Тема: Облік праці та її оплати.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: Облік праці та її оплати.



План

1. Облік праці на малих підприємствах.

2. Нарахування і виплата заробітної плати персоналу підприємства.

3. Оподаткування заробітної плати.

4. Аналітичний облік розрахунків з персоналом.

Основним законодавчим документом, що визначає економічні, правові і організаційні основи оплати праці працівників, що знаходяться в трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, є Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 p. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці), із змінами і доповненнями.

Крім того, розробленим у виконання вищезгаданого Закону нормативним документом, який визначає склад витрат з оплати праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, що за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності і умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

Згідно Інструкції № 5 витрати на оплату праці складаються з:

1. фонду основної заробітної плати;

2. фонду додаткової заробітної плати;

3. інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

В той же час в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2003 р. № 601 (далі — П(С)БО 26), передбачена наступна класифікація виплат працівникам:

- поточні виплати;

- виплати при звільненні;

- виплати при завершенні трудової діяльності;

- виплати інструментами власного капіталу;

- інші довгострокові виплати.

Витрати на оплату праці в цьому списку знаходять своє відображення у складі поточних виплат, які, зокрема, включають:

· заробітну плату згідно окладам і тарифам, інші нарахування з оплати праці;

· виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки і інший оплачуваний невідпрацьований час);

· премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники виконують відповідну роботу, і ін.

Облік праці на малих підприємствах організується в такому ж порядку, як і на інших. Приймання на роботу оформлюють наказом.

На кожного працівника заводять особовий листок. Факт прийому на роботу фіксують у трудовій книжці працівника. При звільненні працівника у ній також записують дані про причину звільнення. Впродовж всього терміну роботи у трудовій книжці здійснюють записи про переміщення працівника і заохочення. Всі записи у трудовій книжці та особовому листку проводять на підставі відповідних наказів.

Кожному працівнику малого підприємства надають табельний номер. Слід зазначити, що на багатьох малих підприємствах цим нехтують, оскільки чисельність працюючих тут невелика.

Облік відпрацьованого часу ведуть у табелях обліку робочого часу. Якщо на малому підприємстві є структурні підрозділи, в кожному з них ведуть окремий табель, у якому вказують прізвище, ім'я та по батькові працівників у алфавітному порядку або за табельними номерами, і відмічають кожного дня відпрацьовані години. Якщо працівник не був на роботі, то, користуючись умовними позначеннями, зазначають причини неявок на роботу.

При відрядній формі оплати праці, крім табелів обліку робочого часу, необхідно складати первинні документи, які засвідчують обсяг виконаних робіт. Здебільшого на малих підприємствах для цього використовують наряди на відрядну роботу, оскільки тут, як правило, здійснюється індивідуальне і дрібносерійне виробництво.

Аналітичний облік нарахування й видачі заробітної плати треба вести в розрізі кожного працівника

Згідно ст. 24 Закону про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені в колективному договорі. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється проводити виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується особам, що працюють в таих закладах.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків за допомогою системи зарплатних карток або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з оплатою таких послуг за рахунок власника коштів.

Слід врахувати, що згідно частини першої ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю спричиняють за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від 15 до 50 неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ).

Особливо відзначимо головну державну соціальну гарантію, обов'язкову для застосування на всій території України підприємствами всіх форм власності при встановленні працівникам розмірів заробітної плати, — мінімальну заробітну плату.

Відповідно до Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче за яку не може проводитися оплата виконаної працівником місячної, погодинної норми праці (обсягу робіт).

Якщо працівникові, що виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство здійснює доплату до її рівня. При цьому протягом календарного року її розмір може змінюватися. Так, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати на місяць з 1 січня 2013 року склав 1134 гривень.

В той же час, згідно cт. 21 Закону про оплату праці розмір заробітної плати може бути нижче встановленого колективним договором і мінімальної заробітної плати у разі невиконання норм часу або виробітки з вини працівника.

З процесом нарахування і виплати заробітної плати персоналу підприємства пов'язана необхідність передбачених законодавством нарахувань і утримань. Платниками перших є працедавці, других — самі працівники (хоча перераховують їх також працедавці). Причому, платники, база, ставка, порядок розрахунку і перерахування визначені окремо для кожного обов'язкового платежу відповідними законодавчими і нормативними документами. В даний момент ці питання регулюються наступними нормативними документами:

1. Законом України «Про Єдиний соціальний внесок» від 09.07.20__ p. № 1058-IV (далі — Закон про пенсійне страхування).

2. Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. № 889-IV (далі — Закон про ПДФО).

При оподаткуванні заробітної плати відзначимо наступне.

Обов'язок нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб покладений на підприємства, установи, організації, а також приватних підприємців, які виплачують заробітну плату своїм найманим робітникам.

Вказані особи в Законі про ПДФО визначені як податкові агенти.

Відповідно до цього Закону податковий агент — це юридична особа (його філія, відділення, інший відособлений підрозділ) або фізична особа, або нерезидент, або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу і способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені і за рахунок платника податку, вести податковий облік і надавати податкову звітність податковим органам згідно Закону про ПДФО, а також нести відповідальність за порушення норм цього закону.

