Поняття підприємства та його види

Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання створений за рішенням власника, -ів; для задоволення сусп.. потреб шляхом здійснення господарської діяльності. В залежно від кількості засновників може бути унітарним – 1 засновник; корпоративне – 2 і більше.

В Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

- господарське товариство;

- комунальне підприємство, засноване на власності територіальної громади;

- державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

- підприємство, засноване на власності об’єднань громадян.

 

 

Об’єднання підприємств та їх види

 

Об'єднання підприємств - це добровільне об'єднання юридичних осіб, яке вони створили з метою координації діяльності, забезпечення їхніх прав та інтересів у державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях.

Види:

1. Асоціація – ств з метою постійної координації госп діяльності, не має права в труч в госп діяльність підприємств засновників

2. Корпорація – з передачою підприємствам засновникам окремих повноваж по упр.

3. Консорціум – тимчасове обєднання для реаліз спільної госп мети, після досягн припиняє існ

4. Консерн – статуне обєднання на основі залежності засновників під одного або декількох з централізацією функцій упр.

 

 

Держава, як суб’єкт цивільних відносин

Як і фіз.. і юр.о. суб’єктом ЦП виступає також і Д, але у порівнянні з ними Д є менш активним учасником цивільного обороту. Більшість майна Д передає державним юр. о. підприємствам, організаціям які вистумають в цив обороті не від імені державі а від валсного імені як юр особатодбто д-ва і д-ні юо є різними суб’єктами цп. Деражава приймає у часть у таких майнових ситуаціях: 1)Держава має право приймате рішення про ств державних п та орг., 2) держава як власник на свій розсуд володіє, корист, розпорядж майном що їй належить, цив правовіднос за участи Д виник при викупі маяток історії та культури

 

Припинення діяльності юр особи

Згідно зі ст. 37 ЦК припинення юридичних осіб можливо шляхом ліквідації або реорганізації. Це так звані форми припинення діяльності юридичних осіб, які тягнуть за собою виключення окремих видів юридичних осіб із відповідного реєстру, наприклад, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. З цієї дати підприємство вважається ліквідованим або реорганізованим.

Реорганізація

- це припинення діяльності юр.о. з одночасним створенням іншого юр.о за умови, що новостворена юр.о забирає на себе всі права, обов’язки та відповідальність юр.о., що припинила своє існування. Є такі форми реорг.: 1) Злиття; 2) Приєднання; 3) Поділ; 4)Виділ; 5) Перетворення.

Ліквідація

- це повне припинення діяльності юр.о без будь – якого права наступництва.

 

Поняття та значення правочинів – найбільш поширена підстава виникнення цивільних правовідносин (значення)

Під правочином розуміють дії громадян та юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну, припинення цивільних прав або обов´язків.

 

Види правочинів

· односторонній;

· дво- чи багатосторонній.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Наприклад — заповіт.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Не плутати з одно- й двосторонніми договорами.

 

Реальні та консенсуальні правочини

Реальні правочини - це правочини, які вважаються дійсними не відразу після досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах, а тільки після вчинення на основі досягнутої згоди певної фактичної дії - передачі майна, грошової суми тощо (договори дарування, позики, схову).

Консенсуальні набувають юр значення з моменту підписання

 

43. Форма правочинів – усна, письмова: проста письмова, нотаріально посвідчення письмового догововору, Д-на реєстрація нотарільно посвідченого письмового договору

Нотаріальне посвідчення – за законом або за власним бажанням

 

 

Здійснення цивільних прав

Можливість здійснення суб'єктивного цивільного права полягає в реалізації тих правомірностей, які за своїм змістом закладені у правовідношенні.

Вирізняють два принципові способи реалізації — фактичні і юридичні.

Фактичні полягають у здійсненні таких дій, які викликають їх майнові і немайнові наслідки, що стосуються прав та інтересів окремих осіб, але наслідки ці не мають юридичного характеру.

Юридичні способи здійснення суб'єктивного права полягають у реалізації дій юридичного характеру: правочинів, укладенні авторських договорів та інших наслідків.

 

Виконання цивільних обов’язків

Суб'єктивному цивільному праву відповідає юридичний обов'язок. В основі обов'язку лежать певні матеріальні й нематеріальні блага, результати творчої діяльності, послуги тощо. Зобов'язана особа повинна вчинити певні дії (активний обов'язок) або утриматися від них (пасивний обов'язок). При виконанні цивільно-правового обов'язку забезпечується інтерес уповноваженої особи. Водночас у цивільному обов'язку виражений інтерес держави. Останній виявляється у тому, що держава заінтересована у певній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин. Тому держава встановлює певні норми поведінки фізичних і юридичних осіб. Метою поведінки зобов'язаної особи є припинення юридичного обов'язку. Згідно зі ст. 216 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Отже, виконання цивільно-правового обов'язку підпорядковано певним принципам. Визначальним є принцип належного і реального виконання обов'язку.

 

Поняття та види представництва – (законне і добровільне)

Представництво — це правовідношення, відповідно до якого одна сторона (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюю­чи, змінюючи або припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов´язки.

Види:

 комерційне

 за довіреністю

 за законом

 статутне

 

 

Форма довіреності

- лише письмова, у випадках передбачених законом нотаріально посвідч

 

Строк дії довіреності

– написана у самій довіреності

 

Загальний строк позовної давності

– 3 роки

 

Власність і право власності

Вла́сність — результат привласнення, тобто відношення людей до певних речей, як до своїх.

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

 

Форми власності в Укр

– приватна комунальна державна

Суб’єкти права власності в Укр

– фіз. Особа, юр особа, держава та інші публічні утворення (АРК, органи місцевого самоврядування)

 

Види спільної власності

– часткова(з визначеною кількостю часток) і сумісна без визначених часток

 

Віндікація

- витребування власника про вилучення його майна з чужого незаконного володіння.

Поняття та значення зобов’язання

-Зобов’язання — це правовідносини, за якими одна сторона (борж­ник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

 

 

Заміна сторін у зобов’язанні

За загальним правилом зобов'язання виконуються тими особами, які існували під час виникнення зобов'язання. Але законодавство передбачає можливість зміни осіб у зобов'язаннях. Заміна кредитора іменується уступкою вимоги (цесія), а заміна боржника — переводом боргу.

Уступка вимоги допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору, або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

Уступка вимоги здійснюється шляхом укладення договору між первісним і новим

кредитором.

 

Альтернативні зобов’язання

– боржник повинен вчинити 1із дій