Практичні заняття і методичні рекомендації щодо їх виконання

ЗМІСТ

 

Тире між підметом та присудком.. 2

Однорідні члени речення. 2

Однорідні та неоднорідні означення. 2

Відокремлені уточнювальні члени речення. 2

Відокремлені означення. 2

Вставні та вставлені конструкції 2

Складносурядне речення. 2

Cкладнопідрярядні речення з різними видами підрядних обставинних речень. 2

Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними та приєднувальними. 2

Складна синтаксична конструкція. 2

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

 

Вивчення дисципліни, яке проводиться відповідно до робочого навчального плану, навчальної програми передбачає лекційну форму, виконання практичних робіт, виконання завдань для самостійної роботи, контрольних робіт, опрацювання навчальної та наукової літератури.

Опрацювання курсу «Синтаксис» здійснюється у взаємодії таких форм:

1. Усний виклад матеріалу в аудиторії викладачем, який висвітлює суть теми, її дискусивні питання, презентує власну позицію, робить екскурс в історію питання.

2. Опрацювання навчальної літератури, законодавчих і нормативних документів, у яких регламентовано етичні принципи, етичні цінності, етикетні правила у видавничій і журналістській діяльності, матеріалів мережі Інтернет з метою порівняння різних наукових поглядів на концептуальні проблеми курсу.

3. Виконання практичних завдань.

4. Самостійне дослідження студентами і конспектування окремих питань теми із залученням матеріалів мережі Інтернет, наукової, навчально-методичної літератури.

5. Перевірка конспектів лекцій і завдань для практичних і самостійних робіт, що дозволяє оцінювати активне слухання студентів, рівень їхньої навчальної культури, увагу, сумлінність самостійної роботи із законодавчими, нормативними документами, основною і додатковою літературою.

Консультації дають змогу викладачеві здійснювати індивідуалізований спосіб навчання, а студентові отримати роз’яснення і допомогу в оволодінні необхідною сумою знань і виробленні професійних навичок.

Практичні заняття проводяться за темами лекційного курсу. Метою практичних занять є закріплення набутих студентами знань і отримання нових у процесі індивідуальної та групової роботи.

На практичних заняттях здійснюється обговорення теоретичних питань із теми, перевірка виконання завдань для самостійної роботи, захист рефератів, розв’язання завдань під керівництвом викладача з колективним аргументованим оцінюванням, що допомагає активізувати аналітичне мислення, сприяє засвоєнню нової інформації та формуванню вмінь студентів у змагальному режимі.

Виконання практичних робіт здійснюється двома способами. Перший – коли процес і результат виконання завдань перевіряє викладач, роз’яснюючи допущені помилки. Другий спосіб − коли завдання розв’язується під керівництвом викладача з колективним аргументованим оцінюванням, що допомагає активізувати аналітичне мислення, сприяє засвоєнню нової інформації та формуванню вмінь студентів у змагальному режимі.

Опрацювання нормативної, навчальної та наукової літератури дозволяє студентам самостійно розширювати та поглиблювати тези лекційного матеріалу за запропонованою викладачем моделлю; порівнювати різні позиції в широкому науковому та нормативному контекстах, забезпечує вироблення у студентів об’єктивного, гнучкого підходу до пізнання явищ.

На практичних заняттях використовуються ігрові технології, що передбачають колективну діяльність, і дають змогу брати участь усій групі і кожному студенту окремо. У процесі гри відбувається поглиблення і закріплення знань студентів, удосконалюються вміння аналізувати, узагальнювати, робити правильні висновки. У ході колективного обговорення відбувається зіставлення різних поглядів, позицій, взаємна критика гіпотез, пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що призводить до появи нових знань.

Кожна тема за навчальною програмою містить завдання для самостійної роботи. Самостійна робота передбачає: доопрацювання матеріалу лекцій, ознайомлення з нормативною, основною і додатковою літературою до курсу і підготовку конспектів, письмових вправ.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.

Однорідні члени речення

Вправа 1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте синтаксичну роль однорідних членів речення.

1. Щодня себе перемагаю від суєти застерігаю і знов до стрічки добігаю і знов себе перемагаю і не встигати не встигаю і ні хвилиночки ж не гаю! 2. Студентські вечори… Танцюють чи не всі там і чардаш і мазурку і танці всіх племен. 3. Я в людей прошу тільки віри в кожне слово почуте від мене в кожний погляд очей моїх сірих в кожну ласку рук нестудених. 4. У драмі людській небагато дій дитинство юність молодість і старість. 5. Подивлюся на сонце. Поклонюся знайомому дубу. Розпитаю, як справи у сосен і звірів і птиць. 6. Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. 7. Дивні риби і хмари і тіні биків бетонних все пливе наді мною… усе наді мною пливе… 8. І день і ніч і мить і вічність і тиша і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губ розплавлений метал. 9. І настовбурчивши окраси зап’ястя пера пояси гудуть зелені папуаси лисніють литками ліси. (З віршів Л. Костенко).

