Релігійні вірування палеоліт, мезоліт, неоліт

Палеоліт: 800 тис р. тому-150-нижній,150-35-середній, 35-11 - верхній. Мезоліт 11-6 тис р. тому. Неоліт -6-3 тис.р.т. Палеоліт: Чоловіки займ. колективним полюванням. Малоуспішна праця. Чоловіки залежать від збиральницьких функцій жінки. Формується основа матріархату. Збирання плодів – більш творче заняття. Поступово формується материнська сімя. Влада старшої жінки над народженими дітьми. Донькам приділяється більше виховання. Чоловік утворює більш-менш шлюб і кориться матері дружини. Значну роль грають родичі. Рід на боці матері. Ідея особливої ролі братів матері. В пізньому палеоліті- перші релігійні культи, перше мистецтво –не побутове, а естетичне.Займалися полюванням, направлення на це магії.Мезоліт: Змінюється рівень самоусвідомлення чоловіка. Чоловік пересвідчується що може сам себе прогодувати. конкуренція між чоловіками. Зявляється феномен парного шлюбу- чоловік, жінка. діти Сексуальні зв’язки більш тривалі. Формування господарської пари. Винайдення луку і стріл. Порушення гармонії з природою –вбивають більше ніж їдять. Творяться більш складні міфи, розвиваються ранні форми релігії: анімізм, тотемізм, культ предків.На Пн.У. переважають обряди, пов’язані з образом жінки, на Пд.з образом тварини. Поява могильників символізує формування родової теорії. Неоліт:Збагачується людський досвід через збільшення проф..практик-землеробство, скотарство, полювання, рибальство, ремесло, ускладнюється побут.Зміцнення парної сімї через прив’язаність до території. Розуміння чоловіком своєї батьківської ролі. Розуміння репродуктивної ролі. Неоліт –пік побутової культури. Побудова складних будівель. Високий рівень соц.. організації.Спостеріг. акцент на культи роду, плодючості.Поділ на науку і релігію.Чмихов узагальнив: Палеоліт-Повністю докосмічна стадія, окремі уявлення про людину і природу. Мезоліт- перехід до формування понять про закономірності Всесвіту. Протенеоліт-Усвідомлення Всесвіту як організованої моделі, складова якої-людство.

Мистецькі пам’ятки

Функції мистецтва для давньої людини за Чмиховим:1)Загальноосвітня-передача інформ.2)Комунікативно-меморіальна-передача тичного досвіду3)обслуговування релігійних культів4)Естетична-задоволення відчуття прекрасного.5)Заспокоєння, відчуття захищеності. Палеоліт: Вже є перші житла з кісток мамонтів, хоча архітектури як мистецтва не існує. Освоюються ритміко-ударні і мелодійні інструменти, поява первісної хореографії, ритуального дійства. Пізньопалеолітичний живопис-наскальні малюнки враженої тварини- Камяна Могила – 300 таких малюків. На Мізинській стоянці виявлено поки що єдиний серед європейських пізньопалеолітичних памяток «дім обрядів», де було знайдено розписані червоною вохрою кістки мамонта, які використовувалися як ударні музичні інструменти, а також атрибут ритуальних танців-шумовий браслет. Мезоліт: Потепління. Винайдення луку і стріл.Культури: Шпанська, Куклецька, Гребенівська.Багату інформацію стосовно елементів первісного світогляду та ранніх форм релігії містять дослідженні стоянки Антенівка 2, Амврсіївка, Семенівка.Поява могильників-формування родової теорії. Композиції на скелях та на різних речах де монстр. Сюжет з геометр. Орнаментом, включ. Зігзаг, хвилясті лінії, хрести. Неоліт: Розквіт орнаментації, виникнення кераміки. Розташування маріупольських та дніпро-донецьких могильників на берегах річок дозволяє зробити припущення про існування вірувань про водний шлях у світ мертвих. Поховання наповнювались інвентарем (сокирами, ножами,скребками,) та багато прикрашеним одягом(намистом із перламутру, каменю,кісток, іклів і зубів тварин, підвісками). Розповсюдженість підвісок у вигляді бичків(Маріупольський могильник) та кісток великої рогатої худоби(жертовні майданчики азово-дніпровських могильників) дозволяють припускати існування культу бика на окремих територіях України.Люди оволоділи 4 фарбами (чорна, черв., кор., жовт).Зооморфний орнамент.

