Культура ХХ століття: визначні феномени. Художні течії та стилі.

1. Модернізм – культурний феномен ХХ ст.

2. Тоталітаризм і культура.

3. Сучасна масова культура.

4. Течія постмодернізму в культурі межі ХХ-ХХІ ст.

5. Український культурний Ренесанс та його загибель.

6. Національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина ХХ ст.)

7. Цілісність українського культурного простору: культура діаспори.

8. Запитання для самоконтролю знань. Література.

9. Ілюстрації.

 

Предметний покажчик

Цехмістро І.З., Штанько В.І., Старовойт В.С., Леонтьєва В.М.Європейська та українська культура в нарисах: Навч. посібн. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 320 с.

Вступ

Розділ І.

Архаїчні форми культури.

Культура на ранніх етапах розвитку.

— Поняття первісної («архаїчної») культури та її головні риси.

— Періодизація та типологія архаїчних культур.

— Сутність «неолітичної революції».

— Найважливіші культурні характеристики архаїки (міф, анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, феномен первіс­ного мистецтва).

Міфологія в історії культури.

— Визначення міфу та проблеми дослідження «міфічного».

— Міф як світорозуміння (особливості міфологічної свідомості).

— Функції міфу в архаїчній культурі.

— Історична типологія міфів.

— Роль міфології в історії культури.

— Проблема «міфології сучасності».

 

Антична культура.

— Поняття античного типу культури, її періодизація та основні за­гальні принципи.

— Культурні досягнення Крито-мікенської цивіліза­ції.

— Гомерівський (героїчний) та. архаїчний періоди: формування «грецького духу».

— Культурний зміст доби «грецької архаїки».

— Калокагатичний ідеал.

— Художня культура класичної Греції (скульптура та театр).

— Феномен еллінізму.

— Витоки й особливості римського відчуття життя і краси.

— Найзначніші досягнення римської культу­ри.

— Місце і значення Античності в історії світової культури.

 

Культура європейського Середньовіччя.

— Поняття середньовічного типу культури, її основні принципи та періодизація (на теренах Європи).

— Символізм та універсалізм як головні риси середньовічного мислення, їх утілення у культурному житті.

— Статусно-рольова структура середньовічної Європи та її значення для культури.

— Сутність та культурна роль «корпора­цій».

— Міська культура у системі середньовічної культури.

— Університет як породження культури європейського Середньо­віччя.

— Лицарство і куртуазність.

— Сутність та прояви «сміхо­вої культури».

— Середньовічне мистецтво; готичний стиль як «апофеоз» Середньовіччя.

 

Культура Відродження.

— «Початок» Відродження й Античність.

— Періодизація та історичні форми Відродження. Відродження і реформація.

— Куль­турні й цивілізаційні аспекти і наслідки соціальних, наукових і технічних новацій.

— Антропоцентризм і гуманістичний ідеал люди­ни.

— Художні досягнення Відродження.

— Криза ренесансного гу­манізму, її соціокультурні витоки і наслідки.

 

Формування культури Нового часу. Соціально-політичні ідеали Просвітництва.

— Раціоналізм як світоглядне підґрунтя культури Нового часу.

— Новий час і Відродження: спадкоємність і заперечення.

— Культурні наслідки соціально-економічних і політичних перетворень. Ринок і культура.

— Народження дослідно-експериментальної науки, наукоцентризм і метаморфози просвітницького розуму.

— Типологічні ри­си культури Нового часу.

— Трансформація людських ідеалів і літе­ратурні герої.

— Диференціація культури і здобутки мистецтва.

— Просвітницький ідеал людини та суспільства.

 

Європейська культура ХІХ-ХХ ст.

— Проблема типової єдності європейської культури.

— Наука у си­стемі культури ХІХ-ХХ cт.

— Художня культура XIX ст.: романтизм, реалізм, імпресіонізм.

— «Криза мистецтва» рубежу ХІХ-ХХ ст.: модернізм.

— Різноманітність та складність культурних явищ у XX cт.

— Відмова від європоцентризму та діалог культур. Виникнення культурології.

— Специфіка сучасної «епохи криз»: прояви та глибинний сенс.

— «Ситуація постмодерну» в куль­турі останньої третини XX cт.

