Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Однорідні й неоднорідні означення
Однорідниминазиваються означення, які, перелічуючи споріднені ознаки, однаково відносяться до того самого пояснюваного слова і мають з ним безпосередній зв’язок.
Запашна, співуча, гнучка і милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – рідна мова… (О.Гончар).
| Характеризують предмет з одного боку:
Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожевайсиня хуртовина (Л.Костенко).
| Вказують на різні споріднені ознаки (позитивні або негативні риси, розміри предмета тощо): Легкий, святковий, випадковий, він падав, йшов, переливавсь... (П.Мовчан).
| Посилюють, уточнюють,абопояснюють одне одного:
Всі звели очі в дивні вигляди на Дніпро, на небо, то ніби помальоване чудовими кольорами на заході, то сизе, аж чорне за горою Царського садка (І. Нечуй-Левицький).
| Пов’язуються сполучниками сурядності:
А з поля йшла, струнка ітонковида, ще несвідома чарівничих зваб, богиня квітів… (Л.Костенко).
| Вступають у синонімічні, антонімічні відношення:
Тихі, ніжні зорі спадали з неба … (Л.Українка) Слова дешеві?... Є і золоті, Так само є чортівські і святі. Старі, беззубі, рівно ж і зубаті, Є заялозені, так само і крилаті (С.Горлач).
|
Неоднорідниминазиваються означення, які характеризують предмет з різних боків:
Коло хатів у садках темніли купи вишень та стриміли
здорові старі дикі груші. (І.Нечуй-Левицький).
| Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова:
Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав (І.Ле).
| Виражаються, як правило, сполученням якісного і відносного, якісного і присвійного прикметників:
З води встає прозорий вранішній туман (В.Малик)
|
Одвічним, закуреним шляхом просувається валка (М.Коцюбинський)
| Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повниймісяць (І.Нечуй-Левицький).
| І по обидва боки тих левад, на крутих косогорах, скрізь видно було залиті
сонцем старі садки (І.Нечуй-Левицький)
| Золоті, прекрасні мрії, незабутні дивні сни (О.Олесь)
| Мамині руки – щедрі, робочі – втоми не знають з ранку до ночі (В.Грінчак).
|
Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С.Фомін)
|
Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики.
| Однорідні характеризують предмет за однією ознакою (кольором, розміром тощо)
| Неоднорідні характеризують предмет з різних боків
| Розрізняй однорідні та неоднорідні означення
| Між однорідними можна вставити
| Між неоднорідними його вставити не можна
| Залежно
від можливості вставити сполучник і
| Залежно
від позиції щодо означуваного слова
| Якщо означення стоять після означуваного слова, то вони однорідні
| Залежно
від стилістичної ролі
| Означення-епітети завжди однорідні
| Якщо прикметник і дієприкметник (дієприкметниковий зворот) стоять поряд
| Означення однорідні, коли першим стоїть прикметник
| Означення вважаються однорідними, якщо друге і подальші означення конкретизують попереднє
| Означення неоднорідні, коли першим стоїть дієприкметник
|
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Якщо однорідні члени не з’єднані сполучником:
Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік (Є.Будницька).
| Перед протиставними сполучниками: Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля(М.Рильський).
| Між однорідними членами, з’єднаними повторюваними сполучниками: В промінні місячнім, як морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори… (О.Олесь).
| Якщо частина однорідних членів поєднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників: В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою,і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (В.Сосюра).
| Якщо однорідні члени з’єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між кожною парою:
Велика мудрість прихована в народних прислів’ях і приказках, афоризмах і метафорах.
| При однорідних членах, з’єднаних парними сполучниками як – так, не тільки – але й, хоч – але (та), не так – як, перед другою частиною: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною(В.Сухомлинський)
| Перед єднальним і розділовим сполучниками, вжитими один раз: Довіра і правда відкриваються нам з найменших років, з колиски (М.Сингаївський).
| Перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В.Сосюра).
| Якщо повторюваний сполучник з’єднує різні однорідні члени: Щовечора перед спочинком і вдосвіта мама запалювала біля божнички лампадку і молилася до святого покуття… (В.Скуратівський).
