Вставні та вставлені конструкції 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вставні та вставлені конструкції



Вправа 1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть вставні конструкції.

1. Не знаю чи пабачу вас чи ні а може власне і не в таму справа а голавне що десь в далечині є хтось такий як невталенна спрага (Л. Костенко). 2. Він правду мовлячи не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яно (І. Франко). 3. Але Семен видно не дуже вважає на те бо дивиться кудись повз Дуньку (В. Винниченко). 4. Я і так бо­юся що подав вам багато зайвого і вже напевно нецікавого (М. Коцюбинський). 5. На кормі руль перед рульовим місцем підойма управління адже човен був певна річ моторний (Ю. Смолич). 6. І був той хліб як великодня паска. Щоправда хрумтів на зубах пісок але на нього не зважали (Ю. Мушкетик). 7. Правда може я сам-таки в цьому й винен... (О. Гончар). 8. Десь надсадно як на заріз ревіло теля очевидно загубивши матку (Григорій Тютюнник). 9. Воно мені мабуть так мало бути. Мабуть воно так сказано мені (М. Вінграновський). 10. Голос його був не рокований а навпаки бадьорий та глузливий (Ю. Яновський).

 

Вправа 2. Розподіліть речення на дві групи: 1) зі вставними словами; 2) без вставних слів. Розставте розділові знаки.

1. Поїдемо певно човном (М. Коцюбинський). 2. Роби ревно й ходи певно (Нар. творчість). 3. На щастя літак ішов по курсу майже на схід (М. Шумило). 4. Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу щоб завжди таким багатим був двір (1. Цюпа). 5. Матроси знов узялися за лопати. Під першим шаром спочатку пішла солонцювата жирна глина з різким запахом нафти і нарешті вугільний шар (3. Тулуб). 6. Нарешті далеко праворуч як легкі рожеві птахи злетіли в повітря три ракети (М. Ткач). 7. Вітер здавалось дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть думки (М. Коцюбинський). 8. Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря (О. Гончар). 9. А може застудився він в дорозі... (Л. Забашта). 10. Ніхто окрім митця не може пізнати краще оточуючий світ (Д. Вишньова).

Вправа 3. Поставте розділові знаки при вставних словах, слово­сполученнях і реченнях. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

1. А я піснями біль тамую. Увечері бувало сидимо, ― задумаюсь, затихну, засумую (В. Симоненко). 2. Вершники здавалось зрослися з підібраними грудастими кіньми (М. Стельмах). 3. Певно не малий час минув, поки люди затвердили вигуки, навчилися розуміти їх, поки ті зразки-вигуки почали викликати однакові враження... (П. Мирний). 4. У кожному ділі є свої майстри і своє так би мовити натхнення (О. Гончар). 5. І може стало десь боляче всесвіту? (Ю. Сердюк). 6. А за дверима така ніч і мабуть зоряна (А. Головко). 7. Пісня здавалось бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 8. Не можна кажуть людині помолодшати, а подобрішати завжди можна (О. Гончар). 9. Іванов прощається з дружиною звичайно як і біль­шість простих людей, що йдуть на війну (О. Довженко). 10. На превеликий жаль у мене нема знайомих в Кишиневі (М. Коцюбинський).

Вправа 4. Доповніть речення розділовими знаками (комами, тире, дужками) і випишіть речення у дві групи: зі вставленими конструкціями і з відокремленими членами реченнями. Обґрунтуйте такий розподіл.

1. Нам потрібно робити все для того щоб турбота про розвиток рідної мови була набагато активнішою щоб школи наші маю на увазі і російські і українські жили здружено щоб між ними не почувалося нерівності... (О. Гончар). 2. І мені та й вам шановний! буде жаль і тужно і жахно розлучатися з сим світом (Б. Олійник). 3. А над ними з-під драного картузика волосся білявими житніми колосками (А. Головко). 4. А Ярема страшно глянуть по три по чотири так і кладе! (Т. Шевченко). 5. Хлопець успішно склав екзамени з усіх предметів у тому числі з української мови (Г. Тютюнник). 6. Нічний трамвай такий глибокий немов колодязь у зірках дрижав мінився на всі боки і дзвоном музику торкав (О. Забужко). 7. Жовте листя тремтячи і коливаючись тихо раз по раз сідало на землю вкриваючи її пишним золотим накриттям (Б. Грінченко). 8. Раста на погляд чужинця виглядає як шнурівка триколор традиційні барви або поєднання якихось інших доступних кольорів (Л. Дереш). 9. А він самотній уночі ще довго в вогнище дивився (А. Малишко).

