Місцезнаходження (місце проживання), поштові та пла-тіжні реквізити сторін.

При цьому вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (номер рахунка, назва банку) контрагентів контракту.

За домовленістю сторін у контракті можуть визначатися додаткові (несуттєві)умови. У разі їх порушення однією із сторін інша сторона не має права відмовити-ся від прийняття товару та розірвати контракт, а може тільки вимагати виконаннязобов'язань та відшкодування збитків.

До додаткових належать умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців контракту, агентів, перевізників, ви-значення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документа-ції на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, мит, зборів, різ-ного роду захисні застереження, з якого моменту контракт починає діяти, кількістьпідписаних примірників контракту, можливість та порядок внесення доповнень тазмін до контракту та ін.

При укладанні контракту сторонам, щоб уникнути помилок та збитків, слід враховувати низку важливих моментів:

Обсяг договору. Договір може бути коротким чи докладним.

Короткий договір містить мінімум умов: предмет контракту, який включає най-менування та кількість товару; ціну з указанням базисних умов постачання; умовиплатежу). При його укладенні необхідно уявляти, чим будуть заповнюватися прогалини контракту.

Докладний договір передбачає значну кількість додаткових умов. Недоліки цихдоговорів такі:

Ø контракт, як правило, складається за допомогою типових договорів, які недостатньо враховують вид товару. У цьому випадку однакові умови передбача-ються як відносно усіх видів масових продовольчих та промислових товарів,так і щодо машин та устаткування. Типові договори складаються незалежно від того, з партнером якої країни вони укладаються, а також без урахуваннязастосовуваного права;

Ø порівняно рідко використовуються посилання на стандартні умови купівлі-продажу, які застосовуються в міжнародній торгівлі;

Ø у договорі намагаються передбачити умови на всі випадки, що можуть виникнути під час його виконання. Це ускладнює переговорний процес при укладанні договору та обтяжує контракт великою кількістю загальних положень.

Договір повинен бути укладений із дотриманням інтересів обох партнерів іскладатися згідно з чинним законодавством. Тому цю операцію слід доручити юристам.

У договорі не повинно бути будь-яких суперечностей чи недомовок. Суперечності між окремими умовами контракту, нечітко сформульовані умови викликаютьзаперечення щодо їх тлумачення, і це може дорого коштувати одній із сторін. Тому вдоговорі треба звести до мінімуму фрази, які можна тлумачити неоднозначно.

Якщо договір складено контрагентом, необхідно чітко визначити сутність тих чи інших фраз, їхнє смислове навантаження.

Найменування та інша інформація про контрагентів. Якщо в договорі немаєюридичної адреси сторін або є фіктивна юридична адреса зарубіжного партнера, аботільки поштова адреса для направлення кореспонденції до запитання, то в цьому ви-падку немає можливості знайти партнера для вручення йому позовних матеріалів таповістки щодо виклику його в арбітраж. Тому необхідно перевіряти правовий статус партнера (що юридично він собою являє, де зареєстрований, який обсяг його пра-воздатності), його фінансове положення, комерційну репутацію, повноваження йогопредставника щодо укладення договору. Якщо це не перевірити, то в ряді випадківекспортер може не одержати оплати за свій товар або не зможе добитися поверненнякоштів, які були сплачені за імпортні товари, що не були поставлені або поставлені нев повному обсязі чи із суттєвими недоліками.

Необхідно також перевіряти, щоб найменування зарубіжного партнера в преамбулі відповідало наведеному в розділі «Місцезнаходження сторін». Це пов'язаноз тим, що фірма, яка указана в преамбулі, може бути не зареєстрована в торговомуреєстрі і, відповідно, не визнається юридичною особою країни, яка названа місцем її перебування. А фірма, юридична адреса якої указана в контракті, може заперечувати,що нею укладено контракт.

У договорах, що передбачають поставку товару в декілька етапів, часто не вка-зують кількості товару та час поставки на кожному етапі.

Іноді допускаються неточності щодо застосування базисних умов поставки товару. Це може призвести до труднощів при вирішенні суперечок, наприклад, щодопитання про момент, у який товар вважається поставленим, про момент переходу ри-зику з продавця на покупця.

При складанні договору слід враховувати, що відносини між контрагентамивизначаються не тільки умовами договору, а й нормами права, яке застосовується. Невідповідність умов контракту імперативним наказуванням закону призводить довизнання договору в цілому (або відповідної його умови) недійсними.

Якщо в контракті немає умови з якого-небудь питання, то прогалина контракту заповнюється задопомогою норм застосованого права. У цьому випадку контрагент не завжди зможевиконати умову контракту.