Однорідні та неоднорідні означення



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Однорідні та неоднорідні означення



Вправа 1. Розподіліть словосполучення у дві колонки. У першусловосполучення з однорідними означеннями, у другусловосполучення з неоднорідними означеннями.

 

Перший весняний день, пальто чорне драпове, весняна пружна нестримна сила, кремезний широкоплечий чоловік, похилена стара верба, лава вулканічна базальтова, широка блискуча атласна стрічка, червоне палюче яскраве сонце, твій двоюрідний брат, розкішні густі високі верби, ковані дубові двері, груша зимова пізня.

Вправа 2. Поставте, де потрібно, розділові знаки.

 

1. Все небо здригається спалахами світла голубого нетутешнього (О. Гончар). 2. В голосі вартового бринять людяні теплі співчутливі нотки (О. Гончар). 3. Світ Місяця облив їх білі лиця сині очі та русі довгі коси промкнув наскрізь тонку прозору білу одежу (І. Нечуй-Левицький). 4. А в матерів такі ж смугляві чесні руки (А. Малишко). 5. Одшуміли над Принесенням перші весняні грози по тому настали теплі погожі дні (Ю. Мушкетик). 6. Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце (М. Коцюбинський). 7. Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку (Г. Тютюнник).

 

Вправа 3. Спишіть речення, розставте розділові знаки та поясніть їх.

 

1. Так минали часи незабутні великі гарячі (К. Герасименко). 2. Вогненні яскраві спалахи блискавки засліпили очі подорожнього (З журналу). 3. Після першого жаркого квітневого дня плину теплий тихий вечір (С. Васильченко). 4. Ліс обгортав їх холодний сумний та мовчазний (М. Коцюбинський). 5. За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки (І. Цюпа). 6. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко). 7. Минаючи убогі села понаддніпрянські невеселі я думав... (Т. Шевченко). 8. Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку (Д. Павличко). 9. Рівний залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гончар).

Відокремлені уточнювальні члени речення

 

Вправа 1. Розставте розділові знаки в реченнях, звертаючи увагу на відокремлені уточнювальні означення та обставини.

1. Усе таке веселе в тій хаті було прибране осяюще і кужіль м’якого льону на жердці і чорний кожух на кілку і плетена колиска з дитиною (Марко Вовчок). 2. Жовтий гладкий високий він глузував із неї помахуючи над її головою рудим чубом (М. Коцюбинський). 3. Остап не спав а лиш часом на кілька хвилин западав у нетяму (М. Коцюбинський). 4. Загартований важкою працею на полі Іван з дитинства був міцним хлопцем (З журналу). 5. Він жодного разу не поборений на борцівський килим виходив до сімдесяти років(Б. Антоненко-Давидович). 6. Вийшов до розритого попелища Мирон Данилович затерпнувши від тривоги (В. Барка). 7. Старий Мирон Магазаник батько лісничого побачивши крутійства сина відділив його та сам перейшов жити на хутірець (М. Стельмах). 8. Човен зашипівши вткнувся в берег що аж висяював щирим сріблом котиків (М. Стельмах).

 

Вправа 2. Переробіть речення так, щоб означення та обставини не відокремлювалися розділовими знаками.

 

1. Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряви ночі (Леся Українка). 2. Так-то той щирий козарлюга і піп, Іван Шрам паволоцький, і славний лицар Сомко переяславський, не врадивши нічого супротив лихої української долі, полягли од беззаконного меча шановними головами (П. Куліш). 3. А неволя ж би вас утяла та укрила, солона та тяжка! (Ю. Федькович) 4. От і став на свойому гетьманському місці, під бунчуком і корогвою, і вщухнули всі (П. Куліш). 5. Штаби й тилові бази, згідно з польовим статутом, розташовувались на певній відстані від фронту (О. Гончар). 6. Гетьман, з упертого наполягання присутніх, погодився на їх волю... („Історія Русів”). 7. На шляху розвитку кожної мови позначились історичні події, пережиті її народом (Б. Антоненко-Давидович). 8. І що робить, коли дістався рай наш, саме цей, безладний, наспіх збитий (М. Стельмах).