 

Вправа 5. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові зна­ки при вставлених конструкціях. Поясніть вживання тире та дужок.

1. Климко став навколішки, припав до води холодна та добра! тоді вмився і втерся галстуком од матроски (Григір Тютюнник). 2. Хтось здається, По­тебня зауважив що слово в художньому творі, окрім прямого пред­метного значення, має ще свій стилістичний ореол (О. Гончар). 3. Я ввійшов на їх землю з відкритими долонями ні списа, ні дрюка, ні каменя і мене зустріли ввічливим мовчанням (Л. Дереш). 4. І дуже не хотілося йому кидати Єгипту; так не хотілося страх! (Гн. Хоткевич). 5. Козачок Ґулька постукав видно своїм перначем по люкові (В. Нестайко). 6. Трошки левадою пройшли, а тоді через рів паркана давно вже не було і опинилися біля ставка під високими вербами (А. Головко). 7. Одного ранку бодай такогo ніхто не oглядав сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути (М. Вовчок). 8. Це звичайно була страшенно наївна філософія, бо я тоді знайома була і то поверхово тільки з Платоном (М. Хвильовий). 9. Він Бучма важко згадувати про це! ледве то­ді вже ходив, говорити йому було трудно, писати він не міг... (М. Рильський). 10. Далеко-далеко те знають хіба що лелеки розкидала доля киптарики і сіряки (Б. Олійник). 11. Очима одшукав свою Лиску корова це їхня і поглядом із жалем погладив її: „може, і тебе одберуть“ (А. Головко).

 

Вправа 6. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Поясніть, яку функцію виконують вставлені конструкції в реченні та з якою інтонацією їх слід промовляти.

1. Спустились ми в неї глибоченько треба спускаться сунули до нар (А. Тесленко). 2. Коли Сашко думав про матір а він тепер думав про неї майже постійно він ніби стояв на гарячому пружному вітрі (В. Дрозд). 3. До мене-то ніде правди діти йшли старости так що в м’ясниці й двері не зачинялись (І. Нечуй-Левицький). 4. Але ось зі скреготом і брязкотом у двір якщо те що залишилося можна назвати двором заїжджають два бульдозери (О. Довженко). 5. Зневажає Прип’ять і колгоспний шофер Молодик. Зажене свою машину в річку і починає мити. Побачить дядько Денис а він пором доглядає підійде до Молодика гримає (В. Лисенко). 6. Сьогодні устав рано боявся проспати мама ще вдосвіта пішла на ферму похапцем зібрався і вже був рушив з двору як згадав про квіти (В. Цюпа). 7. Обличчя його не видно гаразд свiтло десь за грубкою блима видно тiльки що усики невеличкi в його худий сам пiджачина на йому якась що тряп’я так i висить пiд плечем ганчiр’я якесь зiгнувся так та зубами тiльки цок-цок (А. Тесленко). 8. Шлях розтинає село навпіл і попід старезними в три обхвати вербами в їхніх дуплах що починалися від землі ховалися в негоду закохані пнеться на Беєву гору (Гр. Тютюнник). 9. А досвід собі лив мов із цебра. І дні як шибка все туманіли мохом вільгосте о, доки? (О. Забужко). 10. Дзвенить в струні історія моя ми ж не якісь безбатченки у світі іздавна волі дороге ім’я стояло нам зорею у зеніті (В. Крищенко).

Завдання на СРС

Складносурядне речення

Вправа 1. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки.

 

1. Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом (В. Сосюра). 2. Я здобув науку і діти в мене будуть її добувати (М. Стельмах). 3. Вода була чистою і все-таки входити в неї чомусь було Остапові боязно (В. Підмогильний). 4. А ти вийшла і сталося чудо якесь… (О. Олесь) 5. А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ густий запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий). 6. Ні повітря не ворухнеться ні пташка не защебече (М. Коцюбинський). 7. Дерево стояло ще голе однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д. Бедзик). 8. Чи то мені здається чи то справді свист тихшає? (М. Коцюбинський) 9. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко). 10. Тоді я звертався до них і ми перекидаємось словами (М. Хвильовий).

 

Вправа 2. Складіть речення за схемами. Пам’ятайте: якщо складносурядне речення складається з двох питальних, називних чи безособових простих речень, то кома не ставиться.

1.[ ] – і [ ];

2.[ ], a [ ]; [ ], і [ ];

3.[ ], але [ ];

4.Чи [ ], чи [ ], чи [ ];

5.Тоді [ ] і [ ];

6.[ ] і [ ]?

Вправа 3. Поясніть розділові знаки або їх відсутність у таких складносурядних реченнях.

