Загальні положення про об’єкти зовнішньоекономічних зв’язків. Види об’єктів зовнішньоекономічних зв’язків

Статистика зовнішньоекономічних зв'язків є складовою економічної статистики і вивчає наступні об’єкти:

Ø розміри, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі (за видами товарів і напрямками),

Ø склад імпорту й експорту, науково-технічне співробітництво,

Ø стан і розвиток виробничої кооперації і діяльності спільних підприємств, кредитних і валютно-фінансових відносин, міжнародних перевезень і туризму,

Ø а також оцінює закордонне майно, золотовалютні запаси, курс валют, досліджує міжнародну конкурентоспроможність і розробляє платіжний баланс.

Відповідно до перелічених вище завдань метою статистики зовнішньоекономічних зв'язків є вивчення міжнародного економічного і науково-технічного співробітництва з допомогою системи показників. Ці показники перебувають у нерозривному взаємозв'язку і єдності і водночас відбивають різні сторони зовнішньоекономічної діяльності.

Така система показників може бути подана у вигляді окремих груп, що характеризують:

· зовнішню торгівлю, тобто експорт і імпорт товарів і послуг;

· міжнародну виробничу кооперацію;

· науково-технічне співробітництво й обмін, включаючи операції з торгівлі ліцензіями;

· валютно-фінансові, інвестиційні операції;

· транспортно-експедиційні операції, іноземний туризм;

· митно-тарифні операції;

· операції з надання безоплатної допомоги;

· підрядні й орендні операції.

У статистиці зовнішньоекономічних зв'язків об'єктами обліку є товари і послуги, що становлять експорт і імпорт країни, а також усі пов'язані з ними операції.

Оскільки зовнішня торгівля посідає центральне місце в системі зовнішньоекономічних відносин, то цілком закономірно, що в статистиці зовнішньоекономічних зв'язків самостійно виділяється статистика зовнішньої торгівлі.

Статистика зовнішньої торгівлі - галузь статистики зовнішньоекономічних зв'язків, що характеризує стан і розвиток торговельно-економічних відносин між країнами. Завданнями статистики зовнішньої торгівлі є розроблення системи показників, що характеризують обсяги, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі, аналіз чинників, що обумовлюють основні тенденції їх розвитку, а також порівняльний аналіз показників зовнішньої торгівлі різних країн та умов торгівлі.

Статистика зовнішньої торгівлі як складова статистики зовнішньоекономічних зв'язків зокрема і загальної статистичної системи держави в цілому, безумовно, має величезне значення не тільки і не стільки для констатації кількості товарів, переміщених через кордон держави за певний період. Всебічний аналіз статистичних даних дає безмежні можливості для:

· формування і реалізації науково обгрунтованої торговельно-економічної, транспортної політики держави;

· аналізу ринку попиту і пропозиції;

· планування інфраструктури;

· прогнозування макроекономічних показників у системі національних рахунків (СНР) і платіжного балансу;

· упорядкування товарних балансів;

· розрахунків різних індексів показників.

В умовах формування ринкових відносин в Україні і країнах СНД відбувається реформування вітчизняної статистики на основі адаптації до міжнародних стандартів. Це внесло серйозні зміни в економічну статистику, особливо на макрорівні. Так, для організації обліку зовнішньоекономічних операцій виникла потреба змінити організацію статистики зовнішньої торгівлі.

У системі національних рахунків основною вимогою до статистичної інформації є її безпосередній зв'язок із первинними документами (тобто такими, що реєструють подію безпосередньо в момент її здійснення). Саме тому в статистиці зовнішньої торгівлі довелося перейти до митної статистики зовнішньої торгівлі, яка базується на вантажних митних деклараціях (ВМД), що відповідає міжнародній практиці.

До 1997 р. офіційна статистика зовнішньої торгівлі України формувалася на основі введених Держкомстатом України форм державної статистичної звітності (зокрема, форма 8-вага), що заповнювалися підприємствами і подавалися в органи державної статистики відповідно до встановленої періодичності. Паралельно, починаючи з 1993 p., статистика зовнішньої торгівлі за товарами, що підлягають декларуванню митними органами при переміщенні через митний кордон України, формувалася Держмитслужбою на основі електронних копій вантажних митних декларацій. Досвід застосування двох принципово різних систем формування статистики засвідчив безумовні переваги порядку, упровадженого Державною митною службою, як із погляду достовірності вихідних даних, так і оперативності їх одержання.

