Тире між підметом та присудком



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тире між підметом та присудком



Вправа 1.Поясніть розділові знаки у реченнях.

1. Яке то щастя – свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко) 2.А дівоча пісня – весноголоситься, а життя іде, а нива колоситься!.. (А. Малишко) 3. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік. То все разом, а ти – окремо. І сьогодні, і завтра, й навік (Л. Костенко). 4. Батько ж говорив, що для людини головне – свіжа сорочка і чиста совість (М. Стельмах). 5. Без батька й нені, в самотині, убогий вичахне обід, що тяжко жити сиротині, і шлях – не шлях, і брід – не брід (А. Малишко). 6. Бо та піч – не чужа, українська то піч, і думки надиха мені рідні; то мій Луг дорогий. Запорозька то Січ, тільки в форми прибрались вигідні (В. Самійленко). 7. Весь обшир мій – чотири на чотири (В. Стус). 8. Ти вся – жага, ти вся – горіння, ти – лук, стріла і тетива, століттям явлене видіння, моя зірнице світова! (М. Рильський). 9. Пісня і праця – великі дві сили! (І. Франко).

Вправа 2. Спишіть, розставляючи розділові знаки.

1. Вік звікувати не в гостях побувати (Нар. тв.). 2. Він труд він гнів він спів любові він там де люди й боротьба він братній усміх юнакові він меч повсталого раба (М. Рильський). 3. Він теж мені як камінь на душі (Л. Костенко). 4. Вона росте ще, завтра буде вищенька. Але печаль приходить завчасу. Це ще не сльози це квітуча вишенька що на світанку струшує росу (Л. Костенко). 5. Вороги прийшли в село кожен з них немов той звір забігають просто в двір (П. Тичина). 6. Все не те коли нема любові. Почуття й слова тріски дубові дні болящі немічні старці магістралі темні манівці яблуневий цвіт зола летюча небеса асфальтна сіра туча сміх петля на горлі булка глей пісня хоч бери і сам заблей! (Д. Павличко) 7. Горобці в піску сипкому ніби діти у ставку... (М. Рильський) 8. Гострі очі розкриті в морок (О. Теліга).9. Два кольори мої два кольори оба на полотні в душі моїй оба два кольори мої два кольори червоне то любов а чорне то журба (Д. Павличко).

Вправа 3. Спишіть, пояснюючи розділові знаки та орфограми.

1. Життя – неминуча боротьба (П. Грабовський). 2. Життя без книг – це хата без вікна (Д. Павличко). 3. Земля наша – як та книга, писана не пером, а шаблями та списами, овіяна легендами (І. Цюпа). 4. І дальше смерті – рідна батьківщина! (В. Стус) 5. І побило його в полі три недолі, одна – безвіддя, друга – безхліб’я, третя – бездоріжжя (Л. Костенко). 6. Київські ночі, зустрічі в саду – в серці, куди не піду (А. Малишко). 7. Краса лиця – це половина приданого (Нар. тв.). 8. Лиш боротись – значить жить (І. Франко).9. Ми – в’язні, ми приречені. У нас із ним дорога вже остання (Л. Костенко).

Вправа 4. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть граматичну основу в реченнях.

1. Ми ланцюга поодинокі звена ми відтинок малий зі стрічки часу (Богдан-Ігор Антонич). 2. Ми тричі їх відбили. Вони ж усі у панцирах ми в свитах. Вони з гармат а ми у кого що (Л. Костенко). 3. На війні ж я сміліший за Гонту (Тільки б далі від фронту...) (В. Самійленко). 4. Недарма, кажуть, із Шепелем дружбу вів а Гальчевський права рука Шепеля (М. Стельмах). 5. Обов’язок лікаря лікувати хворого (О. Гончар). 6. Одвага наша меч политий кров’ю (Леся Українка). 7. Одне діло розуміти що воно й до чого а друге головне новою людиною ставати солдатом що революцію обереже (М. Стельмах). 8. Ой дівчаточко-небого ти широкі оченята! (П. Тичина).9. Ось любов! Дими дихання липи почування й слово смолоскипи дні невтомні ясні юнаки манівці між зорями стежки попіл крила золотої птиці хмара поле стиглої пшениці плач знімає з голосу петлю пісня й хліб волають: «Я люблю!» (Д. Павличко).