Щодо порядку включення заробітної плати до складу об'єкту оподаткування відмітимо, що у відповідності з п. 3-5 ст. 3 Закону про ПДФО при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму ЄСВ, які згідно закону справляється за рахунок доходу найманої особи. Причому це стосується заробітної плати, отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Ставка податку визначена п. 7.1 ст. 7 і п.п. 22.3 ст. 22 Закону про ПДФО і, зокрема, з 01.01.2007 р. складає 15 %.

Розрізняється лише місце роботи, де застосовується податкова соціальна пільга, і місце роботи, де така пільга не застосовується. Порядок застосування податкової соціальної пільги регламентований ст. 6 Закону про ПДФО.

Податкова соціальна пільга (ПСП) — це розмір доходу громадянина, який має бути вивільнений з об'єкту оподаткування за умови, що розмір місячного доходу у вигляді заробітної плати цього працівника не перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений Законом України про Державний бюджет на перше січня кожного року, і помноженого на коефіцієнт 1,4. У 2013 році цей показник становить 1388,00 грн (1134,00 х 1,4 — округлений до 10,00 грн). Якщо пільга застосовується за наявності неповнолітніх дітей, то вказана сума збільшується кратно кількості дітей.

В законі також розрізняється:

—загальна ПСП — на рівні 50 % мінімальної заробітної плати станом на 1 січня поточного року;

— підвищена ПСП — у розмірі 150 % від загальної ПСП, для пільгових категорій осіб, що перелічені у пп. 6.1.2 Закону про ПДФО;

—максимальна ПСП — у розмірі 200 % від загальної ПСП, для осіб, що перелічені у пп. 6.1.3 'Закону про ПДФО.

З урахуванням викладеного наведемо формулу для розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати працівників:

ПДФО = (Д - ЄСВ) х 0,15

де ПДФО — сума податку з доходів фізичних осіб;

Д — сума доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати;

ЄСВ – єдиний соціальний внесок

Зазначимо також, що існує обмеження і максимальної суми доходу працівника у вигляді заробітної плати, з якого сплачуються соціальні внески. її розмір встановлений на рівні 17 прожиткових мінімумів для працездатної особи у поточному періоді і у 2013 році становить 19278 грн.

 

Синтетичний облік розрахунків за заробітною платою

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом підприємства із оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги і т. ін.), а також про розрахунки за не отримані у встановлений термін суми з оплати праці (розрахунки з депонентами) відповідно до Інструкції № 291 здійснюється на пасивному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Облік на даному рахунку ведеться в розрізі наступних субрахунків:

661 «Розрахунки за заробітною платою»;

662 «Розрахунки з депонентами»;

663 «Розрахунки за іншими виплатами».

За кредитом субрахунку 661 відображаються нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, інші нарахування, що входять до фонду оплати праці, за дебетом — їх виплата, а також суми утриманих податків, внесків, платежів за виконавчими документами, вартість отриманих матеріалів, продукції і товарів в рахунок заробітної плати і інші утримання з сум оплати праці персоналу.

Субрахунок 662 використовується тільки для відображення розрахунків за не отримані персоналом у встановлений термін суми оплати праці. У такому разі здійснюється запис за дебетом субрахунку 661 і кредитом субрахунку 662. При подальшій виплаті заробітної плати, що була депонована, дебетують субрахунок 662 і кредитують рахунок обліку активів, за допомогою яких погашається заборгованість із заробітної плати.

Субрахунок 663 використовується тільки для відображення розрахунків з персоналом у вигляді допомоги з тимчасової втрати працездатності або часткового безробіття та інших видів оплати праці, які не є заробітною платою.

Розрахунки з персоналом підприємства за іншими операціями, наприклад, за виданими позиками, здійснюється на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і/або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» залежно від виду заборгованості (дебіторської і/або кредиторської).

Аналітичний облік розрахунків з персоналом необхідно вести за кожним працівником, видом виплат і утримань При використанні малим підприємством рахунків класу 8 «Витрати за елементами» виникає необхідність в групуванні витрат на оплату праці персоналу у складі елементу «Витрати на оплату праці» на однойменному рахунку 81.

Для цього всі витрати на оплату праці, відображені за кредитом субрахунків 661 і 663, списуються в дебет рахунку 81 «Витрати на оплату праці» в розрізі наступних субрахунків:

 

ЗМІСТ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО УЗАГАЛЬНЮЄТЬСЯ НА СУБРАХУНКАХ РАХУНКУ 81 «ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ» ЗАГАЛЬНОГО ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Код субрахунку Назва субрахунку Зміст інформації, що узагальнюється на субрахунках
Виплати за окладами й тарифами Витрати на виплату основної заробітної плати персоналу відповідно до системи оплати праці на підприємстві
Премії та заохочення Витрати на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення і т. ін.) персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві
Компенсаційні виплати Витрати на гарантійні і компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати, із затримкою виплати заробітної плати і т. ін., в порядку і розмірах, передбачених законодавством
Оплата відпусток Витрати на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства або щомісячних відрахувань на створення забезпечення майбутніх оплат відпусток
Оплата іншого невід- працьованого часу Витрати на виплати персоналу підприємства за невідпрацьований час, передбачені законодавством
Інші витрати на оплату праці Інші витрати на оплату праці, що визнаються елементами витрат на оплату праці