 

Мідь-бронза

Кардинальні зміни у житті. Осіла цивілізація зруйнована, більша територія заселена кочівниками. Зростає значення війська військових зіткнень. Військова здобич - чинник матеріального розшарування суспільства. Руйнування материнської сімї. Ідея патріархального устрою. Провідна роль чоловіка як завойовника. Ідея патрилокального шлюбу –жінка мешкає на території шлюбного партнера. Звичай левірату – якщо чоловік помирав, жінка одруж. з його родичем. Право чоловіка творити паралельні шлюби, мати в них дітей, не залиш. Спадщини. Виділення старшого сина. Знижується рівень побутової культури. Примітивізується посуд, вироби ремесла. Все простішає. Розвивається те, що називається архітектурою смерті Архітектура смерті повяз з до скіфськими часами. В соц.. плані це поховання виділяє ще більшу політичну владу вождя – монархічна влада. Без чоловіка жінка не здатна виконувати соц.. функції.Ідея цькування позашлюбної дитини. Розшир. Зона свободи чоловіка, зменш. Зона свободи жінки.

 

 

Іраномовні кочівники

Початок І тис. до н. е. ознаменувався істотними змінами в господарстві, культурі і побуті давнього населення України. На зміну бронзовим знаряддям приходять залізні знаряддя праці та зброя. На території України проживали кочові племена, які займалися переважно скотарством. Першим народом, ім’я якого зафіксоване в письмових джерелах, були кіммерійці. Кіммерійці були вправними стрільцями з лука. Луки виготовляли з дерева, кістки та рогу. На озброєнні мали мечі, кинджали, кам’яні бойові молотки, булави. У кіммерійців панував родоплемінний лад, вождів племен вони називали царями. Своїх померлих родичів кіммерійці ховали під курганами, у гробницях із дерева. В гробницю клали зброю та особисті речі небіжчика. Для релігійного світогляду кіммерійців характерні віра в душу та життя після смерті. На побутування у них культу Богині_матері вказують стели із зображенням жінки,які мали культовий характер. початки формування ще в тодішню епоху культу Роду і Рожаниць, поширеного у дохристиянських віруваннях східних слов’ян. кочовий спосіб життя і войовничість цих племен значною мірою відбилися на їх матеріальній культурі. Передусім, все це стосується предметів озброєння та спорядження верхового коня. Кіммерійське мистецтво мало прикладний характер. Складні орнаменти прикрашали руків’я кинджалів, деталі вузди, наносилися на посуд. Основу декору становили різноманітні геометричні фігури — спіралі, ромби, квадрати. Найкращими зразками кіммерійського геометричного стилю можна вважати різьблені кістяні прикраси кінської вузди з кургану поблизу с. Зольне в Криму. До нас дійшли і деякі зразки кіммерійської монументальної скульптури — статуї, що, вочевидь, зображували воїнів. Вони мали вигляд кам’яних стовпів, на яких рельєфно зображувалися предмети одягу і зброї. Такі статуї встановлювалися над похованнями знатних кочівників. перервана на початку VII ст. до н. е. новою хвилею кочових племен зі Сходу —скіфів. скіфська культура увібрала в себе як місцеві, так і привнесені елементи. біля Меотіди (Азовське море) жили царські скіфи, а трохи північніше від Борисфена (Дніпро) і на схід скіфи_кочівники. Скіфи ділилися на племена, але влада над ними належала одному родові скіфських царів, які ділили Скіфію між собою, пересуваючись за своїми численними стадами худоби з місця на місце у пошуках гарних пасовищ. Про міцність і велич Скіфської держави свідчать скіфські кургани. Померлих знатних скіфів ховали під курганами, висота деяких із них досягала 20 м. У поховальну камеру клали тіло померлого, вбитих з цього приводу рабів, служниць, коней, а також предмети розкоші, зброю. Одним із найбільших скіфських курганів вважається Чортомлицький поблизу м. Нікополя Дніпропетровської області. Розкопки скіфських могил дали достовірні свідчення рівня розвитку скіфського мистецтва. Для скіфів золото не було дорогоцінним металом чи символом знатності. На весь світ відомі такі шедеври мистецтва, як золотий гребінь з кургану Солоха, на якому зображений бій скіфів з греками, золота оббивка горита з кургану Чортомлик, деталі кінської упряжі, одягу, головних уборів, металевий посуд.