 

Вправа 2. Спишіть речення, вставляючи на місці рисок, де потрібно, тире або коми. Поясніть розділові знаки при узагальнювальних словах та повторюваних сполучниках і (й), та (=і).

1. Вона [фортеця] стоїть / розкопками роз’ятрена / уся в провалах потаємних брам / дощами змита / викрашена ядрами / не раз / не два узята на таран. 2. І цілі стоси книг / і скільки хоч паперу / і не циганський кінь по імені Пегас / і стомлене перо / не звикле до гіпербол / в чаклунських нетрях слів ламалося не раз. 3. Люблю хати древлянського Полісся / ті старовинні рублені хати / кремезні / довгі / сірі од сльоти / де кущ туману, як бузок, розрісся. 4. Чи це все разом / Скіфія і скіфи / і кочові / й осілі / й паралати? Крізь домисли / і вимисли / і міфи, о, як її нелегко угадати! 5. У них є все / пшениця / хутро / вовна / і риба / й мед / і добрі води рік. Вторгує грек / і подорож чудовна / і є про що розказувать весь вік. 6. Коваль кує / не втомиться клепати / мечі / голки / зубила / і лопати / цвяхи, ножі, сокири / і серпи / на все Пониззя / і на всі степи. 7. Усе було / і молодість / і сила / і спокій / і достаток / і хвала. Але вона вже більш не осінила / вона до мене більше не прийшла… 8. Любіть травинку / і тваринку / і сонце завтрашнього дня / вечірню в попелі жаринку / шляхетну інохідь коня. 9. Це так природно / музика / і час / і Ваша скрізь присутність невловима. (З віршів Л. Костенко).

 

Вправа 3. Знайдіть та підкресліть у реченнях однорідні члени, визначте тип сполучників, якими вони поєднані, поясніть розділові знаки.

 

1. Одежа – модні хутра чи ряднина – говорить не про вас, а лиш про гроші, а хто ви є і що ви за людина, розкажуть тільки голос, тільки очі. 2. Є люди злі. Є серед них вампіри: робити зло – їм радість і потреба, ні доброти, ні совісті, ні віри. Не підпускай і близько їх до себе. 3. Я так люблю в тобі дитину безпосередню і смішну, капризну, мудру і наївну, веселу, ніжну і сумну. 4. Я закоханість славлю тому, що вона, хоч і скороминуща, світлий ангел – ні сліз, ані мук, мов політ над буденним і сущим. 5. У втрати теж є два крила, я в ній і бідний, і багатий: безмірний біль – тебе я втратив, безмежна вдячність – ти була. 6. Відчував, а тепер розумію: найцінніше в стосунках – це лад, щира ніжність, довіра й надія, бо вони – і мета, й результат. 7. Не бійтесь тих, хто гавкає на вас! Це їх позиція, а може, і потреба. Того, хто лиже вас, боятись треба, бо прийде час – і вкусить, і продасть! 8. Душа радіє, бачачи красу, милується гармонією ліній, розчинює краса тривоги й сум, стає весною день сумний осінній. 9. В часи важкі повір мені як другу: не бійся скрут, не плач і не журись! Бадьорість і веселий настрій духу – це ліки і життя глибинний смисл. (З віршів В. Іващенка).

 

Вправа 4. Перепишіть речення та виконайте такі завдання: 1) розставте правильно розділові знаки; 2) зробіть морфологічний розбір виділених слів; 3) визначте синтаксичну роль однорідних членів (підкресліть).

1. Я пам’ятаю вчительку мою просту і скромну і завжди спокійну (В. Сосюра). 2. Доля наче примхлива дівчина то пригріє то знов остудить (В. Шевчук). 3. Хлопці щоб не заважати в хаті вчились або в клуні або в садку чи деінде (М. Коцюбинський). 4. Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра). 5. Сотні й тисячі українських дівчат колгоспниць робітниць студенток лікарів інженерів у сірих шинелях радянських воїнів ідуть на захід (М. Бажан). 6. Вирветься крик чи іржання та знову у шумі зіллється (П. Тичина). 7. Хочу бачити знати чути і любити й творити красу (Л. Первомайський). 8. І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать натоптану злобою і болем (М. Стельмах). 9. Передають поетам поети з душі у душу із мови в мову свободу духу і правду слова (Л. Костенко).

