Добуток розчинності, умови утворення осаду 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Добуток розчинності, умови утворення осаду



Для насиченого розчину важкорозчинної сполуки AmBn, що здатна до дисоціації добуток рівноважних молярних концентрацій утворених йонів при даній температурі є сталою величиною і має назву добуток розчинності.

ДРAmBn= [An+]m ∙ [Bm-]n, де

ДРAmBn – добуток розчинності речовини AmBn, що дисоціює за рівнянням AmBn = mAn+ + nBm-;

[An+]m та [Bm-]n – рівноважні молярні концентрації утворених йонів у ступенях відповідних стехіометричних коефіцієнтів рівняння хімічної реакції.

У тому випадку, коли добуток рівноважних молярних концентрацій (ДК) іонів електроліту перевищує добуток розчинності ДКAmBn > ДРAmBn, утвориться осад.

 

Завдання:

- У дві пробірки внести по 1мл розчину Pb(NO3)2 з молярною концентрацією 1,0∙10-3 моль/л.

- У першу пробірку додати 1мл розчину KCl з молярною концентрацією 5,0∙10-2 моль/л.

- У другу пробірку додати 1мл розчину KI з молярною концентрацією 5,0∙10-2моль/л.

- Занести результати спостережень до таблиці. Розрахувати ДК для відповідних продуктів. Зробити висновок про перебіг хімічних процесів, навести рівняння реакцій.

 

Таблиця

Електроліт c 0(X), моль/л V0(X), мл спостереження ДР, моль33 ДК, моль33
Рb(NO3)2 1,0∙10-3        
KCl 5,0∙10-2        
KI 5,0∙10-2        
PbCl2       1,7∙10-5  
PbI2       8,7∙10-9  

 

Рівноважні молярні концентрації йонів розраховують виходячи з формули:

с(Х)·V(X) = с0(Х)·V0(X).

с(Pb2+) = = моль/л

 

с(Cl‾) = = моль/л

 

с(I‾) = = моль/л

 

 

ДK(PbCl2)= [Pb2+] [Cl-]2 = = моль33

 

ДK(PbI2)= [Pb2+] [I-]2 = = моль33

 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Заняття 11. Визначення окисно-відновного потенціалу.

 

Мета (знати, вміти):

– пояснювати механізм утворення електродних потенціалів;

– аналізувати принципи методу потенціометрії і робити висновки щодо його використання в медико-біологічних дослідженнях;

– вимірювати окисно-відновні потенціали та прогнозувати спрямованість окисно-відновних процесів;

 

Основні поняття теми заняття: провідник, електрод, електродний потенціал, електродні процеси, гальванічний елемент, електрорушійна сила.

Література:

1. Медична хімія: Підр. для ВНЗ/В.О. Калібабчук, І.С Чекман, В.І. Галинська та інш.; Під ред. В.О. Калібабчук.- К.: ВСВ Медицина, 2013 – 390 с. [154-177]

2. Медична хімія: Підр. для вузів/В.О. Калібабчук, Л.І. Грищенко, В.І. Галинська та інш.; Під ред. В.О. Калібабчук.- К.: Інтермед, 2006 – 460 с. [185-205]

 

Теоретичні питання:

Роль електрохімічних явищ в біологічних процесах.

Електродні потенціали та механізм їх виникнення. Рівняння Нернста. Нормальний (стандартний) електродний потенціал. Нормальний вод­невий електрод. Вимірювання електродних потенціалів. Електроди ви­значення та електроди порівняння. Хлорсрібний електрод. Іонселективні електроди. Скляний електрод.

Гальванічні елементи.

Дифузійний потенціал. Мембранний потенціал. Біологічна роль дифузійних та мембранних потенціалів. Потенціал пошкодження. Потенціал спокою. Потенціал дії.

Роль окисно-відновних реакцій в проце­сах життєдіяльності. Окисно-відновний потенціал як міра окисної та відновної здатності систем. Рівняння Петерса. Нормаль­ний окисно-відновний потенціал.

Прогнозування напрямку окисно-відновних реакцій за величинами окисно-відновних потенціалів. Еквівалент окисника та відновника. Значення окисно-відновних потенціалів у механізмі процесів біологіч­ного окиснення.

Потенціометрія. Потенціометричне визначення рН, активності іо­нів. Потенціометричне титрування.

 

Тести та вправи до самостійної роботи:

1. Провідником І роду є:

а) залізо; б) сірка; в) фосфор; г) розчин солі; д) розчин Н2О2.

 

2. Провідником ІІ роду є:

а) розчин солі; б) мідь; в) графіт; г) сірка; д) йод.

