос.

Вправи на прогнозування форми слова

1.Розшифрувати орфограми і прочитати одержані слова: bde, amp, ptael, ogd.

2.Скласти слова з окремих букв.

3.Прочитати слова з пропущеними буквами.

4.Прочитати незнайоме слово в опорі на правило /таблицю.

5.Скласти слово з окремих частин (на картках).

6.Прочитати речення, вставляючи у пропуски відповідні слова.

Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення

1.Слухаючи диктора, стежте по книжці і промовляйте речення вголос.

2. Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і показуйте жестом (рухом руки знизу догори або згори донизу) межі синтагми.

3.Так же відмічайте інтонаційний тип фрази.

4.Визначте тип речення (інтонації), поставте в ньому знаки словесного наголосу, поділіть на синтагми.

5.Прочитайте речення (текст) уголос після попередньої фонетичної розмітки.

6.Прочитайте речення, змінюючи логічний наголос.

Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту

1.Прочитайте текст/уривок тексту за певний час.

2.Прочитайте речення з поступово нарощуваними елементами: Children go to school. Children go to school in the morning. Every day children go to school in the morning.

3.Прочитайте речення з карток,які демонструє вчитель в швидкому темпі.

4.Прочитайте текст і швидко знайдіть відповідь на запитання вчителя.

 

Лекція 12.

Навчання аудіювання.

Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного мовлення.

У процесі навчання іноземної мови (ІМ) аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є метою та засобом навчання ІМ, служить для досягнення практичної, освітньої, розвиваючої та виховної цілей навчання.

Аудіювання є метою навчання. Учень повинен розуміти зміст аудіотексту при його одноразовому пред’явленні. Тексти містять певну кількість слів, що не вивчалися. Учні мають навчитися здогадуватися про значення невідомих слів за контекстом та звуковою формою цих слів, а також розуміти загальний зміст повідомлення, ігноруючи несуттєву інформацію.

Як засіб навчання ІМ аудіювання дає можливість оволодіти звуковою стороною ІМ, (фонемним складом та інтонацією), сприяє засвоєнню лексичного складу мови та її граматики, полегшує оволодіння говорінням, читанням і письмом.

Аудіювання пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності.

Воно має безпосередній зв’язок з говорінням. Говоріння та аудіювання –дві взаємопов’язані сторони усного мовлення. Фази аудіювання та говоріння в спілкуванні чергуються. Аудіювання –не тільки сприймання інформації, але й підготовка у внутрішньому мовленні відповідної реакції на почуте.

Аудіювання та читання пов’язані їх належністю до рецептивних видів мовленнєвої діяльності (МД), де проходить сприймання, розуміння та активне перекодування інформації: в аудіюванні – через слуховий канал, в читанні – через зоровий. Читання – це перекодування графічної мови у звукову: навіть читаючи про себе людина ніби чує текст, який сприймає.

Аудіювання пов’язане і з письмом. У процесі графічного оформлення висловлювання людина промовляє і чує те, що пише.

 

Труднощі аудіювання.

Суб’єктивні труднощі.

а) зумовлені індивідуально-віковими особливостями стухача.

1.Недостатньо розвинуті особливості учнів: кмітливість, уміння слухати та швидко реагувати на сигнали усної комунікації (паузи, логічні наголоси, риторичні запитання, вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, уміння співвідносити тему повідомлення з широким контекстом).

Спосіб подолання труднощі: Розвивати зазначені індивідуально-психологічні особливості.

б) зумовленііндивідуально-психологічними особливостями слухача: недостатньо розвинені слухова чутливість, слухова пам’ять, ймовірне прогнозування, увага, вмотивованість.

Спосіб подолання труднощі: працювати на розвитком цих якостей.

Об’єктивні труднощі:

А) Зумовлені умовами пред’явлення тексту

1. Занадто швидкий темп мовленнєвих повідомлень.

Спосіб подолання труднощі: Сповільнювати швидкість пред’явлення за рахунок збільшення тривалості пауз між смисловими частинами. (Середній темп мовлення в англійській, німецькій та французькій мовах –250 складів за хвилину).

2. Кількість прослуховувань. Одноразовість пред’явлення, пов’язана зі специфікою перебігу природного усномовленнєвого спілкування.

Спосіб подолання труднощі: навчити учнів перепитувати, просити повторити, уточнювати.

3. Джерело аудіювання. Використання ТЗН.

4. Опори. Наявніст/ відсутність вербальних та невербальних опор/

Б) Пов’язані зі сприйманням певного виду мовлення – діалогічного /монологічного.

Способи подолання труднощів: важливо вчити сприймати обидві форми говоріння.

В) Пов’язані з мовною формою –фонетичні, лексичні, граматичні.

Спосіб подолання труднощі: слід на передтекстовому етапі знімати згадані лінгвістичні труднощі.

Г) Пов’язані зі змістом: розуміння предметного змісту (фактів); розуміння логіки викладу (зв’зків між фактами); розуміння загальної ідеї, мотивів вчинків.