Історія країн центральної та південно-східної Європи

Розселення слов'янських племен у першій половині І тис. н. е. Походження слов'ян. Територія слов'янського розселення. Суспільний лад і господарство слов'ян у VI-VIII ст. Розкладання первіснообщинного ладу і складання феодальних відносин. Господарство. Суспільний лад. Племінні союзи. Слов'яни і Візантійська імперія в VI-VII ст.

Етнічні та державотворчі процеси в Центральній і Південно-Східній Європі (IV-X ст.). Велике переселення народів та участь у ньому слов'ян. Кочовики і слов'яни. Розселення слов'ян та його наслідки Утворення Болгарської держави і народності. Богомільський рух. Болгарія під владою Візантії. Друге Болгарське царство. Утворення Сербської держави. Утворення Хорватської держави. Словенці в VII-XI ст. Великоморавська держава. Давньопольська держава. Прийняття християнства. Діяльність Кирила та Мефодія

Піднесення та занепад слов'янських середньовічних держав (XI-XV ст.). Чехія і Словаччина в XII-XIV ст. Внутрішня і німецька колонізація. Гуситський рух. Утворення станової монархії.

Феодальна роздробленість і боротьба за відновлення єдиної Польської держави (друга половина XII – середина XIV ст.). Станова монархія в Польщі другої половини XIV - кінця XV ст. Османське завоювання Балкан.

Слов'янські народи в ранній новий період (XVI-XVIII ст.). Південно-слов'янські землі під владою Туреччини. Боротьба південно-слов'янських народів проти турецького ярма.

Хорватія під владою Габсбургів у XVI-XVIII ст. Словенські землі під владою Габсбургів і Венеції в XVI- XVIII ст.

Соціально-економічний і політичний розвиток Чехії і Словаччини у 1526-1781 рр. Річ Посполита. Початок розпаду феодальних і розвитку капіталістичних відносин на польських землях. Поділи Речі Посполитої.

Початок процесів модернізації в Центральній і Південно-Східній Європі: кінець XVIII – перша половина ХІХ ст. Політичне становище й економічний розвиток польських земель наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Розвиток польського національно-визвольного руху.

Промислова революція в чеських землях. Чеське національне відродження. Революційний і національний рух у Чехії в 1848–1849 рр. Революційний і національний рух у Словаччині. Південно-слов'янські землі під владою Австрії наприкінці XVIII – першій половині XIX ст.

Сербія на шляху до повної незалежності. Чорногорія в боротьбі за незалежність. Боснія і Герцеговина наприкінці XVIII – 70-х рр. XIX ст. Болгарія наприкінці XVIII – 70-х рр. XIX ст. Російсько-турецька війна 1877-1878 р. і звільнення Болгарії.

Слов'янські народи Центральної і Південно-Східної Європи в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Чеські землі і Словаччина в другій половині XIX – початку XX ст. Політична боротьба в чеських землях. Національна і політична боротьба в Словаччині. Від повстання 1863-1864 р. до початку робітничого руху в Королівстві Польському. Польська еміграція.

Соціально-економічний і політичний розвиток Сербії наприкінці XIX – початку XX ст. Балканські війни 1912-1913 р. Економічний і політичний розвиток Чорногорії наприкінці XIX – початку XX ст. Соціально-економічний і політичний розвиток Хорватії, Словенії і Воєводіної в другій половині XIX – початку XX ст. Розвиток визвольного руху в південно-слов'янських землях Австро-Угорщини. Південні і західні слов'яни в роки Першої світової війни

Держави Центральної і Південно-Східної Європи між двома світовими війнами. Чехословаччина в 1918-1939 р. Утворення буржуазної республіки. Погроза фашизму і гітлерівської агресії проти Чехословаччини. Польща в 1918-1939 р. Створення Польської держави. Часткова і тимчасова стабілізація капіталізму. Установлення режиму санації. Зовнішня політика Польщі напередодні другої світової війни.

Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців (СХС). Державний переворот 1929 р. Крах режиму монархічної диктатури. Болгарія в період післявоєнного революційного підйому. Червневий переворот 1923 р. Болгарія в період монархо-фашистського режиму і підготовки до війни.

Слов'янські народи в роки Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа та окупація Польщі. Окупаційний режим. Рух Опору. Звільнення Польщі від фашистської окупації.

