Зображення попиту та пропозиції: аналітичне, табличне та графічне.

Термін «попит» використовують для позначення бажання і здатності людей купувати товари. Зрозуміло, що бажання покупців придбати будь-який товар залежить від низки чинників: від ціни даного товару Р і цін інших товарів, від доходів покупців, від смаків та переваг. Залежність величини попиту від чинників, що її визначають, в економіці називають функцією попиту. Ця функція може бути подана у такий спосіб:

QD = ƒ (Р, PA,/ РB/,…Y, Z, N, W, E)

де QD — обсяг попиту на даний товар,

Р, PA, РB,... — ціни даного товару, товарів-замінників і доповнюючих товарів;

Y — грошовий дохід;

Z — смаки та переваги споживачів;

N — об’єктивні умови споживання;

W — нагромаджене багатство;

Е — очікування споживачів.

Припустимо, що всі названі чинники, які впливають на попит, залишаються незмінними, за винятком одного — ціни даного товару. Така залежність має назву «функція попиту від ціни»:QD = ƒ (P).

Функція попиту показує, яку максимальну кількість товару Q бажає й може придбати споживач, якщо ціна однієї одиниці цього товару дорівнює Р. Функція попиту від ціни може бути подана одним із трьох способів:

1) табличним;

2) аналітичним;

3) графічним.

Графічне зображення цієї функції називають кривою попиту. Логічно припустити (і це підтверджує практика), що за інших незмінних умов зі збільшенням ціни обсяг попиту зменшується. Така залежність величини попиту від ціни подана графічно у вигляді лінії DD. Чим більша ціна, тим менша величина попиту. Крива попиту має спадний характер, що називають законом спадної кривої попиту.

Величина попиту — це кількість товару, яка була б куплена за певною ціною за незмінності інших чинників. Рух уздовж кривої попиту називають зміною величини попиту. Кожній ціні відповідає певний обсяг (величина) попиту. Попит на товар — це певний набір, низка цін і низка кількості товарів, які люди хочуть і можуть купити при кожній із цих цін. Попит — це комбінація ціни й кількості товару.

Закон пропозиції стверджує, що за більш високою ціною на ринку пропонується більша кількість одиниць товару, тобто обсяг пропозиції збільшується, коли зростає ціна. Термін «пропозиція» означає бажання і здатність продавців надати товари для реалізації на ринку.

Функцією пропозиції називають залежність обсягу пропозиції від чинників, що його визначають: від ціни даного товару Р і цін інших товарів, від характеру технології, податків, дотацій, природних умов, очікувань продавців.

Загальний вигляд функції пропозиції такий:

Qs = ƒ (P,PA, Pв, … С, Т, N, Е),

де Qs — величина пропозиції даного товару за одиницю часу;

Р, РA, РB — ціни даного та інших товарів;

С — витрати виробництва, що об’єднують у собі:

а)вплив зміни цін ресурсів, б) вплив зміни технології виробництва;

Т — податки й дотації;

N — природні умови;

Е — очікування продавців.

Якщо всі фактори, що визначають обсяг пропозиції, крім ціни товару (Р), прийняти як незмінні, то від функції пропозиції можна перейти до функції пропозиції від ціни, яка характеризує залежність обсягу пропозиції даного товару тільки від його ціни.

Функція пропозиції від ціни може бути подана трьома способами: 1) табличним; 2) аналітичним; 3) графічним. Графічне зображення цієї функції називається кривою пропозиції. Зміна обсягу пропозиції — це зміна кількості товару, що пропонується для продажу. Зміна пропозиції означає зміщення всієї кривої пропозиції у відповідь на дію нецінових чинників.

Аналіз моделі попиту і пропозиції дає можливість привернути увагу до особливої ролі ціни в ринковій економіці. Передусім саме ціни передають ринковим агентам необхідну інформацію. Ціни як специфічні ринкові сигнали містять у собі практично всю мінімально необхідну інформацію для прийняття рішень домашніми господарствами та фірмами про скорочення чи збільшення виробництва і споживання того чи іншого блага.

За допомогою моделі попиту і пропозиції можна передбачити наслідки різних програм регулювання ринкових цін і витрат.

 

Попит виражає число альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і інших рівних умовах. Його можна представити одним з трьох способів.

1. У вигляді таблиці (табл. 10.3).

 

Графічно. Попит у цьому випадку зображується у вигляді графіка, що показує кількість продукції, що споживачі готові, хочуть і можуть купити за певною ціною. Перенесемо дані табл. 10.3 на графік рис. 10.3.

 

Табличний і графічний способи відображення попиту є інструментами його попереднього й оперативного аналізу. У таблиці можна, по-перше, представити ранжируваних ряд значень ціни продукції в порядку її Порядок нумерації і відповідне їй кількість одиниць товару, на яку пред'явлений попит. При великій кількості значень ціни, частому її коливанні або великому розкид в кількості проданих одиниць продукції доцільно ретельніше відслідковувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і представляти Дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту дає можливість побачити напрямки його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, за якими він вивчається, розрахунку ступеня гнучкості попиту по відношенню до основних, що впливає на нього факторів. Таким чином, цей метод у значній мірі застосовується як інструмент якісного аналізу, що дозволяє наочно відобразити тенденцію зміни попиту під дією різних факторів.

Аналітичний метод аналізує сформовану тенденцію попиту на основні товари і прогнозує ситуацію на перспективу. Він застосовується як інструмент попереднього і наступного аналізів.