Витрати виробництва у короткостроковому періоді: постійні та змінні, валові, граничні, середні витрати та їх графічне зображення.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Витрати виробництва у короткостроковому періоді: постійні та змінні, валові, граничні, середні витрати та їх графічне зображення.



Витрати, які фірма здійснює при виробництві заданого обсягу продукції, пов'язані з можливістю зміни обсягу всіх ресурсів, що використовуються. Одна частина таких ресурсів, а саме більша частина видів живої праці, сировини, палива, енергії тощо, може бути змінена відносно швидко і легко. Інші ресурси вимагають значно більшого часу для їх зміни. Так, потужність обробного підприємства, тобто його площі, кількість машин і обладнання може бути змінена впродовж тривалого терміну. Саме за цими критеріями розрізняють два періоди: короткостроковий і довгостроковий.

Короткостроковий період - це період часу, коли потужності фірми залишаються незмінними, але обсяг виробництва може бути змінений шляхом застосування більшої або меншої кількості живої праці, сировини, палива, енергії. Тому у короткостроковому періоді одні види ресурсів змінні, а інші - фіксовані.

Відповідно, визначення періодів діяльності фірми у короткостроковому періоді витрати виробництва поділяють на змінні та постійні.

Змінними витратами (УС — variable cost) називають витрати, величина яких залежить від зміни обсягу виробництва (це витрати на сировину, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, паливо,

електроенергію, транспортні послуги, зарплата більшості працюючих). Тут існує залежність: чим більше продукції випускається, тим більший обсяг даних витрат.

Динаміка змінних витрат нерівномірна: із збільшенням виробництва вони спочатку швидко зростають, потім виникає фактор економії на масовому виробництві (ефект масштабу виробництва) -це на рис. 2.10 відрізок кривої між точками А і В. Потім знову вони ростуть швидше.

Рис. 2.10. Графік змінних та постійних витрат

Отже, при збільшенні виробництва змінні витрати ростуть:

а) спочатку пропорційно до зміни обсягу виробництва (до точки А);

б) з точки А до точки В діє ефект масштабу виробництва і швидкість росту їх зменшується;

в) з точки В (вправо) змінні витрати зростають у результаті порушення оптимальних розмірів підприємства (це можливо при збільшенні транспортних затрат на зростаючі масштаби сировини, обсягів готової продукції та ін.).

Постійними витратами (РС - fixed cost) називають такі, величина яких не залежить від зміни обсягу виробництва (витрати на утримання заводських будівель, машин і обладнання, страхові внески і рентні платежі, оплата праці управлінців). На рис. 2.10 видно, що лінія РС горизонтальна, тому що певна їх кількість притаманна будь-якому обсягу виробництва (точка С1).

Сума постійних (РС) і змінних (УС) витрат виробництва — це валові (сукупні) витрати виробництва (ТС - total cost), як сума грошових витрат на виробництво певного обсягу продукції.

Якщо накласти графіки один на другий, то отримаємо графік, валових витрат як суми змінних і постійних витрат (рис.2.11).

Щоб більш чітко визначити можливі обсяги виробництва, при яких фірма гарантує себе від
надмірного росту витрат виробництва, досліджується динаміка середніх витрат. Аналіз їх динаміки і структури необхідний для визначення оптимального вибору обсягу виробництва, можливих меж руху витрат, при яких виробництво зберігає прибутковість.

Середні витрати - це витрати в розрахунку на одиницю випуску продукції (average cost). Якщо валові витрати (ТQ) віднести до кількості продукції, яка випускається, то отримаємо середні витрати:

Графік середніх витрат (рис.2.12) має U-образну форму. Це викликано такими обставинами:

1. Спочатку, при русі зліва направо, спостерігається зниження середніх витрат до точки М. Це виникає тому, що досягається ефект масового виробництва, коли постійні і змінні витрати розподіляються на більший обсяг продукції.

2. Потім, при русі вправо від точки М, починають зростати труднощі з управлінням, зростають транспортні витрати, змінні витрати ростуть, тому зростають середні витрати. Якщо середні витрати нижчі від ринкової ціни, то фірма може працювати рентабельно у межах обсягу виробництва Q1 - Q2 (рис.2.13). Якщо середні виерати вищі за ринкову ціну, фірма повинна покинути виробництво.

У практиці господарювання визначаються також середні валові витрати як відношеннязагальної суми витрат до кількості виробленої продукції:

Середні змінні витрати визначають, поділивши суму змінних витрат на відповідну кількість виробленої продукції:

 

Середні постійні витрати - це валові постійні витрати поділені на об'єм випуску продукції:

Для визначення стратегії фірми дуже важливе значення має ще один вид витрат - граничні витрати.

Граничні витрати-це приріст витрат у результаті виробництва кожної додаткової одиниці продукції. Якщо приріст витрат позначити ТС1-TC2, а виробництво однієї додаткової одиниціпродукції - Q1-Q2, то граничні витрати (МС - marginal cost) визначається за формулою:

Оскільки постійні витрати не міняються зі зміною обсягу випуску продукції підприємства, то граничні витрати визначаються зростанням лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції, тобто:

 

Динаміку витрат фірми, що пов'язана з певним рівнем виробництва, характеризує так званий закон спадаючої віддачі. Суть закону: послідовне зростання змінних витрат, починаючи з певного моменту, приводить до зменшення доданої вартості (граничного продукту), одержаної в розрахунку на кожну додаткову одиницю витрат. Це означає, що якщо кількість працівників, що обслуговують дане виробниче обладнання, буде зростати, то наступить межа, за якою зростання виробництва буде все меншим при залученні кожного додаткового працівника.

Закон спадаючої віддачі справедливий у всіх випадках і до усіх змінних ресурсів, коли хоча б один виробничий фактор (постійні витрати) залишається незмінним. Графічний вираз цього закону зображено на рис.2.14, де виділено межу зростаючої віддачі (В), за якою обсяг виробництва почне зменшуватись.

Рис. 2.14. Закон спадаючої віддачі

На основі нового графіка (рис. 2.15) можна охарактеризувати динаміку витрат фірми у короткостроковому періоді:

Рис.2.15. Витрати виробництва у короткостроковому періоді

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.178.91 (0.008 с.)