Вправа 5. Виправте помилки в реченнях.

 

1. Та ще такі, красиві, крупної, породи, як отой, що ти по ньому бабахнув на шляху (О. Вернигора). 2. Лисиця підстрибнула, тявкнула, і відбігши кроків на п’ять, упала на пухнастий сніг (О. Вернигора). 3. Він бере, зважує, на руці один, другий, закладає, в рушницю третього (О. Вернигора). 4. Прокинувся хлопець, аж поплавка: на одній вудочці немає, поринув (Г. Тютюнник). 5. Весною, коли крига скресла, і сонце вгріло, одніс Арсен човна на річку, полагодив вудки, і, знову, як торік, сів ловити рибу: бабі та онукам на юшку (Г. Тютюнник). 6. Хвиля за хвилею, з шаленою люттю, налітали на берег, і, шкварнувши об величезні в безладді розкидані ніздрюваті камені, зі злісним шипінням, відкочувались назад, щоб за мить з новою силою кинутись на прибережну твердь (П. Бабанський). 7. Вони довго стояли серед кімнати, боячись наполохати голубів і дивилися, як птахи неквапливо підбирали крихти хліба (О. Буцень). 8. Відсунув верхню шухляду, хутенько поперекидав якісь коробочки з ґудзиками, вузлики з клаптиками: нема свищика (О. Буцень). 9. Ні попівськії тортури, ні тюремні царські мури, ані війська муштровані, ні гармати лаштовані, ні шпіонське ремесло, в гріб його ще не звело (І. Франко).

 

Вправа 6. Підкресліть однорідні члени відповідно до синтаксичної ролі, яку вони виконують у реченні. Схематично зобразіть, від якого члена речення вони залежать.

 

1. Найсміливіші з дівчаток наважувалися вихоплювати з-під хвилі чорні, сірі, білі, рожеві, блакитні, такі привабливі, різної форми й величини камінці і вищали від переляку й незбагненного захоплення, коли їх наздоганв отой водяний шал (П. Бабанський). 2. Сашко сидів на камені і жадібно, розширеними очима вбирав розбурханий, хисткий окраєць моря (П. Бабанський). 3. Вони були дуже поважні, ці гарні, блискучі Туфлі (Ю. Ярмиш). 4. Раніше сірий, будинок тепер аж сяє, такий білий, у величезних вікнах стільки світла, лине музика… (Ю. Ярмиш). 5. А через кілька днів калачик викинув нові квітки, і вони загорілися на вікні маленькими червоними цяточками (О. Буцень). 6. Уява Яроша малювала привабливі картини: грізні удари об гранітні скелі, шурхіт гальки, ледь чутний шепіт піску (Л. Залата). 7. Одсунь, серце, фіранки і одчини віконце… (М. Старицький) 8. На втіху нам і на красу мирові! (М. Старицький) 9. Вона пригадувала чоловіка й жадала жертви (О. Кобилянська).

Завдання на СРС

Вправа 7. Підберіть із творів української літератури 5-7 прикладів речень, ускладнених однорідними:

- підметами;

- присудками;

- додатками;

- обставинами.

Вправа 8. Запишіть правильно уривки з текстів, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне веселі сині як небо очі світились привітно й ласкаво тонкі брови русяві дрібні кучері на голові тонкий ніс рум’яні губи все подихало молодою парубочою красою він був схожий з виду на матір (І. Нечуй-Левицький).

2. І він майже силоміць затяг її до шинку в котрім було повно народу робітників і робітниць повно гамору задухи сопуху від зароплених сорочок та полотнянок голосного реготу і запаху горілки ніхто не звертав на них уваги обоє сіли коло стола близько печі а фрузя цікаво поводила очима довкола чи нема в шинку ганки її найтяжчого ворога її супірниці в івановім серці ганки не було і вона відітхнула свобідніше випивши чарку вишнівки і обігрівшися вона говорила весело згадувала село і знайомих а вкінці прихиливши іванову голову до себе прошептала а в мене новина (І. Франко).

Вправа 9. Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення у наведених прикладах.

