Тема. 12. Фінансовий менеджмент

 

12.1. Сутність, мета та завдання фінансового менеджменту

12.2. Функції та механізм фінансового менеджменту

12.3. Базові концепції фінансового менеджменту

 

12.1. Сутність, мета та завдання фінансового менеджменту

 

Фінансовий менеджмент - одна з ключових підсистем загальної системи управління підприємством. Існує цілий ряд визначень фінансово­го менеджменту. Зокрема, під фінансовим менеджментом розуміють:

1) систему управління формуванням, розподілом та використан­ням фінансових ресурсів господарюючого суб'єкта та ефективним кругообігом його коштів;

2) систему взаємовідносин між різними суб'єктами з приводу за­лучення та використання фінансових ресурсів;

3) науку і практику управління фінансами підприємства, спрямо­вану на досягнення його тактичних і стратегічних цілей;

4) управління фінансовими ресурсами і майном підприємства;

5) управління системою грошових відносин (фінансами), що ви­ражаються у створенні доходів (грошових фондів та ресурсів), здійсненні витрат (розподіл і перерозподіл фондів, ресурсів), контролі ефективності названих процесів;

6) управління активами та пасивами підприємства з метою підт­римки платіжного балансу і забезпечення необхідної ліквідності підпри­ємства; управління фінансовими потоками підприємства.

Фінансовий менеджмент як наука - це система принципів, методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства та органі­зації обороту його коштів.

У відношенні до фінансового менеджменту вживають поняття: фінансове управління, управління фінансами та управління фінансовим станом. Фінансовий стан підприємства - економі­чний стан, який характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємст­ва, необхідних для його господарської діяльності.

Доцільно розрізняти фінансовий менеджмент у вузькому сенсі сло­ва - як управління фінансовими ресурсами чи фінансовими потоками (традиційне розуміння) і фінансовий менеджмент в широкому розумінні - як фінансове управління або управління фінансовим станом підприємства (управління підприємством в цілому), взаємозв'язок всіх компонентів (галузей) менеджменту з позиції досягнення бажаного фінансового ре­зультату. Отже, під фінансовим менеджментом можна розуміти фінансове управління підприємством, тобто управління з точки зору досягнення ба­жаного фінансового результату або управління фінансовим станом підп­риємства.

Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства в поточному й перспективному періодах, що виражається в забезпеченні росту ринкової вартості їхнього капіталу. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом рішення ряду за­вдань, основними з яких є: розрахунок заданого рівня основних показників розвитку компанії в майбутньому періоді, у першу чергу рівня обсягу випуску (реалізації) продукції й прибутку від операційної діяльності; визначення необхідної величини й структури виробничих ре­сурсів і її оптимізація; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ре­сурсів, у тому числі за рахунок залучення власного й позикового капіталу, оптимізація співвідношення між ними; розробка й проведення політики ефективного перерозподілу й використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у різних напрям­ках, включаючи розподіл між окремими видами діяльності, між окремими видами активів та ін.; здійснення вибору між ризиком і прибутковістю, що полягає у виборі прийнятного сполучення: максимізації прибутку підприємства при прийнятному рівні фінансового ризику або мінімізація рівня фінансового ризику при заданому рівні прибутку; забезпечення фінансової стабільності підприємства за рахунок постійної підтримки високого рівня платоспроможності та фінансової стабільності.

Рішення поставлених завдань припускає дотримання основних принципів фінансового менеджменту, до числа яких належать: орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства; вибір оптимального з погляду прийнятих критеріїв управлінсько­го рішення на основі аналізу всіх можливих альтернативних варіантів ро­звитку, що забезпечують досягнення поставленої мети; комплексний характер формування управлінських рішень, що припускає необхідність розробки й прийняття взаємозалежних рішень по всій керованій системі; високий динамізм управління, основою якого є постійний моні­торинг і облік зміни зовнішнього середовища й внутрішніх параметрів розвитку компанії.