Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стилі як загальні мистецькі форми в історії кульутри

Поиск

Зазвичай поняття напрям, перебіг і стиль є синонімами класифікації різних мистецьких епох. іноді поняття стиль може означати будь-яке окреме явище в мистецькому напрямку або течії. У західній художній культурі перші два значні напрями відрізняються в епосі середньовіччя. 1-Перший напрямок романське мистецтво (10-12вв.) Поняття "романський" походить від слова "римський", в архітектурі культових будівель романська епоха запозичила основоположні принципи цивільної архітектури. Романське мистецтво відрізнялося простотою, величністю. 2-Другий напрямок-Готичне мистецтво. Поняття готика походить від поняття варварський. Готичне мистецтво відрізнялося своєю піднесеністю, готичним соборам було притаманне прагнення вгору і характерний багатий зовнішній і внутрішній декорум. Готичне мистецтво відрізнялося містичним характером, багатим і складним символічним поруч. Зовнішня система стін, велику площу стіни займали вікна, дрібна деталізація. 3-Третій напрям - Епоха відродження яка характеризується гуманістичними і антропоцентрическими тенденціями зумовила пріоритет чуттєвого начала. Душевно природне в людській культурі стало домінуючим принципом. Епоха Відродження не створила будь-якого виділяється і характерного для всього культурного простору Західної Європи мистецького спрямування. 4-Першим з напрямків після Відродження стало борокко (скромний) воно відрізнялося химерністю стилю, містицизмом. Однак на відміну від Готичного стилю мало не стільки сокральним, скільки світського характеру і користувалася досягненнями мистецтва відродження. Головний прояв-Палацово-паркова архітектура. 5 - Класицизм спирався на зразки римської художньої культури. Для нього характерна гармонія, домірність у творах мистецтва, чітка ієрархія жанрів. Класицизм протиставляв чуттєвості, змінити, мужності. У драматичних творах класицизм зумовив закон триєдності, який означав єдність часу, місця, дії. 6 - Романтизм. Романтичне мистецтво заперечувало класицизм звинувачуючи його у штучності художніх законів і методів. Воно мало на меті звільнити горизонти творчості від чого б то не було обмежує творче натхнення. Романтизм відрізняло - всечеловечность, універсальність. У той же час він відрізнявся прагненням глибше проникнути в епохи минулого, пізнати давні спадщини. 7-реалізм-характерне прагнення до правдивого відображення реальної дійсності в якому підкреслюється передусім соціальний зміст. Реалістичне мистецтво розкривало людину як істоту певне соціальними процесами. 8 - Натуралізм. Завдання-Розкриття різних прихованих потайних сторін людського життя. 9 - Модернізм-загальне позначення худ. Тенденцій, шкіл, течій, діяльність окремих майстрів 20 ст. поривають з традиціями мистецтва і вважають формальний експеримент основою свого творчого методу. Поява пов'язана з кризою культури 20 ст. і з технічним прогресом. Основна тема-самотність і розгубленість людини у світі натовпу. У рамках виділяють безліч течій а) Фавизм-відсутність гармонії б) експресіонізм в) Сюрреалізм
г) Абстракціонізм (відволікання) виділяють геометричний і експресивний e) Оп-Арт - створити ефект використання оптичних коштів.

