Програма аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами

№ з/п	Перелік процедур	Джерела інформації
А. Касові операції
	Проведення перевірки каси (рап­тово)	Касові документи, касова книга, регістри за рахунком, готівкові кошти
	Перевірка оборотів і залишків за рахунком 30 «Каса» та їх відповід­ність даним Головної книги	Касова книга, відомості, журна­ли за рахунком 30, Головна книга
	Вибіркова перевірка цільового вико­ристання грошових коштів, отрима­них з банку, дотримання ліміту каси й установленого ліміту розрахунків між юридичними особами готівкою	Виписки банку, касові докумен­ти, відомості, журнали за рахунками 30, 3 1 та ін.
	Вибіркова перевірка правильності оформлення касових документів і відповідності їх даних записам у Касовій книзі та облікових регіст­рах за рахунком 30. Перевірка пра­вильності кореспонденції рахунків	Касові документи, касова книга, відомості, журнали за рахунками 30, 31 та ін.

Наявність грошей, цінних паперів, грошових документів, опла­чених санаторно-туристичними путівками, поштовими марками, бланків суворої звітності визначаються під час інвентаризації і оформлюється висновок про перевірку каси такого змісту:

Висновок про перевірку каси

м. Ужгород 20 січня 2007р.

Мною, аудитором С. С. Савчуком здійснена перевірка каси підприємства. Інвентаризація проведена за участі каси­ра П. П. Саєнко та головного бухгалтера В. В. Кравченко.

Установлено:

1. Наявність грошей

2. Залишок готівкових грошей на 20.01.2007 р. відповідно до звіту касира

3. Надійшло грошей у касу за прибутковим касовим доку­ментом № 18 за 20.01.2007р.

4. Видано з каси за видатковим касовим ордером № 50 за 20.01.2007 р.

5. Залишок грошей на момент перевірки за даними обліку (рядки 2 + 3 - 4)

6. Результат: нестача (рядки 5-1) або надлишок...............

20 січня 2007 р. Аудитор С. С. Савчук

Після здійснення інвентаризації каси аудитори розпочинають виконання інших процедур. Аудит касових операцій повинен про­водитись згідно з розробленою програмою за такими напрямами:

— перевірка правильності документального оформлення опе­рацій по касі;

— оцінка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів;

— аналіз правильності списання грошових коштів на витрати;

— перевірка дотримання касової дисципліни;

— перевірка правильності відображення касових операцій в обліку.

Розпочинаючи перевірку касових операцій, аудитор виявляє правильність їх документального оформлення (повнота заповнення реквізитів прибуткових і видаткових документів; обов'яз­кова реєстрація прибуткових і видаткових ордерів, платіжних відомостей та ін., наявність підписів відповідальних осіб і отримувачів грошових коштів, відсутність виправлень, підчис­ток тощо). Для цього вивчаються звіти касира з первинними документа­ми і касова книга. Остання має бути пронумерована, прошнуро­вана, опечатана печаткою і вестись в одному екземплярі. Додат­кові касові книги дозволяється вести на підприємствах, які мають каси в підрозділах, територіальне віддалених від адміністратив­ного приміщення, а також у разі здійснення операцій з готівко­вою валютою (по кожній валюті окремо). Записи в касовій книзі мають бути ідентичними записам у звіті касира і підтверджува­тися первинними документами. Якщо на підприємстві облік ка­сових операцій комп'ютеризований, то допускається ведення ка­сового щоденника, листи якого роздруковуються на принтері в двох примірниках (перший примірник періодично зброшуровується у вигляді книги, другий — є звітом касира).

У цьому разі аудитор повинен впевнитися (самостійно чи з допомогою експерта) в захищеності програми від несанкціонова­ного доступу касира та інших осіб з метою зміни нумерації доку­ментів (програма повинна генерувати наступний номер прибут­кових і видаткових документів автоматично під час їх підготовки і друкування бланка). Під час аудиту касових операцій викорис­товуються такі форми первинних документів: «Прибутковий ка­совий ордер», «Видатковий касовий ордер», «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових ордерів», документи без ордерного оформлення оприбуткування і видачі грошей, «Касова книга», облікові регістри до рахунку «Каса», журнали, баланси за відпо­відні дати, виписки банків, матеріали внутрішнього аудиту, ви­сновки різних експертів, відомості грошових коштів та ін.

Каси підприємств приймають готівку за прибутковими касо­вими ордерами, що підписані бухгалтером та касиром. Ця опе­рація завіряється печаткою чи штампом касира або відбитком касового апарата. Готівка з каси підприємства видається за ви­датковими касовими ордерами і належно оформленими такими документами: платіжними відомостями, заявками на видачу гро­шей, рахунками з проставленими на цих документах штампами з реквізитами видаткового касового ордера. Ці документи на вида­чу грошей мають бути підписані керівником, головним бухгалте­ром і касиром чи уповноваженими ними особами. Прибуткові ка­сові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені чітко. У цих документах не повинно бути ніяких підчисток чи виправлень.

Прибуткові і видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються в спеціальному журналі. Усі надходження і видача грошей ураховуються в касовій книзі, записи в яку здійснює ка­сир відразу після отримання чи видачі грошей за кожним орде­ром. Наприкінці робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишки грошей у касі на наступне число і пе­редає в бухгалтерію звіт касира, який складається щоденно.

Бухгалтерські документи можуть вивчатись як у хронологічній послідовності, так і за групами якісно однорідних господарських операцій. Хронологічну перевірку документів може здійснювати тільки аудитор, що має досвід, оскільки при цьому необхідно до­сліджувати різні касові, товарні, розрахункові операції, посилаю­чись на численні законодавчі і нормативні документи. Легше вивчати документи за групами однорідних операцій.Аудитори використовують різні методи фактичного і документального контролю. Вибір методів та техніка проведення аудиту залежить від таких чинників:

* особливості роботи підприємства;

* форма ведення бухгалтерського обліку;

* фінансовий стан підприємства;

* програма аудиту;

* обсяг документообороту та ін.