Розчленовування Чехословаччини. Рух Опору. Словацьке національне повстання. Травневе повстання і завершення звільнення Чехословаччини. Окупація і поділ Югославії. Рух Опору. Перемога народної революції. Антифашистська боротьба болгарського народу в 1941-1943 р. Народне повстання 9 вересня 1944 р.

Держави Центральної і Південно-Східної Європи в другій половині ХХ ст. Революційні перетворення в ПНР у 1944–1949 рр. Будівництво соціалістичного суспільства. Криза початку 80-х рр. і боротьба ПОРП за його подолання. Революційні перетворення у ЧССР 1945-1948 р. Будівництво соціалізму. Суспільно-політична криза 1968–1969 рр. і її подолання. Боротьба за укріплення народно-демократичної влади в Болгарії. Будівництво соціалізму. Утворення Федеративної Народної Республіки Югославії. Будівництво соціалізму. Особливості державно-адміністративного устрою у 1980-1990 рр.

Держави Центральної і Південно-Східної Європи на сучасному етапі. Відновлення президентської республіки в Польщі. «Оксамитова революція». Національні відносини та розпад Чехословаччини. «Ніжна революція» та створення президентської республіки в Болгарії. Національні відносини в Югославії: характер, етапи, наслідки. Югославія у 90-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Косовська проблема: джерела, події, результати. Словенія у 90-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Хорватія у 90-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Боснія і Герцеговина у 90-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Македонія у 90-ті рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.

Вступ Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії та Словенії у ЄС: етапи, наслідки.

 

ІСТОРІЯ КРАЇН СХОДУ

Великі держави Сходу X-XVI століття. Утворення та розвиток арабської держави. Іслам та суспільно-політичне життя мусульманських країн в середні віки: соціальна концепція ісламу; державна влада та іслам; роль духовенства в мусульманській державі та суспільстві. Іслам та мусульманське право. Халіфат і його суспільний устрій. Аббасидський халіфат. Характер держави. Розвиток економічних та соціальних структур. Халіфат кінця Х – перша половина ХIII ст. Арабо-мусульманська культура. Перша турецька держава – Сельджуцький султанат. Держава Тимура і Тимуридів. Утворення Османської держави та її суспільний устрій. Турецькі завоювання на Балканському півострові. Завоювання Константинополя. Утворення Османської імперії. «Османський феодалізм». Міжусобні війни в Китаї в Х ст. та утворення імперії Сун. Монгольське завоювання Китаю. Китай в епоху Мінської династії: прихід до влади, наслідки. Соціально-політичне життя Китаю XIV-XVI ст. Зовнішня політика Китаю епохи Мінів. Культура Мінської епохи. Розвиток середньовічних китайських міст. Основні релігійні течії середньовічного Китаю. Особливості розвитку Японії в середні віки. Розвиток японського суспільства та держави ІІІ-ХІ ст. Японія ХІІ-ХVІ ст. Режим сьогунату. Боротьба за об'єднання Японії. Роль кочових народів в історії Євразії. Дискусія про кочовий феодалізм в історичній науці.. Утворення Монгольської держави. Чингізхан. Монгольські завоювання та їх наслідки. Соціально-економічне та політичне становище Монголії ХV-ХVI ст. Характерні риси індійської середньовічної цивілізації. Етноси середньовічного Індостану. Варно-кастовая система та її вплив на розвиток суспільства. Індуїзм в суспільно-політичної історії Індії. Еволюція буддизму в середні віки в Індії. Особливості розвитку індо-мусульманської культури. Делійський султанат і його роль в історії середньовічної Індії. Держави Центральної та Південної Індії XIІІ-ХVІ ст. Утворення держави Великих Моголів. Бабур. Особливості соціально-економічного розвитку Індії у ХVІ-ХVІІ ст. Політичний устрій Індії. Реформи Акбара.