Вправа 5. Поясніть розділові знаки або їх відсутність у запропонованих реченнях.

1. Поезія – це діло совісне, не грайся нею безпричинно (А. Малишко). 2. Послухай, брате, думаєш, це легко – прийнять, що хтось за тебе погибає? (Л. Костенко) 3. Рідна столице, ти – моя весна, Світла, погожа, ясна (А. Малишко). 4. Серпень з вереснем стискають один одному правиці, що одна правиця – сонце, друга – місяць-молодик (М. Рильський). 5. Слабий да малий – то найстарші в хаті (Нар. тв.). 6. Сміле слово – то наші гармати, світлі вчинки – то наші мечі (П. Грабовський). 7. Спи, дитя моє, ти життя моє! (С. Руданський). 8. Твій кожен мур, твій кожен камінь – рідний, твій кожен дім – знайомий, любий, свій (М. Бажан). 9. Творчість завжди мрійна і тривожна (В. Симоненко).

Вправа 6. Спишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть розділові знаки.

1. Ти ж – за мене вдвоє нещасніший (В. Стус). 2. То небезпечно – генія цькувати. Він у безсмерті страшно вам воздасть (Л. Костенко). 3. То хмара – не хмара у небі, то бурі великої знак. То коні летять чортомлицькі, їх свистом жене Сагайдак (А. Малишко). 4. У нього кожне слово – це перлина, це праця, це натхнення, це людина (М. Рильський). 5. Футбол, як бачиш, – не солодка гра! (Б. Олійник) 6. Худоба ішла перед плугом, а він – над чужим плугом груди ломив (М. Стельмах). 7. Це – рук стискання працьовите, це – серць братання у бою... Жагу пісень, в труді омитих, люби, як брат сестру свою (М. Рильський). 8. Я – підпора громадського ладу (поки маю я владу) (В. Самійленко). 9. Я син народу (І. Франко).

Однорідні члени речення

Вправа 1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте синтаксичну роль однорідних членів речення.

1. Щодня себе перемагаю від суєти застерігаю і знов до стрічки добігаю і знов себе перемагаю і не встигати не встигаю і ні хвилиночки ж не гаю! 2. Студентські вечори… Танцюють чи не всі там і чардаш і мазурку і танці всіх племен. 3. Я в людей прошу тільки віри в кожне слово почуте від мене в кожний погляд очей моїх сірих в кожну ласку рук нестудених. 4. У драмі людській небагато дій дитинство юність молодість і старість. 5. Подивлюся на сонце. Поклонюся знайомому дубу. Розпитаю, як справи у сосен і звірів і птиць. 6. Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. 7. Дивні риби і хмари і тіні биків бетонних все пливе наді мною… усе наді мною пливе… 8. І день і ніч і мить і вічність і тиша і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губ розплавлений метал. 9. І настовбурчивши окраси зап’ястя пера пояси гудуть зелені папуаси лисніють литками ліси. (З віршів Л. Костенко).

 

Вправа 2. Спишіть речення, вставляючи на місці рисок, де потрібно, тире або коми. Поясніть розділові знаки при узагальнювальних словах та повторюваних сполучникахі (й), та (=і).

