Врегулювання зовнішньоекономічних спорів у системі СОТ

 

Торговельні суперечки держав-членів СОТ є результатом порушених торговельних угод СОТ. Наприклад, суперечка виникає коли одна держава-член СОТ приймає законодавчий акт чи інші нормативно-правові документи які розглядаються іншими державами-членами СОТ як протиправні відповідно зобов'язань які містяться в угодах СОТ [9].

Порушенням права СОТ розглядаються дії не лише керівництва держави, а й дії уряду, окремих державних органів та іноді і недержавних інституцій. Як приклад, порушенням права СОТ буде одноособове встановлення державою-членом СОТ проходження експортними/імпортними товарами (послугами) обов'язкових процедур (які не передбачаються окремими угодами СОТ) санітарного чи фітосанітарного контролю. Відповідно, кожна з держав-членів організації матиме право ініціювати процес вирішення спорів в рамках СОТ. Надалі, за результатами розгляду цього питання органом вирішення спорів СОТ такі обов'язкові процедури будуть визнані протиправними, а держава яка їх застосувала — порушником. [10].  

На відміну від ГАТТ 1947 року, коли розгляд торговельних суперечок міг тягнутися десятиріччями, Уругвайський раунд запровадив чіткі та умовно швидкі строки для кожного з етапів процедури вирішення суперечок чим безумовно сприяв підвищенню її ефективності. За результатами цього раунду переговорів ряд дослідників стверджує про перехід від політико-дипломатичного методу врегулювання торговельних спорів до адміністративно-правового.

До складу Органу вирішення спорів (ОВС) входять скоріш політичні представники держав-членів СОТ, а не професійні та об'єктивні судді, арбітри чи науковці. В той же час, на відміну від політичного представництва інтересів держав в СОТ, фактичний розгляд торговельних спорів і прийняття рішень за ними здійснює не ОВС як такий, а «панелі». Цим і обумовлюється по-перше формальність «судейських» функцій ОВС, та по-друге, відповідно перехід від політичної до правової процедури вирішення спорів. Панелі утворюються згідно з положеннями «Домовленості про врегулювання суперечок» [10].

Процес вирішення спорів в рамках СОТ здійснюється в два етапи:

Ø розгляд справи панеллю;

Ø розгляд справи апеляційним органом (за умов подання апеляції).

 

Ø Розгляд справи панеллю

Приймаючи справу до розгляду, ОВС зобов'язує сторони пройти процедуру взаємних консультацій. Згідно зі ст. 4 Домовленості про врегулювання суперечок (надалі — «ДСА») консультації є обов'язковим етапом процесу вирішення спорів. Мета консультацій полягає в тому, щоб визначити чи можуть сторони по справі вирішити свої суперечки шляхом мирних переговорів. Якщо сторони по справі не здатні врегулювати суперечку на цьому етапі, впродовж 60 днів, то заявник (держава яка ініціювала процес вирішення суперечки) може вимагати, відповідно положень ДСА, заснування панелі для розгляду справи [11].

Заснування панелі для розгляду справи регламентується положенням ст. 6.1. ДСА. Панель засновується під час наступної зустрічі сторін після їх попередньої зустрічі на засіданні ОВД де заявник вперше вимагав про це. Така вимога повинна містити перелік спеціальних заходів чи процедур які на думку заявника порушила винна сторона. У вимозі також повинні бути зазначені норми права СОТ на яких заявник ґрунтує свої обвинувачення та стисло вказана суть спору. ОВС засновує панель в кожному такому випадку за одним можливим виключенням — якщо обидві сторони по справі будуть проти заснування панелі.

За загальним правилом ст. 8.5 передбачає наявність трьох пеналістів однак за погодженістю сторін можливе збільшення їх кількості до п'яти. Стаття 8.6 передбачає, що Секретаріат СОТ має запропонувати кандидатури членів панелі сторонам по справі, причому останні можуть ветувати запропоновані кандидатури лише за наявності об'єктивних обставин. Однак, на практиці сторони по справі рідко мають можливість відхилити запропонований склад панелі. Крім того, якщо сторона чи сторони по справі не погоджуються з потенційним запропонованим їм складом панелі на протязі 20 днів з моменту коли була заснована панель то кожна зі сторін має право вимагати від Генерального Директора СОТ остаточно визначити склад панелі.

Члени панелі повинні мати достатню кваліфікацію та знання права СОТ, бути фахівцями у питаннях вирішення суперечок чи міжнародними торгівельними експертами. Наприклад, ними можуть бути люди які раніше були у складі панелі, представляли справу на розгляд панелі чи в минулому репрезентували держав-членів СОТ в процесі розгляду суперечок ще до створення ОВС, тобто відповідно загальним процедурам передбаченим ГАТТ 1947 року.