Країни Сходу під час Великих географічних відкритів. Причини та передумови великих географічних відкриттів та їх основні напрямки.. Великі географічні відкриття та формування європейського і світового ринку. Місце країн Сходу у процесі первісного нагромадження. Початок колоніалізму. Форми та методи проникнення європейських держав на території Сходу. Держава Саадидів. Держава Сефевідів. Політика Аббаса та її наслідки для Ірану. «Османський феодалізм». Криза тимарної системи та її наслідки. Зовнішня політика Османської імперії XVI-XVII ст. Селянська війна в Китаї в XVІІ ст. та її наслідки. Маньчжурське завоювання Китаю. Політика Циньської династії. Японія ХV-ХVІ ст. Режим сьогунату. Боротьба за об'єднання Японії. Прихід до влади Іеясу Токугава. Внутрішня і зовнішня політика сьогунату Токугава. Монгольські завоювання та їх наслідки. Соціально-економічне та політичне становище Монголії ХV-ХVII ст. Утворення держави Великих Моголів. Особливості соціально-економічного розвитку Індії у ХVІ–ХVІІ ст. Політичний устрій Індії. Реформи Акбара. Проникнення європейців і його наслідки для народів Африки.

Країни Азії та Африки в кінці XVII – на початку XIX ст. Експансія європейських держав. Економічне і політичне становище Китаю наприкінці XVII – на початку XIX ст. Насильницьке «відкриття» Китаю і роль британської Ост-Індської кампанії. Феодальна структура сьогуната Токугава. Проникнення західноєвропейських держав і США до Японії. Соціально-економічне положення держави Великих Моголів. Етапи англійського завоювання Індії. Зміни в соціально-політичній структурі Османської імперії за Селіма III і Махмуда II. «Східне питання» і Туреччина. Передумови та сутність танзимату. Соціально-економічне та політичне положення арабських країн у складі Османської імперії наприкінці XVII – на початку XIX ст. Поневолення іноземним капіталом. Соціально-економічний розвиток Кореї у XVII – XVIII ст. Спроби насильницького «відкриття» Кореї. Внутрішня та зовнішня політика Тевонгуна. Криза феодальних відносин у державі Сефевидів. Економічне проникнення європейських держав до Ірану. Особливі риси розвитку Індонезії на початку нового часу. Голландська колоніальна система та її наслідки. Економічний розвиток В'єтнаму, Камбоджі і Лаосу доколоніального періоду. «Цивілізаторська місія» країн Заходу. Політична історія держав Центральної та Тропічної Африки. Вплив епохи работоргівлі й колоніальних війн на суспільний розвиток африканських народів.

Формування сучасних націй в країнах Сходу. Основні тенденції піднесення національної свідомості і її нерівномірність у країнах Азії та Африки наприкінці XIX – на початку XX ст. Роль релігії в країнах Сходу у становленні сучасних націй. Виникнення просвітницького і конституційного руху в Туреччині. «Нові османи». Формування національного арабського патріотизму в «Османській Сирії», Лівані і Палестині у XIX ст. Формування ідеології національного відродження Індії наприкінці XIX ст. Індійський національний конгрес і Мусульманська ліга. Особливості національного відродження в країнах Південно-Східної Азії. Схоже і відмінне у формуванні сучасних націй арабських країн Азії та Африки. Формування ідеології національного відродження африканського континенту у II половині XIX ст.

Національно-визвольні рухи в Азії та Африці в XX ст. Піднесення національно-визвольного руху в Китаї в першій половині XX ст. Створення єдиного антиімперіалістичного фронту між Гомінданом і компартією. Кампанії громадянської непокори в Індії в 1919-1932 рр. Вчення М.К. Ганді. Підйом антиколоніальної боротьби в Туреччині напередодні і за часів першої світової війни. Кемальська революція. Арабські країни після розпаду Османської імперії. Нові форми антибританської боротьби в Єгипті та Іраку, антифранцузької – в Сирії та Марокко. Створення Ліги арабських держав. Боротьба Афганістану за незалежність. Молодоафганський режим 1919–1929 рр. Демократичний і національно-визвольний рух в Ірані у 1920–1922 рр. Реформи Реза-шаха Пехлеві. Боротьба за національну незалежність в арабських країнах після Другої світової війни. Особливості національно-визвольного руху країн Африки у другій половині XX ст.

Державне будівництво в незалежних країнах афро-азіатського регіону. Створення Китайської Народної республіки. Будівництво «соціалізму з китайською специфікою. Поділ Кореї на дві держави: дві моделі соціально-економічного розвитку. Створення Республіки Індія. «Курс Неру». Створення Соціалістичної Республіки В'єтнам. Ринкові реформи на сучасному етапі. Виникнення і розбудова держави Пакистан. Роль релігії і державному будівництві. Виникнення і розбудова держави Ізраїль. Соціально-політичні орієнтири розвиток Єгипту після революції 1952 р. Розвиток Алжирської Народно-Демократичної Республіки на сучасному етапі. Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика. Крах колоніальної системи на африканському континенті. Політичні орієнтири незалежних країн Тропічної і Південної Африки.