1. Вона [фортеця] стоїть / розкопками роз’ятрена / уся в провалах потаємних брам / дощами змита / викрашена ядрами / не раз / не два узята на таран. 2. І цілі стоси книг / і скільки хоч паперу / і не циганський кінь по імені Пегас / і стомлене перо / не звикле до гіпербол / в чаклунських нетрях слів ламалося не раз. 3. Люблю хати древлянського Полісся / ті старовинні рублені хати / кремезні / довгі / сірі од сльоти / де кущ туману, як бузок, розрісся. 4. Чи це все разом / Скіфія і скіфи / і кочові / й осілі / й паралати? Крізь домисли / і вимисли / і міфи, о, як її нелегко угадати! 5. У них є все / пшениця / хутро / вовна / і риба / й мед / і добрі води рік. Вторгує грек / і подорож чудовна / і є про що розказувать весь вік. 6. Коваль кує / не втомиться клепати / мечі / голки / зубила / і лопати / цвяхи, ножі, сокири / і серпи / на все Пониззя / і на всі степи. 7. Усе було / і молодість / і сила / і спокій / і достаток / і хвала. Але вона вже більш не осінила / вона до мене більше не прийшла… 8. Любіть травинку / і тваринку / і сонце завтрашнього дня / вечірню в попелі жаринку / шляхетну інохідь коня. 9. Це так природно / музика / і час / і Ваша скрізь присутність невловима. (З віршів Л. Костенко).

 

Вправа 3. Знайдіть та підкресліть у реченнях однорідні члени, визначте тип сполучників, якими вони поєднані, поясніть розділові знаки.

 

1. Одежа – модні хутра чи ряднина – говорить не про вас, а лиш про гроші, а хто ви є і що ви за людина, розкажуть тільки голос, тільки очі. 2. Є люди злі. Є серед них вампіри: робити зло – їм радість і потреба, ні доброти, ні совісті, ні віри. Не підпускай і близько їх до себе. 3. Я так люблю в тобі дитину безпосередню і смішну, капризну, мудру і наївну, веселу, ніжну і сумну. 4. Я закоханість славлю тому, що вона, хоч і скороминуща, світлий ангел – ні сліз, ані мук, мов політ над буденним і сущим. 5. У втрати теж є два крила, я в ній і бідний, і багатий: безмірний біль – тебе я втратив, безмежна вдячність – ти була. 6. Відчував, а тепер розумію: найцінніше в стосунках – це лад, щира ніжність, довіра й надія, бо вони – і мета, й результат. 7. Не бійтесь тих, хто гавкає на вас! Це їх позиція, а може, і потреба. Того, хто лиже вас, боятись треба, бо прийде час – і вкусить, і продасть! 8. Душа радіє, бачачи красу, милується гармонією ліній, розчинює краса тривоги й сум, стає весною день сумний осінній. 9. В часи важкі повір мені як другу: не бійся скрут, не плач і не журись! Бадьорість і веселий настрій духу – це ліки і життя глибинний смисл. (З віршів В. Іващенка).

 

Вправа 4. Перепишіть речення та виконайте такі завдання: 1) розставте правильно розділові знаки; 2) зробіть морфологічний розбір виділених слів; 3) визначте синтаксичну роль однорідних членів (підкресліть).

1. Я пам’ятаю вчительку мою просту і скромну і завжди спокійну (В. Сосюра). 2. Доля наче примхлива дівчина то пригріє то знов остудить (В. Шевчук). 3. Хлопці щоб не заважати в хаті вчились або в клуні або в садку чи деінде (М. Коцюбинський). 4. Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра). 5. Сотні й тисячі українських дівчат колгоспниць робітниць студенток лікарів інженерів у сірих шинелях радянських воїнів ідуть на захід (М. Бажан). 6. Вирветься крик чи іржання та знову у шумі зіллється (П. Тичина). 7. Хочу бачити знати чути і любити й творити красу (Л. Первомайський). 8. І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать натоптану злобою і болем (М. Стельмах). 9. Передають поетам поети з душі у душу із мови в мову свободу духу і правду слова (Л. Костенко).

Вправа 5. Виправте помилки в реченнях.

