Основні види транспортних перевезень

Морські перевезення. На них припадає 60% обсягу вантажу, які перевозяться між країнами світового співтовариства. При здійсненні морських перевезень виділяють:

Ø Трампове судноплавство - це нерегулярні рейси морських суден без чіткого розкладу, які здійснюються на основі угоди між судновласником і суб'єктом ЗЕД. Трампові судна перевозять:

- масові вантажі (ліс, руду, вугілля, зерно);

- генеральні вантажі - це упаковані та неупаковані товари, штучні вантажі (устаткування, хімікати, автомобілі);

- готова промислова продукція;

- напівфабрикати;

- продукти харчування.

Трампове судноплавство здійснюється на основі укладання чартерних договорів, тобто договір (контракт) між власником транспортного судна і суб'єктом ЗЕД на перевезення вантажу.

Основна стаття чартерного договору - це оплата транспортних засобів найманого для перевезення вантажу або фрахт.

Фрахт - одна із форм оплати морських перевезень вантажу, пасажирів або використання суден на протязі певного проміжку часу.

Фрахтування - угода про наймання судна для виконання рейсу чи ряду рейсів або на обумовлений період часу. Види фрахтування суден:

1. Фрахтування на один рейс.

2. Фрахтування на послідовні рейси (тобто декілька рейсів).

3. Фрахтування по генеральному контракту означає здійснення перевезення вантажу в певний проміжок часу.

4. Фрахтування на умовах "тайм-чартер" - це договір про оренду судна, який використовується в будь-яких напрямах суб'єктом ЗЕД.

5. Фрахтування на умовах "димайз-чартер" - це договір про оренду судна на певний проміжок часу, коли суб'єкт ЗЕД несе всі витрати на його отримання.

6. Фрахтування на умовах "бербоут-чартер"- це оренда судна без екіпажу.

Ø Лінійне судноплавство - це форма транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення між зазначеними портами генеральних вантажів відповідно до розкладу.

Типи лінійного судноплавства:

1. Односторонній - обслуговується одним судновласником.

2. Спільний - обслуговується декількома компаніями на основі угод між ними.

3. Конференційний - обслуговується перевезення вантажу океанськими напрямами на основі угод конференцій судновласницьких компаній.

Правовим документом, що регулює лінійне судноплавство є кодекс поведінки лінійних конференцій, який розроблений у 1974 р. в рамках ООН. В ньому відмічаються права, обов'язки, тарифні ставки, калькуляція перевізної ціни.

Оплата за фрахт встановлюється в розмірі, як правило, в межах 35% від декларованої вартості вантажу, що перевозиться.

До переваг лінійного судноплавства відносяться:

1. Регулярність.

2. Отримання розкладу.

3. Стабільні ціни.

4. Перевезення спеціалізованого вантажу.

5. Широка мережа агентів.

6. Складські приміщення.

7. Навантаження і розвантаження товару.

При здійсненні морських перевезень використовується кононсамент - це документ, який видає судновласник вантажовідправнику в підтвердження прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.

В ньому містяться відомості:

1 Про назву судна.

2. Ім'я та адреса власника судна.

3. Назва порту навантаження та розвантаження товарів.

4. Про суму плати за фрахт.

5. Про місце оплати фрахту.

6. Та інші умови.

Кононсамент, як правило, складається із трьох оригіналів і трьох копій.

До кононсаменту додаються наступні документи:

1. Маніфест. В ньому міститься опис партій вантажу.

2. Вантажний ордер. Видається капітану судна.

3. Розписка.

4. Акт повідомлення. Застосовується при пред'явленні претензій у випадку коли вантаж зазнав пошкоджень під час перевезення.

Види коносаменту:

1. Кононсамент на ім'я названої особи або вантажоодержувача. В цьому випадку тільки вказана особа одержує вантаж.

2.Кононсамент на пред 'явника. Вантаж одержує одержувач..

3. Прямий кононсамент, тобто не передбачає перевантаження товару.

4. Наскрізний (прохідний) кононсамент передбачає перевантаження товару.

5. Ордерний кононсамент означає передачу прав третій собі.

6. Частковий кононсамент. Означає, що товар відправляють декільком покупцям, і він, відповідно, ділиться на декілька частин.