Сучасні проблеми та перспективи розвитку країн Азії та Африки. Проблеми повернення до Китаю Сянгану (Гонконгу), Аоминя і Тайваню. Виникнення близькосхідної кризи і палестинська проблема на сучасному етапі. Проблема об'єднання Кореї. Міжкорейський діалог. Міжнародні організації афро-азіатських країн на сучасному етапі. Вибір моделей розвитку країнами Азії і Африки: західний ліберальний і соціалістичний орієнтири. Націоналістичний і ісламський тероризм в країнах Азії та Африки на сучасному етапі. Арабські країни: основні суспільно-політичні орієнтири на сучасному етапі. Глобалізація і національний суверенітет. Антиглобаліський рух в країнах Сходу.

 

ІСТОРІЯ РОСІЇ/СРСР

Північно-східні землі Київської держави. Велике Володимирське князівство. Географічне положення і економіка. Внутрішня і зовнішня політика Юрія Долгорукого. Внутрішня і зовнішня політика Андрія Боголюбського. Особливості політичного ладу. Новгородська боярська республіка. Територія та економіка. Становий устрій. Адміністративно-територіальний поділ. Виборні посади. Становище князя у Новгороді.

Формування Московської держави. Причини утворення єдиної держави. Економічні причини. Зростання сільського господарства та міст. Розвиток феодального землеволодіння. Соціальні чинники об’єднання. Зовнішньополітичні причини об’єднання. Етапи об’єднання. Початок об’єднання руських земель навколо Москви. Боротьба між Твер’ю та Москвою за титул великого князя. Укріплення економічного і політичного положення Московського князівства. Іван Калита та його політика. Дмитро Донський. Куликовська битва та її наслідки. Феодальна війна другої чверті ХІV ст. як етап об’єднання та ії значення. Завершальний етап об’єднання руських земель та його основні події. Особливості складання єдиної Російської держави. Пережитки роздробленості у Російської державі.

Політичний і соціальний устрій Московської держави в другій половині ХV-ХVІ ст. Політичний лад Росії кінця ХV-ХVІ ст.. Організація влади та управління. Центральне управління. Великий князь. Боярська дума. Зародження і розвиток приказного управління. Земські собори: мета, класова сутність, склад та особливості. Місцеве управління. Кормління. Укріплення самодержавства у середині ХVІ ст. Іван Грозний. Суть, склад і завдання уряду «Ізбраної Ради». Реформи «Ізбранної Ради». Опричнина, сутність та історичні наслідки. Соціальний розвиток Росії. Розвиток помістної системи землеволодіння та його наслідки. Дворянство. Початок юридичного оформлення кріпацтва. Судебник 1497 р. та посилення закріпачення селян у ХVІ ст. «Заповідні роки» Так званий указ 1592 р. Скасування «Юрієва дня». Головні стани у Росії.

Формування російського абсолютизму у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Розвиток політичного ладу держави в другій половині ХVІІ ст. Початок формування абсолютизму. Головні риси абсолютної монархії. Реформи центрального та місцевого управління Петра І. Сенат. Колегії. Губернська реформа. Синод. Перетворення церкви в орган державної влади. Створення регулярної армії та флоту. Формування бюрократичного дворянського апарату абсолютизму. Табель про ранги 1722 р. та його значення в розвитку дворянства і бюрократії. Характер політики «просвіченого абсолютизму» у Росії. Головні заходи політики «просвіченого абсолютизму». Секуляризація. Уложена комісія. Розширення дворянських привілеїв. Заходи з підтримки дворянського землеволодіння та господарства. Заходи з підтримки промисловості та торгівлі.

Влада і суспільство Росії першої половини ХІХ ст. Ліберальні реформи Олександра І. Розгортання реакційної політики царизму. Аракчеєвщина та її основні риси. Особа Миколи I. Перебудова адміністративного управління. Діяльність III відділення (вищій поліції). Кодифікування законів. Політика у сфері освіти і друку.

