Тема 3. Публічний порядок в галузі зовнішньоекономічних зв’язків

1. Загальна характеристика та класифікація міжнародних організацій, які забезпечують регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

2. Організаційна структура міжнародних організацій.

3. Міжнародні фінансові організації.

 

Загальна характеристика та класифікація міжнародних організацій, які забезпечують регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

Міжнародні організації - це організаційно-правова форма міждержавного співробітництва. У системі міжнародних організацій для координації діяльності створюються спільні органи, координаційні комітети.

    Міжнародні організації – одна з найважливіших форм багатостороннього співробітництва між державами. Виникають вони на підставі угоди між учасниками. Діяльність міжнародних організацій регламентується статутом, ефективність її залежить від ступеня узгодженості між державами.

Міждержавні організації почали своє існування ще в XVII-XVIII ст., переважно як військові або торгові союзи (угрупування). Починаючи з 50-х рр. ХХ ст., поступово виникла і зміцнилася система міжнародних організацій. Інтеграційні процеси, що виникли в Західній Європі, згодом охопили і інші регіони світу, в тому числі країни північної та Південної Америки, Південно-Східної Азії, Африки. Зростала не лише кількість міжнародних організацій, а й їхня ефективність, зміцнювались зв’язки між країнами-учасницями.

    Сучасні міжнародні організації різняться за напрямами діяльності: питання безпеки, економіки, культури, охорони здоров’я, транспорту тощо.

    Ключовими цілями і завданнями всіх міжнародних організацій є створення конструктивної багатосторонньої бази міжнародного співробітництва, встановлення глобальних й регіональних зон мирного співіснування.

    Нині у світі існує величезна кількість різноманітних блоків і союзів країн, які можна об’єднати у п’ять груп: політичні, військові, економічні, валютно-фінансові (рис. 3).

Міжнародна організація — неурядове об’єднання держав або національних товариств, які діють для досягнення певних спільних цілей (політичних, економічних, науково-технічних тощо)

Рис.  3 Розподіл міжнародних організацій за функціональними особливостями

Організація Об’єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, що об’єднує на добровільній основі держави з метою підтримання і зміцнення миру і безпеки, розвитку співробітництва між державами. ООН була утворена в 1945 р. з ініціативи провідних країн антигітлерівської коаліції — СРСР, США, Великої Британії. Зараз членами ООН є 189 держав.
Основні структурні одиниці ООН:
• Генеральна Асамблея (розглядає будь-які питання в межах Статуту ООН. Складається з представників усіх країн-членів);
• Рада Безпеки (несе відповідальність за підтримку міжнародного миру. До складу входять п’ять постійних членів — США, Велика Британія, Франція, Росія, Китай — і десять членів, що вибираються на два роки);
• Економічна і Соціальна Рада (проводить дослідження з міжнародних питань у галузях культури, освіти, охорони здоров’я, економіки тощо);
• Міжнародний суд (розглядає правові суперечки між державами. Складається з 15 суддів — громадян різних країн);
• Спеціалізовані установи (МАГАТЕ — Міжнародне агентство з атомної енергії; ЮНЕСКО — організація з питань освіти, науки і культури; ВООЗ — всесвітня організація охорони здоров’я; МОП — Міжнародна організація праці; МБРР — Міжнародний банк реконструкції та розвитку; МВФ — Міжнародний валютний фонд; ФАО — продовольча і сільськогосподарська організація та ін.).

Рис. 4 ЄС

 

Європейський Союз — найпотужніше інтеграційне утворення в Європі, що поєднує риси міжнародної організації та федеративної країни (рис. 4).

Органі з ація Північноатлантичного договору (North Atlantic Treaty Organization, NATO) — міжнародна військово-політична організація — створена в 1949 р.