 

1. Та ще такі, красиві, крупної, породи, як отой, що ти по ньому бабахнув на шляху (О. Вернигора). 2. Лисиця підстрибнула, тявкнула, і відбігши кроків на п’ять, упала на пухнастий сніг (О. Вернигора). 3. Він бере, зважує, на руці один, другий, закладає, в рушницю третього (О. Вернигора). 4. Прокинувся хлопець, аж поплавка: на одній вудочці немає, поринув (Г. Тютюнник). 5. Весною, коли крига скресла, і сонце вгріло, одніс Арсен човна на річку, полагодив вудки, і, знову, як торік, сів ловити рибу: бабі та онукам на юшку (Г. Тютюнник). 6. Хвиля за хвилею, з шаленою люттю, налітали на берег, і, шкварнувши об величезні в безладді розкидані ніздрюваті камені, зі злісним шипінням, відкочувались назад, щоб за мить з новою силою кинутись на прибережну твердь (П. Бабанський). 7. Вони довго стояли серед кімнати, боячись наполохати голубів і дивилися, як птахи неквапливо підбирали крихти хліба (О. Буцень). 8. Відсунув верхню шухляду, хутенько поперекидав якісь коробочки з ґудзиками, вузлики з клаптиками: нема свищика (О. Буцень). 9. Ні попівськії тортури, ні тюремні царські мури, ані війська муштровані, ні гармати лаштовані, ні шпіонське ремесло, в гріб його ще не звело (І. Франко).

 

Вправа 6. Підкресліть однорідні члени відповідно до синтаксичної ролі, яку вони виконують у реченні. Схематично зобразіть, від якого члена речення вони залежать.

 

1. Найсміливіші з дівчаток наважувалися вихоплювати з-під хвилі чорні, сірі, білі, рожеві, блакитні, такі привабливі, різної форми й величини камінці і вищали від переляку й незбагненного захоплення, коли їх наздоганв отой водяний шал (П. Бабанський). 2. Сашко сидів на камені і жадібно, розширеними очима вбирав розбурханий, хисткий окраєць моря (П. Бабанський). 3. Вони були дуже поважні, ці гарні, блискучі Туфлі (Ю. Ярмиш). 4. Раніше сірий, будинок тепер аж сяє, такий білий, у величезних вікнах стільки світла, лине музика… (Ю. Ярмиш). 5. А через кілька днів калачик викинув нові квітки, і вони загорілися на вікні маленькими червоними цяточками (О. Буцень). 6. Уява Яроша малювала привабливі картини: грізні удари об гранітні скелі, шурхіт гальки, ледь чутний шепіт піску (Л. Залата). 7. Одсунь, серце, фіранки і одчини віконце… (М. Старицький) 8. На втіху нам і на красу мирові! (М. Старицький) 9. Вона пригадувала чоловіка й жадала жертви (О. Кобилянська).

Завдання на СРС

Вправа 7. Підберіть із творів української літератури 5-7 прикладів речень, ускладнених однорідними:

- підметами;

- присудками;

- додатками;

- обставинами.

Вправа 8. Запишіть правильно уривки з текстів, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне веселі сині як небо очі світились привітно й ласкаво тонкі брови русяві дрібні кучері на голові тонкий ніс рум’яні губи все подихало молодою парубочою красою він був схожий з виду на матір (І. Нечуй-Левицький).

2. І він майже силоміць затяг її до шинку в котрім було повно народу робітників і робітниць повно гамору задухи сопуху від зароплених сорочок та полотнянок голосного реготу і запаху горілки ніхто не звертав на них уваги обоє сіли коло стола близько печі а фрузя цікаво поводила очима довкола чи нема в шинку ганки її найтяжчого ворога її супірниці в івановім серці ганки не було і вона відітхнула свобідніше випивши чарку вишнівки і обігрівшися вона говорила весело згадувала село і знайомих а вкінці прихиливши іванову голову до себе прошептала а в мене новина (І. Франко).

Вправа 9. Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення у наведених прикладах.