Витоки і формування декабристської ідеології. Декабристські організації: Союз спасіння і Союз благоденствування. Утворення Південного і Північного товариств декабристів. Основні програмні проекти декабристів: «Руська Правда» П.І. Пестеля і Конституція Микити Муравйова. Повстання 14 грудня 1825 р. і Чернігівського полку 29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р. Класова сутність и значення декабристського руху.

Гуртки кінця 20-х – початку 30-х років. Консервативний і ліберально-опозиційний напрямки російської суспільної думки кінця 30-х – 40-х років. Теорія «офіційної народності» і її ідеологи – С.С.Уваров, С.П.Шевирев, М.Н.Погодін. Слов'янофіли і західники. Формування радикально-демократичного напрямку російської суспільної думки. Поширення в Росії західноєвропейських соціалістичних ідей. Гурток петрашивців. Кирило-Мефодіївське товариство.

Великі реформи другої половини ХІХ ст. Передумови буржуазних реформ другої половині ХІХ ст. і підготовка селянської реформи. Вплив Кримської війни. Зростання селянського руху. Органи підготовки селянської реформи: створення в 1857 р. Таємного (Головного) комітету у селянських справах, діяльність губернських комітетів. Редакційні комісії, Державна Рада. Буржуазні риси реформи: звільнення селян та надання їм землі. Кріпосницькі риси реформи. Кабальні умови викупу. Відрізки. Тимчасовозобов’язаний стан. Збереження общини і система управління селянами. Станова неповноправність селян. Селянські заворушення у зв'язку з проведенням реформи 1861 р. Значення відміни кріпацтва для соціально-економічного розвитку пореформеної Росії.

Реформи в області місцевого самоврядування. Земства та їх діяльність. «Міське положення» 1870 р., склад і функціонування міських виборних установ. Судова реформа. Впровадження принципів буржуазного права. Коронний (окружний) суд, судебна палата і мирові суди. Адвокатура. Реформи в області освіти. Новий університетський статут. Фінансові реформи. Військові реформи 1874 р. Введення всестанової військової повинності. Переозброєння армії. Значення реформ 1863-1874 рр.

Росія на початку ХХ ст. Особливості російського імперіалізму. Особливості сільського господарства в Росії на початку XX ст. Капіталізація поміщицького і селянського господарства. Соціальні протиріччя на селі. Стан сільського господарства в Росії. Столипінська аграрна реформа. Основні її напрямки.

Політичний лад Росії початку ХХ ст. Зміни в державному устрої в умовах революції 1905-1907 рр. Створення Ради міністрів. Скликання I Державної думи. Розгін I Державної думи. Державний переворот 3 червня 1907 р. Сутність «третьочервневої» політичної системи.

Революція і більшовицький переворот. Причини революції. Події лютого 1917 р. Падіння самодержавства. Утворення Тимчасового уряду. Розстановка партійно-політичних сил навесні 1917р. Три кризи Тимчасового уряду. Партійно-політична боротьба влітку і восени 1917р. Спроба більшовиків захопити владу на початку липня. Корніловський заколот. Демократична нарада. Передпарламент. Підготовка й здійснення більшовиками державного перевороту.

Причини громадянської війни та її періодизація. Встановлення комуністичної диктатури. Національно-визвольний рух пригноблених Росією народів і утворення незалежних держав. Брестський мир. Експропріація приватної власності. Червоний терор. Опір народних мас радянському режиму. Білий рух. Бойові дії 1918-1919 рр. Втручання іноземних держав в громадянську війну. Політика «воєнного комунізму». Війна з Польщею і Врангелем. Поразка антибільшовицьких сил. Підсумки громадянської війни.

Становлення тоталітарного режиму в СРСР. Системна криза 1920-1921 рр. Кронштадтське повстання. Масовий селянський рух. Запровадження нової економічної політики. Утворення СРСР. Росія «непманська». Політична боротьба всередині більшовицької партії і встановлення диктатури Сталіна. Згортання нової економічної політики. Рік «великого перелому». Зовнішня політика СРСР в 20-і роки.

Комуністична індустріалізація: плюси і мінуси. Суцільна колективізація. Пограбування селянства. Голодомор 1932-1933 р. Великий терор. Основні риси тоталітарної системи, що склалася на середину 30-х років.

