Метод середньозваженої собівартості

 

Приклад. На початок звітного періоду на підприємстві обліковувалося 150 одиниць матеріалу за ціною 10 грн за одиницю.

Протягом звітного періоду підприємство придбало матеріалу:

- 30 одиниць за ціною 15 грн за одиницю;

- 40 одиниць товару за ціною 20 грн за одиницю.

У даному звітному періоді також було списано 70 одиниць матеріалу на потреби виробництва.

У нашому прикладі середньозважена собівартість складає:

(150 х 10 + 30 х 15 + 40 х 20) / (150 + 30 + 40) = 12,50 (грн)

 

Розрахунок середньозваженої собівартості представимо в таблиці.

 

Рух матеріалів	Кількість одиниць матеріалу, шт.	Ціна однієї одиниці матеріалу, грн	Загальна вартість матеріалу, грн
Залишок матеріалу на початок місяця		10,00
Придбано
Партія № 1		15,00
Партія № 2		20,00
Разом
Списаний матеріал		12,50
Залишок на кінець місяця		12,50

 

 

Метод ФІФО

Той же числовий приклад, застосуємо при списанні матеріалу методом ФІФО.

Рух матеріалів	Кількість одиниць матеріалу, шт.	Ціна однієї одиниці матеріалу, грн	Загальна вартість матеріалу, грн
Залишок матеріалу на початок місяця
Придбано
Партія № 1
Партія № 2
Разом
Списаний матеріал
Залишок на кінець місяця:
Партія № 0
Партія № 1
Партія № 2
Разом

 

 

Використання різних методів оцінки запасів припускає списання різних сум на собівартість, що, кінець кінцем, впливає на фінансові результати.

Зауважимо також, що згідно п. 5.9 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку підприємств суб'єкти малого підприємництва, що не є платниками єдиного податку, ведуть податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів з 01.01.2003 р. тільки за двома методами: ФІФО або ідентифікованій вартості відповідної одиниці запасів. При цьому вживані методи обліку вартості запасів не можуть змінюватися протягом звітного податкового року.

Облік на складах і в бухгалтерії повинен забезпечувати чіткий контроль за наявністю, надходженням і вибуттям запасів. Місця зберігання товарно-матеріальних цінностей повинні бути належно підготовленими і надійними, щоб виключити псування чи крадіжки матеріалів. Кожне з них (склад, комора тощо) повинні мати відповідний шифр (номер), який обов'язково вказують у всіх первинних документах. Місця зберігання треба забезпечити необхідними контрольно-вимірювальними приладами (лічильниками, вагами, мірниками тощо), обладнати відповідними полицями, шафами, комірками, засіками та ін., на яких повинні бути ярлики, де вказані назви, інвентарні номери, шифри, ціна матеріалів, вимірники (тонни, кілограми, грами, штуки, кубометри, літри), за якими обліковують ці матеріали. Шифри розробляють за серійною системою. Особливо важливе застосування таких шифрів на тих малих підприємствах, де значна кількість комплектуючих матеріалів, подібних за зовнішнім виглядом, майже однакових за вартістю. Що ж до запасних частин, без цих шифрів тут не обійтися. Зокрема, шифр 203111 може бути присвоєний такому найменуванню як акумулятори автомобільні. Перша цифра 2 означає клас, друга — синтетичний рахунок 0 «Виробничі запаси», третя 3 — субрахунок «Запасні частини», четверта 1 — групу «Акумулятори автомобільні», п'ята і шоста 11 — марку акумулятора.

Усі товарно-матеріальні цінності, що знаходяться у місцях їх зберігання, відносять під звіт матеріально відповідальним особам (завскладом, комірник), з якими має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Право отримувати для виробничих потреб матеріали мають відповідальні працівники, яких затверджують на початку року наказом керівника малого підприємства.

Записи операцій із надходження чи вибуття матеріалів у книгах чи картках проводить завскладом (або бухгалтер складу) на підставі первинних документів (прибуткових ордерів, актів про приймання матеріалів, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, товарно-закупівельних актів, приймально-здавальних накладних).