— Постмодернізм як явище ху­дожньої культури.

 

Трансформація культури в процесі становлення інформаційної цивілізації.

— Суперечливість впливу інформаційно-комп’ютерної революції на процеси розвитку культури.

— Перехід до «екранної культури». Особливості гіпертексту.

— Кіберкультура.

— Компьютеры ігри та віртуальні реальності.

— Трансформації у системі освіти.

— Компьютер і мистецтво.

Розділ ІІ.

Культура Київської Русі.

— Архаїчні культури на теренах України. Давньослов'янське язич­ництво.

— Княжа доба: державність і правова культура.

— Запровадження християнства і його культурні наслідки.

— Писемність, освіта та література у Стародавній Русі.

— Архітектура й обра­зотворче мистецтво.

 

Українська культура ХІІІ—першої половини ХVІІ ст.

— Культура Галицько-Волинського князівства.

— Вплив політично­го життя на розвиток культури.

— Українська культура у польсько-литовську добу; культурні наслідки Кревської унії

— Братства та їх просвітительська діяльність.

— Гуманістичний та рефор­маційний рухи на теренах України.

— Брестська унія: утворення греко-католицької церкви та його культурні наслідки.

— Полемічна література.

— Культурна місія козацтва.

— Розвиток фольклору та мистецтва (літератури, музики, архітектури, жанрів образо­творчого мистецтва).

Українська культура другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.

— Соціально-політичні чинники розвитку української культури у другій половині XVII-XVIII cт.

— Освіта і наука.

— Формування національної самосвідомості.

— Художня культура: українське ба­рокко як загальнокультурний стиль та його прояви у мистецтві.

— Своєрідність релігійного життя в українських землях 2-й пол. XVII-X VIII ст.

— Життя і творчість Г. С Сковороди як явище української бароккової культури.

Українське національно-культурне відродження кінця ХVІІІ - першої половини ХІХ ст.

— Поняття національно-культурного відродження та його періодиза­ція.

— Особливості українського національного Відродження.

— Істо­ричні умови започаткувати українського Відродження та його соціаль­на база.

— Народження модерної української культури: від феномену «малоросійської самосвідомості» до нової національної самосвідомості.

Становлення культури Слобожанщини у ХVІІ-ХІХ ст.

— Формування Слобідської України як культурно-історичної цілісності.

— «Слобожанська людина»: образ життя та сприйман­ня світу.

— Освіта і наука.

— Архітектура і мистецтво.

— Харків як культурний центр.

— Основні риси культури Слобожанщини.

Українська культура другої половини ХІХ-ХХ ст.

— Періодизація історії української культури другої половини ХІХ-ХХ cт.

— Доля української мови.

— Питання про національну ідею; «українська мрія».

— Культурно-географічна регіоналізація Ук­раїни.

— Специфічні риси української ментальності.

— Філософсько-релігійна ситуація.

— Освіта і наука.

— Особливості українського мистецтва у другій половині ХІХ-ХХ cт.

— Розвиток української культури у контексті модерну і постмодерну.

Гуманістичні цінності в українській культурі.

— Поняття національного типу культури та специфіка українсько­го типу культури.

— Жіноче начало в українській культурі.

— Символіка українського образа життя та самосвідомості.

— Усна на­родна творчість та художня література як утілення гуманістичних орієнтацій.

— Гуманістична парадигма української філософії.

— Гуманістична спрямованість української суспільно-політичної дум­ки.

— Українське просвітянство.

— Ідеї свободи і демократії.

Ідентифікація української культури як таласократичної.

— Таласократична культура.

— Телурократична культура.

— Таласократична сутність української культури.

— Питання про мо­ву.

— Український прагматизм.

— Нове в процесах глобалізації су­часного світу.

 

Висновки

Рекомендована література

Чорненький Я.Я. Культурологія. Теорія. Практика. Самостійна робота. Навчальинй посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 392 с.

 

Вступ

Пояснювальна записка.

Методичні рекомендації для модульного контролю з курсу “Культурологія”.

Варіанти робочих програм курсу “Культурологія”.

Графіки розподілу навчального часу за темами курсу і видами навчальної роботи (для очної і заочної форм навчання до варіанту 1, 4.)