Зовнішня політика радянського керівництва. Підписання договорів з фашистською Німеччиною. СРСР як «співавтор» розв’язання нової світової війни.

СРСР у Другій світовій війні. Початок війни. Участь СРСР у поділі Європи. Спроби співпраці з Німеччиною. Мілітаризація життя радянського суспільства.

Початок радянсько-німецької війни. Причини поразок Червоної Армії. Воєнні дії у 1941-1942 рр. Німецький окупаційний режим. Рух Опору на захоплених гітлерівцями територіях. Сталінградська і Курська битви. Перелом у ході війни. Воєнні дії у 1943-1944 рр. Червона Армія в Європі. Перемога над фашистською Німеччиною. Участь у війні з Японією. Підсумки війни.

Лібералізація і повернення до командно-адміністративних методів управління в СРСР. Лібералізація суспільно-політичного життя. Боротьба в партійному керівництві та перемога М. Хрущова. Ліберальна «весна». Обмеженість «відлиги» і початок згортання процесів лібералізації.

Економіка СРСР часів «відлиги». Сільське господарство: здобутки та втрати. Тенденції та протиріччя промислового розвитку. Рівень життя населення.

Зовнішня політика Радянського Союзу: нові тенденції та старі стереотипи.

Завершення доби «відлиги» та нова корекція внутрішньої і зовнішньої політики СРСР. Усунення від влади М. Хрущова. Реформи 60-х років та їх провал. Повернення до старого в суспільно-політичному житті.

Економіка СРСР 70-х – першої половини 80-х рр.: застій у виробництві та його соціальні наслідки. Рівень життя та початок його падіння.

Політичне та духовне життя в СРСР. Новий виток зростання. Дисидентський рух.

Зовнішня політика СРСР: «розрядка» і нове зростання напруженості.

Перебудова другої половини 1980-х рр. і розпад СРСР. Курс на «прискорення» суспільно-економічного розвитку та його невдача. Політична реформа, її етапи. Політика гласності. Початок політичної боротьби. Вибори 1989 та 1990 рр.

Економічні невдачі та поглиблення кризи політичної системи. Спроби економічного реформування. Дискусії по проблемі подальшого шляху розвитку.

Багатопартійність та криза СРСР. Зовнішня політика періоду перебудови. Національна проблема в 1990-1991 рр. Спроби зберегти СРСР та серпневий (1991 р.) путч. Розпад СРСР.

Політичний розвиток Росії в 1990-х рр. Росія в боротьбі за повернення статусу великої держави. 1992-1993: вибір курсу. Президентська Росія. Б. Єльцин. В. Путін. Дві чеченські війни. Зовнішня політика Російської Федерації.

 

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Рання історія України. Археологiчнi культури кам'яного вiку. Час появи людини на територiї України. Виникнення родового ладу. Виникнення землеробства i скотарства. Буго-днiстровська ранньонеолiтична археологiчна культура.

Племена енеолiту i бронзового вiку на території України. Трипiльська археологiчна культура: хронологiчнi рамки, територiя, господарство, побут, суспiльний лад, iдеологiя, етнiчний склад населення; зовнiшнi впливи. Трипiльська культура як частина цивiлiзацiї (масиву) племен мальованої керамiки. Територiя України i проблема походження iндоєвропейцiв. Культурно-етнiчнi спiльностi бронзового вiку. Ямна археологiчна культура.

Етнiчна карта України раннього залiзного вiку. Кiммерiйцi. Скiфи. Геродот про населення Поднiпров'я, Пiвнiчного Причорномор'я i Приазов'я. Назви рiк Геродотової Скiфiї. Племена Геродотової Скiфiї. Сармати.

Взаємовплив землеробських i скотарських систем. Вплив грецьких мiст-держав Причорномор'я на етнiчнi та соцiальнi процеси в регiонi.

Походження слов'ян за лiнгвiстичними i археологічними даними. Територія розселення праслов'ян. Слов'янські гiдронiми. Iдентифiкацiя праслов'янських племен з археологічними культурами на території України: пшеворська, лужицька, чорнолiська, бiлогрудiвська археологiчнi культури.

Давні слов'яни. Етнiчний склад зарубинцiв i черняхiвцiв. Археологiчнi культури ранньоримської і пізньоримської епохи: зарубинецька, зубрицька група, київська, черняхівська, празько-корчацька.

