Загальні вимоги до підприємств харчування в туризмі

Усі вимоги до підприємств харчування поділяють на загальні та додаткові.

Загальні вимоги містять такий регламент.

1. Планування території, що прилягає до підприємства, має забезпечувати зручний прохід і під'їзд для відвідувачів на автотранспорті.

2. Вхід до підприємства мусить забезпечувати одночасний рух у двох зустрічних напрямках: на вхід і на вихід. Двері повинні відчинятись без особливих зусиль і автоматично зачинятись за відвідувачем, не змушуючи його повертатись.

3. Приміщення для відвідувачів туристичних підприємств харчування повинні відповідати загальним санітарно-гігієнічним, протипожежним і технічним вимогам до громадських приміщень, гарантувати безпечні й комфортні умови за такими параметрами, як температура і вологість. Обов'язковою умовою є відсутність сторонніх запахів, особливо з кухні і туалетів.

4. Усі приміщення мають бути обладнані вказівниками (піктограмами), що допомагають відвідувачам орієнтуватися.

5. У вестибулі має бути вивішена копія сертифіката підприємства харчування, що свідчить про присвоєння йому певної категорії з відповідною кількістю зірок.

6. Обладнання приміщень для відвідувачів повинно передбачати можливість відвідувати підприємства харчування інвалідами та туристами з дітьми, якщо готель (туристичний комплекс, база, кемпінг), при якому воно розташоване, передбачає проживання інвалідів і туристів з дітьми відповідного віку або туристичне підприємство харчування обслуговує відвідувачів, які не проживають у готелі.

7. Ресторани, кафе та бари, що використовують для сервірування столів скатертини та індивідуальні серветки, повинні мати в достатній кількості не менше двох різновидів комплектів столової білизни: білі скатертини та серветки для обслуговування банкетів, ювілеїв, прийомів та інших заходів та кольорові скатертини й серветки, що відповідають оформленню інтер'єру підприємства. Комплект кольорової білизни можна замінювати білою білизною для повсякденного обслуговування, якщо це дозволено стилем підприємства. Не можна уживати столову білизну зі слідами забруднення та пошкодження, що залишилися після прання та ремонту.

8. У сервіруванні столів слід використовувати столовий та сортовий посуд, а також столові прибори єдиного ґатунку. Обов'язковою умовою є однаковий стиль сервірування столів. Різні комплекти столового посуду, скла та столових засобів можна використовувати для сервірування столів лише, якщо особливості художнього оформлення зали передбачає локальні зони, що виокремлюються особливим кольором столової білизни, меблів, сервірування. Не можна використовувати пошкоджений столовий посуд, скло та столові засоби.

9. В обслуговуванні організованих туристичних груп за безготівковим розрахунком рекомендують на сніданок, обід та вечерю пропонувати скомплектовані раціони харчування, складені з урахуванням вікового та національного складу туристичної групи, енергетичних затрат на маршруті. Повторність раціону харчування для такої групи допускають не раніше, ніж за 10 днів, а страви, що були в раціоні, не менше, ніж за 4 дні. Меню скомплектованих раціонів харчування має бути узгоджене з керівником групи.

10. Продукти для приготування страв повинні мати сертифікат, що підтверджує відсутність шкідливих для здоров'я речовин (нітритів, нітратів, пестицидів тощо), а також радіаційних та хімічних забруднень, що перевищують встановлені норми. Якщо відсутній сертифікат, проводиться лабораторний аналіз продуктів.

11. На обкладинці меню та карти вин обов'язково має бути назва туристичного підприємства харчування і товарний знак з кількістю зірок, що відповідає категорії підприємства на основі виданого йому сертифіката.

12. Метрдотель, офіціанти та бармени повинні знати не менше однієї з європейських мов. У бригаді мають бути офіціанти, які володіють різними мовами.

13. Усі працівники туристичного підприємства харчування повинні бути одягнені у формений, спеціальний чи санітарний одяг та взуття встановленого для цього підприємства зразка в хорошому стані, без видимих ушкоджень та забруднення. Одяг мусить мати фірмові знаки з вказанням категорії підприємства та відповідної кількості зірок.

Усі працівники туристичних підприємств харчування на форменому одязі мають носити ідентифікатор з емблемою підприємства та ознаками його професійної належності та місця, яке він займає у службовій ієрархії.

14. Формений одяг метрдотеля має відрізнятися від одягу офіціантів строгішим стилем виконання, до комплекту може входити фрак або смокінг.

