Особливості управлінських рішень

Цілі. Суб'єкт управління приймає рішення виходячи не з власних потреб та інтересів, а з метою вирішення проблем конкретної організації.

Наслідки. Менеджер обирає напрямок дій не тільки для себе, але й для організації в цілому та її працівників, його рішення можуть істотно вплинути на життя багатьох людей.

Розподіл праці. В організації існує розподіл праці: одні працівники (менеджери) зайняті вирішенням виникаючих проблем і прийняттям рішень, а інші (виконавці) - реалізацією вже прийнятих рішень.

Професіоналізм. В управлінні організацією прийняття рішень набагато більш складний, відповідальний і формалізований процес, ніж прийняття особистого рішення, який потребує професійної підготовки.

В процесі управління організаціями приймається величезна кількість різноманітних рішень (таблиця 6).

Принципи прийняття ефективних управлінських рішень

1. Наукова обгрунтованість рішень.

2. Цілеспрямованість.

3. Кількісна та якісна визначеність.

4. Правомірність.

5. Оптимальність.

6. Своєчасність.

7. Гнучкість.

8. Повнота оформлення.

 

Таблиця 6

Класифікація управлінських рішень

Класифікаційна ознака	Види управлінських рішень
За сферою охоплення чи масштабом можливих наслідків	- глобальні; - локальні.
За рівнем прийняття управлінського рішення	- керівників вищого рівня; - адміністративного (середнього) рівня; - технічного (нижчого) рівня
За ступенем визначеності інформації, що характеризує ситуацію	- в умовах визначеності (детерміновані); - в умовах вірогідної визначеності (ймовірнісні); - в умовах невизначеності
За характером розв΄язуваних проблем	- програмовані (з відомими наслідками); - непрограмовані
За способом ухвалення	- одноособові: - колегіальні: демократичні, компроміси
За способом обгрунтування (методом розробки)	- засновані на раціональному вирішенні проблем (формалізовані); -засновані на суб΄єктивних рішення (неформалізовані); - інтуітивні
За тривалістю дії	- перспективні, - поточні; - оперативні

Характеристика процесу прийняття рішень, його основні стадії

 

Незалежно від підходу, за яким вирішується проблема, існують певні кроки (етапи), які необхідно пройти у процесі прийняття рішень.

Етап 1. Визначення проблеми. Процес визначення проблеми передбачає: 1) виявлення проблеми – процес усвідомлення, що існує певна проблема; 2) окреслювання проблеми – процес встановлення масштабу і природи проблеми тоді, коли вона вже виявлена; оцінка розміру і ступеня її серйозності.

Етап 2. Формулювання цілей, обмежень і критеріїв.

У якості основних обмежень найчастіше виступають: неадекватність ресурсів; недостатня кількість працівників, що мають необхідну кваліфікацію і досвід; неможливість закупити ресурси за прийнятними цінами; винятково гостра конкуренція; закони й етичні міркування.

Критерії – це стандарти, за якими мають оцінюватися альтернативні варіанти рішень (прибуток, вартість, ціна, строк окупності тощо).

Етап 3. Розробка альтернативних рішень. Всі обрані варіанти розглядаються разом. Кожний варіант рішення повинен бути оцінений не тільки відносно зазначених цілей, але й інших варіантів.

Етап 4. Вибір альтернативи. Очікуваний ефект від реалізації кожного варіанту вирішення проблеми, повинен бути оцінений разом з оцінкою ймовірності того, що такий ефект дійсно буде отриманий, а також з урахуванням організаційних наслідків альтернативи.

Етап 5. Здійснення альтернативи. Реалізація цього етапу передбачає: 1) оголошення альтернативи; 2) видачу необхідних розпоряджень; 3) призначення специфічних завдань, (доручень) різним працівникам; 4) розподіл ресурсів;  5) спостереження за процесом реалізації рішення; 6) прийняття рішень, що будуть випливати за результатами реалізаційї поточного рішення.