1. Скрізь я стрічаю твій погляд; твої очі, цікаві, жадні, влазять у мене, і сама ти, в твоїй розмаїтості кольорів і форм, застрягаєшв моїй зіниці (М. Коцюбинський). 2. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять (М. Коцюбинський). 3. Чи то так у жалю, в голосінні промайнуть молодії літа? (Леся Українка) 4. Он люди – мало їх – орють ті перелоги, он з пущі ледве чутно стук сокири, з високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно, і тільчасом камінь з круч зірветься, впаде і кане в темних тихих водах, розійдеться і зникне круг тремтячий (Леся Українка). 5. І кінь, і Іван держалися крепко, бо оба відпочили через ніч (В. Стефаник). 6. Сонце лупає з нього черепочки давнього намулу і малює по нім маленькі фосфоричні звізди (В. Стефаник). 7. Голос духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях недолі й сліз (І. Франко). 8. Онде, на галявинці, золотавіють цмин, звіробій, ліловіє верес у видолинку, цвітуть дикі рожі, деревій (В. Чухліб). 9. Романьо росте, грубшає, белькоче і ще розумніше, ніж колись, дивиться на матір (У. Самчук).

 

Вправа 10. Розставте та поясніть розділові знаки в реченнях.

1. І золотої й дорогої мені щоб знали ви не жаль моєї долі молодої… (Т. Шевченко) 2. А дівчина при самій дорозі недалеко коло мене плоскінь вибирала та й почула що я плачу прийшла привітала утирала мої сльози і поцілувала... (Т. Шевченко) 3. І широкую долину і високую могилу і вечернюю годину і що снилось-говорилось не забуду я (Т. Шевченко). 4. В неволі в самоті немає нема з ким серце поєднать (Т. Шевченко). 5. В її жили вливалися нові червоно-бадьорі частинки життя яке з неймовірною майстерністю будувало клітинки, розтинало їх ліпило чудесні вибагливі форми вінця творіння (У. Самчук). 6. Цвіт опадав сіявся легким пухом торкався землі й стлівав (У. Самчук). 7. Гаряче молоде тіло серце й душа належали тепер не їй – йому (У. Самчук). 8. А тим часом перед очима пройшли вареники смажена капуста печеня млинці голубці... (У. Самчук). 9. Кілька разів дорогою перепиняли їх снопом жита хлібом та сіллю (У. Самчук).

Вправа 11. Розставте розділові знаки, виділіть однорідні члени речення.

 

1. Як понесе з України у синєє море кров ворожу... отоді я і лани і гори все покину і полину до самого бога молитися... (Т. Шевченко) 2. Дзвенить дзвенить її моторна запашна пісня носиться над полями чайкою в’ється, розсипається лунами дзвонотонними... (У. Самчук) 3. Тупнув дядько переможною ногою зареготав соняшним криком і дико пристрасно обнявся з скривавленою землею (У. Самчук). 4. І Грицько й Наталка обоє були забрьохані мокрі як хлюща по самі вуха невиспані і покусані але не пухлі (І. Багряний). 5. Село цвіло родило овочі відпочивало і знов цвіло (У. Самчук). 6. Ви не нарікали не скаржилися не робили революції... (У. Самчук) 7. Зелена байова керсетка з червоними мушками червона в букетах спідниця на шиї дорогі коралі хрести золоті дукати усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди (П. Мирний). 8. Та такий з його косар такий жвавий такий робочий — невтомний! (П. Мирний) 9. Козаки й генералові жили собі в миру спокійно тихо орали землю засівали жали косили молотили збирали добро худобу діток плодили рід ширили... (П. Мирний).

Вправа 12. Зверніть увагу на розділові знаки у реченнях. Чи згодні Ви з автором?

1. Стиль європейський зазнав цілковитої поразки, переможений стилем вятським. Все в нім цвіло і пишалося істинно народним мистецтвом, шедеврами всіх вятських кустпромів, — кошиками, капцями, валізами, ведмедиками і паяцами, гребінцями і збаночками, сопілками і півниками, балабайками і найхимернішими іграшками... (І. Багряний) 2. В другім кінці салон-вагона веселий гомін, – дзвін чарок, жартівливі промови і регіт (І. Багряний). 3. Думи пливли, як плине вода в широкому Імані, — гомонить срібними голосочками, плюскотить, воркоче ніжно, вабить, вмовляє, кличе і утікає, ховається в імлі (І. Багряний). 4. А ввечері [Іван] плете рукавиці, бавиться з дітками — шуткує, вчить молитись, спати їх ложить, або сам лежить на печі вниз черевом — париться (П. Мирний). 5. І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим тихим словом (Т. Шевченко). 6. Чи хто згадає, чи забуде мене в снігу на чужині — однаковісінько мені (Т. Шевченко). 7. Чорнозем підвівся, і дивиться в вічі, і кривить обличчя в кривавий свій сміх (П. Тичина). 8. І являвсь мені Господь в громі, бурі і росі, у веселках, зоряницях і симфонії комах (П. Тичина). 9. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! (П. Тичина)

 

Вправа 13. Розставте розділові знаки при узагальнювальних словах.

