Закон народонаселення Мальтуса та його економічні наслідки

Теорія Мальтуса виявила чітку залежність росту населення від продовольчих ресурсів суспільства, що допомогло обґрунтувати теорію заробітної плати на основі прожиткового мінімуму.

Причина бідності, за Мальтусом, зводиться до простого співвідношення темпів приросту населення із темпами приросту життєвих благ, які визначають прожитковий мінімум.

Суть закону народонаселення Мальтуса:

1. Ключова аксіома: біологічна здатність людини до відтворення переважає її фізичну здатність до збільшення продовольчих ресурсів.

2. Друга аксіома: ті чи інші обмеження росту населення діють завжди.

3. Третя аксіома: кінцева межа відтворювальної здатності населення визначається обмеженням продовольчих ресурсів.

Теорія оптимальної чисельності населення

За Мальтусом, оптимальною є та чисельність населення, за якої дохід на душу населення максимальний. Отже, зниження рівня заробітної плати до прожиткового мінімуму свідчить про перенаселення.

Закон спадної родючості землі

Швидкий ріст виробництва продовольства не є можливим, оскільки земельні ресурси обмежені, а темпи прогресу у сільському господарстві - повільні. За рівних кількостей роботи кожне додаткове вкладення в сільське господарство дає все меншу і меншу віддачу". В міру вдосконалення методів обробітку праця в сільському господарстві стає все менш продуктивною.

Теорія земельної ренти

Рента - це надлишок продукції фермера, який працює в граничних умовах, над витратами його праці і капіталу.

Сучасною мовою висновок Мальтуса можна сформулювати так: ціна визначається граничними витратами фермера, який працює в граничних умовах, що є вищими від середніх витрат. Саме цей надлишок сплачується у вигляді ренти.

Система Рікардо

Основні положення теорії грошей Рікардо:

• Стійкість грошового обігу є найважливішою умовою росту економіки.

• Така стійкість можлива лише для грошової системи, яка базується на золоті.

• Золото в обігу може бути замінене паперовими грішми, розмінними за стійким паритетом на золото.

Теорія порівняльних переваг (затрат, корисності)

Рікардо не влаштовувало існуюче твердження, що міжнародний рух товарів обумовлений лише природно-кліматичними умовами: не обов'язково, щоб країна мала абсолютну перевагу у виробництві якогось товару, тобто щоб затрати праці на одиницю цього товару були менші. Достатньо порівняльної переваги, тобто того, щоб стосовно певного товару співвідношення затрат цієї країни із затратами інших країн було сприятливішим, ніж за іншими товарами.

Теорія цінності

Рікардо критикує Сміта і переконаний в тому, що цінність товару завжди визначається затратами праці. На противагу Смітові Рікардо твердить, що цінність не складається із заробітної плати, прибутку і ренти, а розпадається на ці складові. Рікардо вважає, що цінність товару залежить від відносної кількості праці, необхідної для його виробництва, а не від більшої чи меншої винагороди, виплаченої за працю.

Закон Рікардо: цінність товару прямо пропорційна до кількості затраченої праці і обернено пропорційна до продуктивної сили праці.

Теорія капіталу

Рікардо твердить, що капітал - це нагромаджена праця, яку приводить у рух жива праця. Відмінності в капіталі можуть бути за терміном зносу основного капіталу, співвідношенням основного і оборотного капіталу, періодом обороту оборотного капіталу. Все це позначається на відносній цінності товарів без явного зв'язку з кількістю праці.

Фундаментальна теорема прибутку Рікардо

Прибуток залежить від високої чи низької заробітної плати. ( підвищення заробітної плати сприяє зниженню прибутку і навпаки).

Розквіт ідей класичної школи у працях Джона Стюарта Мілля

Та Жана-Батіста Сея

Теорія капіталу Мілля

Капітал Мілль розуміє як раніше нагромаджений запас продуктів минулої праці.

Чотири фундаментальні теореми капіталу:

1. "Промисловість обмежена капіталом".

2. "Капітал є результатом заощаджень".

3. "Хоч капітал є результатом заощаджень, він може споживатись".

4. "Попит на працю не є попитом на споживчі товари".

Всі чотири теореми капіталу справедливі у тому випадку, коли спостерігається повне використання ресурсів.

Теорія цінності Мілля

Цінність товару Мілль визначає як купівельну спроможність товару порівняно з іншими товарами.

 

Економічну науку Франції першої половини XIX ст. представляв Жан-Батіст Сей (1767-1832).

Основні теорії Сея:

1. Теорія трьох факторів виробництва; три основні фактори виробництва породжують три основні види доходів.

2. теорія цінності Сея: цінність є мірилом корисності, а процес виробництва є процесом створення корисності.

3. Закон ринків Сея: продуктами платять за продукти, тобто порушення рівноваги в економіці практично неможливе, адже виробництво саме створює доходи, на які обов'язково купуються товари відповідної вартості, а тому сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. Як і Рікардо, Сей вважав, що ціни мають абсолютну гнучкість і моментально реагують на зміну кон'юнктури.