Вправа 3. Складіть речення з відокремленими обставинами, використовуючи подані фразеологізми. Пам’ятайте: у сталих словосполученнях кома відсутня.

 

1. Працювати не покладаючи рук.

2. Сидіти склавши руки.

3. Бігти не чуючи ніг.

 

Вправа 4. Поясніть, чому в поданих реченнях обставина, виражена одиничним дієприслівником, не відокремлюється комами.

 

1. Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомлюючись (О. Довженко).

2. Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).

3. Не довго думаючи я пориваюсь до двору (П. Колесник).

 

Вправа 6. Спишіть, підкресліть відокремлені уточнювальні члени речення.

 

1. Внизу, за скелями, глухо шуміло море (О. Довженко). 2. Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ, в поліські болота (О. Олесь). 3. Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя. 4. Поволі, нога за ногою, пливе валка битим шляхом (М. Коцюбинський). 5. Обидва, Круча і Гонтар, охоче приєдналися до тосту Марії, хоч суть його кожен сприймав по-своєму (Я. Бам). 6. Ще будем жити ми ― і я, і ти (П. Тичина). 7. Що страшніше ― детектор брехні чи дзеркало правди? (В. Захарченко). 8. Відтоді на рівнинних просторах Чаїного, в незайманих його травах, літо й зиму живе на привіллі безліч дикої птиці (М. Стельмах). 9. Десь далеко, за темною смугою лісу, обірвався грім (С. Васильченко).

 

Вправа 7. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. На луках понад Ташанню густими хвилями перекочувався туман (Гр. Тютюнник). 2. Сьогодні в Україні 10,8 мільйона гектарів лісу або 15,6 відсотка території України (З газети). 3. Через вузький пересип скрізь були покопані єрики себто канави (І. Нечуй-Левицький). 4. Що ж до того як нам надалі ділитися то я прохав би вас деякий час не вносити зміни себто ділитися пополовині (М. Коцюбинський). 5. Були тут старі й літні люди та найбільше юрмилося молоді особливо школярів (І. Цкола). 6. Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Гр. Тютюнник). 7. Він полюбляв щоб до Валі приходили гості зокрема Рада й Аліна (Ю. Яновський). 8. Націю творять сукупно всі навіть лиходії (Ю. Мушкетик). 9. Вона уже не чула нічого крім голосу власного серця (П. Загребельний).

 

Вправа 8. У наведених реченнях розставте розділові знаки та підкресліть відокремлені уточнювальні члени речення.

 

1. А вздовж тину за старою повіткою росли великі кущі смородини бузини і ще якихось невідомих рослин (О. Довженко). 2. За греблею у придолинку біля двох осокорів Марко побачив чималу купу напатраних за зиму конопель (М. Старицький). 3. По той бік річки навпроти сцени заходило сонце пославши на воду од берега й до берега шматок червоного полотна (Гр. Тютюнник). 4. Край берега у затишку прив’язані човни (Л. Глібов). 5. Це було літом саме в жнива (М. Коцюбинський). 6. Тут на узліссі розкіш була вітрові (М. Стельмах). 7. Зі мною поруч в морі молодому що воду п’є із нашого Дніпра інша весна (П. Загребельний). 8. Там у льоху в присмерку плигали жаби (О. Довженко). 9. У вуличці було темно аж чорно (М. Коцюбинський).

 

Завдання на СРС

 

Відокремлені означення

Вправа 1. Спишіть речення, вставляючи, де потрібно, розділові знаки при відокремлених означеннях.

 