 

1. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло (М. Рильський). 2. Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Л. Костенко). 3. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). 4. Черкне хтось сірник – і на мить виткнеться з пітьми з десяток сірих облич (М. Коцюбинський). 5. На Дніпрі тремтіли окремі вогники і від кожного з них тягнулася блискуча доріжка (В. Собка). 6. Чи стрімкі то гори біліють, чи, може, далека то Україна біліє черідкою хат (О. Гончар). 7. Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гегекання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою, ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг (Ю. Яновський). 8. Пишу лише вранці і на окремих листах і олівцем, а тому праця моя просувається повільно (І. Франко). 9. То вітерець дихне, то коник в житі засюрчить (Л. Глібов). 10. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше (Л. Костенко).

Вправа 4. Спишіть речення, вставте, де потрібно, розділові знаки, визначте граматичний центр речення та складіть схеми.

 

1. Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (М. Рильський). 2. Відпочиваю від гримучих трас камінних стін і мурашиних літер і тихі думи б’ються об контраст мінливі як азовський вітер (Л. Костенко). 3. Мені війнула в очі сивина та я нічого не везу додому (Д. Павличко). 4. Все зраділо стрічаючи день і день зрадів розцвітаючи ясний теплий погожий (Панас Мирний). 5. По степовій дорозі зрідка пробігали вантажні машини й смугами зривалася пилюка (О. Копиленко). 6. Або не сокіл я або спалила мені неволя крила (Леся Українка). 7. А в божого чоловіка довга до самого пояса борода іще краще процвіла сідинами а на виду дідусь просіяв якимсь свігом (П. Куліш). 8. Гіца мовчки лежав у кутку але часом скликав усіх і тоді над ним нависали три чорні голови і велись таємні поради (М. Коцюбинський). 9. Хазяїни були люди добрі та не було мені вільного часу ні поспівать ні потанцювати ні сорочок хмелем повишивать (І. Нечуй-Левицький). 10. А може йому самому страшно може йому моторошно на хвості цієї диявольської комети і він підбадьорює себе пострілами у чорну зрадливу ніч в фосфоричні блиски позаду в веремію рухливих тіней і плям (І. Багряний).

Вправа 5. У складних синтаксичних конструкціях знайдіть речення, поєднані сурядним зв’язком, визначте в них головні члени. Поясніть орфограми виділених слів.

 

1. Спустився вечір, і одразу похолоднішало, хоч удень була нестерпна спека (О. Гончар). 2. Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра). 3. Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий, і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк). 4. Серце в нього щеміло, немов хто стискав його в жмені, однак він не міг спинити бажання хоч раз у житті зазнати того щастя (М. Коцюбинський). 5. За тим селом, де в полі бліндажі колись гули залізною луною, щебече дощик, сіє стороною, і мак горить, і колос на межі (А. Малишко). 6. Хтось нараяв їй писати у військкомат, і вона написала, й через два тижні надійшло їй пояснен­ня, що податки з неї стягнено неправильно, оскільки вона солдатська жона і солдатська мати і має право на пільги, й що військкомат поклопочеться за неї (Ю. Мушкетик). 7. Як то добре отако вірити в когось, поклас­тися на когось, але все те до пори, бо надходить час, і ти мусиш узяти на себе всю відповідальність не тільки за власне життя, а й за життя інших, близьких, а часом і не близьких людей та справи (Ю. Мушкетик). 8. Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить жит­тя, засмоктує і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне (Є. Сверстюк).

 

Вправа 6. Спишіть речення, розставляючи розділові знаки.

І. 1. За Ташанню в тихій замрії літньої ночі десь далеко-далеко може над Сорочинцями а може ще далі над Миргородом щось глухо застугоніло ніби покотили з гори пусту бочку і цей далекий гул боляче нагадав Тимкові, що там за отією місячною млою гримить війна (Гр. Тютюнник). 2. Ще темрява затоплює хати ще в світанковому повітрі ніщо не шерхне ще зорі поморгують у блідому небі і брати-ковалі похапцем клепають молотами чересло місяця а вже по хатах то тут то там засвічуються каганці і розвішують по тинах золоту бахрому вже чути, як хтось брязнув відром об цямрину заскрипів журавлем і полилася з тихим бульканням вода в корито (Гр. Тютюнник). 3. В один з тих хороших весняних ранків України, коли ліси як зачаровані кучеряві велетні задирають свої гілки і дивляться в синє небо зелена трава як килим укриє чорну землю і ясне сонечко усміхаючись випливе з-за гори приязно світить і грає своїм золотим промінням на дрібних краплях роси видаючи їх то за дорогий кришталь то за самоцвітний камінь то за невеличку іскорку вогняну то за ясну й прозору зірку, – коли кожна пташка освіжена ранковою прохолодою заливається розлягаючись на всякі голоси кожна комашина свірчить деренчить кує в один з таких днів 185… року місто К. в гармонії всього світового концерту почуло нерідні й сумні звуки, котрі як горох перекочувались од хати до хати (Панас Мирний). 4. Життя лишилось за сімома мурами а тут серед сірих холодних стін замкнулась зо мною смерть (М. Коцюбинський).