15. Працівники обслуги повинні бути ввічливими, уважними та передбачливими (але ненав'язливими) до відвідувачів. Працівник мусить виконати прохання відвідувача, якщо це не відволікає його від виконання прямих обов'язків. Якщо ж виникла конфліктна ситуація, працівник має відразу ж запросити чергового адміністратора, метрдотеля або директора підприємства.

 

Харчування туристів

Схема харчування туристів залежить від виду туру, категорії туристів, співвідношення місць розміщення до місць харчування та багатьох інших чинників.

Система харчування вказана у путівці, договорі, ваучері.

Зазвичай сніданок туристам надається за схемою „шведський стіл" із самообслуговуванням та вибором страв із наданого асортименту, за бажанням. У готелях високих категорій сніданок може бути замовлений у кафе, ресторані чи у номер. У номерах, обладнаних кухнями та міні-барами, сніданок турист готує самостійно.

У схемі харчування „напівпансіон" туристові надається або суміщені обід-вечеря, або вечеря у встановлений час. У схемі харчування „повний пансіон" забезпечують три-чотириразове харчування.

Зрозуміло, що схема харчування спортивних, мисливських, альпіністських та інших самодіяльних турів з активними способами пересування базується на самостійному приготуванні їжі зі спеціальних напівфабрикатів та концентратів.

Особливими є вимоги до харчування для так званих гастрономічних турів, де переважає певна національна кухня з відомими вишуканими (у деяких випадках - екзотичними) стравами та напоями.

Залежно від категорії підприємства харчування, якість обслуговування як комплексна послуга, реалізується основними, додатковими та супутніми послугами. Поряд з якісно приготовленими та естетично оформленими стравами, важливу роль відіграє загальне композиційне сервірування столу, підбір посуду та столових приборів, кольорова гама скатертин, серветок із фірмовим знаком підприємства, квіти, кваліфікація офіціантів, барменів, метрдотелів, бездоганна чистота, гарно оформлене меню декількома мовами, загальний інтер'єр зали, затишок, звукоізоляція, м'яке регульоване освітлення та ін.

До переліку додаткових та супутніх послуг входять: вар'єте, оркестр, музичний супровід без оркестру, телевізор (за бажанням клієнтів), танцювальний майданчик, можливість замовити таксі, купити сувеніри.

Харчуються туристи відповідно до умов, зазначених у путівці, ваучері, договорі - у ресторанах, кафе, барах та інших пристосованих для цього підприємствах.

 

Страхування

Багато чинників ризику типізовані, і туристам пропонують застрахуватися від таких випадків. Турист, котрий відвідує певну місцевість або країну, більше, аніж місцеві жителі, потрапляє під вплив несприятливих чинників. У страхових випадках їм надають допомогу і покривають цілком або частково непередбачені видатки. У високорозвинених країнах жителі застраховані практично на всі випадки життя. Насамперед страхують здоров'я туриста (різноманітні види медичного страхування, від нещасного випадку з оплатою медичних витрат, а потім його майна. Розглядають також інші несприятливі чинники. В середньому, за статистикою туризму, страхові випадки відбуваються з кожним сотим туристом.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

В Україні прийняті та діють такі основні законодавчі нормативні документи зі страхування: Закон України „Про страхування", Закон України „Про туризм" і низка інших нормативних документів.

Страхування буває обов'язкове або добровільне, групове або індивідуальне і здійснюється на підставі відповідних правил. У правилах страхування викладено порядок укладення, зміни, припинення і термін чинності договору страхування, розглядаються страхові ризики і випадки, а також страхова сума, страховий внесок і страхове забезпечення, права й обов'язки сторін. Укладаючи договір страхування, страхувальник (застрахований) одержує відповідний поліс страхування.

Види страхування у сфері туризму охоплюють страхування туриста і його майна, здоров'я (медичне страхування), страхування відповідальності туроператорів і низку інших видів. Варто зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України „Про туризм", страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.

Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримання транспорту, поганої погоди під час перебування застрахованих осіб на відпочинку, а також ненадання або неналежне надання туристських послуг, зазначених у путівці або ваучері.

Законодавства більшості країн світу передбачають обов'язкове страхування цивільної відповідальності водіїв і власників автотранспорту (автотуристів), тому автотурист, перетинаючи кордон, зобов'язаний оформити страховий поліс.