1. Її вражала розкішна картина осінньої природи обсипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський). 2. Тепер Остап скривджений і цькований мусив кинути рідний край (М. Коцюбинський). 3. Високий сутулий у брезентовому плащі він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Гр. Тютюнник). 4. За свіжо пофарбованим червоним поруччям заклично мерехтіло море тихе й тепле і я, звісно, встояти не могла (А. Самарка). 5. Там було повітря таке прозоре та нерухоме, а життя таке коротке й солодке... (А. Самарка). 6. Марила польотами на трапеції під зоряним куполом засліплена блиском власного вбрання (А. Самарка). 7. Це було моє дитинство казкове нерозкрите сповнене якихось небезпечних заворожливих чарів (А. Самарка). 8. Ми подивилися на вибілений сонцем і обліплений висохлими водоростями краєвид і зібрались уже повертатися на маяк, бо спека стояла нестерпна (А. Самарка). 9. Я встала, з заплющеними очима побачила величезний скляний палац і там була овальна вмурована в прохолодну мармурову підлогу ванна наповнена рожевою водою (А. Самарка). 10. І коли я обпечена сонцем нещасна з температурою пленталася з ними на пляж, мені здавалося, що це дуже дивна батьківська любов – адже мені було погано (А. Самарка).

 

Вправа 2. Спишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть, чому означення відокремлюються або не відокремлюються.

 

1. Через балконні двері в кімнату ллється вечірнє повітря напоєне похощами літнього саду. 2. Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око. 3. Поїзд летів повний людського гаму. 4. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою. 5. Безконечні стежки скриті інтимні наче для самих близьких водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені звилі і хлюпають ними аж в краї неба. 6. Минали гімназичний будинок застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон. 7. Повні рожеві як діти збуджені зі сну плили по небу хмаринки. 8. Крізь теплі сльози важкі й великі в яких все розпливалось невиразно мелькали верби і телеграфні стовпи. 9. Крива похилена хатинка з чорною стріхою і білими стінами стояла поміж закинутих із забитими вікнами осель колись побудованих фабрикою для робітників. 10. Йдуть та йдуть чорні похилені мокрі нещасні немов каліки-журавлі, що відбились від свого ключа (З творів М. Коцюбинського).

 

Вправа 3. Перебудуйте подані речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими.

1. Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра). 2. І сп’янілий до нестями вітер квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах (В. Сосюра). 3. Теплом дихала настояна на травах та квітах земля (Ю. Збанацький). 4. Зорі сплять на морозом зв’ялених холодних травах (Л. Первомайський). 5. Над селом стояв звичайний в осінню пору туман (М. Коцюбинський). 6. Розтоптана танками мертва земля безмовно лежала навкруг (Л. Первомайський). 7. В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак).

8. Рівно і спокійно дише натомлена з праці земля (М. Рильський). 9. Сполоханий світлом хижак звів голову й пильно дивився у віконце (М. Трублаїні). 10. Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).

 

Вправа 4. Доповніть речення відокремленими узгодженими та неузгодженими означеннями.

 

1. Тьмяно в хатинці (М. Коцюбинський). 2. Цілу зиму й весну Кайдашенки прожили в ладу (І. Нечуй-Левицький). 3. За ними бігла Кайдашиха та галасувала на все село (І. Нечуй-Левицький). 4. Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць (П. Мирний). 5. Ще тиждень тривала тиша в Бориславі (І. Франко). 6. Її очі звільна піднеслися на лице Євгенія, постояли на ньому хвилинку і з таким самим виразом тихого здивування перейшли на лице Стальського (І. Франко). 7. Євгеній оглядав молодий лісок (І. Франко). 8. Мала Маруся зосталася дома сама (Б. Грінченко). 9. Був дощ, і надворі ще не зовсім вияснилось (В. Винниченко). 10. Зверху по стіні блукають од далеких хмар рожево-зеленяві тіні (С. Васильченко).

 

Вправа 5. Спишіть речення, вставляючи, де треба, розділові знаки при відокремлених означеннях. Поясніть розділові знаки за правилами.

 

1. Котіть собі шум свій на позолочених сонцем хребтах. 2. Спокійний самотній сідав десь на ганку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. 3. Мене спиняє біла піна гречок запашна легка наче збита крилами бджіл. 4. Десять чорних кімнат налитих пітьмою по самі вінця. 5. Зв’язаний мотузкою Лазар лежав серед руїни. 6. Витріщив очі налякані світлом і падав знов на подушку. 7. Злегка обдряпаний твердим холодом гудзиків і погонів Доря припав з довір’ям до батька. 8. Незащібнутий з поясом у руці оббігав весь дім. 9. Перед ним встав наче живий важкий директор з грубим застиглим обличчям налитий тупою пихою по сам картуз і нерухливий як тільна корова. 10. Косинка звязана вузликом під бородою зливалась з її лицем в одну білясту пляму, а на темній одежі світилися руки прозорі й молочні як поночі порохно ( З творів М. Коцюбинського).