Шедевром скіфського мистецтва є золота пектораль, знайдена при розкопкахТовстої Могили. У ІІІ ст. до н.е. не територію Скіфії починають вторгатися іраномовні племена сарматів, яких античні автори спочатку називали савроматами. Згодом вони витіснили скіфів з степів України. Суспільний лад сарматів характеризується стійкою родоплемінною організацією,вони не перейшли від племінного об’єднання до держави. Сарматські жінки справляли значний вплив на суспільне життя. Участь жінок у військових діях разом з чоловіками породила у греків міф про амазонок. У Миколаївській обл. знайдене багате поховання сарматської жриці І ст. н.е. Вона була вбрана в найдорожчий одяг з шовкової пурпурної тканини, вкрита прозорим серпанком. Одяг її був прикрашений різнокольоровими намистинами, золотими бляшками, золотою вишивкою. Чобітки теж були розшиті золотими бляшками. Поруч лежала велика кількість речей з коштовним камінням, сріблом,золотом. Поховання сарматських жінок зі зброєю виявлені на південному сході України. Основними у сарматів були культи сонця і вогню та Великої Богині_матері Астарти, а також культ бога війни, уособленням якого був меч. Сармати вірили у потойбічне життя, тому великого значення у їх віруваннях набував культ мертвих. Елементи релігійної системи скіфів перейшли до сарматів, а згодом сармати передали їх у спадок слов’янам. Зокрема, під впливом сарматської культури у слов’ян змінився тип поховань і поховальний ритуал, а наділення дзеркал особливою магічною силою спостерігається і в українському світогляді. Одним із головних релігійних культів сарматів був культ коня. Часто до могили померлого клали не коня, як це робили скіфи, а його вуздечку. Завдяки цій традиції до нас дійшло сарматське кінське спорядження. Вуздечки шляхетних вершників оздоблювали фаларами — круглими бляхами із золота або срібла, прикрашеними рельєфними зображеннями або рослинним орнаментом. У 1986 році археолог Є.Беспалий дослідив у сарматському могильнику Дачі унікальний кінський набір кінця І ст. н. е. Основу двох фаларів (а всього їх було 11) становить бронзовий диск, інкрустований золотом, білою та блакитною емаллю. У центрі сяє яскраво_червоний сердолік, а з країв — виконані у високому рельєфі чотири постаті левів, м’язи яких передані бірюзовими вставками. Краї фаларів оздоблені дрібними сердоліками та бронзою. Ці фалари прикрашали ремені нагрудника на плечах коня, а на грудях, де ремені сходилися, кріпилася масивна золота бляха, інкрустована сердоліком.Золотими кільцями бляха фіксувалася на нагруднику. Решта золотих фаларів слугувала для прикрашення вузди.Зброя і кінське спорядження було неодмінною належністю чоловічих похорон. У похованнях жінок переважали прикраси. Сармати принесли новий стиль прикладного мистецтва — поліхромний. Вироби прикрашалися вставками з рубінів, смарагдів, гранатів, сердоліку або кольорової емалі — червоної, блакитної, білої. Чудові зразки таких прикрас знайдені у похованнях сарматської знаті. Унікальну колекцію прикрас знайдено у Криму в похованні заможної сарматки. Прекрасні золоті браслети, діадеми, персні,вкриті перлами, мініатюрні золоті флакони для парфумів — все це вражає своєю вишуканістю. Найбільше враження справляє застібка_фібула, зроблена у вигляді дельфіна. Тулуб виготовлено з прозорого гірського кришталю, а голівка та хвіст — золоті. Обов’язковими в жіночих похованнях були дзеркала — бронзові або білонові (сплав міді й срібла). У II ст.до н. е. — І ст. н. е. це були невеличкі дископодібні люстерка в дерев’яних футлярах.Пізніше зі Сходу були завезені великі дзеркала. Майже в кожному жіночому похованні знаходили намиста зі скляних або кам’яних намистин. Інколи до складу намиста входили й коштовні камінці, а також плакетки з єгипетського фаянсу у вигляді левів, жуків_скарабеїв, жабок, які правили за намистини і, водночас, за амулети_обереги.