Структурно-антропологічна ситуація Леві-Строса

Антропологічна, або функціональна, концепція культури представлена в працях видатного англійського етнографа і соціолога Б.К. Малиновського (1884—1942), французького етнолога і соціолога К. Леві-Строса (1908—1991), американського етнографа А. Кребера (1876—1960) та багатьох інших. Сутність цієї концепції полягає в тому, що виникнення й розвиток культури пов'язується з потребами людства. Б.К. Малиновський потреби, що обумовили виникнення культури, ділить на первинні, похідні та інтегративні. Первинні потреби спрямовані на продовження роду і забезпечення його життєдіяльності, їм відповідає розвиток знань, освіти, житлових умов. Похідні потреби спрямовані на виготовлення і вдосконалення знарядь праці. Їм відповідає розвиток економіки і культури господарювання. Інтегративні потреби проявляються в необхідності згуртування і об'єднання людей, в потребі авторитету. Задоволенню цих потреб відповідає політична організація суспільства. Відмінність між культурами обумовлена різними способами задоволення потреб. На основі обробки великого етнографічного матеріалу Б.К. Малиновський сформулював основні принципи функціонального аналізу культури. По-перше, кожна культура, як функціональна єдність суспільства, є цілісною. По-друге, кожний тип цивілізації, кожна традиція чи звичай (або вірування) виконують важливу для культури функцію. По-третє, кожний елемент культури є незамінним, оскільки він забезпечує цілісність культури. Культура в інтерпретації вченого постає як складне утворення, повна система взаємозв'язаних та взаємообумовлених соціальних інститутів, що задовольняють біологічні і власне культурні потреби людей. Відсутність рівноваги між соціальними інститутами приводить до руйнування культури як цілісного організму. Вагомий вклад у розвиток антропологічної концепції вніс відомий французький вчений К. Леві-Строс, застосувавши теорію інформатики і методи структурної лінгвістики. Основну увагу він приділив вивченню процесу виділення людини з природи і переходу її до культури. Тому об'єктом його дослідження стала культура первісного суспільства. Вчений розвиває принцип ієрархії культурних систем, розкриває ізоморфний характер зв'язку між ними і робить висновок, що людська культура є цілісним утворенням. Леві-Строс відстоює ідею європоцентризму і доводить необхідність відновлення єдності чуттєвого і раціонального начал культури, що втратила західна цивілізація. Вчений намагається зблизити гуманітарні науки, в центрі уваги яких вивчення людини, і природничі науки, що досліджують закономірності природи. Такий підхід дозволяв йому більш предметно дослідити особливості культури даної цивілізації, розкрити її роль у взаємозв'язку людини і природи.

Теорія виховання Дж. Локка

Джон Локк (1632-1704) відомий як творець класичного сенсуалізму, творець трактату "Досвід про людський розум".Локку першому вдалося довести, що мислення загального грунтується на чуттєвому сприйнятті сущого та сутності, що знання загального та істина побудовані на досвіді. Сенсуалізм у теорії пізнання Локка тісно пов'язаний з методологічним емпіризмом: він визнає роль розуму, однак обмежує його значення. Функція розуму полягає, за Локком, в комбінуванні емпірично створених суджень. Він заперечує існування "вроджених ідей" і стверджує поняття "рефлексу". Продуктивним методом створення наукових знань визнається індуктивний метод Декарта. Душа людини (мислення), на думку Локка, позбавлена вроджених ідеальних структур, ідей, понять, принципів. Він проголошує душу "чистим аркушем", на який лише досвід накладає свої письмена. Локк запропонував поділ якостей на первинні та вторинні, уявлення про які виникають на підставі зовнішнього досвіду. Первинні якості виникають через вплив на наші органи чуття об'єктів з різноманітними властивостями. Вони свідчать про різноманітність світу. Такими визнаються просторові властивості, маса, рух тощо. Уявлення про вторинні якості виникають внаслідок різноманітності наших органів чуттів: смак, колір, запах, звук тощо. Ці властивості існують лише для нашої свідомості, наших почуттів. Проблему вирізнення первинних і вторинних якостей Локк визнає як найважливіша для філософії, науки, бо якщо перші е реальними сутностями світу, то другі — лише номінальними, а люди часто не бачуть різниці між ними і приписують дійсності такі властивості, яких реально не існує. Локк відрізняє два ступені знання: правдоподібне та беззаперечне. Незаперечне знання є продуктом мислення, міркування. Воно не може бути отримане шляхом безпосереднього зовнішнього досвіду. Правдоподібне — продукт безпосереднього емпіричного досвіду. Таке знання дає відповідну думку, яка ще не пройшла процедури міркування, порівняння з іншими думками. Саме беззаперечне знання має наукове значення. Це знання має три стадії: спекулятивну (інтуїтивну, яка опирається на узагальнююче мислення внутрішнього досвіду); демонстративну (така, що є міркуваннями над даними зовнішнього досвіду); чуттєву (яка керується уявленнями безпосереднього чуття). Філософія Локка настільки вплинула на світогляд англійців, що сьогодні часто вказують: "для англійців висновки, побудовані на спостереженні емпірії, означають те саме, що і філософствування". Вплив Локка на світову філософську думку визначається тим, що після нього філософія, відокремлена від здорового глузду, який спирається на дані чуттів, визнається схоластичною і не вартою уваги.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 220; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.15.92.58 (0.009 с.)