Виходячи з вимог часу наприкінці 1996 р. Урядом України було прийнято рішення про впровадження, починаючи з січня 1997 p., порядку формування офіційної статистики зовнішньої торгівлі України. Згідно з цим рішенням єдиним офіційним джерелом її формування визнавалися дані державної митної декларації, що становлять базу даних митної статистики зовнішньої торгівлі. До цих даних Держкомстат додає відомості про переміщення товарів, які не підлягають декларуванню митними органами.

Така система ведення статистики зовнішньої торгівлі використовується практично всіма країнами світу, вона більш прогресивна порівняно зі статистикою, в основі якої лежить звітність підприємств і організацій, дає можливість здійснити облік усіх експортно-імпортних операцій, виконаних суб єктами зовнішньоекономічної діяльності України з заповненням ВМД.

Предметом статистики зовнішньоекономічних зв'язків є кількісна сторона процесів і явищ, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою: товари, цінності, послуги, що складають експорт і імпорт країни.

М итна статистика включає спеціальну митну статистику і митну статистику зовнішньої торгівлі. Останню ми розглянемо докладно.

Об'єктами вивчення спеціальної митної статистики є:

1) статистика декларування, що характеризує вивіз і ввіз товарів за видами митних режимів, які враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі;

2) статистика митних платежів, що характеризує частку і роль митних платежів у формуванні дохідної частини федерального бюджету. При цьому облік ведеться за видами митних платежів: збори за митне оформлення, вивізне мито, увізне мито, податок із доданої вартості, акциз, спеціальний податок;

3) статистика валютного контролю, що веде облік експортних товарів у кількісному і вартісному виразах, з урахуванням термінів надходження і сум виручки;

4) статистика конфіскатів, що характеризує кількість випадків порушень митних правил і контрабанди в зовнішньоторговельному обороті, а також подібних порушень фізичними особами стосовно кожного товару, вартість конфіскованих предметів, суму стягнених штрафів;

5) статистика міжнародних поштових відправлень, що відбиває облік посилок та інших поштових відправлень, випущених із держави і пропущених у державу;

6) статистика міжнародних перевезень, що відбиває облік транспортних засобів, що перемістилися з країни у країну;

7) статистика пасажирообороту, що відбиває облік фізичних осіб, що перетнули державний кордон.

Введення спеціальної митної статистики здійснюється митними органами. Основним документом Державного митного комітету України з питань спеціальної митної статистики є наказ ДМСУ/ДМКУ від 22 лютого 1993 р. № 40 "Про затвердження форм відомчої митної звітності", яким упроваджені форми звітності митних органів. Звітність за цими формами є сьогодні основним і єдиним джерелом формування бази даних спеціальної митної статистики.

Іншою складовою статистики зовнішньоекономічних зв'язків є статистика послуг у зовнішньоекономічній діяльності.

Послуги в зовнішньоекономічній сфері - це зовнішньоторговельні операції, що через свою специфіку "не проходять через митний контроль і не можуть бути оформлені вантажною митною декларацією. Вони враховуються тільки у вартісному виразі і подаються за окремою звітністю.

Основою аналізу міжнародної торгівлі послугами є аналіз даних про платіжний баланс країни.

Торгівля послугами поділяється на послуги матеріального і нематеріального характеру, що класифікуються за Класифікатором послуг зовнішньоекономічної діяльності (КП ЗЕД).

Імпорт (експорт) матеріальних послуг включає:

· транспортні послуги (суми в іноземній валюті, сплачені вітчизняними фрахтувальниками за перевезення вантажів, пасажирів і багажу, буксирування суден та ін.); проектно-розвідувальні та будівельно-монтажні роботи;

· послуги складського господарства;

· послуги зв'язку;

· ремонт іноземних транспортних засобів, устаткування, приладів, а також інші види ремонту, здійснюваного як на території країн, так і за кордоном (зараховується в експорт), у тому числі ремонт вітчизняних транспортних засобів, устаткування, приладів та інші види ремонту за кордоном (відбивається в імпорті);

· поліграфічні роботи та ін.

· Імпорт (експорт) нематеріальних послуг охоплює:

· комерційні послуги (послуги з фінансового посередництва, страхування, з оренди будинків, машин, устаткування і транспортних засобів, послуги у сфері наукових досліджень, розробок, реклами, юридичні послуги тощо); послуги у сферах освіти, охорони здоров'я;

· послуги з віддалення відходів, санітарної обробки та ін.; послуги з організації відпочинку, туризму, культурних і спортивних заходів.

Експорт та імпорт послуг ураховується тільки у вартісному виразі. Датою експорту (імпорту) вважається дата приймально-здавального акта даної послуги або момент її надання.