1. Те його галіфе ті червоні чоботи ті настовбурчені кляпи будьонівки все то кричало і агітувало за владою яку він носить (У. Самчук). 2. Всі ті коники і сопілки і півники і чортики все те почало діяти ніби виповідаючи оте знамените "догнать і перегнать" (І. Багряний). 3. Змішане почуття тривоги здивування скаженого руху неспокою ціла буря найдивовижніших почувань та асоціацій опанувала ним (І. Багряний). 4. Всі ці ляльки всі ці кралі й їхні альфонси личковані командири й якісь надуті "відповідальні" і якісь претензійне вбрані "а-ля Європа" суб’єкти все це мотлох що вихав по залі затисши свої худосочні коліна межи жіночі (І. Багряний). 5. Бідний Гнат не розумів що ні клуня ні хата ніщо так не єднає людей як любов яку не заміниш жалістю (І. Багряний). 6. Кияни полтавчани кубанці херсонці діти іншої сонячної землі і іншого сонячного моря (І. Багряний). 7. Йшли разом до комори розглядали та упорядковували свої подарунки хустки спідниці полотно... (У. Самчук).

 

Вправа 14. Складіть речення з однорідними членами за схемами.

1) Реч. уз. сл.: о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р. – реч..

2) О.ч.р., о.ч.р. і о.ч.р. реч..

3) Реч. о.ч.р. і о.ч.р., о.ч.р. і о.ч.р., о.ч.р.,і о.ч.р..

4) Реч. о.ч.р. і о.ч.р., реч. уз. сл.: о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р..

5) О.ч.р., о.ч.р., о.ч.р. та о.ч.р., о.ч.р., о.ч.р. реч..

6) Реч. о.ч.р., о.ч.р. реч. уз. сл.: о.ч.р. й о.ч.р..

 

Вправа 15. Розширте речення однорідними членами і поясніть розділові знаки.

1. З глибини темного простору з'являється СТАРИЙ (О. Ірванець). 2. Батько був командиром чоти антигравітаційної оборони (О. Ірванець). 3. Тут наші шляхи нарешті розходилися, бо на мене чекала Виборча Дільниця, а вони свою функцію вже виконали (О. Ірванець). 4. Пам’ятаючи Антонову пораду, Терезка міцно трималася відчуття обрисів незнайомої піктограми (Л. Дереш). 5. Погляд зупинився на сумці, й Терезку прохромив лихий здогад (Л. Дереш). 6. Цей написаний від руки лист виявився прощальним. (Ю. Андрухович). 7. Тож йому і нести за всіх нас повну юридичну відповідальність (Ю. Андрухович). 8.Десь ближче вечора мама примудрилася купити квитки на нічний поїзд до Чопа (Ю. Андрухович). 9. Звідси недалечко було й до танків окупаційної армії (О. Забужко). 10. Уже рука не вдержить булави (Л. Костенко).

 

Вправа 16. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Дома її зустріло те що завжди важковпізнавана за безладом кімната закидана підручниками хімії (“Хімії? — хотілося дивуватися їй. — Хіба я мала колись книжки з аналітичної хімії?! А як же моя геометрія?”) годинник без батарейки і пара сонечок на підвіконні (Л. Дереш). 2. Для цього збираються великою юрбою старші і молодші і зовсім малі... лише без тих що не можуть встигнути йти зо всіма (У. Самчук). 3. Стара будова старезні погризені часом мури висока дзвіниця з широкою залізною брамою широчезні смереки якими бозна відколи висаджені монастирські алеї все це наводить на Володька особливий якийсь відмінний від щоденного настрій (У. Самчук). 4. Він одходив тоді трохи далі від свічада й показував сам собі язика потім напружено вдивлявся стискував кулаки сварився довго й зосереджено вкладаючи в цей жест всі свої сили й шепотів придушено (Б. Антоненко-Давидович). 5. Трохи перепочивши знову підводиться зі стільця десь під стіною між дротів за межами світла знаходить відеокамеру штатива до неї встановлює це все спрямувавши об'єктивом на стільця (О. Ірванець). 6. А ось тут зараз поки мене везуть у цьому авті по всьому світі вже переказують мою біографію і показують мого портрета (О. Ірванець). 7. На півкулі маренового в чорну горошину панцира лищали неозорі хітинові бліки (Л. Дереш). 8. Поки сонце сідало за дерева кульковою ручкою вона малювала на ковдрі великого полярного моржа (Л. Дереш). 9. Порадь мене, Зірнице-мати, де мені пари шукати: чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Леся Українка). 10. Спокійно там ні дерево ні зілля не шелестить не навіває мрій зрадливих мрій що не дають заснути і не заносить вітер жадних співів про недосяжну волю не горить вогонь жерущий гострі блискавиці ламаються об скелі і не можуть пробитися в твердиню тьми й спокою тебе візьму я (Леся Українка).