Також до складу панелі можуть бути призначені відповідні представники держав-членів СОТ не зацікавлені по суті справи. Стаття 8.3. ДСА передбачає, що громадяни сторін по справі не можуть бути у складі панелі крім випадків коли обидві сторони по справі не погодяться на це.

Формально, рішення панелі по справі має рекомендаційний характер для ОВС, однак такі «рекомендації» можуть бути відхилені лише за умов «негативного консенсусу» усіх членів ОВС СОТ. Тобто, якщо усі члени СОТ будуть проти такої «рекомендації». По аналогії із судовим процесом, тут можна виділити два етапи: попередній розгляд справи панеллю та розгляд справи панеллю. Положення ст. 7.1 ДСА передбачає стандартний «мандат консультацій», якщо сторони не викажуть погодження на інший. Стандартний мандат консультацій включає право розгляду спірного питання на предмет його відповідності чи невідповідності угодам на порушення яких посилається заявник..

Правове регулювання процедури вирішення спорів в рамках розгляду справи панеллю закріплюється ст. 12 ДСА. Перед першим засіданням панелі, кожна зі сторін має надати їй свої письмові доводи. На першому засіданні сторони по справі та інші члени-СОТ які заявили свій інтерес у справі також надають свої доводи та аргументи однак зазвичай в усній формі. На другому засіданні сторони по справі надають свої доводи у письмовій формі. Мета надання доводів у письмовій формі, під час другого засідання панелі, полягає у необхідності як змістовного спростування аргументів наданих противною стороною під час першого засідання, так і фактичного підтвердження своїх власних аргументів.

Якщо якась із сторін під час розгляду справи панеллю підіймає наукові, експертні чи інші питання які потребують участі кваліфікованих спеціалістів то панель може запросити таких спеціалістів та/чи групу таких спеціалістів для надання висновку. Прийнявши експертний висновок та заслухавши відгуки сторін на нього панель приймає рішення та надає сторонам для ознайомлення описову його частину (факти та аргументацію) відповідно до якої сторони мають два тижні щоб привнести свої коментарі та/чи аргументи. За результатами вказаного двотижневого періоду панель надає сторонам уточнене рішення, яке має характер «проміжного відгуку», однак з уточненням виявлених порушень та відповідних висновків панелі.

Після цього сторони мають тиждень для надання своїх коментарів щодо цього проміжного відгуку панелі. Після вказаного періоду для надання сторонами своїх коментарів починається новий двотижневий період на протязі якого панель розглядає доводи сторін та за своїм рішенням може або додатково призначити засідання (у ці два тижні) або остаточно вирішити справу. Три тижні по тому, це рішення панелі розповсюджується поміж усіма іншим державам-членам СОТ для ознайомлення.

Згідно з положенням ст. 16.4 ДСА вказане рішення панелі стає рекомендацією чи рішенням ОВС якщо: 1)на протязі 60 днів не буде відхилено консенсусом ОВС; 2)на протязі 60 днів «винна» сторона офіційно не повідомить ОВС про своє рішення подати апеляцію до Апеляційного органу  Кожна зі сторін має право подати апеляцію [13].

Ø Апеляційний розгляд

Кожна апеляційна заява розглядається трьома членами АО. АО складається з сіми членів які назначаються ОВС на чотири роки. Член АО може лише раз бути переобраним на другий строк. Крім того, членом АО може бути лише відома у професійних кругах людина, яка має достатній авторитет та довіру. Також члени АО мають бути фахівцями з права СОТ та добре розумітися у міжнародних торгівельних відносинах.

На відміну від члена панелі, який може бути представником незацікавленої у спорі держави, член АО не може бути якимось чином пов'язаним із державною службою, тобто не може бути на посаді держслужбовця жодної з держав.

Апеляційний розгляд справи не передбачає повністю новий її перегляд, а лише перевірку суто правових її аспектів та насамперед правильності інтерпретації панеллю тих чи інших положень угод СОТ. Потрібно відмітити, що АО не має компетенції розглядати нові факти чи переглядати вірність вже наданих доказів. Відповідно до положень ст. 17.5 ДСА апеляційний розгляд справи не повинен перевищувати 60 днів, однак у особо складних випадках він може бути пролонгованим ще на 30 днів. За результатами апеляційного розгляду готується рішення-відгук яке далі надається ОВС для затвердження.

Рішення-відгук АО вважається автоматично затвердженим ОВС якщо на протязі 30 днів воно не буде відхилено за консенсусом ОВС (тобто консенсусом представників усіх країн-членів СОТ)

 

 

Питання для самокнтролю:

1. Яким чином регулює вирішення зовнішньоекономічних спорів національне законодавство України?

