Доведіть доцільність використання ампліфікаційних дієслів. Яка їх роль у тексті? Які мовні елементи увиразнюють загальний настрій текстів?

Рекомендована література

Основна:

1. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. — К., 1993.

2. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.

3. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. – К., 1999.

4. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К., 2004.

5. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч. 1. – К., 1972.

6. Сучасна українська мова. Морфологія. / за ред. І.К.Білодіда. – К., 1969.

7. Сучасна українська мова /за ред. А.Грищенка.-К., 1997.

8. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ.- К., 2006.

9. Український правопис.-К., 1993

10. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс. – К.: Вища школа, 2007.

Додаткова:

1. Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці. – К : НМК ВО, 1990. – 132 с.

2. Загнітко А.П. Структура та ієрархія валентних значень дієслова. – К : НМК ВО, 1990. – 64 с.

3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. – Донецьк: ДонДУ, 1996. –436 с.

4. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К.: Наук. думка, 1971. – 315 с.

5. Шевчук О.С. Семантичні можливості граматичних форм способу дієслова в сучасній українській літературній мові // Семантика і функції граматичних структур. – К.: УМК ВО, 1991. – С.38-50.

6. Шевчук О.С. Семантичні можливості граматичної категорії часу в сучасній українській мові // Грамматическая семантика глагола и имени в языке и речи. – К.: УМК ВО, 1988. – С.61-68.

Довідкова:

1. Алексієнко Л.А., Козленко І.В. Граматичний словник українських дієслів. У двох томах. – Т.1. – К., 1998.
2. Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

Основні лінгвістичні поняття:

Категорія способу, дійсний спосіб, наказовий спосіб, умовний спосіб, категорія часу, теперішній час, майбутній час, минулий час, давноминулий час, категорія особи, безособові дієслова.

Завдання до самопідготовки:

1. Опрацювати теоретичний матеріал за рекомендованими джерелами. Доповнити конспекти лекцій. Записати до лінгвістичних словничків визначення поданих термінів.

2. Виконати такі вправи:

· Пояснити лексичне значення безособових дієслів і ввести їх у речення.

Світає, вечоріє, розвидняється, вимокло, нудить, коле, не хочеться, не спиться, не судилося, не щастить.

· Виписати дієслова, визначити їх спосіб, час, особу чи рід, число. Відзначити випадки вживання форм одного часу у значенні іншого.

1. З горя лине горобчик до мами, плаче мама гіркими сльозами. Тато каже: “Тікай, лобуряко! Бо коли б ще і ти не заплакав”. І поплентавсь горобчик із дому. 2. Шпак бурчить: “З ним водитись негоже! Він шпачат зіпсувать мені може”. 3. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі. Ну, хай би кривдив він малят, але й мене він просто зо світу жене. З-під носа вихопить шматок. “Це не про твій, — кричить, — роток!” А сам мерщій на гілку — скік! 4. Вся малеча дріботить, знявши писк і галас. Раптом хтось як закричить: “Утікайте зараз!” Жовтодзьобий горобець впав серед подвір’я та й стрибає навпростець, розпустивши пір’я. “Це моє пшоно, моє! Хто вхопив зернинку?” — Та курчатко як штовхне, та як дзьобне в спинку (З тв. М.Пригари).

· Визначте спосіб дієслів у поданих реченнях

1. Уздовж дороги стояла пшениця, колосок до колоска (Є. Гуц.). 2. Дніпро синій шумів, і легкий туманець качався над ним (М. Вовч.). 3. О пісне! Де тих слів мені добрать, які б тебе були, святої, гідні! (М. Рил.). 4. Грай, моя пісне, як вітер сей грає! 5. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, росте у вашому садочку? (М. Коц.). 6, Ой не шуми, луже, зелений байраче! Не плач, не журися, молодий козаче (Н. тв.). 7. У цю пору в поле вже виїхали б трактори з сівалками (О. В.). 8. Батьку, ми ровесники з тобою. Обірвав свинець твої літа. Над твоєю двадцять третьою весною вічність проліта (Б. Ол.).

 

· Переписати речення. Підкреслити дієслова, визначити час та спосіб. Провідміняти виділені дієслова в теперішньому та минулому часі, підкреслити їх особові закінчення.

1. Відбагряніло, відпадало,

Візьметься попелом за мить.

Відгомоніло, відридало,

Віддаленіло, відспівало,

Та все щемить, та все болить.

Віджевріло, відгримотіло.

Лиш десь насподі, в глибині...

Відтанцювало, відбриніло,

Відшаленіло, відраділо,

Та все відлунює мені.

 

Боїться лиш твого дихання,

Боїться доторку долонь,

Щоб знов не вибухнуть коханням,

Жагучим, буйним чаруванням,—

А як згасить отой вогонь?

(В. Малишко)

2. Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку пагорба, переможцем поглянути на засніжене село, що бавилось димами, всістись на свого самоката і — гайда, гайда, гайда на весь дух донизу! Машинерія твоя летить, аж гуде, вітер у вухах пересвистує, збоку собаки гавкають, на дзвіниці дзвонять, перед тобою хати хитаються, підстрибують, уся земля йде обертом, а ти, мов кум королю, розсівся на своїх ногах, щоб не так мерзли, і переганяєш дівчат або якогось страхополоха, з розгону врізаєшся у чиїсь санчата і м'ячем вилітаєш на сніг. А ззаду ще й ще хтось наїжджає на тебе, і вже росте отакенна купа, в якій усе регоче, верещить, клубочиться, видирається наверх і жужмом котиться вниз (М. Стельмах).