 

Вправа 17. Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення. Визначте синтаксичну роль однорідних членів.

1. Снились йому кручі, вири, раки, лебеді і багато всячини. 2. Бувало, коли “ще в гурті були”,— то всю свою роботу польову й домашню — і жаття, і косінку, й оранку — все це завше ночами робилося. 3. Садок свій оглядає і рано, і ввечері, і завше, коли тільки має вільну хвилину. 4. Поле вироблене, вигноєне, під сонцем. 5. Повитягав усякої всячини на середину хати, понаставляв стільців, витягнув батькову шевську скриньку (бо Матвій і шевство знав. “Отак для своєї потреби”), наніс полін, дров і якусь, видно, фортецю будував. 6. Усі оті колонії — Борщівка, Озірко, Гільче, все то на таких землях осіло, і сьогодні вони пани. 7. Він приніс пляшку горілки (на всяку оказію припасену) та кусисько старого, пересоленого, аж пожовклого, грубого салиська. 8. — Ну, так заживайте...— і Матвій дебелою, порепаною, мозолистою рукою підсовує гостеві чарку... 9. Поки виросли, голодали, чужі ягнята, телята пасли, а потім у найми в каторгу до панів та чехів пішли. 10. Опісля вони були в каменоломнях, збирали там мушлі, копали гончарську глину й ліпили з неї горшки, полумиски, ступки, коліщата, молотки (З творів У. Самчука).

 

Вправа 18. Складіть речення, вводячи в них як однорідні члени подані слова.

1) Ліс, поле, береза, дуб, ліщина, граб, сосна;

2) ніч, зорі, хмари, вітер, підлісок, трава, пташка;

3) схід сонця, запізнілий подорожній, впертий ранок;

4) метал, листя, асфальт, пісок, кров, адреналін;

5) сидіти, розмовляти, бігати, відпочивати, знайомитися;

6) тихо, мертво, незабутньо, страшно, дружно.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2.

Завдання на СРС

 

Відокремлені означення

Вправа 1. Спишіть речення, вставляючи, де потрібно, розділові знаки при відокремлених означеннях.

 

1. Її вражала розкішна картина осінньої природи обсипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський). 2. Тепер Остап скривджений і цькований мусив кинути рідний край (М. Коцюбинський). 3. Високий сутулий у брезентовому плащі він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Гр. Тютюнник). 4. За свіжо пофарбованим червоним поруччям заклично мерехтіло море тихе й тепле і я, звісно, встояти не могла (А. Самарка). 5. Там було повітря таке прозоре та нерухоме, а життя таке коротке й солодке... (А. Самарка). 6. Марила польотами на трапеції під зоряним куполом засліплена блиском власного вбрання (А. Самарка). 7. Це було моє дитинство казкове нерозкрите сповнене якихось небезпечних заворожливих чарів (А. Самарка). 8. Ми подивилися на вибілений сонцем і обліплений висохлими водоростями краєвид і зібрались уже повертатися на маяк, бо спека стояла нестерпна (А. Самарка). 9. Я встала, з заплющеними очима побачила величезний скляний палац і там була овальна вмурована в прохолодну мармурову підлогу ванна наповнена рожевою водою (А. Самарка). 10. І коли я обпечена сонцем нещасна з температурою пленталася з ними на пляж, мені здавалося, що це дуже дивна батьківська любов – адже мені було погано (А. Самарка).

 

Вправа 2. Спишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Поясніть, чому означення відокремлюються або не відокремлюються.

 

1. Через балконні двері в кімнату ллється вечірнє повітря напоєне похощами літнього саду. 2. Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око. 3. Поїзд летів повний людського гаму. 4. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою. 5. Безконечні стежки скриті інтимні наче для самих близьких водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені звилі і хлюпають ними аж в краї неба. 6. Минали гімназичний будинок застиглий в повазі важких колон і чорних холодних вікон. 7. Повні рожеві як діти збуджені зі сну плили по небу хмаринки. 8. Крізь теплі сльози важкі й великі в яких все розпливалось невиразно мелькали верби і телеграфні стовпи. 9. Крива похилена хатинка з чорною стріхою і білими стінами стояла поміж закинутих із забитими вікнами осель колись побудованих фабрикою для робітників. 10. Йдуть та йдуть чорні похилені мокрі нещасні немов каліки-журавлі, що відбились від свого ключа (З творів М. Коцюбинського).