У Європейській спілці для автотуристів обов'язкове отримання такої страхівки у вигляді „Зеленої карти", яка дозволяє пересуватись дорогами Європи без необхідності страхування цивільної відповідальності при перетині кожного нового кордону, тим самим звільняючи власника транспортного засобу від фінансових проблем у випадку нанесення комусь шкоди. Вартість „Зеленої карти" залежить не тільки від типу транспортного засобу і терміну дії страхування, але й від ситуації на страховому ринку, рівня збитковості та інших статистичних показників.

Іноземні туристи, які прибувають в Україну (крім країн СНД), мають, зазвичай, обов'язкову, за законодавством країни проживання, медичну страхівку або спеціально придбаний з нагоди туристської поїздки страховий поліс.

Різновиди міжнародного страхового поліса дають змогу одержувати й оплачувати страхові послуги в будь-якій країні світу. Власникам міжнародного страхового поліса французької страхової компанії „Gesa Assistance" на весь період перебування за кордоном без додаткової оплати можуть бути надані:

· екстрена медична допомога;

· екстрена стоматологічна допомога;

· послуги за медичне транспортування усіма видами транспорту;

· доставка родичів до місця події і зворотньо;

· кваліфікована юридична допомога і захист.

Залежно від терміну перебування туриста за кордоном і країни виїзду страхівка коштуватиме від 1 до 200 дол. США.

Нормативними документами України щодо обов'язкового страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків встановлено, що сума страхового внеску входить у вартість проїзного документа і стягується з пасажира, туриста, екскурсанта при продажу проїзного документа.

Згідно з чинним законодавством оплата медичної допомоги туристові за кордоном здійснюється відповідно до договору страхування медичних витрат.

Факт укладення договору страхування засвідчує поліс, переданий страховиком страхувальникові. Договір страхування може бути укладений на будь-який термін до одного року. Під страховим ризиком розуміють можливу подію, на випадок настання якої проводиться страхування; під страховим випадком - подію, що здійснилася, передбачену договором, із настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове забезпечення за одним або декількома страховими випадками, котрі сталися у період дії договору страхування. Виплата не може перевищувати встановленої в договорі страхової суми, виходячи з якої встановлюється розмір страхового внеску і страхової виплати. Страхова сума є максимальною сумою, яку страховик виплатить повністю, якщо настануть усі страхові випадки, а страховий внесок є платою за страхування, який страхувальник зобов'язаний внести страховикові. Сума виплат страхового забезпечення з одного або декількох страхових випадків не може перевищувати встановленої в договорі страхової суми.

Страховими ризиками є такі можливі події: „раптове захворювання", „нещасний випадок", „смерть внаслідок раптового захворювання або нещасного випадку".

Отже, за договором добровільного медичного страхування надають і оплачують такі послуги:

· медичні послуги, що включають госпіталізацію, амбулаторне лікування, а також ліки і медикаменти, приписані лікарем;

· медичне транспортування до найближчої лікарні, а також транспортування в країну постійного проживання з медичним супроводом;

· репатріація останків;

· екстрена стоматологічна допомога.

Варто врахувати, що при страхуванні туристів, які приїжджають до США, Канади, Австралії, Японії, Ізраїлю, Нової Зеландії, країн Центральної та Південної Америки, на острови Тихого й Індійського океанів за індивідуальними турами, сума страхового внеску як правило, збільшується вдвічі. При страхуванні туристів, що виїжджають до країн Південне-Східної і Південної Азії, Екваторіальної і Південної Африки, сума страхового внеску як правило, збільшується в 1,5 раза. Додатково оплачуються ризики, пов'язані з віком туриста. Для осіб, яким понад 65 років, страховий внесок як правило, збільшується вдвічі, понад 70 років - як правило, втричі. Діти, молодші двох років і особи віком понад 75 років не страхуються.

Для турів із підвищеним ризиком (гірськолижних, водних тощо) передбачаються спеціальні умови страхування. Наприклад, для таких турів як правило, вводяться типові коефіцієнти для страхових платежів: зимові види спорту (крім гірськолижного) - коефіцієнт 1,8; гірські лижі - 2,8; плавання - 1,2; стрибки у воду -2,0; підводне полювання - 1,8; велосипед - 2,0; альпінізм - 3,0.

Страхова компанія, крім полісу, видає кожному туристові спеціальну пам'ятку, у якій зазначено, як потрібно діяти при настанні страхового випадку або раптовому захворюванні, а також адреси і телефони центрів, які надають допомогу в різних країнах світу.

