Економічна суть і значення страхування

 

Страхування – це економічна категорія, яка є складовою частиною фінансів. Економічна суть страхування пов’язана із створенням цільових грошових фондів, які формуються за рахунок грошових внесків юридичних і фізичних осіб, з наступним їх використанням на відшкодування шкоди, спричиненої стихійними лихами або іншими обставинами. Формування страхових фондів страхування і компенсація матеріальних витрат юридичних та фізичних осіб здійснюється за допомогою економічних відносин через обіг грошових засобів. Практично це перерозподільчі відносини, що виникають в процесі формування і використання фондів грошових засобів, які виникають через страхування як фінансову категорію.

Згідно закону України „Про страхування”, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Об’єктами страхування можуть виступати: життя і здоров’я людей; майно громадян і підприємств; транспортні засоби; вантажі; підприємницькі ризики; відповідальність.

У страхуванні обов’язковою є наявність двох сторін страховиків і страхувальників. Страховики – це юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних або командитних товариств, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальники – це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до чинного законодавства.

Страхування має такі характерні риси:

- цільове призначення акумульованих у фондах коштів. На практиці існують три основні форми страхових фондів: фонд самострахування; централізовані загальнодержавні резервні фонди; фонди страхування (страховиків). Вони витрачаються тільки на покриття втрат за настання раніше обумовлених випадків;

- імовірнісний характер відносин, оскільки наперед невідомо, коли настане відповідна подія, яка буде її сила і кого із страхувальників вона зачепить;

- поверненість коштів, оскільки вони призначені для виплат всій сукупності страхувальників (але не кожному страхувальнику окремо).

Основний спонукальний мотив страхування – це ризиковий характер суспільного виробництва і життя людини. Страхування є основним методом зниження рівня ризику несприятливих наслідків при настанні певних подій, на випадок яких воно й здійснюється. Страхові ризики бувають майнові, фінансові, економічні, політичні, природні тощо.

Майновий ризик – можливість випадкової загибелі чи пошкодження майна від пожежі, повені, землетрусу та інших лих. Фінансовий ризик – ризик у кредитній угоді; ризик, пов’язаний з непередбаченим зростанням витрат внаслідок інфляційного процесу тощо. Економічний ризик – можливість понесення втрат внаслідок випадкового характеру рішень, що приймаються (наприклад, ризик, пов’язаний з можливістю отримання збитку в результаті вкладення капіталу в неперспективний об’єкт). Політичний ризик – небезпека, яка загрожує суб’єкту зі сторони державних органів за політичними мотивами (військові дії, заборона на торгівельні і валютні операції тощо). До природних ризиків належать такі явища як засуха, повінь, градобиття тощо.

Значення страхування проявляється в:

- зниженні рівня ризику несприятливих наслідків операцій чи подій;

- економічній стабільності за рахунок відшкодування шкоди і втрат;

- участі тимчасово вільних коштів страхових фондів в інвестиційній діяльності;

- поповненні доходів державного бюджету за рахунок частини прибутку страхових організацій.

 

Форми і види страхування

 

Страхування здійснюється у двох формах: добровільній і обов’язковій.

Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страховиком і страхувальником. Правила добровільного страхування визначаються страховиком самостійно і відповідності із ЗУ „Про страхування”. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування.

Обов’язковим є страхування, яке здійснюється в силу закону з метою забезпечення соціальних інтересів громадян та інтересів держави. До сфери обов’язкового страхування належать: медичне страхування; особисте страхування медичних працівників, працівників відомчої та сільської пожежної охорони, спортсменів вищої категорії, спеціалістів ветеринарної медицини; страхування цивільної авіації; відповідальності морського перевізника щодо відшкодування збитків, завданим пасажирам, багажу, пошті, вантажу, третім особам тощо; цивільної відповідальності власників транспортних засобів; страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну та інші види. Види, умови та порядок проведення обов’язкового страхування визначається відповідними законами України.

Умовно види страхування можна поділити на чотири групи: особисте страхування; майнове страхування; страхування відповідальності; страхування комерційних ризиків.

Особисте страхування. Об’єктами особистого страхування можуть бути майнові інтереси, пов’язані із життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника чи застрахованої особи. Суть договору особистого страхування полягає в наступному: за ним одна сторона (страховик) зобов’язується за обумовлену договором плату (страхову премію), яку сплачує інша сторона (страхувальник), виплатити одноразово або виплачувати періодично обумовлену договором суму (страхову суму) у випадку нанесення шкоди життю чи здоров’ю страхувальника чи іншої названої в договорі особи, досягнення ним певного віку чи настання в його житті іншої передбаченої договором події. Право на отримання страхової суми належить особі, на користь якої укладений договір.