 

Вправа 6. Складіть 10 речень з відокремленими узгодженими та неузгодженими означеннями. Поясніть розділові знаки.

 

Вправа 7. Напишіть твір-мініатюра на тему „І знов прийшла весна”, використовуючи відокремлені означення.

Вправа 8. У поданих нижче реченнях підкресліть відокремлені означення. Поясніть розділові знаки.

1. Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч). 2. Обліплені роями бджіл у квітні, гудять сади (В. Лучук). 3. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив (П. Дорошко). 4. Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук). 5. Мокрий, обношений, він занепокоєно пішов до верби (М. Стельмах). 6. З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар (М. Коцюбинський). 7. В садочку, квітами повита, на пригорку собі стоїть, неначе дівчина, хатина (Т. Шевченко). 8. Наряджає доню: здається, то власне серце, вибране з грудей, окремо радіє (В. Барка). 9. Жовтий, гладкий, високий, він глузував із неї, помахуючи над її головою рудим чубом (М. Коцюбинський).

 

Вправа 9. Запишіть речення під диктовку, підкресліть відокремлені означення, поясніть розділові знаки. Зробіть морфемний розбір виділених слів.

1. Гордий і волелюбний, він нагадував сокола (А. Шиян). 2. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка). 3. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі (Леся. Українка). 4. Був ясний день, веселий, провесняний (Леся Українка). 5. Нічого не каже їй, але невимовлені слова тремтять, подібні до сполохів, насередині грудей (В. Барка). 5. Кілометрів зо три ліс тягся, густий і незайманий (Ю. Яновський). 6. Розтоптана танками мертва земля безмовно лежала навкруги (Л. Первомайський). 7. Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 8. Стривожені світлом, звірятка заворушилися, збилися в одну купку (О. Донченко). 9. У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (І. Нечуй-Левицький).

 

Вправа 10. У поданих реченнях поставте, де потрібно, розділові знаки, керуючись відповідними правилами.

1. Поля пробуджені сонцем від зимового сну злегка парували (В. Козаченко). 2. Нова хата біла чепурна привітно виглядала з-за оголених осінньою негодою груш (П. Мирний). 3. Літери трудні і непевні ніби будовані з крихітних кілочків і дугастих сковок (В. Барка). 4. Вночі повалив сніг тихий густий (Г. Тютюнник). 5. Думка невідступна пекуча ятрівна заволоділа всім її єством (А. Шиян). 6. Переляканий і розтривожений я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (М. Стельмах). 7. Хліба змиті дощем яскраво зеленіли (О. Гончар). 8. Не досвідчений у лісових справах Олексій не подбав заздалегідь про ночівлю (Б. Польовий). 9. Відколи світ стоїть стоїть Україна багата та пишна (О. Довженко).

 

Вправа 11. Спишіть речення, поставте пропущені розділові знаки, підкресліть відокремлені означення.

 

1.Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки від них (О. Гончар). 2. Та до зірки лине й лине мріятиха і легка (В. Симоненко). 3. Небо ясне й бірюзове рідко бачили манд­рівники (О. Донченко). 4. І ніколи над красою світлою і радісною не нависали такі темні хмари. (О. Довженко). 5. Вдерлася в наше життя сумна година жорстока і лиха (О. Довженко). 6. Осінь смутна і невесела зійшла мов помаранча золота (Ю. Клен). 7. Пишний майже безмежний великан неначе у вандрівці задержався ось тут та задумався над тихими полями (О. Кобилянська). 8. Високі айстри небо синє твій погляд милий і ясний... (М. Рильський). 9. Кадрига скрадалася уздовж берега таємничо-неприступного чорного як шайтан (П. Загребельний).

Вправа 12. Виберіть з художньої літератури 5-6 речень, у яких є відокремлені означення. Підкресліть їх, поясніть пунктуацію.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.234.223.227 (0.016 с.)