Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підбір підшипників і ескізна компоновка редуктора
Для даного редуктора приймемо роликові радіально-упорні підшипники по ГОСТ 27365-87; характеристики і їх розміри заносимо в таблицю 7.1. Підшипники приймаємо однакові так як однакові діаметри валів.
Таблиця 7.1 – Характеристика і розміри підшипників
Компоновочне креслення приводимо у двох проекціях, у масштабі М 1:2. Проводимо посередині листа горизонтальну осьову лінію – вісь ведучого вала. Намічаємо положення вертикальної осьової лінії – осі ведучого вала. З точки перетину проводимо під кутом осьові лінії ділильних конусів і відкладаємо на них відрізки Re. Спрощено викреслюємо зачеплення, окреслюємо внутрішню стінку корпуса, зазори між нею і колесом приймаємо 8 мм. Визначаємо відстані між напрямками радіальних реакцій, для чого визначаємо величину а. Для роликового підшипника: Ескізна компоновка редуктора необхідна для визначення положення зубчастих коліс відносно опор, довжин ділянок валів, реакцій в опорах і розрахунку підшипників. На початку визначимо основні конструктивні розміри стального колеса. Зубчасте колесо коване. Діаметр маточини колеса: приймаємо dМ2 = 96 мм. Довжина маточини колеса приймаємо lМ2 = 80 мм. Товщина обода мм, приймаємо d = 12мм. Товщина диска приймаємо С = 20 мм. Внутрішній діаметр обода приймаємо D0 = 214 мм. Діаметр центрового кола Діаметр отворів в диску У нижній частині листа проводиться горизонтальна осьова лінія вісь ведучого вала; потім вертикальну лінію - вісь веденого вала. З точки перетину осей валів під кутом d1 = 14,0360 проводяться лінії ділильних конусів і відкладається на них відрізок Rе = 165,955 мм - зовнішньої конусної відстані. Викреслюється шестірня і зубчасте колесо в зачепленні згідно розмірів визначених в пункті 2.3. Окреслюється внутрішня стінка корпуса: а) зазор між торцем шестірні і внутрішньою стінкою корпуса приймається рівним е1= 10 мм; б) зазор між торцем маточини колеса і внутрішньою стінкою корт 11 приймається рівним е1= 10 мм; в) зазор від кіл вершин зубців колеса до внутрішньої стінки мірі приймається рівним е1= 10 мм; г) симетрично осі шестірні викреслюється ще одна внутрішня стінка корпуса редуктора.
Викреслюються вали за розмірами, визначеними згідно з розділом. Змащування підшипників проводимо пластичним змащувальним матеріалом. Після цього визначаємо розміри корпуса редуктора.
Товщина стінок корпуса редуктора приймаємо d = 9 мм. Товщина стінок кришки редуктора приймаємо d1 = 8 мм. Товщина фланців корпуса і кришки редуктора Приймаємо b=14 Товщина нижнього пояса корпуса приймаємо p2 = 22 мм. Діаметри болтів: фундаментних приймаємо d1 = 22 мм; що кріплять кришку до корпуса біля підшипників приймаємо d2 = 16 мм; що кріплять кришку до корпуса мм, приймаємо d3 = 12мм. Діаметри болтів, що кріплять кришки підшипників, приймаємо d4 =8мм. При конструюванні опор ведучого вала відкладається зазор між внутрішньою стінкою редуктора і торцем підшипника е = 10 мм, який рівний товщині упорного бурта стакана, в якому розміщуються підшипникові опори. Товщину стінки стакана приймаємо рівною 0,1D підшипника, тобто 9 мм.. Приймаємо відстань між підшипниками =150 мм. Викреслюються підшипники з внутрішнім діаметром d, зовнішнім діаметром D та шириною Т. Відкладаємо зміщення реакції опор а радіально-упорних підшипників. Розміщуємо мастило-затримуюче кільце, яке виступає в середину корпуса на 1...1,5 мм. Кільце встановлюємо на той же діаметр, що і підшипники. На ведучому валу відкладається відстань від зовнішнього торця підшипника до зовнішньої поверхні фланця стакана = 20 мм. Викреслюється фланець стакана товщиною = 8 мм, кришки підшипника з товщиною фланця = 8 мм та ущільнюючими прокладками товщиною 1 мм і кріплення кришки з висотою головки болта кріплення = 5 мм. Відстань від головки болта до упорного буртика посадочної поверхні під відкриту передачу приймається рівною = 5...10 мм. Довжину вихідного кінця ведучого вала приймаємо рівною довжині півмуфти l6 =70 мм. При конструюванні опор веденого вала відкладається зазор між внутрішньою стінкою редуктора і торцем підшипника е = 8 мм і викреслюються підшипники з внутрішнім діаметром d. зовнішнім діаметром D та шириною Т. Відкладаємо зміщення реакції опор а 2 радіально-упорних підшипників. На веденому валу розміщуємо мастило-затримуючі кільця, які виступають в середину корпуса на 1...1,5 мм. Кільця встановлюємо на той же діаметр, що і підшипники. Для фіксації конічного колеса передбачаємо з одного боку потовщення вала, а другого - розпірну втулку.
Викреслюється фланець корпуса редуктора шириною lф = К + d = 33 + 9 = 42 мм під фланець кришки підшипника виконується прилив шириною 2…3 мм. На веденому валу викреслюються кришки підшипника з товщиною фланця D1 = 8 мм і кріплення кришки з висотою головки болта кріплення D2 = 8 мм. Відстань від головки болта до упорного буртика посадочної поверхні під маточину зірочки відкритої ланцюгової передачі приймається рівною D3 = 5…10 мм. Довжина вихідного кінця веденого вала рівна довжині маточини зірочки. Викреслюється зірочка і визначається місце прикладення сили від відкритої передачі. Від осьового переміщення зірочка ланцюгової передачі фіксується на валу притискною шайбою. Розміри, що визначають положення болтів d2 (рис.10.21, табл.10.13): мм, мм. Діаметр отвору в гнізді мм, мм. Діаметр фланця кришки підшипника : мм, приймаємо мм; мм, приймаємо мм. На валах використовуються призматичні шпонки з округленими торцями (ГОСТ 23360-70). Вимірюванням визначається відстань від точки прикладення сил в зачепленні до точки прикладення реакції ближньої опори на ведучому валу f1 =56 мм, відстань між точками прикладення реакцій опор ведучого вала с1 =138 мм, відстань між точками прикладення сили динамічно незрівноваженої муфти і реакції ближньої опори l3 = 95 мм, відстань від точки прикладення сил в зачепленні до реакції ближньої опори на веденому валу f2 = 56 мм, і до реакції дальньої опори на ведучому валу с2 = 129 мм, відстані від реакції опори до сили від відкритої передачі l4 = 92 мм.
|
||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 500; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.93.126 (0.008 с.) |