Інформаційні технології підтримки прийняття рішень

Системи підтримки прийняття рішень DSS (Decision Support System) являють собою тип інформаційних систем, у яких за допомогою досить складних запитів здійснюються добір і аналіз даних у різних розрізах і за різними показниками - часовими, географічними. Крім традиційних засобів доступу до баз даних, розвинені системи DSS містять:

- витяг даних з різних джерел, включаючи неструктуровану ін­формацію;

- багатовимірний аналіз даних;

- обробку статистики;

- моделювання правил і стратегій діяльності;

- ділову графіку для унаочнення результатів аналізу;

- аналіз «що коли»;

- штучний інтелект.

Засоби штучного інтелекту складають експертну підсистему, що ґрунтується на правилах чи прецедентах з бази знань і відпо­відних механізмах висновку. У загальному випадку вимога опе­ративності не є обов'язковою для таких систем з урахуванням складності трансакцій і аналітичної обробки.

У класі систем підтримки прийняття рішень виділяється окре­мий клас систем оперативної аналітичної обробки OLAP (OnLine Analysis Processing). Тут оперативність обробки досягається за рахунок застосування багатопроцесорної обчислювальної техні­ки, спеціальних OLAP-серверів, досконалих методів багатовимірного аналізу і спеціальних сховищ даних (Data Warehouse), що накопичують інформацію з різних джерел за великий період часу і забезпечують до них оперативний доступ. Крім готових OLAP-систем для конкретних галузей, наприклад фінансової, існують інструментальні набори для розроблення подібних додатків на базі СКБД чи OLAP-серверів і сховищ даних.

Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато у чому залежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень. Інтерфейс визначають виходячи з мови кори­стувача; мови повідомлень комп'ютера, що організує діалог на екрані; знань користувача.

Мова користувача - це ті дії, які виконує користувач стосов­но системи шляхом використання можливостей клавіатури, джой­стика, миші, голосових команд тощо. Найбільш простою формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних докумен­тів. Одержавши вхідну форму (документ), користувач заповнює її необхідними даними і вводить у комп'ютер. Система підтримки прийняття рішень здійснює необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного документа заданої форми.

Мова повідомлень — це те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка), друковані дані, звукові сигнали і т.ін. Важливим показником ефективності інтерфейсу, що використо­вується, є обрана форма діалогу між користувачем і системою. Тепер найбільш поширеними є такі форми діалогу: режим «пи­тання - відповідь», командний режим, режим меню, режим запов­нення пропусків у формах, запропонованих комп'ютером. Кожна форма залежно від типу завдання, індивідуальності користувача і рішення, що приймається, може мати свої переваги і недоліки. Тривалий час єдиною реалізацією мови повідомлень були надру­ковані чи виведені на екран звіт або повідомлення. Потім з'яви­лася нова можливість подання вихідних даних — тривимірна графіка.

Знання користувача - це те, що користувач повинний знати, працюючи із системою. До них відносять не тільки план дій, що знаходиться в голові у користувача, але й підручники, інструкції, довідкові дані, що видає комп'ютер.

Удосконалення інтерфейсу системи підтримки прийняття рішень визначається успіхами в розвитку кожного з трьох зазначених вище компонентів. Інтерфейс повинний мати такі можливості: маніпулювати різноманітними формами діалогу, змінюючи їх у процесі ухвалення рішення на вибір користувача; передавати дані до системи різноманітними засобами; одержувати дані від різноманітних пристроїв системи у різних форматах; гнучко підтримувати користувача (надавати допомогу за вимогою, підказувати).