Згідно зі статистикою, за рік кожна страхова компанія здійснює десятки і навіть сотні страхових компенсацій. Більшу частину страхових випадків становлять гострі респіраторні захворювання. На другому місці за частотою - травматизм (переломи, різані рани, черепно-мозкові травми, розтягнення зв'язок). Досить часто в зв'язку зі змінами в звичному харчовому раціоні розвиваються захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрити, харчові отруєння, алергії). Частими серед страхових подій є і гострий біль зубів.

При укладанні договору страхування, варто передусім звернути увагу на те, щоб страхівка передбачала оплату не тільки медичних видатків, а й евакуацію (так страховики називають будь-яке транспортування клієнта) або репатріацію, а також на величину ліміту відповідальності страхової компанії.

Мінімальний ліміт відповідальності, який пропонують українські страхові компанії, становить 5000 дол. США. На таку суму переважно страхують тих, хто виїжджає у республіки колишнього СРСР, або країни ближнього зарубіжжя (Польщу, Болгарію), хоча в цих країнах і не вимагають страхового поліса.

Для поїздок у країни Середземномор'я, де медичні послуги порівняно недорогі, також буде достатньо поліса з лімітом відповідальності за медичними видатками 5000 дол. США, з евакуації і репатріації - 10 тис. дол. США. Для поїздок в інші країни Європи потрібний поліс із загальним лімітом відповідальності не менше 30 тис. дол. США. Посольства країн-учасниць Шенгенської угоди вимагають від туристів мати поліси з такою страховою сумою, як один з обов'язкових документів для одержання візи.

Дуже дороге медичне обслуговування у США і Канаді, тому тим, хто виїжджає туди, рекомендують придбати поліс із лімітом відповідальності 50-100 тис. дол. США.

Перелік послуг розбивають на декілька категорій. Часто додатково до основних послуг до поліса додають також:

· візит третьої особи, якщо перебування в лікарні триватиме понад 10 днів;

· дострокове повернення у випадку смерті найближчих родичів (чоловік, дружина, діти, батьки).

Вартість такої страхівки зростає на 25-30% стосовно базової. Деякі компанії (наприклад „Пан Укрейн") завжди пропонують поліс тільки з повним набором послуг, без розбивання на категорії.

Останнім часом поширене страхування з асистансом. Асистанс - це послуга, що доповнює медичну допомогу (наприклад, доставка потерпілого в лікувальну установу, розв'язання проблем щодо оплати медичних послуг тощо). Тобто, якщо стався страховий випадок, вам потрібно лише зателефонувати у диспетчерську службу асистанс-компанії (працює цілодобово).

При страхуванні без асистанса (що значно дешевше), якщо стався страховий випадок, вам доведеться шукати медичну допомогу самостійно і самостійно оплачувати рахунки за лікування. І тільки, повернувшись в Україну, страхова компанія поверне вам витрачену на лікування суму (звичайно, ви мусите підтвердити свої видатки, пред'явивши страховій компанії документи медичних установ з печатками і підписами).

Страховики нагадують, що медичний страховий поліс завжди мусить бути при вас - на пляжі, у магазині, барі, у гостях, а тим паче, у далеких екскурсіях і поїздках в інші міста. Адже, якщо ви одержите травму, то потрібно передати цей поліс компанії, яка асистує, щоб вона змогла взяти на себе усі видатки щодо надання допомоги. Список найбільших українських фірм, які мають серйозних партнерів за кордоном і зарекомендували себе достойно в сфері страхового бізнесу, досить великий. Це майже три десятки компаній: „Укрінмедстрах", „Надра", „АКБ-Гарант", „УТСК", „АСКА", „Гарант-Авто", „Галінстрах", „Скайд" та інші.

Іноді через прикрі випадки або надзвичайні обставини, що сталися з клієнтом або членами його родини, виникає потреба відмовитися від запланованої раніше поїздки. Повернувши квитки, відмовившись від заброньованих місць у готелі або повернувши весь туристичний пакет, клієнт зазнає збитків у вигляді тих чи інших штрафних санкцій. На жаль, туристична фірма не завжди може повернути своєму клієнтові усю вартість туру, оскільки несе фінансову відповідальність перед своїми партнерами. Тому при відмові від оплаченої заздалегідь поїздки штрафні санкції за договором, укладеним між туристичною фірмою і самим туристом, подаються винятково останньому, їхній розмір у певних випадках може досягати 100% суми, зазначеної у договорі. Ось тут і допоможе поліс зі страхування видатків, пов'язаних із неможливістю здійснити туристичну поїздку.