Еллінська колонізація

Колонізація Північного Причорномор’я була частиною так званої Великої Грецької колонізації VІІІ_VІ ст. до н. е. Новозасновані колонії не залежали від міст митрополій, але мали з ними єдині культи і літочислення. Основу вірувань становило багатобожжя. У VI_І ст. до н. е. найголовнішим божеством у Північному Причорномор’ї вважався Аполлон. Великого значення набули культи Зевса, Афіни, Афродіти, Гермеса в різних епіклезах (Зевс Сотер — Рятівник, Артеміда Агротера — Сільська, Афродіта Уранія —Небесна тощо). На Боспорі найпопулярнішим був культ Афродіти Уранії, у Херсонесі —Діви, в Ольвії й Тірі — культ Афіни. Мистецтво у Північному Причорномор’ї було подібним до мистецтва Греції. Як і в Греції. У північнопричорноморських містах розвивалася скульптура, живопис, архітектура, прикладні види мистецтва — виготовлення прикрас, розписування посуду тощо. Високого розвитку набули музика, література, театральне мистецтво. Скульптура міст античного Причорномор’я представлена найкраще з усіх видів мистецтва. Відома велика кількість скульптур малих форм -статуетки, рельєфи, стели. Окреме місце посідають монументальні твори. На Боспорі у надгробках виробився досить виразний місцевий реалістичний стиль. Саме тут знайдена найбільша кількість скульптурних пам’яток. Митці прагнули до індивідуалізації образів, їм були властиві реалістичність і майстерність виконання, яка майже не поступалася аналогічним творам з Еллади.З_поміж пам’яток, які найкраще збереглися, – поховальні споруди. Деякі з них являють собою шедеври античної архітектури. Склепи Боспору є найяскравішим явищем у монументальному живописі.Елліни вміли будувати морські кораблі, виробляли гарний посуд на гончарному колі, зброю, прикраси тощо. Грецькі майстри користувалися переважно металевими інструментами, широко застосовували свинець, олово, срібло, залізо. Вироби греків археологи знаходять у скіфських та слов’янських похованнях. Грецька колонізація відіграла важливу роль в історії України. У греків уже була розвинена держава, вони мали писемність, розвивалася наука. Під впливом античних міст у скіфів формувалася державність,виникали міста й поселення, збудовані у грецькій містобудівній традиції. Вплив античної цивілізації виявився у спорудженні фортець, у виготовленні кераміки, високохудожніх прикрас. У соціальному відношенні –низький статус сімейно-родинних відносин в порівняні з громад. відносинами, дружби між чоловіками.Жінка проявляє себе через чоловіка,а не як окрема особистість. Не сакралізується почуття чоловіка до жінки і до матері.Жінка забезпечує дитину до 7 років, батько не визнає її, після віддають до громадської школи.До 7 років діти належать матері після семи- місту. Велика роль опікунів.Захоплення дорослого чоловіка хлопчиком і його вихованням.Добро проявляє себе через фізичну якість.Краса атрибут всього доброго.