2. Якими є особливості вирішення комерційних спорів в міжнародній практиці?

3. Чим розгляд справи панеллю відрязняється від апеляційного розгляду (у системі СОТ)?

4. Чому переговори кращий спосіб вирішення зовнішньоекономічних спорів порявняно із судовим?

 

Контрольні запитання:

1. Які засоби вирішення міжнародних комерційних спорів ви знаєте?

2. У чому полягає різниця між третейськими судами та арбітражними судами, що діють в Україні?

3. Чому третейські суди більш "популярні" серед торговців, ніж державні?

4. Які головні питання варто згадати в угоді про передачу спору до третейського суду?

5. Що ви знаєте про українське законодавство щодо третейських судів?

6. Які головні юридичні проблеми можуть виникнути при виконанні рішень іноземних державних судів? Які міжнародні угоди націлені на подолання цих проблем?

 

Список рекомендованої літератури:

1. Закон України «Про ЗЕД» в останній редакції від 13.03.2012.

2. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - 3-тє вид., стер. - К., 2008.

3. Энг М.В. Мировые финансы: Пер. с англ. - М., 2008.

2. СОТові перспективи України. Економічна Правда 21.02.2008

5. Чибисов Д. М. «Правові та морально-етичні засади охорони пропрієтарного цифрового контенту в рамках угод АСТА і ТРІПС» // Митна справа— 2012 № 5.

6. Чибісов Д. М. «Проблема інтерпретації терміну „protection“ у праві СОТ: переклад угоди ТРІПС» сс. 388–390 // матер. Міжнародна наукова конференція професорсько-викладацького складу присвячена 15-річчю НУ «ОЮА» 20-21 квітня 2012 р. 528 с.

7. Чибісов Д. М. «Міжнародно-правовий механізм захисту прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі» сс.611-614 // Міжнародні читання присвячені пам'яті професора Імператорського Новоросійського університету П. Є. Казанського: матеріали Міжнародної конференції (м. Одеса, 21-22 жовтня 2011 року);— Одеса: Фенікс, 2011. — 714 с.

8.Чибісов Д. М."Захист прав інтелектуальної власності в рамках Світової організації торгівлі: примусове ліцензування виробництва лікарських препаратів" // «Південноукраїнський правничий часопис» №.3. 2011.

9. Чибісов Д. М. «Становлення міжнародного економічного правопорядку у 1945–1995 роках: історико-правовий аналіз Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року» / «Південноукраїнський правничий часопис» №.2. 2011.

10. Чибісов Д. М. «Процедура вирішення спорів в рамках Світової організації торгівлі: теорія і практика»

11. Чибісов Д. М. «Право Світової організації торгівлі як навчальна дисципліна: про необхідність уніфікації характеристик дисципліни» сс. 451–457 // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. Вип. 62;— Одеса: Юридична література, 2011. — 756 с.

12. Чибісов Д. М. «Україна та Світова організація торгівлі: питання узгодження бізнес-інтересів та державної торгівельної політики» сс. 220–222 //«Південноукраїнський правничий часопис» №.4. 2010. 233с.

13. Чибісов Д. М. «Окремі теоретичні аспекти щодо переосмислення механізму управління фінансово-економічною безпекою підприємства в умовах вступу України до СОТ» сс. 109–110// Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічна безпека в Україні: стан та перспективи розвитку», 24 грудня 2010 р. — Одеса: ОДУВС, 2010. — 188 с.

Контрольні запитання:

1. У чому полягає сутність основних зовнішньоекономічних операцій?

2. Якими ознаками можна охарактеризувати зовнішньоторговельні операції?

3. Якими специфічними рисами характеризується торгівля послугами порівняно з традиційною міжнародною торгівлею товарами?

4. Проаналізуйте структурні зрушення в напрямах, обсягах, географії сучасного руху товарів і послуг.

5. Розкрийте сучасні тенденції розвитку: міжнародного франчайзингу, міжнародного факторингу, міжнародного лізингу, міжнародного туризму.

6. Обгрунтуйте концепцію Lexmercatoria.

7. Опишіть основну нормативно-правову базу регулювання ЗЕЗ.

8. Які державні органи в Україні здійснюють регулювання ЗЕД?

9. Визначте ключові особливості одно- та багатосторонніх міжнародних договорів у сфері ЗЕД.

10. Роль юридичних доктрин у регулювання ЗЕЗ.

11. Проаналізуйте дані таблиці 1. Чим пояснюється, на Вашу думку, додатній та від’ємний приріст обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну? Що інвестиційний клімат та інвестиційна привабливість країни?

12. Проаналізуйте галузеву структуру ВВП України за 2010 рік.

13. Оцініть внесок експортних галузей у ВВП України.