Деякі страхові компанії пропонують своїм клієнтам додаткове страхування, при якому страхові виплати проводяться у випадку, якщо застрахований відмовився від поїздки за настання таких страхових подій:

· хвороби, нещасного випадку або смерті застрахованої особи;

· хвороби, нещасного випадку або смерті близького родича (чоловіка, дружини, батька, матері, доньки, сина, брата, сестри) застрахованого;

· пожежі, пограбування квартири застрахованого, коли потрібна його присутність для розслідування справи;

· явки до суду для участі в засіданні, коли застрахований виступає як обвинувачуваний, потерпілий або цивільний відповідач.

Страхова сума й тарифи залежать від рівня страхового покриття, країни подорожі, терміну перебування, віку застрахованої особи. Отже, у багатьох випадках страхування справді є не лише засобом зменшити ризик настання певної непередбачуваної події, а й способом економії грошей.

Можливості страхування досить великі. Сьогодні в Україні практично жоден турист за кордон не виїжджає без страхового поліса. У цивілізованих країнах страхування - звичайна норма життя.

 

Система розваг

Турист є споживачем туристичного продукту, який являє собою сукупність туристичних послуг, робіт і товарів, що складається щонайменше з двох або більше одиничних чи множинних туристичних послуг. Туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів. Але для того щоб задовольнити туриста на 100% потрібно подарувати йому незабутні враження і приємні спогади від туру, в чому і полягає мета одного з основних компонентів туру — атракцій.

Атракції — система розваг і заходів, які спрямовані на те, щоб сформувати позитивне враження у туриста від туру. Атракції — це те, за для чого людина залишає свій дім і вирушає у туристичну подорож. Вони є важливим елементом повноцінного відпочинку. Більше того, система розваг відіграє вирішальну роль в успішності туру. Про що буде згадувати людина, після повернеться з туристичної подорожі? Про те, які чудові умови були під час перевезення? А, може, будуть із захопленням обговорювати із своїми друзями деталі сніданку, який їм довелося скуштувати під час подорожі? Малоймовірно. Якщо якісне перевезення, харчування і розміщення — це лише передумови для відпочинку, то споживання атракцій і є сам відпочинок. Туристи, як правило, згадують приємні враження, отриманні під час розваг. Вони із задоволенням будуть ділитися почуттями, пережитими під час якоїсь забави, чи розповідати про занурення в тропічне море, відвідання рідкісного музею або визначної пам'ятки архітектури, сходження на неприступну гірську вершину, чи просто про приємні хвилини, проведені на морському пляжі. Отже, атракції - це той компонент, який перетворює звичайне проведення вільного від роботи часу у повноцінний відпочинок.

Напевно, не можливо скласти універсальний перелік розваг, який буде ідеальним для кожного туриста. Оптимальний підбір розваг може бути знайдений лише при врахуванні таких чинників як національність туриста, його традиції та звичаї, спосіб життя та інші. Екскурсії, прогулянки по місцевості, відвідання музеїв, картинних галерей, пам'яток культури, місць релігійної значимості, споглядання природних явищ або мальовничих ландшафтів, участь у розважальних змаганнях чи іграх, відвідування концертів, спортивних заходів, магазинів, дискотек, ігрових закладів та інших розважальних об'єктів — ось неповний перелік атракцій, які пропонуються туристичними організаторами туристам.

Екскурсія — організована подорож, що не перевищує 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Екскурсія, напевно, є найпоширенішою формою атракцій. Більшість турів включають в свою програму проведення тематичних екскурсій. Цей вид розваг сприймається великою частиною туристів і тому активно інтегрується в більшість турів. Екскурсії мають не лише розважальну функцію, а ще й пізнавальну, що дозволяє поєднувати відпочинок з розширення кругозору і розвитком особистості.

Популярним видом розваг є відвідання парків, атракціонів. Найвідомішим таким парком у світі є „Дісней Ленд», який охоплює такі атракціони як каруселі, американські гірки, кімнати сміху, жахів, кривих дзеркал, водні атракціони, верхова їзда, кімнати імітації певних ситуацій: фантастичних, казкових, реальних, екстремальних. Парки атракціонів також орієнтовані на широке коло туристів, вони стануть чудовим місцем для проведення часу сім'ям з дітьми, романтичною казкою для закоханих, джерелом усмішки та веселого настрою для всіх відвідувачів.