Велике слов'янське розселення III-VI ст. н.е. Найдавнiшi письмові свідчення про слов'ян (антів, венедiв, склавiнiв). Йордан, Маврикій Стратег, Плiнiй Старший. Готи. Гуни. Слов'янське населення у Причорномор'ї i Подоннi у VI-X ст. н.е. Виділення східнослов'янських племен, їх розселення. «Повість временних літ» про розселення слов'ян. Уточнення території розселення літописних племен за археологічними даними.

Сусіди східних слов'ян у VI-X ст. н.е.: булгари, угри, печеніги, хозари, угро-фiнськi племена, племена балтiв, германці, даки.

Господарські заняття східних слов'ян у VI-VIII ст.: поширення орного землеробства; розвиток ремесла; виникнення міст; торгівля; Волзький та Дніпровський торгові шляхи. Значення матерiалiв археологічних культур ранньофеодальної епохи для характеристики господарського i громадського укладу життя східних слов'ян: празько-корчацька, пенькiвська i колочинська археологiчнi культури.

Розклад первіснообщинного ладу. Сусідська община.

Племiннi союзи. Переддержавнi утворення у східних слов'ян: династія Кия; Аскольд i Дір; дулiбо-волинський союз; Куявія, Славія i Артанія за арабськими джерелами.

Обряди i вірування східних слов'ян у дохристиянську добу. Вiдмiнностi у побуті, звичаях, мовi східнослов'янських племен. Взаємини кривичів, в'ятичів, радимичів i ільменських словен з угро-фінськими племенами.

Київська держава. Причини i передумови утворення держави у схiдних слов'ян. «Норманська теорiя» походження Київської Русi. Легенда про призвання варягiв. Роль норманського елементу в iсторiї України-Русi. Сучасний стан спору норманiстiв i антинорманiстiв.

Етимологiя термiнiв «Русь», «Україна»; їх вживання у давнiх лiтописах.

Етапи об'єднання схiднослов'янських племен навколо Києва. Формування територiї Київської держави.

Соцiально-економiчний розвиток Русі ІХ–ХІ ст. Сiльська община – основа давньоруського суспiльства. Зростання продуктивних сил у сiльському господарствi. Ремесло. Торгiвля. Мiста. Значення даних археологiї для характеристики господарського укладу давньоруського населення: археологiчна культура типу Лука Райковецька, волинцiвська, роменська.

Ранньофеодальний характер Київської Русi. Данина. Формування вотчинного землеволодiння. Стани феодальної верхiвки. Розряди феодально залежного населення.

Полiтичний, державний i адмiнiстративний устрiй Київської Русi. Система князiвської влади. Суд i право. «Руська Правда». Федеративний характер Київської держави. Генеалогiя київських князiв IХ–Х ст., їх внутрiшня i зовнiшня полiтика. Боротьба Русi з зовнiшньою загрозою. Хозари, печенiги, половцi.

Етнiчнi процеси у Київськiй Русi. Питання про так звану давньоруську народнiсть в лiтературi. Русь i Степ: протистояння i взаємовплив. Л.М.Гумiльов, О.Прiцак про роль тюркського етносу в iсторiї схiдних слов'ян.

Феодальна роздробленість Русі. Причини дроблення Русi. Мiсце перiоду феодальної роздробленостi в розвитку феодального суспiльства. Подальший розвиток сiльського господарства, ремесла, торгiвлi. Змiцнення вотчини. Зростання мiст. Ускладнення соцiальної структури суспiльства.

Феодальнi вiйни та з'їзди князiв. Закрiплення мiсцевих князiвських династiй. Князiвськi генеалогiчнi лiнiї: iмена князiв, їх отчина, противники i союзники, загальний полiтичний курс.

Князiвства Середнього Поднiпров'я у ХII – першiй половинi ХIII ст.: Київське, Чернiгово-Сiверське, Переяславське. Послаблення Києва. Боротьба з половцями.

Київський i Галицько-Волинський лiтописи про полiтичну iсторiю Русi. Вживання термiнiв «Русь» i «Україна» в лiтописах.

