Проблема особистості як об'єкта і суб'єкта соціальних відносин

 

- Особистість як соціальна система, тобто те коло проблем, де особистість є елементом різних соціальних утворень (спільнот, інститутів, груп);

- Особистість як об'єкт соціальних відносин, це сукупність проблем, які пов'язані з впливом суспільства на особистість, у тому числі в процесі її формування (проблема соціалізації, виховання, освіти особистості і т.ін.);

- Особистість як суб'єкт суспільних відносин, а саме та група проблем, які пов'язані з впливом особистості на суспільство, в тому числі її соціальна діяльність, активність, відповідаль­ність і т.ін.

 

 

	Соціальний статус - інтегративний показник стану соціальної групи та її представників у суспільстві, в системі соціальних зв'язків та відносин

 

	Соціальна роль - це сукупність дій, які повинна виконувати людина, займаючи даний статус у со­ціальній системі

 

 

 

 

Рольові вимоги

- описування типу поведінки, відповідно до даної ролі;

- вимоги, пов'язані з даною поведінкою;

- оцінка виконання запропонованої ролі;

- санкції - соціальної накладки тієї чи іншої дії в рамках вимог соціальної системи.

 

 

	Ресоціалізація - навчання новим формам поведінки, що стануть всупереч формам, які були опановані раніше (Р. Гоулд)
	Девіація - поведінка, що порушує суттєві соціальні норми та засуджується значною кількістю людей

 

 

Девіація визначається залежно від соціальних обставин та влад­них відносин; визначення певних форм поведінки як девіантних може змінюватися.

Значна кількість населення стигматизує (затавровус) пове­дінку, що не є загальноприйнятою в даному суспільстві.

 

 

 

люди, що мають такі властивості, через які інші люди відмовляють їм у повному соціальному прийнятті (ув'язнені, алкоголіки, наркомани, гомосексуалісти).

 

	Типи соціалізацій 1. Первинна соціалізація 2. Рольова соціалізація: а) набуття нової ролі; б) пристосування старих ролей до обставин, що змінюються; в) позбавлення індивіда певних ролей або вихід з них.

 

 

Фактори соціалізації

- Гра;

-Навчання;

- Вплив засобів масової інформації.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Як Ви розумієте поняття "соціалізація"?

2. З яких основних компонентів складається особистість?

3. Які Ви знаєте типи соціалізації?

4. Як Ви розумієте поняття "соціальний статус" та "соціальна роль"?

5. Яка роль понять "адаптація" і "ресоціалізація" в процесі соціалізації особистості?

 

Література [2.17; 2.18].

 

 

Тема 9. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ

Програмна анотація

1. Соціологія економічного життя - новий напрям соціологічної науки.

2. Соціально-економічна організація суспільства.

 

Основні поняття: економічна соціологія, предмет економічної соціології, економічна сфера, соціальна сфера, соціальний механізм, соціальні протиріччя, праця, суспільний розподіл праці.

 

 

Класичний етап становлення економічної соціології (середина XIX - початок 20-х років XX ст.)

 

> К. Маркс (1818-1883) - у міру розвитку капіталізму, з одного боку, буде проявлятися тенденція до кристалізації суспільних відносин між двома, і тільки двома, класами - капіталістами та пролетаріатом; з іншого боку, двом і тільки двом, класам відкрита можливість створення політичного та ідея створення соціального устрою суспільства.,;

> М. Вебер (1864-1920) - теорія соціальної дії - як впливають релігійно-етичні установи на характер та форми мотивації економічної діяльності.

> Т. Веблен (1857-1929) - зосередив увагу на проблемі мотивації основних типів споживацької поведінки - "демонструючої" та "підставної" - як безпосереднього прояву споживацького образу життя.

 

Основні етапи розвитку західної економічної соціології

 

Перший етап (20-50-ті pp.) - розвиток емпіричних соціоло­гічних досліджень:

Другий етап (50-70-ті pp.) - інституалізація соціології еконо­мічного життя (Т. Парсонс, Р. Мертон, Н. Смелсер, Д. Мур та ін.)

Третій етап (з кінця 70-х pp. і до сьогодні) - "Нова економічна соціологія" (Р. Сведберг, М. Грановеттер).

 

Основні етапи розвитку російської та вітчизняної соціології

Економічного життя

Перший етап (20-30-ті pp.) - теоретичне вишукування засобів наукового обгрунтування суспільних явищ у нових економічних умовах (В.І. Ленін (1870-1924), М.І. Бухарін (1888-1938), О.В. Чаянов (1888-1938) та ін.).

 

Другий етап (60-80-ті pp.) - дослідження на "стики" економіки і соціології. На цьому етапі набули розвитку такі нацрями: соціологія праці як спеціальна соціологічна теорія; проблеми соціального розвитку робітничого класу та технічної інтелігенції;

% методологічні та прикладні питання комплексного соціально-економічного планування; загальнометодологічні проблеми соціологічного знання.

 

Третій етап (з середини 80-х pp. до сьогодні) - період оформлення економічної соціології як науки про механізм зв'язків між економікою та суспільством, а також науки про відповідні форми економічної поведінки людини в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ і послуг.

	Економічна соціологія — це галузь, яка вивчає взаємодію економічного і соціального розвитку, а також мотивацію поведінки індивіда у сфері економіки
	Предмет економічної соціології - взаємодія еконо­мічної і соціальної сфер життя людей, на основі яких фор­мується стійка система соціальної поведінки суспільних груп, а також їх взаємодія одна з одною і з державою