Деякі атракціони можна порівняти з прогулянкою, а деякі можуть стати випробовуванням навіть для самих стійких.

Іншим популярним видом розваг, який переважно орієнтований на дітей і підлітків, є комп'ютерні атракціони. Вони дають можливість відволіктися від реалій і зануритися у віртуальний простір, де можна зробити те, що ніколи не вдасться в реальному житті, де не потрібно підпорядковуватись правилам, бо можна створювати їх самому. Сучасні комп'ютерні парки вражають розмірами і можливостями, різноманітністю віртуальних атракціонів, починаючи від симуляції реальних речей і закінчуючи завоюванням Марса або всієї Галактики.

Ігорна індустрія, яка орієнтується переважно на дорослих людей, відноситься до найулюбленіших розваг туристів. Карти, боулінг, більярд, рулетка, ігрові автомати для багатьох людей невід'ємний елемент відпочинку. І не є перепоною, що деколи такі розваги призводять до надмірних витрат, бо витрачання грошей — це також розвага. Найяскравішим прикладом популярності і розмаху ігорної індустрії є Лас-Вегас, який став столицею світового ігорного бізнесу.

Дуже часто туристичні оператори створюють тури лише для, того щоб продемонструвати якусь одну атракцію. Це як правило концерт, спортивний або інший видовищний захід. Фани улюблених виконавців та музичних груп стають туристами і долають значні відстані лише заради того, щоб не пропустити концерт свого "ідола". На перший погляд може видатись, що спортивні заходи приваблюють лише незначну кількість туристів. Але якщо згадати такі події як Олімпійські ігри, чи міжнародні змагання з певних видів спорту, то залишається тільки дивуватись популярності таких атракцій.

Нічне життя також знаходить своїх прихильників серед туристів. Дискотеки чи клубні "тусовки" — улюблені атракції молодих людей. Всім відомий острів Ібіца, який яскраво демонструє актуальність такого виду атракцій як нічні клуби чи дискотеки.

Дайвінг, серфінг, стрибки з парашутом, сноубордінг — це також атракції, але вже екстремального туризму, яким займаються сміливі люди у багатьох країнах світу. Перелічити всі атракції неможливо. Тим більше, що одна людина може вважати атракцією те, що для іншої сірі будні. Слід пам'ятати лише одне — без атракцій повноцінний відпочинок неможливий, а значить і туризм також. На щастя, туризм розвивається і бере на озброєння все нові і нові розваги. Прикладів цьому безліч. Найбільш яскравішим, напевно, є перетворення колись надсекретного і недосяжного космічного простору у атракцію для найвимогливіший і найзаможніших туристів.

В той же час варто пам'ятати, що для того щоб доставити туристові насолоду, потрібно грамотно спланувати і розподілити атракції. Не слід перевантажувати туриста атракціями, тому що втомлена людина буде думати лише про відпочинок і просто фізично не зможе отримати позитивні емоції від запропонованої атракції. Потрібно дбати про моральний і фізичний стан туриста і давати йому достатньо часу на відпочинок. І лише після цього пропонувати інші розважальні заходи. З тих самих міркувань не слід навантажувати туриста екскурсіями чи розважальними програми після тривалої поїздки. Користі від цього буде мало, а ось шанси роздратувати втомленого екскурсанта досить високі.

Важливо залишати туристові право вибору. Нав'язування певних розваг може негативно вплинути на настрій мандрівника. А як відомо, гарні речі забуваються швидко, а погані, навіть дрібнички, закарбовуються в пам'яті надовго. Якщо залишити туристу право вибору, то в більшості випадках він погодиться прийняти участь у запропонованій атракцій (адже він за неї заплатив!), а що найголовніше — скоріше за все отримає від неї позитивні враження.

Безпосереднє проведення розважального заходу також вимагає раціонального підходу. Потрібно витиснути з цього заходу максимум і подати це туристові у найкращій формі.

Виходячи із нижчевикладеного зрозуміло, що планування і проведення атракцій — це дуже відповідальна справа, в якій необхідно враховувати всі деталі. Адже, як відомо, в турисичному бізнесі дрібниць немає. Навіть маленький недолік — небезпека втратити клієнта назавжди і в цьому випадку не допоможе ані 5-ти зірковий готель, ані вишукані страви.