На кожен номенклатурний номер матеріалу відкривається окрема картка. На підставі первинних документів в картках складського обліку матеріалів проводяться записи з надходження і видачі матеріалів та щодня виводяться їх залишки. На перше число місяця проводиться звірка даних складського обліку з обліком у бухгалтерії, тобто кількісні залишки матеріальних цінностей за картками складського обліку звіряються з кількісними залишками в регістрах аналітичного обліку матеріальних цінностей.

На підставі записів у книгах чи картках складського обліку матеріально відповідальні особи складають реєстр приймання-здачі документів (або звіт про рух матеріалів) у двох примірниках, до якого прикладають усі первинні документи; один із них разом з первинними документами передають у бухгалтерію в установлені строки. У кінці кожного місяця залишки з книг чи карток складського обліку записують у сальдову відомість (книгу), яка знаходиться у бухгалтерії.

У бухгалтерії малого підприємства, як правило, ведуть лише вартісний облік товарно-матеріальних цінностей, оскільки кількісний забезпечується на складах. У той же час тут у сальдових відомостях є інформація про наявність товарно-матеріальних цінностей на початок і кінець кожного місяця.

Крім того, що у бухгалтерію надходять усі первинні документи на оприбуткування матеріалів, тут спочатку виписують первинні документи на їх видачу у виробництво чи на реалізацію, які після виконання повертаються назад разом із реєстрами приймання-здачі (звітами про рух матеріалів). Але навіть зовнішні документи (товарно-транспортні накладні), як правило, надходять на підприємство на основі виписаних тут довіреностей на отримання матеріалів від постачальників.

Довіреність видають під розписку тільки тим відповідальним працівникам малого підприємства, які уповноважені отримувати товарно-матеріальні цінності від постачальників. Строк дії довіреності не може перевищувати 10 днів. Після її використання або після цього терміну, якщо довіреність не використано, роблять відповідну відмітку у журналі їх реєстрації. Нову довіреність тим же особам видають лише після використання або повернення попередньої. Оскільки довіреності належать до бланків суворого обліку, журнал їхньої реєстрації повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписами керівника та головного бухгалтера і печаткою малого підприємства. Видають довіреності для використання за накладною, а списують — за актом з відображенням на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку».

Усі прийняті від матеріально відповідальних осіб первинні документи з обліку матеріалів у бухгалтерії перевіряють, при необхідності таксують, групують за джерелами надходження і витрачання матеріалів, після чого проводять записи у реєстрах аналітичного і синтетичного обліку за відповідною кореспонденцією рахунків. У встановлені строки головний бухгалтер організовує вибіркову або суцільну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої проводять відображення різниць у облікових реєстрах.

Підставоюдля заповнення відповідних регістрів бухгалтерського обліку є первинні документи про рух запасів, а також розрахунки сум дооцінки (уцінки) товарно-матеріальних цінностей.

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів має специфічні особливості лише при передачі в експлуатацію та у процесі використання, оскільки надходження їх на підприємства відображають подібно до інших товарно-матеріальних цінностей. Зокрема, існують первинні документи з обліку вибуття МІІІП, затверджені наказом Міністерства статистики України від

22.05.96 р. № 145, а саме:

- форма № МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань)»;

- форма № МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

- форма № МТТТ-3 «Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристосувань)»;

- форма № МШ-4 «Акт обліку вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

- форма № МШ-5 «Акт на списання інструментів (пристосувань) і обмін їх на придатні»;

- форма № МШ-6 «Особова картка обліку спецодягу, спецв- зуття і захисних пристосувань»;

- форма № МШ-7 «Відомість облікувидачі (повернення) спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристроїв»;

- форма № МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».

Аналітичний облік МІІІП ведеться за видами предметів за однорідними групами, встановленими виходячи з потреб підприємства.

Синтетичний облік запасів Схема аналітичного і синтетичного обліку всіх товарно-матеріальних цінностей однакова — від первинних документів (товарно-транспортних накладних, лімітно- збірних карт чи накладних, актів на списання) до карток чи книг складського обліку і звітів про рух матеріалів

Для обліку виробничих запасів, МІІІП, готової продукції і товарів загальним Планом рахунків передбачені наступні рахунки бухгалтерського обліку:

· 20 «Виробничих запасів»,

· 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»,

· 25 «Напівфабрикати»,

· 26 «Готова продукція»,

· 28 «Товари».

