Економічний розвиток провідних країн світу у 30-х роках ХХ ст.

США в 1936—1937 pp. у промисловому |виробництві досягли рівня 1929 p.

30-ті роки — це період подальшого поглиблення монополізації економіки, яка панувала у всіх галузях.

У 1939 p. США знову зайняли перше місце у світі з випуску індустріальних товарів. Оздоровилися фінансово-кредитна система, сільське господарство, торгівля.

Великобританія виходила з кризи дуже повільно, посилився процес концентрації виробництва. Великі монополії поширили свій вплив не лише на вітчизняні та європейські підприємства, а й на всіх континентах.

Сільське господарство у 30-х роках відставало від промисловості. Воно лише на 35 % задовольняло потреби населення в сільськогосподарській продукції.

Якщо внутрішня торгівля нормалізувалася, то зовнішня переживала значні труднощі. На світовому ринку Великобританія зіткнулася з грізними конкурентами — США, Німеччиною та Японією.

Передбачаючи небезпеку виникнення другої світової війни, Великобританія наприкінці 30-х років налагодила випуск високоякісної зброї.

Розвиток економіки Франції у 30-х роках виявився особливо повільним, затяжним. Застій у головних галузях був тривалішим порівняно з іншими країнами. Збереглося дрібне виробництво.

У Франції найсильнішим був процес концентрації фінансово-кредитних установ. До 1939 p. 6 найбільших банків контролювали 86% усіх капіталів країни.

Знецінилася національна валюта — франк - внаслідок втечі капіталів з країни. Вдвічі скоротився національний золотий запас Французького банку.

30 січня 1933 p. уряд Німеччини очолив А. Гітлер. Було взято курс на мілітаризацію країни. У 1936 p. був узаконений чотирирічний план мобілізації економічних ресурсів, масового виробництва озброєння, нагромадження дефіцитних матеріалів, щоб армія "була готова до дій".

Вкладались значні кошти у галузі, які випускали військову техніку, а також металургійну, гірничодобувну, кам'яновугільну.

Відбулася повна картелізація промисловості, причому значна частка акцій належала главарям нацистської партії. Королем німецького фінансово-промислового комплексу став Герінг — перший заступник Гітлера.

Японія, виходила з економічної кризи 1929—1933 pp. шляхом мілітаризації. Розпочала загарбання китайських територій. Війна набула затяжного характеру. На неї Японія витрачала понад 80 % державного бюджету, що покривався за рахунок емісії паперових грошей. Щоб випустити більше зброї, потрібен був метал (протягом 1931—1938 pp. його виплавили більше у 10 разів). Зростали потужності хімічної, електротехнічної, автомобільної галузей.

Закон про загальну мобілізацію нації фактично зробив робітників і службовців кріпаками. Профспілки було розігнано, робочий день подовжено до 14—16 год, заробітну плату зведено до мінімуму.

З великим напруженням працював в умовах війни аграрний сектор. Основна маса землі належала самураям. Лише 30% її перебувало у власності селян, які мали низький рівень життя. За оренду вони віддавали поміщикам половину врожаю.

У 30-х роках посилився вивіз. японського капіталу в країни Південно-Східної Азії (Таїланд, Філіппіни, Індонезію, Британську Малайзію). Його обсяг лише в 1939—1941 pp. збільшився вдвічі, досягнувши 4 млрд єн. Така торгово-фінансова експансія Японії суперечила інтересам США га Великобританії. Між цими країнами та Японією в 1941 p. спалахнула війна, яка закінчилася в 1945 p. повною поразкою японських мілітаристів.

 

Тема 11 Господарство України в 1914-1939 р.р.

1. Перша світова війна та її наслідки для України;.

2.  Національно-демократична революція на Східній Україні 1917-1919 р., та її економічні наслідки.

3. Національно-демократична революція на Західній Україні в 1918-1919р.р.

4. Політика воєнного комунізму на Україні та її наслідки.

5. Нова економічна політика в Україні.

6. Соціалістична індустріалізація в Україні.

7. Колективізація с/г та голодомор в Україні.

8. Економіка Західноукраїнських земель у 20-х-30-х р. ХХ ст.