| Якщо однорідні члени з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність: ні те ні се, ні туди ні сюди, ні вдень ні вночі, ні живий ні мертвий
| Між двома однаковими або близькими за значенням словами із заперечною часткою НЕ: Хата не хата, а від дощу ховає.
| Між двома дієсловами в однаковій формі, що виражають рух і його мету: Йди принеси води, піди виконай доручення.
|
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Якщо однорідні члени, не з’єднані сполучниками, різко протиставляються:
Ми засіваємо житейське море і не на день минущий – на віки(Б.Олійник).
| Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну подій, уточнення, наслідок, пояснення:
Зміцнів Київ, оновилася й Софія – одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В.Шевчук).
| Якщо однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки:
Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, і росте, і міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять; і полатані веселим зеленим мохом стріхи, і блакитна діброва під селом; і чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу (М.Стельмах).
|
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА
ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві або впіймати (О.Довженко).
| Узагальнювальні слова– це граматична форма, що вживається як назва найближчого родового або більш широкого поняття, яке об’єднує видове поняття в межах однорідного ряду.
| Між узагальнювальним словом і однорідними членами речення існують змістові відношення родо-видового типу й відношення частини й цілого.
|
Можуть виражатися іменниками, займенниками, прислівниками, словосполученнями
| Пояснювальний зв’язок між узагальнювальними словами і однорідними членами речення може підкреслюватися словами як-от, а саме
| Можуть стояти перед однорідними членами речення і після них
| Узагальнювальне слово та однорідні члени речення виступають у ролі того самого члена речення
| Однорідні члени речення щодо узагальнювальних слів є уточнювальнимисловами.
|
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ
Усе грало: очі,руки,відтінки,порухи, нюанси голосів, що раптом вихоплювали, висвітлювали в мелодії пісні її гумористичну грань, – виконувалося на доброму мистецькому рівні (Є.Колодійчук).
| Ні голубого неба, нідимчастих лісів на горизонті, ні картинних вітряків на сільському вигоні – нічого я не бачив (М.Хвильовий).
| Вона пройшла і зникла десь у сизій млі… І ніби з нею все пройшло навік: весна, бажання,і утіхи, і вся краса життя й землі (О.Олесь)
| УС: однорідні члени речення
| Однорідні члени речення – УС
| УС: однорідні члени речення – продовжується речення
|
ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Поєднуються з основним словом підрядним зв’язком
| Підрядні (власне)
відокремлені члени речення
|
Поєднуються з основним словом
уточнювальним зв’язком
| У реченні значення якогось із другорядних членів може посилюватися, виділятися за змістом та інтонаційно. Такий член речення називається відокремленим.
| Відокремлення — це виділення одного із членів речення (як одиничного, так і з пояснювальними словами) за допомогою інтонації з метою надання йому певної самостійності.
Відокремлення може бути обов’язковим і факультативним (можливим, але необов’язковим).
| Порядок слів(постпозиція чи препозиція)
| Обтяженість другорядного члена речення залежними словами
(прикметникові, дієприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти)
| Особливе смислове
навантаження (виділення) члена речення
| Загальні умови
відокремлення
| Уточнювальна
функція членів речення
| Уточнювальні
відокремлені члени речення
| Мають значення напівпредикативності, що виявляється в тому, що відокремлений член можна трансформувати в підрядну частину складного речення або в окреме просте речення, або в дієслово-присудок:
Пригорнувши зелень трав, до води дідусь припав (Муса Джаліль) – Пригорнув зелень траві до води дідусь припав.
Оброшені зорями, хати світилися проти місяця (М.Стельмах) – Хати світилися проти місяця, бо були оброшені зорями.
| Слугують для пояснення, конкретизації інших членів речення й не мають значення напівпредикативності: В долині, край лісу, висить синя мла (М.Коцюбинський)
| Відокремлені члени речення за семантико-граматичними ознаками
| Відокремлюватися можуть тільки
другорядні члени речення
|
|