14. Що є об’єктами вивчення спеціальної митної статистики?

15. Які норми прописує типовий Закон ЮНСІТРАЛ?

16. Порівняйте визначення та «широту» правової категорії «суб’єкта ЗЕД» за статею 3 Закону України «Про ЗЕД» та ст. 378 господарського Кодексу України.

17. Які Ви знаєте види об’єктів зовнішньоекономічних зв’язків?

18. Якою є історія формування офіційної статистики зовнішньої торгівлі в Україні?

19. Що являє собою міжнародна фінансова корпорація?

20. Розкрийте класифікацію міжнародних організацій.

21. Проаналізуйте міжнародні організації за тривалістю та вагомістю їхньої діяльності: ЄС, МЕРКОСУР, НАФТА, СНД.

22. Які Ви знаєте кредитні механізми МВФ?

23. Які міжнародні організації Ви зарахували б до змішаних і чому?

24. Проаналізуйте динаміку кредитних надходжень за системою stand-by від МВФ за 2009-2014 рр. Які фактори впливають на неї?

25. Яким чином узгоджуються питання правового захисту інтересів сторін міжнародного договору?

26. Яким чином регулюються питання майнової відповідальності у міжнародних договорах?

27. Чим договірна ініціатива відрізняється від оферти?

28. Чим ф’ючерсні контракти відрізняються від форвардних?

29. Чому відкритий аукціон є найефективнішим методом імпортного квотування?

30. Чим добровільне обмеження експорту відрізняється від політики «подвійних стандартів»?

31. Як розрахувати ефективну тарифну ставку?

32. У яких випадках застосовують компенсаційні мита?

33. У чому полягає балансувальна функція мита?

34. Наведіть реальні приклади добровільного обмеження експорту з практики міжнародної торгівлі.

35. Охарактеризуйте сучасний світовий ринок страхових послуг.

36. Як здійснюється врегулювання суперечок щодо торгівлі послугами в ГАТС?

37. Які Ви знаєте основні правила міжнародної торгівлі послугами?

38. Обґрунтуйте основні моделі надання міжнародних послуг.

39. Проаналізуйте діаграму динаміки світового ринку послуг 1992-2012 рр. Які фактори, на Вашу думку, вплинули на ці зміни?

40. Прокоментуйте схему комерційного міжнародного кредитування.

41. Розкрийте основні умови поставок за міжнародними комерційними угодами.

42. Розкрийте основні умови платежів за міжнародними комерційними угодами.

43. Що являють собою поставки на комплектацію?

44. Обґрунтуйте зміст компенсаційних комерційних операцій.

45. Назвіть переваги бартерних комерційних операцій.

46. Назвіть та обґрунтуйте основні особливості транспортних послуг.

47. Які пункти включають транспортні умови міжнародної купівлі-продажу товарів?

48. Прокоментуйте основні етапи транспортного забезпечення ЗЕД.

49. Що являє собою трапове судноплавство?

50. Розкрийте основні базисні умови міжнародних поставок товарів при використання транспортних засобів.

51. Розкрийте переваги експортного факторингу.

52. Наведіть шляхи усунення перешкод розвитку міжнародного факторингу.

53. Які типи міжнародних банківських гарантій використовуються на практиці найчастіше і чому?

54. Складіть у конспекті текст міжнародної банківської гарантій з обов’язком вказанням всіх її реквізитів.

55. Чим прямий механізм міжнародної банківської гарантії відрязняється від непрямого?

56. Які засоби вирішення міжнародних комерційних спорів ви знаєте?

57. У чому полягає різниця між третейськими судами та арбітражними судами, що діють в Україні?

58. Чому третейські суди більш "популярні" серед торговців, ніж державні?

59. Які головні питання варто згадати в угоді про передачу спору до третейського суду?

60. Що ви знаєте про українське законодавство щодо третейських судів?

61. Які головні юридичні проблеми можуть виникнути при виконанні рішень іноземних державних судів? Які міжнародні угоди націлені на подолання цих проблем?

 

Рекомендована література:

1. Антидемпінговий кодекс України: практика та проблеми засто­сування / С. Г. Осика та ін.; Укр. акад. зовн. торгівлі. — К., 2001. — 378 с.

2. Артемов Н. М. Финансово-правовое регулирование внешнеторго­вой деятельности. — М., 1999. — 480 с.

3. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для студ. вищих навч. закладів / І. В. Багрова. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 580 с. — ISB№ 966-8253-95-7.Коммерческий портфель (книга коммерческого менеджера, книга аналитика, книга коммерсанта). — М.: 1995. — С. 752.

4. Бахрамов Ю. М., Глухое В. В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учеб. пособие. — СПб.: Лань, 2001. —448 с.