Прикладом методів аудиту можуть бути: зустрічна перевірка, взаємне звіряння внутрішніх документів підприємства і контро­льні порівняння та ін.

Під час перевірки касових операцій особливу увагу звертають на виявлення повноти, своєчасності і правильності оприбуткуван­ня готівки (надходжень з банку, повернення підзвітних сум, виру­чки, внесків орендної плати тощо).

Аудитор повинен запросити довідку про видані чекові книж­ки. Надходження з банку перевіряються за допомогою звіряння ідентичних сум, записаних у корінцях чеків, виписках банку і прибуткових касових ордерах. Надходження виручки вивчається через звіряння сум у прибутково-касовому ордері (ПКО), наклад­них і рахунках-фактурах, стрічках касового апарата та ін. Повернення невикористаних авансів аналізується по ПКО.

Перевіряючи витрачання готівки з каси, аудитор повинен звер­нути увагу на юридичну обґрунтованість видачі грошей (наяв­ність наказів на преміювання співробітників, надання матеріаль­ної допомоги, відрядження, видачу коштів на представницькі ви­трати, довіреностей від сторонніх організацій виконавчих листів та ін.). Установлюється також цільове використання коштів, отриманих з банку за чеком (на зарплату, на виплату різних до­помог та ін.), дотримання ліміту каси.

Одночасно слід перевірити обґрунтованість виділення ПДВ у прибуткових і видаткових касових документах, відображення їх в обліку. Вивчається також дотримання ліміту розрахунків готів­кою між юридичними особами. Установлюються факти оплати співробітникам здійснених господарських витрат без оформлення авансових звітів, повторної оплати за раніше оформленими до­кументами, виплат «підставним особам», присвоєння грошових сум за підробленими документами та ін.

На завершення досліджується правильність указаної в обліко­вих регістрах за рахунком 30 «Каса» кореспонденції рахунків, підрахунку оборотів і залишків. Для цього звіряються дані касо­вої книги, звіту касира й облікового регістра за відповідний мі­сяць, період по датах. Виявлені розходження між показниками, що порівнюються, означають наявність помилок, які можуть бути як ненавмисними, викликаними неуважністю бухгалтера під час підрахунку, так і навмисними. Останні вимагають отримання письмових пояснень й оперативного інформування керівника підприємства. У будь-якому разі виявлені аудитором помилки і недостовірні дані обов'язково реєструються в його робочих до­кументах.

Типові помилки:

— відсутність первинних касових документів чи оформлення їх з порушенням установлених вимог;

— виплати підзвітним особам на підставі виправдних документів, що підтверджують витрати, без оформлення авансо­вих звітів;

— недотримання ліміту розрахунків готівкою між юридични­ми особами;

— проведення розрахунків з населенням без застосування кон­трольно-касових машин;

— некоректне відображення касових операцій в облікових ре­гістрах;

— арифметичні помилки під час підрахунку оборотів. Практика підтверджує можливість різних випадків порушень, зокрема: виплата грошей за фіктивними рахунками та докумен­тами, взятими з архіву минулих періодів і використаних повтор­но; підроблення підписів отримувачів; зміна тексту документів; включення до розрахунково-платіжних документів підставних осіб; завищення сум розрахунково-платіжних відомостей на ви­плату заробітної плати, відпускних премій; неоприбуткування грошей, отриманих касиром за чеками в банку; списання сум у більших розмірах, ніж потрібно за документами; повторне спи­сання коштів за одним документом, неправильний підрахунок сум за касовими документами і звітами, привласнення депонова­ної заробітної плати.

Документ як предмет аудиту є засобом обґрунтованості бух­галтерських записів і підтвердження достовірності здійснених фінансово-господарських операцій.

Для того щоб виявити використання фіктивних рахунків чи до­відок на виконання роботи в минулих роках, взятих з архіву і до­даних до звіту касира, аудитор має ретельно проаналізувати витра­ти, зосередивши увагу на статтях, в яких є значне збільшення порівняно з завданням. Відомо, що найчастіше з архіву беруть до­кументи на оплату різних робіт, пов'язаних з навантаженням і розвантаженням матеріальних цінностей, поточним ремонтом, бу­дівництвом тощо. У сумнівних випадках слід перевірити, чи вико­нувались ці роботи, а також ідентифікувати особисті підписи осіб, які одержували гроші, керівників та дати здійснення операцій. До­кументи минулих років, взяті з архіву, відрізняються як за зовніш­нім виглядом (пом'яті, проколоті, обрізані, підклеєні, виконані на папері іншого кольору), так і за формою.

Вивчається правильність рознесення господарських операцій зі звіту касира в журналі або відомості за відповідними кореспо­ндентськими рахунками, дотримуючись затвердженого плану ра­хунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосуван­ня. Результати такої перевірки доцільно оформляти відповідними таблицями, які додаються до матеріалів аудиту, однак аудитор сам вирішує, у який спосіб йому оформляти результати аудиту.

Під час аудиту касових операцій доцільно застосовувати нор­мативний методичний прийом перевірки на відповідність здійс­нених грошових операцій чинному нормативно-правовому акту Національного банку України. Крім цього, залежно від здійсне­них господарських операцій та напрямків аудиту згідно з догово­ром із замовником застосовується низка інших способів і мето­дичних прийомів, зокрема порівняння, арифметичні підрахунки, зустрічні перевірки та ін. Див.рис.