За дебетом даних рахунків відображається надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, а за кредитом — витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, зниження ціни і тому подібне

Відзначимо, що малі підприємства, що застосовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами», вартість використаних в операційній діяльності виробничих запасів, МІІІП, повинні узагальнювати у складі елементу «матеріальні витрати» на однойменному рахунку 80 «Матеріальні витрати».

За дебетом рахунку 80 «Матеріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, а за кредитом — списання в дебет рахунків:

- 23 «Виробництво» в частині сум прямих матеріальних витрат, які прямо включаються у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг), у витрати допоміжних (підсобних) виробництв, у загальновиробничі витрати;

- 79 «Фінансові результати» в частині сум прямих матеріальних витрат, які відносяться до адміністративних і збутових витрат, інших операційних витрат.

При реалізації готової продукції на сторону її собівартість не відображається у складі елементів витрат. В даному випадку собівартість реалізованої готової продукції відразу з кредиту рахунку 26 списується в дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

В той же час собівартість реалізованих виробничих запасів, МІІІП і товарів повинна відображатися у складі елементу «Інші операційні витрати» на рахунку 84 «Інші операційні витрати» з подальшим списанням в дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

На рахунку 84 «Інші операційні витрати» також узагальнюється інформація про суми втрачених виробничих запасів, МІІІП, товарів.

Найбільш поширену кореспонденцію рахунків за спрощеною схемою обліку витрат без використання малими підприємствами рахунків 9 класу для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів за загальним Планом рахунків, приведемо в табл. 2.18.

Для обліку виробничих запасів, МІІІП, готової продукції і товарів спрощеним Планом рахунків передбачені рахунки 20 «Виробничі запаси» і 26 «Готова продукція».

На рахунку 20 «Виробничі запаси» ведеться облік і узагальнення інформації про сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо, тару і тарні матеріали, будівельні матеріали і матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали, тварини на вирощуванні і відгодівлі, МІІІП і транспортно-заготівельні витрати.

Для забезпечення необхідної деталізації і аналітичної інформації про виробничі запаси, МІІІП підприємства можуть ввести відповідні субрахунки.

Рахунок 26 «Готова продукція» призначений для обліку і узагальнення інформації про готову продукцію, товари, транспортно- заготівельні витрати за товарами і торговою націнкою. До даного рахунку також можуть відкриватися відповідні субрахунки.

За дебетом рахунків 20, 26 відображаються надходження вказаних цінностей, а за кредитом — їх вибуття, уцінка.

Вартість використаних (спожитих) виробничих запасів, МШП, товарів, готової продукції у виробництві власної продукції, робіт, послуг і для іншої операційної діяльності, малі підприємства, що застосовують спрощений План рахунків, повинні узагальнювати на рахунку 84 «Витрати операційної діяльності». На ньому торгові підприємства також узагальнюють інформацію про собівартість реалізованих товарів. В той же час собівартість реалізованої на сторону готової продукції не відображається на даному рахунку, а списується відразу з кредиту рахунку 26 «Готова продукція» в дебет рахунку 79 «Фінансові результати»

За дебетом рахунку 84 відображається вартість спожитих матеріальних цінностей в операційній діяльності, а за кредитом — списання в дебет рахунків:

- 23 «Виробництво» в частині вартості спожитих матеріальних ресурсів, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і витрат допоміжних (підсобних) виробництв, у загальновиробничі витрати (якщо підприємство використовує для обліку витрат рахунок 23);

- 79 «Фінансові результати» в частині вартості спожитих матеріальних цінностей, які відносяться до адміністративних і збутових витрат, інших операційних витрат або в частині всіх спожитих матеріальних цінностей (якщо підприємство використовує спрощений План рахунків).

Вартість спожитих матеріальних цінностей при здійсненні інвестиційної, фінансової і іншої звичайної діяльності відображається за дебетом рахунку 85 «Інші витрати», з подальшим списанням в дебет рахунку 79 «Фінансові результати».

 

 

План семінарського заняття