1. Скрізь я стрічаю твій погляд; твої очі, цікаві, жадні, влазять у мене, і сама ти, в твоїй розмаїтості кольорів і форм, застрягаєшв моїй зіниці (М. Коцюбинський). 2. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять (М. Коцюбинський). 3. Чи то так у жалю, в голосінні промайнуть молодії літа? (Леся Українка) 4. Он люди – мало їх – орють ті перелоги, он з пущі ледве чутно стук сокири, з високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно, і тільчасом камінь з круч зірветься, впаде і кане в темних тихих водах, розійдеться і зникне круг тремтячий (Леся Українка). 5. І кінь, і Іван держалися крепко, бо оба відпочили через ніч (В. Стефаник). 6. Сонце лупає з нього черепочки давнього намулу і малює по нім маленькі фосфоричні звізди (В. Стефаник). 7. Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях недолі й сліз (І. Франко). 8. Онде, на галявинці, золотавіють цмин, звіробій, ліловіє верес у видолинку, цвітуть дикі рожі, деревій (В. Чухліб). 9. Романьо росте, грубшає, белькоче і ще розумніше, ніж колись, дивиться на матір (У. Самчук).

 

Вправа 10. Розставте та поясніть розділові знаки в реченнях.

1. І золотої й дорогої мені щоб знали ви не жаль моєї долі молодої… (Т. Шевченко) 2. А дівчина при самій дорозі недалеко коло мене плоскінь вибирала та й почула що я плачу прийшла привітала утирала мої сльози і поцілувала... (Т. Шевченко) 3. І широкую долину і високую могилу і вечернюю годину і що снилось-говорилось не забуду я (Т. Шевченко). 4. В неволі в самоті немає нема з ким серце поєднать (Т. Шевченко). 5. В її жили вливалися нові червоно-бадьорі частинки життя яке з неймовірною майстерністю будувало клітинки, розтинало їх ліпило чудесні вибагливі форми вінця творіння (У. Самчук). 6. Цвіт опадав сіявся легким пухом торкався землі й стлівав (У. Самчук). 7. Гаряче молоде тіло серце й душа належали тепер не їй – йому (У. Самчук). 8. А тим часом перед очима пройшли вареники смажена капуста печеня млинці голубці... (У. Самчук). 9. Кілька разів дорогою перепиняли їх снопом жита хлібом та сіллю (У. Самчук).

Вправа 11. Розставте розділові знаки, виділіть однорідні члени речення.

 

1. Як понесе з України у синєє море кров ворожу... отоді я і лани і гори все покину і полину до самого бога молитися... (Т. Шевченко) 2. Дзвенить дзвенить її моторна запашна пісня носиться над полями чайкою в’ється, розсипається лунами дзвонотонними... (У. Самчук) 3. Тупнув дядько переможною ногою зареготав соняшним криком і дико пристрасно обнявся з скривавленою землею (У. Самчук). 4. І Грицько й Наталка обоє були забрьохані мокрі як хлюща по самі вуха невиспані і покусані але не пухлі (І. Багряний). 5. Село цвіло родило овочі відпочивало і знов цвіло (У. Самчук). 6. Ви не нарікали не скаржилися не робили революції... (У. Самчук) 7. Зелена байова керсетка з червоними мушками червона в букетах спідниця на шиї дорогі коралі хрести золоті дукати усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (П. Мирний). 8. Та такий з його косар такий жвавий такий робочий — невтомний! (П. Мирний) 9. Козаки й генералові жили собі в миру спокійно тихо орали землю засівали жали косили молотили збирали добро худобу діток плодили рід ширили... (П. Мирний).

Вправа 12. Зверніть увагу на розділові знаки у реченнях. Чи згодні Ви з автором?