Ø Контейнерні перевезення. Використовуються при перевезенні генеральних вантажів морським, залізничним, автомобільним транспортом. Контейнерні перевезення вантажів здійснюється в спеціальних металевих контейнерах.

Переваги контейнерних перевезень:

1. Економія часу на навантаження і розвантаження товару.

2. Легко піддається складуванню.

3. Просте упакування.

4. Зменшення ризику втрат.

5. Збільшення ступеню безпеки перевезень.

6. Використання збірних контейнерів для перевезень декількох партій вантажу.

7. Запобігання псуванню вантажу.

При перевезенні контейнерів морським транспортом використовуються різні види останнього.

Ø Залізничні перевезення. Це перевезення товарів по залізниці із країни в країну. Основний документ, який використовується при залізничних перевезеннях є залізнична накладна.

Функції залізничної накладної:

1. Це угода про перевезення.

2. Це документ на розпорядження товаром.

3. Це документ, що підтверджує прийняття вантажу для перевезення.

Залізничні перевезення регулюються міжнародними конвенціями.

Зокрема:

Європейські країни керуються конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТИФ). Учасниками КОТИФ є 33 країни Європи, Азії, Африки.

КОТИФ включає:

1. Умови перевезення вантажу.

2. Ставки платежів перевезень.

3. Терміни доставки вантажу.

4. Розмір відповідальності залізниці у випадку незбереження вантажу, що перевозиться.

Положення КОТИФ, 2 службові інструкції використовуються при перевезенні вантажу залізничним транспортом із України та в Україну.

Ø Автомобільні перевезення регулюються конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Оплата автомобільних перевезень здійснюється відповідно до автомобільних тарифів. Вони встановлюються в розрахунку за перевезення однієї тонни вантажу на певну відстань.

Автомобільні тарифи можуть також включати:

Ø надбавки;

Ø знижки;

Ø встановлені суми автомобільних тарифів.

При здійсненні автомобільних перевезень поряд з автотранспортною накладною використовуються такі документи:

1. Листи упакування.

2. Відвантажувальні специфікації.

3. Сертифікати якості.

4. Інші документи, які необхідно надати, згідно з національним законодавством країни при введенні товару на її митну територію або при транзиті товару.

Основним документом, який використовується в автомобільному перевезенні - це товаротранспортна накладна.

Її функції:

1. Це договір про перевезення.

2. Це товаророзпоряджувальний документ.

3. Це розписка.

Ø Повітряні перевезення - це перевезення вантажу між країнами повітряним транспортом.

Основний документ в авіаперевезеннях - авіанакладна. Вона виконує функції:

1. Угоди про повітряне перевезення.

2. Товаророзпоряджувального документу.

3.Розписку авіакомпаній про прийняття вантажу для перевезень. 4. Митної декларації.

Авіанакладна складається із трьох копій, які надаються відправникові, одержувачу, перевізнику, аеропорту, митниці, тощо. Плата за авіаперевезення розраховується по вазі в кілограмах. При цьому вага округлюється до 0,5 кг у більшу сторону. До авіанакладної додаються товаророзпоряджувальні документи (листи упакування, сертифікати та інші).

 

Питання для самоконтролю:

1. Які саме послуги експортує Україна?

2. Які послуги Україна імпортує і чому?

3. Назвіть функції товаротранспортних та авіа накладних.

4. Що таке фрахтування та якою є його роль у транспортному забезпеченні ЗЕД?

Контрольні запитання:

1. Назвіть та обґрунтуйте основні особливості транспортних послуг.

2. Які пункти включають транспортні умови міжнародної купівлі-продажу товарів?

3. Прокоментуйте основні етапи транспортного забезпечення ЗЕД.

4. Що являє собою трапове судноплавство?

5. Розкрийте основні базисні умови міжнародних поставок товарів при використання транспортних засобів.

Список рекомендованої літератури:

1. Дідівський М.І., Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Навчальний посібник / М. І. Дідівський – К.: Знання. – 2006. – С.255-257.

2. Зінь Е.А. Основи зовнішньоекономічної діяльності / За редакцією д. е. н., професора Е.А. Зіня. – К.: Видавництво «Кондор». – 2009. – С.154-156.

3. Коломацька С.П.Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: Правове регулювання та гарантії здійснення. Навчальний посібник / С. П. Коломацька – К.: ВД «Професіонал». – 2004. - С.224.