Первісне нагромадження капіталу та буржуазні революції.

Історичний процес накопичення капіталу та відокремлення виробника від засобів виробництва одержав назву первісного нагромадження капіталу. Як правило цей процес відбувався насильницьким шляхом (грабіж колоній, нееквівалентна торгівля та работоргівля).

В класичному вигляді процес первісного нагромадження капіталу відбувся в Англії. Ще в XIII – XIV ст. Англія вивозила сировину на переробку за кордон, зокрема до Голландії. В XV ст. починається будівництво мануфактур по виробництву сукна з власної сировини (в англійській мануфактурі була дешева сировина і дешева робоча сила).

Мануфактура - підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву.

Існували два типи мануфактур:

- розсіяна (децентралізована) - мануфактура, що грунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі;

- централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.

 

Значну роль у нагромадженні капіталів в Англії відіграли географічні відкриття, грабіж колоній, піратство, работоргівля (негрів великими партіями, тисячами вивозили на продаж з Африки в Америку). Позитивно вплинув і політичний фактор – буржуазна революція (1640-1660 рр.), яка дала владу буржуазії, звільнила селян від феодальної залежності.

У першій половині XVI ст. у Нідерландах, особливо в північних провінціях, швидкими темпами розвивалася промисловість на основі мануфактурного виробництва. Більшість селян були вільні. Питома вага феодального землеволодіння становила лише 20—25%. Створювалися фермерські господарства, райони "торговельного землеробства", що спеціалізувалися на вирощуванні певних культур або галузевому тваринництві. У середині XVI ст. Нідерланди стали провінцією феодальної Іспанії, яка намагалася перетворити їх на свою колонію. Це прискорило революцію.

Революція (1566-1609 рр.) та визвольна війна перемогли тільки в північних провінціях, що в 1579 p. проголосили себе незалежною державою — Голландією, яка вступила на шлях індустріального розвитку. Проте революції в Нідерландах були властиві незавершеність і половинчастий характер економічних і політичних реформ: були конфісковані та розпродані лише землі церкви і дворян-емігрантів, ленні дарування іспанського короля збереглися. Основою аграрного ладу залишалися дрібні селянські господарства. Поступово були відновлені корпоративні привілеї цехів. Як наслідок з другої половини XVIII ст. Голландія перестала бути панівною промисловою нацією, почала відставати в економічному розвитку від Англії.

Нідерландська буржуазна революція привела до встановлення капіталізму в Голландії, але не вплинула на інші європейські країни.

У XVI ст. розпочалася колонізація європейцями Північної Америки. В цьому досягла успіху насамперед Англія, яка створила на Атлантичному узбережжі 13 колоній. Проте Англія гальмувала розвиток колоній. Створювалися перешкоди для розвитку фермерського господарства. Кращі землі належали англійцям, підтримувалося дворянське землеволодіння. Англійський уряд прагнув затримати розвиток тих галузей, які створювали конкуренцію для англійської промисловості. Торгівля з іншими країнами дозволялася лише через англійських купців. Колонії були ринками збуту, джерелами сировини і грошових багатств для Англії. Це призвело до війни за незалежність, яка закінчилася перемогою. У 1776 p. було проголошено створення незалежної федеральної держави Сполучених Штатів Америки. Війна одночасно була і буржуазною революцією. Вона знищила маєтки феодального типу, сформувався фонд державних земель на Заході, що створило сприятливі умови для розвитку фермерських господарств. Революція прискорила розвиток промисловості (важка, металургійна, вугільна, машинобудівна) та торгівлі. Інтенсивно будуються залізниці, розвивається річний та морський транспорт.

Коли розпочалася французька буржуазно-демократична революція (1789 – 1794 рр), в Європі вже існували дві буржуазні держави — у Великобританії та Голландії, а на Американському континенті утворилася незалежна буржуазна республіка США. У Франції існувала багата і політично сильна буржуазія, розвивалася мануфактурна промисловість, проводилася політика меркантилізму, панував торговий капітал.

Революція у Франції декларувала скасування феодального режиму та ліквідувала дворянські привілеї. Знищувалися особисті примуси селян. В 1791 p. було скасовано державну регламентацію промислового виробництва, ліквідовано цехи, проголошено свободу торгівлі. Протягом 1793 – 1794 рp. був виданий декрет про повне знищення феодальних прав дворянства, ліквідацію боргів селян феодалам. Земля емігрантів конфісковувалася і продавалася. Був виданий декрет про відміну рабства у колоніях.

 

В країнах Центральної та Східної Європи промисловість, торгівля розвивались повільніше ніж в країнах Західної Європи. В аграрних відносинах зберігались дворянські землеволодіння, елементи особистої та адміністративної залежності від феодала. Існувала відробіткова рента. Урбанізація була слабшою. Великі географічні відкриття віддаляли країни Центральної та Східної Європи від головних торгових країн світу. Країни ставали аграрно сировинними додатками до економічно розвинених Західноєвропейських країн.