1. Стиль європейський зазнав цілковитої поразки, переможений стилем вятським. Все в нім цвіло і пишалося істинно народним мистецтвом, шедеврами всіх вятських кустпромів, — кошиками, капцями, валізами, ведмедиками і паяцами, гребінцями і збаночками, сопілками і півниками, балабайками і найхимернішими іграшками... (І. Багряний) 2. В другім кінці салон-вагона веселий гомін, – дзвін чарок, жартівливі промови і регіт (І. Багряний). 3. Думи пливли, як плине вода в широкому Імані, — гомонить срібними голосочками, плюскотить, воркоче ніжно, вабить, вмовляє, кличе і утікає, ховається в імлі (І. Багряний). 4. А ввечері [Іван] плете рукавиці, бавиться з дітками — шуткує, вчить молитись, спати їх ложить, або сам лежить на печі вниз черевом — париться (П. Мирний). 5. І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим тихим словом (Т. Шевченко). 6. Чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені (Т. Шевченко). 7. Чорнозем підвівся, і дивиться в вічі, і кривить обличчя в кривавий свій сміх (П. Тичина). 8. І являвсь мені Господь в громі, бурі і росі, у веселках, зоряницях і симфонії комах (П. Тичина). 9. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! (П. Тичина)

 

Вправа 13. Розставте розділові знаки при узагальнювальних словах.

1. Те його галіфе ті червоні чоботи ті настовбурчені кляпи будьонівки все то кричало і агітувало за владою яку він носить (У. Самчук). 2. Всі ті коники і сопілки і півники і чортики все те почало діяти ніби виповідаючи оте знамените "догнать і перегнать" (І. Багряний). 3. Змішане почуття тривоги здивування скаженого руху неспокою ціла буря найдивовижніших почувань та асоціацій опанувала ним (І. Багряний). 4. Всі ці ляльки всі ці кралі й їхні альфонси личковані командири й якісь надуті "відповідальні" і якісь претензійне вбрані "а-ля Європа" суб’єкти все це мотлох що вихав по залі затисши свої худосочні коліна межи жіночі (І. Багряний). 5. Бідний Гнат не розумів що ні клуня ні хата ніщо так не єднає людей як любов яку не заміниш жалістю (І. Багряний).6. Кияни полтавчани кубанці херсонці діти іншої сонячної землі і іншого сонячного моря (І. Багряний). 7. Йшли разом до комори розглядали та упорядковували свої подарунки хустки спідниці полотно... (У. Самчук).

 

Вправа 14. Складіть речення з однорідними членами за схемами.

1) Реч. уз. сл.: о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р. – реч..

2) О.ч.р., о.ч.р. і о.ч.р. реч..

3) Реч. о.ч.р. і о.ч.р., о.ч.р. і о.ч.р., о.ч.р.,і о.ч.р..

4) Реч. о.ч.р. і о.ч.р., реч. уз. сл.: о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р..

5) О.ч.р., о.ч.р., о.ч.р. та о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р. реч..

6) Реч. о.ч.р., о.ч.р. реч. уз. сл.: о.ч.р. й о.ч.р..

 

Вправа 15. Розширте речення однорідними членами і поясніть розділові знаки.

1. З глибини темного простору з'являється СТАРИЙ (О. Ірванець). 2. Батько був командиром чоти антигравітаційної оборони (О. Ірванець). 3. Тут наші шляхи нарешті розходилися, бо на мене чекала Виборча Дільниця, а вони свою функцію вже виконали (О. Ірванець). 4. Пам’ятаючи Антонову пораду, Терезка міцно трималася відчуття обрисів незнайомої піктограми (Л. Дереш). 5. Погляд зупинився на сумці, й Терезку прохромив лихий здогад (Л. Дереш). 6. Цей написаний від руки лист виявився прощальним. (Ю. Андрухович). 7. Тож йому і нести за всіх нас повну юридичну відповідальність (Ю. Андрухович). 8.Десь ближче вечора мама примудрилася купити квитки на нічний поїзд до Чопа (Ю. Андрухович). 9. Звідси недалечко було й до танків окупаційної армії (О. Забужко). 10. Уже рука не вдержить булави (Л. Костенко).