Таким чином, за дебетом рахунку 81 «Витрати на оплату праці» відображається сума визнаних витрат на оплату праці персоналу підприємства, а за кредитом — списання в дебет рахунків:

— 23 «Виробництво» — в частині витрат, що підлягають включенню до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) і до складу загальновиробничих витрат;

- 791 «Результати операційної діяльності» — в частині витрат, віднесених до адміністративних, збутових і інших операційних витрат діяльності.

Якщо ж мале підприємство застосовує спрощений варіант обліку витрат у відповідності с п. 44 П(С)БО 25, то всі відображені за дебетом рахунку 81 витрати списуються в дебет субрахунку 791 «Результати операційної діяльності».

Для відображення в бухгалтерському обліку сум нарахувань і утримань, пов'язаних з виплатою доходу персоналу підприємства, використовуються наступні рахунки (субрахунки):

субрахунок 641 «Розрахунки за податками» — за кредитом даного субрахунку відображається утримана сума податку з доходів фізичних осіб, за дебетом — його сплата;

Аналітичний облік необхідно вести за кожним видом внесків і відрахувань, в розрізі страхувальників і окремих договорів страхування.

При використанні малим підприємством рахунків класу 8 «Витрати за елементами» виникає необхідність в групуванні нарахованих відрахувань на соціальні заходи у складі елементу «Відрахування на соціальні заходи» на однойменному рахунку 82 «Відрахування на соціальні заходи».

Таким чином, за дебетом рахунку 82 «Відрахування на соціальні заходи» відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, а за кредитом — списання в дебет:

- рахунку 23 «Виробництво» — в частині витрат, що підлягають включенню у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) і до складу загальновиробничих витрат (тобто в частині відрахувань, яка також списується в дебет рахунку 23);

- субрахунки 791 «Результат операційної діяльності» — в частині витрат, віднесених до адміністративних, збутових і інших операційних витрат діяльності (тобто в частині відрахувань, яка також списується в дебет субрахунку 791).

Якщо ж мале підприємство застосовує спрощений варіант обліку витрат у відповідності с п. 44 П(С)БО 25, то всі відображені за дебетом рахунку 82 витрати списуються в дебет субрахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Спрощеним Планом рахунків для обліку і узагальнення інформації про розрахунки з оплати праці передбачений рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

За кредитом рахунку 66 відображаються нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги і т. ін., а також суми утриманих податків, внесків, платежів за виконавчими документами, вартість отриманих матеріалів, продукції і товарів в рахунок заробітної плати і інші утримання з сум оплати праці персоналу.

Розрахунки з персоналом підприємства за іншими операціями, наприклад, за виданими позиками, здійснюються на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» або на рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» залежно від виду заборгованості (дебіторської або кредиторської).

Аналітичний облік розрахунків з персоналом необхідно вести за кожним працівником, видами виплат і утримань.

Облік і узагальнення інформації про суми внесків на соціальні заходи і податку з доходів фізичних осіб, пов'язаних з нарахуванням і виплатою доходів персоналу підприємства, ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами». Як було вже відмічено, підприємствам доцільніше відкривати окремі субрахунки до синтетичного рахунку за видами платежів. Так, для обліку платежів, пов'язаних з нарахуванням і виплатою доходів персоналу підприємства, доцільно відкрити наступні субрахунки до рахунку 64:

«Податок з доходів фізичних осіб»;

«Внесок до Пенсійного фонду»;

«Внесок до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»;

«Внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків»;

«Внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття».

Така деталізація дозволить полегшити процес заповнення звітності за даними платежами.

За кредитом рахунку 64 відображаються суми нарахованих і утриманих платежів, пов'язаних з виплатою доходів персоналу підприємства, а за дебетом — їх перерахування.

Суми нарахованої заробітної плати і інших виплат персоналу, а також пов'язаних з цим нарахованих внесків на соціальні заходи, підлягають відображенню за дебетом рахунку 84 «Витрати операційної діяльності» з подальшим списанням таких сум в дебет рахунків:

- 23 «Виробництво» — в частині витрат, що підлягають включенню у виробничу собівартість продукції (робіт, послуг) і до складу загальновиробничих витрат;

- 79 «Фінансові результати» — в частині витрат, віднесених до адміністративних, збутових та інших операційних витрат діяльності.

Якщо ж мале підприємство застосовує спрощений варіант обліку витрат у відповідності с п. 44 П(С)БО 25, то всі відображені за дебетом рахунку 84 витрати списуються в дебет рахунку 79 «Фінансові результати».

 

 


План семінарського заняття

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.232.88 (0.041 с.)