 

Вправа 3. Перебудуйте подані речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими.

1. Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра). 2. І сп’янілий до нестями вітер квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах (В. Сосюра). 3. Теплом дихала настояна на травах та квітах земля (Ю. Збанацький). 4. Зорі сплять на морозом зв’ялених холодних травах (Л. Первомайський). 5. Над селом стояв звичайний в осінню пору туман (М. Коцюбинський). 6. Розтоптана танками мертва земля безмовно лежала навкруг (Л. Первомайський). 7. В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак).

8. Рівно і спокійно дише натомлена з праці земля (М. Рильський). 9. Сполоханий світлом хижак звів голову й пильно дивився у віконце (М. Трублаїні). 10. Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).

 

Вправа 4. Доповніть речення відокремленими узгодженими та неузгодженими означеннями.

 

1. Тьмяно в хатинці (М. Коцюбинський). 2. Цілу зиму й весну Кайдашенки прожили в ладу (І. Нечуй-Левицький). 3. За ними бігла Кайдашиха та галасувала на все село (І. Нечуй-Левицький). 4. Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць (П. Мирний). 5. Ще тиждень тривала тиша в Бориславі (І. Франко). 6. Її очі звільна піднеслися на лице Євгенія, постояли на ньому хвилинку і з таким самим виразом тихого здивування перейшли на лице Стальського (І. Франко). 7. Євгеній оглядав молодий лісок (І. Франко). 8. Мала Маруся зосталася дома сама (Б. Грінченко). 9. Був дощ, і надворі ще не зовсім вияснилось (В. Винниченко). 10. Зверху по стіні блукають од далеких хмар рожево-зеленяві тіні (С. Васильченко).

 

Вправа 5. Спишіть речення, вставляючи, де треба, розділові знаки при відокремлених означеннях. Поясніть розділові знаки за правилами.

 

1. Котіть собі шум свій на позолочених сонцем хребтах. 2. Спокійний самотній сідав десь на ганку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. 3. Мене спиняє біла піна гречок запашна легка наче збита крилами бджіл. 4. Десять чорних кімнат налитих пітьмою по самі вінця. 5. Зв’язаний мотузкою Лазар лежав серед руїни. 6. Витріщив очі налякані світлом і падав знов на подушку. 7. Злегка обдряпаний твердим холодом гудзиків і погонів Доря припав з довір’ям до батька. 8. Незащібнутий з поясом у руці оббігав весь дім. 9. Перед ним встав наче живий важкий директор з грубим застиглим обличчям налитий тупою пихою по сам картуз і нерухливий як тільна корова. 10. Косинка звязана вузликом під бородою зливалась з її лицем в одну білясту пляму, а на темній одежі світилися руки прозорі й молочні як поночі порохно (З творів М. Коцюбинського).

 

Вправа 6. Складіть 10 речень з відокремленими узгодженими та неузгодженими означеннями. Поясніть розділові знаки.

 

Вправа 7. Напишіть твір-мініатюра на тему „І знов прийшла весна”, використовуючи відокремлені означення.

Вправа 8. У поданих нижче реченнях підкресліть відокремлені означення. Поясніть розділові знаки.

1. Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч). 2. Обліплені роями бджіл у квітні, гудять сади (В. Лучук). 3. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив (П. Дорошко). 4. Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук). 5. Мокрий, обношений, він занепокоєно пішов до верби (М. Стельмах). 6. З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар (М. Коцюбинський). 7. В садочку, квітами повита, на пригорку собі стоїть, неначе дівчина, хатина (Т. Шевченко). 8. Наряджає доню: здається, то власне серце, вибране з грудей, окремо радіє (В. Барка). 9. Жовтий, гладкий, високий, він глузував із неї, помахуючи над її головою рудим чубом (М. Коцюбинський).

 

Вправа 9. Запишіть речення під диктовку, підкресліть відокремлені означення, поясніть розділові знаки. Зробіть морфемний розбір виділених слів.

1. Гордий і волелюбний, він нагадував сокола (А. Шиян). 2. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка). 3. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі (Леся. Українка). 4. Був ясний день, веселий, провесняний (Леся Українка). 5. Нічого не каже їй, але невимовлені слова тремтять, подібні до сполохів, насередині грудей (В. Барка). 5. Кілометрів зо три ліс тягся, густий і незайманий (Ю. Яновський). 6. Розтоптана танками мертва земля безмовно лежала навкруги (Л. Первомайський). 7. Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 8. Стривожені світлом, звірятка заворушилися, збилися в одну купку (О. Донченко). 9. У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (І. Нечуй-Левицький).