 

Вправа 16. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Дома її зустріло те що завжди важковпізнавана за безладом кімната закидана підручниками хімії (“Хімії? — хотілося дивуватися їй. — Хіба я мала колись книжки з аналітичної хімії?! А як же моя геометрія?”) годинник без батарейки і пара сонечок на підвіконні (Л. Дереш). 2. Для цього збираються великою юрбою старші і молодші і зовсім малі... лише без тих що не можуть встигнути йти зо всіма (У. Самчук). 3. Стара будова старезні погризені часом мури висока дзвіниця з широкою залізною брамою широчезні смереки якими бозна відколи висаджені монастирські алеї все це наводить на Володька особливий якийсь відмінний від щоденного настрій (У. Самчук). 4. Він одходив тоді трохи далі від свічада й показував сам собі язика потім напружено вдивлявся стискував кулаки сварився довго й зосереджено вкладаючи в цей жест всі свої сили й шепотів придушено (Б. Антоненко-Давидович). 5. Трохи перепочивши знову підводиться зі стільця десь під стіною між дротів за межами світла знаходить відеокамеру штатива до неї встановлює це все спрямувавши об'єктивом на стільця (О. Ірванець). 6. А ось тут зараз поки мене везуть у цьому авті по всьому світі вже переказують мою біографію і показують мого портрета (О. Ірванець). 7. На півкулі маренового в чорну горошину панцира лищали неозорі хітинові бліки (Л. Дереш). 8. Поки сонце сідало за дерева кульковою ручкою вона малювала на ковдрі великого полярного моржа (Л. Дереш). 9. Порадь мене, Зірнице-мати, де мені пари шукати: чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Леся Українка). 10. Спокійно там ні дерево ні зілля не шелестить не навіває мрій зрадливих мрій що не дають заснути і не заносить вітер жадних співів про недосяжну волю не горить вогонь жерущий гострі блискавиці ламаються об скелі і не можуть пробитися в твердиню тьми й спокою тебе візьму я (Леся Українка).

 

Вправа 17. Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення. Визначте синтаксичну роль однорідних членів.

1. Снились йому кручі, вири, раки, лебеді і багато всячини. 2. Бувало, коли “ще в гурті були”,— то всю свою роботу польову й домашню — і жаття, і косінку, й оранку — все це завше ночами робилося. 3. Садок свій оглядає і рано, і ввечері, і завше, коли тільки має вільну хвилину. 4. Поле вироблене, вигноєне, під сонцем. 5. Повитягав усякої всячини на середину хати, понаставляв стільців, витягнув батькову шевську скриньку (бо Матвій і шевство знав. “Отак для своєї потреби”), наніс полін, дров і якусь, видно, фортецю будував. 6. Усі оті колонії — Борщівка, Озірко, Гільче, все то на таких землях осіло, і сьогодні вони пани. 7. Він приніс пляшку горілки (на всяку оказію припасену) та кусисько старого, пересоленого, аж пожовклого, грубого салиська. 8. — Ну, так заживайте...— і Матвій дебелою, порепаною, мозолистою рукою підсовує гостеві чарку... 9. Поки виросли, голодали, чужі ягнята, телята пасли, а потім у найми в каторгу до панів та чехів пішли. 10. Опісля вони були в каменоломнях, збирали там мушлі, копали гончарську глину й ліпили з неї горшки, полумиски, ступки, коліщата, молотки (З творів У. Самчука).

 

Вправа 18. Складіть речення, вводячи в них як однорідні члени подані слова.

1) Ліс, поле, береза, дуб, ліщина, граб, сосна;

2) ніч, зорі, хмари, вітер, підлісок, трава, пташка;

3) схід сонця, запізнілий подорожній, впертий ранок;

4) метал, листя, асфальт, пісок, кров, адреналін;

5) сидіти, розмовляти, бігати, відпочивати, знайомитися;

6) тихо, мертво, незабутньо, страшно, дружно.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.96.236 (0.015 с.)