Визначте вимоги до інформації як до засобу підвищення ефективності державного управління

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИМОГ КОРИСТУВАЧІВ ДО ІНФОРМАЦІЇ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

Ефективність механізмів державного управління залежить від повноцінного дослідження процесів у суспільстві та достовірності показників функціонування. Однією з проблем є дозування інформації суб’єктом управління, що в свою чергу призводить до повернення викривленої інформації, що надає по каналах зворотного зв’язку об’єкт управління. В результаті така інформація зменшує ймовірність прийняття правильного рішення. Ці та інші проблеми інформаційного обміну вимагають застосування моніторингу за управлінськими процесами в системі державного управління.

Види інформації і її користувачі взаємозв’язані. Тому одним з найбільш важливим питанням стосовно якості інформації в системі державного управління є визначення її користувачів. Для цього необхідно розділити її на види у відповідності до її призначення. В органах державного управління інформацію можна поділити на внутрішню і зовнішню. Зовнішня інформація також поділяється на інформацію для використання в управлінських процесах і загальну. Та інформація, що використовується в управлінських процесах призначена для забезпечення державних службовців, які виконують свої обов’язки згідно зі своїми функціями в органі державного управління. До цього виду належить: вся первинна інформація, яка в подальшому обробляється в інформаційній системі; проміжна, що є результатом обробки, але не прийняла кінцевий вигляд для використанні в управлінських процесах; кінцева для використання керівниками і спеціалістами згідно з їх службовими обов’язками. Кінцева інформація приймає вигляд управлінських документів для подання в органи управління вищого рівня, в органи управління того ж рівня ієрархії, і як управлінська, нормативна або довідкова для органів державного управління нижчих рівнів. Загальна зовнішня інформація є кінцевою для інформаційної системи органу державного управління, яка після відповідної обробки надходить до користувачів, якими є керівники і співробітники підприємств, організацій, працівники органів місцевого самоврядування, громадяни та ін. Ця інформація розповсюджується шляхом розсилання у відповідні організації, розміщення на сайтах органів державного управління, через засоби масової інформації. Внутрішня інформація використовується всередині органу державного управління для виконання покладених функцій. Відповідно до типу інформації можна виділити її користувачів і визначити вимоги до неї. У випадках де користувачами є державні службовці та спеціалісти підприємств і організацій, важливими є її функціональні властивості, які дозволяють підвищити ефективність управлінського процесу. Загальне коло користувачів потребує інформації, яка стосується роботи органів державного управління, нормативно-правового, соціального та іншого характеру, яка спрямована на задоволення потреб громадян. Специфічне призначення відносно використання її відповідними користувачами, інформація органів державного управління набуває на кінцевих етапах її обробки в інформаційній системі. Основні обсяги інформаційного обміну і обробки інформації проходять з використанням первинної, проміжної і кінцевої управлінської інформації, що циркулює в системі державного управління. Тому головним користувачем інформації в органі державного управління є державний службовець, який виконує роботу з інформацією згідно зі своїми службовими обов’язками, забезпечуючи ухвалення управлінських рішень і їх впровадження на різних рівнях системи державного управління.

Найважливішим етапом при роботі з інтелектуальною інформацією є визначення вимог до цього продукту, який повинен бути розробленим в системі управління і відповідати потребам осіб, що приймають рішення. Далі ці вимоги повинні бути перекладеними у показники технологічного процесу обробки інформації на які орієнтуються всі державні службовці, що працюють з управлінською інформацією. Велика кількість вимог до управлінських документів входить до складу нормативних документів, що регламентують документообіг в системі державного управління, однак вирішення питання якості інформації визначено недостатньо. В науковій літературі розглядаються властивості, які характеризують якість інформації, але їх використання в системах документообігу вкрай обмежене. З впровадженням систем електронного документообігу актуальною стає задача забезпечення якості документів, що складаються із застосуванням автоматизованої системи.

З метою детального вивчення вимог споживачів управлінської інформації до її характеристик, необхідно формалізувати ці вимоги в їхньому взаємозв'язку і створити передумови для перекладу їх у кількісні показники. Для подібної формалізації пропонується використовувати моделі, які б зв'язували властивості продукту з вимогами, причому вказували б і на взаємозалежність цих вимог. Взаємовплив властивостей можна оцінити експертними методами шляхом оцінки самих властивостей інформації певного функціонального призначення і визначення ступеня їх взаємодії в конкретних умовах вироблення рішення.

 

Охарактеризуйте регіональний аспекти підвищення ефективності державного управління

Постановка проблеми.

Сучасні глобалізаційні та інтеграційні процеси в світовій економіці підвищують роль і значення державного управління регіональним розвитком. Особливої актуальності набуває проблема ефективного використання регіонального соціально-економічного потенціалу. Мова йде про об’єк­тив­ну потребу підвищення конкурентоспроможності регіонів, враховуючи як внутрішні, так і зовнішні фактори, що, в свою чергу, вимагає необхідності розробки певних рекомендацій щодо ефективного і дієвого управління регіональним розвитком України.

Вирішення регіональних проблем соціально-економічного розвитку має грун­туватися на європейських цінностях, на засадах демократії та національної єдності і бути зорієнтованим на підвищення економічних та соціальних стандартів життя для всіх мешканців регіону.

З набуттям незалежності Україна отримала у спадок низку суттєвих протиріч у взаємовідносинах держави з регіонами на всіх рівнях управління. За часів командно-адміністративної економіки переважав відомчо-галузевий підхід в державному управлінні, який нехтував суттєвою диференціацією природних, економічних і соціальних процесів у регіонах, що знижувало ефективність соціально-економічних перетворень. Результатом непродуманої державної регіональної політики стали нерівномірність економічного розвитку регіонів та наявність серйозних міжрегіональних диспропорцій у якості та рівні життя населення. Адміністративна реформа та реформа адміністративно-територіального устрою в Україні здійснюються непослідовно, без належного науково-методичного, організаційно-правового та аналітичного забезпечення, що призводить до недостатньої ефективності трансформаційних процесів у взаємовідносинами між державою та регіонами. Незавершеність правового та організаційного оформлення системи державного управління та місцевого самоврядування на всіх рівнях територіальної організації влади не сприяє забезпеченню належних темпів демократизації та розвитку громадянського суспільства у державі.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженню проблем управління регіональним розвитком останнім часом приділяється значна увага, що підтверджує актуальність досліджень. Окремі аспекти регіональної політики України, визначення проблем та стратегічних пріоритетів розвитку регіонів розглядаються в працях Варналія З. С., Данилишина М. І., Долішнього М. І., Керецмана В. Ю., Пили В. І., Романюка С. А., Симоненка В. К., Стеченка Д. М., Чумаченка М. Г. та інших.

Метою дослідження, результати якого представлені в статті, є науково-теоретичне обґрунтування правових та інституційних засад державного регулювання розвитку регіонів та пріоритетних напрямів його вдосконалення в Україні.