 

Вправа 10. У поданих реченнях поставте, де потрібно, розділові знаки, керуючись відповідними правилами.

1. Поля пробуджені сонцем від зимового сну злегка парували (В. Козаченко). 2. Нова хата біла чепурна привітно виглядала з-за оголених осінньою негодою груш (П. Мирний). 3. Літери трудні і непевні ніби будовані з крихітних кілочків і дугастих сковок (В. Барка). 4. Вночі повалив сніг тихий густий (Г. Тютюнник). 5. Думка невідступна пекуча ятрівна заволоділа всім її єством (А. Шиян). 6. Переляканий і розтривожений я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (М. Стельмах). 7. Хліба змиті дощем яскраво зеленіли (О. Гончар). 8. Не досвідчений у лісових справах Олексій не подбав заздалегідь про ночівлю (Б. Польовий). 9. Відколи світ стоїть стоїть Україна багата та пишна (О. Довженко).

 

Вправа 11. Спишіть речення, поставте пропущені розділові знаки, підкресліть відокремлені означення.

 

1.Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки від них (О. Гончар). 2. Та до зірки лине й лине мріятиха і легка (В. Симоненко). 3. Небо ясне й бірюзове рідко бачили манд­рівники (О. Донченко). 4. І ніколи над красою світлою і радісною не нависали такі темні хмари. (О. Довженко). 5. Вдерлася в наше життя сумна година жорстока і лиха (О. Довженко). 6. Осінь смутна і невесела зійшла мов помаранча золота (Ю. Клен). 7. Пишний майже безмежний великан неначе у вандрівці задержався ось тут та задумався над тихими полями (О. Кобилянська). 8. Високі айстри небо синє твій погляд милий і ясний... (М. Рильський). 9. Кадрига скрадалася уздовж берега таємничо-неприступного чорного як шайтан (П. Загребельний).

Вправа 12. Виберіть з художньої літератури 5-6 речень, у яких є відокремлені означення. Підкресліть їх, поясніть пунктуацію.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Завдання на СРС

Складносурядне речення

Вправа 1. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки.

 

1. Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом (В. Сосюра). 2. Я здобув науку і діти в мене будуть її добувати (М. Стельмах). 3. Вода була чистою і все-таки входити в неї чомусь було Остапові боязно (В. Підмогильний). 4. А ти вийшла і сталося чудо якесь… (О. Олесь) 5. А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ густий запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий). 6. Ні повітря не ворухнеться ні пташка не защебече (М. Коцюбинський). 7. Дерево стояло ще голе однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д. Бедзик). 8. Чи то мені здається чи то справді свист тихшає? (М. Коцюбинський) 9. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко). 10. Тоді я звертався до них і ми перекидаємось словами (М. Хвильовий).

 

Вправа 2. Складіть речення за схемами. Пам’ятайте: якщо складносурядне речення складається з двох питальних, називних чи безособових простих речень, то кома не ставиться.

1.[ ] – і [ ];

2.[ ], a [ ]; [ ], і [ ];

3.[ ], але [ ];

4.Чи [ ], чи [ ], чи [ ];

5.Тоді [ ] і [ ];

6.[ ] і [ ]?

Вправа 3. Поясніть розділові знаки або їх відсутність у таких складносурядних реченнях.

 

1. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський). 2. Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л. Костенко). 3. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). 4. Черкне хтось сірник – і на мить виткнеться з пітьми з десяток сірих облич (М. Коцюбинський). 5. На Дніпрі тремтіли окремі вогники і від кожного з них тягнулася блискуча доріжка (В. Собка). 6. Чи стрімкі то гори біліють, чи, може, далека то Україна біліє черідкою хат (О. Гончар). 7. Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гегекання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою, ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг (Ю. Яновський). 8. Пишу лише вранці і на окремих листах і олівцем, а тому праця моя просувається повільно (І. Франко). 9. То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить (Л. Глібов). 10. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше (Л. Костенко).

Вправа 4. Спишіть речення, вставте, де потрібно, розділові знаки, визначте граматичний центр речення та складіть схеми.

 

1. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (М. Рильський). 2. Відпочиваю від гримучих трас камінних стін і мурашиних літер і тихі думи б’ються об контраст мінливі як азовський вітер (Л. Костенко). 3. Мені війнула в очі сивина та я нічого не везу