ІІ. 1. А на горах вершки наче куряться димом та парою розбились нарізно й понахиляли вершечки на один бік уперед неначе голови на схід сонця (І. Нечуй-Левицький). 2. Я був сліпий і кінь помстив мені, коли на нього позирнув я вдруге мені він кинув душу в пломені і трісли неіснуючі попруги (І. Драч). 3. А вже згодом вступали в дію дідові пальці мовби вигравали на гнучкій податливості глини і з тої мовчазної музики народжувалися то гарне горнятко то високий глек то місткий дзбан то химерна посудина на тонкому стоянці (П. Загребельний). 4. Не криком нежданого горя виливається її туга не гарячими слізьми розливається вона по змарнілому обличчі а німа-мовчазна – вона пронизує її наскрізь як холод зеленить старе жовте лице гірким полинем напуває душу і серце (Панас Мирний).

Вправа 7. Складіть речення за схемами:

1. [ ], зате [ ]; [ ].

2. [ ]; або [ ], або [ ].

3. Чи [ ], чи [ ] – та [ ].

4. [ ] або [ ] – і [ ].

Вправа 8. Розподіліть речення на групи за типами сполучників, розставте розділові знаки.

1. Чоловік добрий був би так біда хитрий, як лисиця (І. Котляревський). 2. Може Підпара посіяв своїм суворим зором а може вона сама зародилась і осіла глибоко в серці як камінь на дно (М. Коцюбинський). 3. Ой у полі вітер віє а жито половіє а козак дівчину та вірненько любить а зайнять не посміє (Нар. тв.). 4. І час, і нудьга, і в’язниця поклали на бранців ознаки проте у їх очах горіли й тепер поривання однакі (М. Старицький). 5. Запитання стикались одне з одним на близькій відстані впритул громадились розсипались збочували і все здавалось не тим не головнішим (О. Довженко). 6. Нехай думка як той ворон літає та кряче а серденько соловейком щебече та плаче (Т. Шевченко). 7. Наша артіль бідна сказав старий і кидати шаланди в морі не годиться (Ю. Яновський).

Вправа 9. Складіть складносурядні єднальні речення з такими типами смислових зв’язків:

1) одночасності, сумісності дій або станів;

2) послідовності дій або станів;

Причиново-наслідковим.

Вправа 10. Складіть схеми до речень, визначте типи зв’язків. Поясніть лексичне значення виділених слів.

1. Мої співи прості і робочому серцеві рідні,і засяють вони, як ті зорі, у небі глибокім, – і не буде тоді робітник-селянин одиноким (В. Чумак). 2. Ось уже видно й крайні хати, а там пройти трохи вуличкою понад берегом і буде невелике подвір’я кульгавого Москалика, в якого Лебединський завжди спиняється (Б. Антоненко-Давидович). 3. Запахла осінь в’ялим тютюном, та яблуками, та тонким туманом, – і свіжі айстри над піском рум’яним зоріють за відчиненим вікном (М. Рильський). 4. Старий недобиток Варнак мені розказував отак про сю криницю москалеву, а я, сумуючи, списав, та рифму нищечком додав, та невеличку і дешеву (звичайно, крадене) зобгав тобі поему на спомини, мій друже щирий, мій єдиний! (Т. Шевченко). 5. Найкращі кабальєро кружляли її в танці і кожен усміхався, і кожен щось питав (Л. Костенко). 6. Я – голова артілі, то мусив і рятувати, а Чубенко, мабуть, доплив добре, здоровий і завзятий, ніяк не хотів плисти без мене, аж поки я не пірнув під перекинуту шаланду, а він усе гукає та пірнає, шукаючи мене (Ю. Яновський). 7. Ще цвіло жилаве ведмеже вушко, хоч кілька жовтих округлих квіток, прибитих нічними приморозками, лежало біля кореня, ще синіла одинока квітка розпарованих братків, ще зеленіли оповиті мшистим синім оксамитом молоді пагінці, одначе осінь уже владно господарювала в лісах, і оголені кущі шипшини червоніли продовгуватими коралами (М. Стельмах).

 

Практичне заняття № 4



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 1334; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.204.218.79 (0.043 с.)