 

3. В яких одиницях вимірюється електродний потенціал:

а) В/м; б) В; в) Кл∙В; г) Дж; д) Кл?

 

4. Чому дорівнює потенціал хлорсрібного електрода як електрода порівняння при 298К:

а) 0,222В; б) 0,240В;

в) 0,201В; г) 0,0201В?

 

5. Який знак заряду виникає на цинковому електроді при зануренні його в розчин ZnSO4:

а) “+”; б) “-“; в) 0?

 

6. Яку пару електродів необхідно застосувати для визначення окисно-відновних потенціалів:

а) водневий та скляний; б) хлорсрібний та платиновий;

в) цинковий та мідний; г) золотий та скляний?

 

7. У розчин якої солі треба занурити цинкову пластину, щоб одержати цинковий електрод:

а) K2SO4; б) CuCl2; в)CuSO4; г)ZnSO4; д) Al(NO3)3?

 

8. Який метал треба занурити в розчин FeSO4, щоб звільнити цей розчин від домішків катіонів купруму (ІІ):

а) Fe; б) Ag; в) Au; г) Pt?

 

9. Чому дорівнює вираз , при розрахунках за рівняннями Нернста і Петерса, якщо Т = 298К:

а) ; б) ;

в) ; г) ?

 

10. Чому дорівнює універсальна газова стала (R) у рівняннях Нернста і Петерса при розрахунках:

а) 8,31∙ 103 ; б) 8,31 ;

в) 8,31 ; г) 8,31 ?

 

11. У гальванічному елементі при його замиканні відбувається:

а) окисно-відновна реакція; б) реакція приєднання;

в) реакція розпаду; г) реакція іонного обміну.

 

12. Які електроди треба взяти для визначення молярної концентрації оцтової кислоти в розчині:

а) скляний та платиновий; б) мідний та цинковий;

в) хлорсрібний та скляний; г) платиновий та хлорсрібний?

 

13. Як змінюється потенціал Гіббса в гальванічних процесах:

а) ΔG>0; б) ΔG=0; в) ΔG<0?

 

14. Який із наведених електродів використовують як електрод порівняння:

а) скляний; б) цинковий; в) мідний; г) платиновий; д) хлорсрібний?

 

15. Як зміниться маса цинкової пластинки, зануреної в розчин CuSO4:

а) зменшиться; б) збільшиться; в) не зміниться?

 

16. Яка система має найбільшу окисну здатність:

а) E = - 0,201В; б)E =0,201В;

в) E =0,340В; г) E =1,500В?

 

17. При якій із наведених температур потенціал мідного електроду буде мати найбільше значення:

а) Т=273К; б) Т=283К;

в) Т=298К; г) Т=340К?

 

18. Написати рівняння Нернста для цинкового електрода (Zn/Zn2+).

 

19. Написати рівняння Петерса для електрода Pt/Fe3+, Fe2+.

 

20. Яка активність катіонів купруму (ІІ) в розчині, якщо потенціал мідного електроду дорівнює його стандартному значенню:

а) 0,1моль/л; б) 1моль/л; в) 2моль/л; г)0,2моль/л; д)10моль/л?

 

21. Який з гальванічних елементів є концентраційним:

а) Cu/c1(CuNO3)2//c2(AgNO3)/Ag; б) Cu/c1(CuSO4)//c2(CuSO4)/Cu;

в) Zn/ZnSO4//CuSO4/Cu; г) Zn/ZnSO4//KCl, AgCl/Ag?

 

22. Чому дорівнює окисно-відновний потенціал системи Fe3+/Fe2+,якщо співвідношення активностей цих іонів у розчині дорівнює 1 при температурі 298К:

а) EFe /Fe =E0Fe /Fe -0,059B; б) EFe /Fe =E0Fe /Fe + 1B?

в) EFe /Fe =E0Fe /Fe -1B; г) EFe /Fe =E0Fe /Fe + 0,059B

д) EFe /Fe =E0Fe /Fe ?

 

23.Розрахувати ЕРС гальванічного елементу при 298К, складеного з двох срібних електродів з с 1(Ag+)=10-3моль/л і с 2(Ag+)=10-1моль/л.
24.Розрахувати ЕРС гальванічного елементу при 298К, складеного з двох водневих електродів з і .
25. Розрахувати ЕРС гальванічного елементу при 298К складеного з срібного електрода з с (Ag+) = 10-3моль/л і цинкового електрода з с (Zn2+) = 10-2моль/л. , .  

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 530; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.3.195 (0.069 с.)