Майнове страхування. За договором майнового страхування одна сторона (страховик) зобов’язується за обумовлену договором плату за настання передбаченої в договорі події відшкодувати іншій стороні (страхувальнику) спричинені внаслідок цієї події збитки в застрахованому майні або збитки в зв’язку з іншими майновими інтересами страхувальника в межах визначеної договором суми. Найбільш розповсюдженими видами майнового страхування є: страхування майна підприємств і організацій, населення; страхування вантажів; протипожежне страхування; страхування літаків та морських суден тощо

При страхуванні відповідальності об’єктом страхування виступає відповідальність перед третіми особами, яким може бути нанесена шкода внаслідок якої-небудь дії чи бездіяльності страхувальника. Страхування відповідальності – це різновид майнового страхування. Найбільший інтерес в цьому виді страхування викликає страхування відповідальності за життя пасажирів і збереження їх багажу при повітряних, морських, річних і залізничних перевезеннях.

Страхування комерційних ризиків. Суть цього виду страхування полягає в зменшенні ризику здійснення підприємницьких угод за рахунок страхування. Найбільш розповсюдженим є страхування банківських кредитних ризиків (за неповернення кредиту кредитна організація отримує страхове відшкодування, яке частково чи повністю компенсує розмір кредиту).

 

Страховий ринок України

 

Страховий ринок – це система правових та організаційних заходів з реалізації страхових послуг. Об’єктом страхового ринку є страхова послуга. Суб’єктами ринку є страховики, страхувальники, страхові агенти, страхові брокери, держава.

Страхові брокери – це, як правило фізичні особи, які здійснюють діяльність на ринку страхових послуг у формі надання консультацій як страховикам, так і страхувальникам.

Страхові агенти – це фізичні особи, які діють від імені страховика і за його дорученням укладають договори страхування.

Страховий ринок України перебуває на такому етапі свого розвитку, який характеризується:

1) зменшенням чисельності страхових компаній;

2) збільшення статутного капіталу цих компаній;

3) темпи зростання страхових платежів перевищують темпи зростання страхових виплат;

4) досить ризиконасичені для страхових компаній страхові послуги із страхування майна і страхування фінансових ризиків;

5) відсутністю транснаціональних страхових компаній або їх філій. Українське законодавство не дає змоги їх створювати, що зумовлено захистом національної страхової системи від конкуренції з боку іноземних страхових компаній і використанням вільних коштів страховиків для інвестицій у власну економіку. В той же час іноземні страхові компанії активно проникають в Україну за перестрахувальними схемами і мають з цього немалі прибутки;

6) страховий ринок України охоплює не більше 10% ризиків, що є в державі, в той час, як в США цей показник становить понад 90%;

7) гармонізацією видів страхування з прийнятими у світі традиціями. Адаптовано 17 стандартних вимог, прийнятих у ЄС; проведена структуризація страхового ринку, відбувається інтеграція України з Європейським страховим ринком.

Отже, страхова система України набуває цілком цивілізованого вигляду і стає одним із вирішальних чинників фінансової стабілізації та розвитку національної економіки.

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте соціально-економічну сутність, об'єктивну необхідність і роль майнового та особистого страхування у забезпеченні безперервності суспільного виробництва.

2. Охарактеризуйте класифікацію страхування за об'єктами і за ознакою ризику.

3. Охарактеризуйте сутність, умови, види, форми і роль страхування:

а) майна юридичних і фізичних осіб; б) особистого; в) кредитних і фінансовій ризиків; г) медичного; д) цивільної відповідальності; е) екологічного; є) перестрахування.

4. Що ви розумієте під поняттям "страховий ринок" і його організа­ційною структурою?

5. Який стан розвитку страхового ринку в Україні на сучасному етапі?

Рекомендована література:

1. Закон України «Про страхування» від 04.10.2001р. № 2745-ІІІ, Київ.

2.Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навч. посібник / С.В. Ковальчук, І.В.Форкун– Львів: "Новий світ-2000", - 2006.- C. 401-448.

3. Ковальчук С.В., Форкун І.В. Фінанси. Навч. Посібник / С.В. Ковальчук, І.В.Форкун– Львів: "Новий світ-2000",-2008. - С. 102-111.

4.  Страхування: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. МАУП, 2007. – 448 с.

Тема 10. Фінансовий ринок

10.1.  Сутність та структура фінансового ринку

10.2. Валютний ринок

10.3. Ринки кредитних ресурсів і цінних паперів

10.4. Фондова біржа