Галицько-Волинська держава. Галицько-Волинське князiвство в домонгольський перiод. Закрiплення мiсцевих князiвських династiй в Галицькiй i Волинськiй землях. Ростиславичi. Ярослав Осмомисл. Утворення Галицько-Волинського князiвства. Роман Мстиславич. Боротьба князiвської влади з боярською опозицiєю i втручаннями сусiднiх держав. Данило Галицький. Розгром нiмецьких рицарiв пiд Дорогичином.

Битва на р. Калцi. Батиєва навала. Оборона Чернiгова, Перяслава, Києва.

Золота Орда. Поднiпров'я пiд владою монголо-татарських ханiв. Занепад Києва, Переяслава та Чернiгова. Питання про запустiння Поднiпров'я пiсля Батиєвої навали в лiтературi.

Залежнiсть Галицько-Волинського князiвства вiд Золотої Орди. Боротьба Д.Галицького проти монголо-татарських орд. Коронацiя Д.Галицького.

Галицько-Волинське князiвство наприкiнцi ХIII – на початку XIV ст. Династiя Даниловичів. Вiдносини з Угорщиною, Польщею i Литвою.

Україна за литовсько-польської доби. Політичні зрушення другої половини ХІV – першої половини ХVІ ст. Експансiя Великого князiвства Литовського. Перехiд Волинi, Чернiгово-Сiверщини, Подiлля i Київщини з Переяславщиною пiд владу великих князiв литовських. Причини швидкого включення українських земель до складу Великого князівства Литовського. Повалення влади золотоординських ханiв. Битва на Синiх Водах та її iсторичне значення. Великий князь Ольгерд.

Боротьба Польщi, Литви й Угорщини за галицько-волинськi землi. Включення Буковини до складу Молдовського князiвства.

Литовсько-руська держава XIV ст. Вплив культури руських земель на Литву.

Литовсько-польськi унiї XIV–XV ст. Кревська унiя 1385 р.: причини, змiст та наслiдки. Остаточне закрiплення за Польщею Галичини (1387 р.). Змiни в адмiнiстративно-територiальному та полiтичному устрої Галичини пiд iноземним пануванням. Островська унiя 1392 р. Битва на Ворсклi 1399 р.

Вiленська унiя 1401 р. Грюнвальдська битва та участь у нiй руських воїнiв. Городельська унiя 1413 р. Великий князь Вiтовт.

Посилення влади литовських феодалiв на Українi. Князiвська влада й органи центрального i крайового управлiння. Двiрцевий уряд, земський уряд, Пани-Рада. Лiквiдацiя українських князiвств. Захоплення Польщею Захiдного Подiлля. Адмiнiстративно-територiальний устрiй українських земель у другiй половинi XIV – першiй половинi XVI ст. Литовськi статути i копнi суди.

Посилення впливу Польщi. Початок покатоличення. Городельський привiлей 1413 р. Українська церква у XIV-XVI ст. Вiдокремлення Київської митрополiї вiд Московської.

Боротьба в Українi проти iноземного панування у 30-тi роки XV ст. Суперечностi всерединi класу феодалiв. Феодальна вiйна. Свидригайло. Персональна унiя мiж Польщею i Литвою.

Росiйсько-литовськi взаємини у XV – першiй половинi XVI ст. Приєднання Чернiгово-Сiверської землi до Московської держави. Виступ кн. М.Глинського.

Вiдокремлення Кримського ханства вiд Золотої Орди i перетворення його на васала Туреччини. Втрата Литвою Пiвденної України. Турецько-татарськi напади на Україну 1482–1569 рр. Завоювання Туреччиною Молдовського князiвства з Буковиною i Бессарабiєю.

Соцiально-економiчнi вiдносини в Українi наприкiнцi XIV – у першiй половинi XVI ст. Зростання населення. Вiдновлення продуктивних сил пiсля монголо-татарської навали. Стан сiльського господарства. Технiка землеробства. Сiльська община i дворище. Руське, нiмецьке та волоське право.

Розвиток ремесла. Цехове ремесло. Промисли: залiзоробний, солеварний, будницький, винокурний, та iн. Торгiвля. Рiвень розвитку товарно-грошових вiдносин в українських землях. Мiста. Магдебурзьке право.

Зростання приватного феодального землеволодiння, його форми i розряди. Змiни в формах i розрядах феодального землеволодiння протягом кiнця XIV – першої половини XV ст.

Вплив захiдного ринку на еволюцiю соцiальних вiдносин у Схiднiй Європi. Перехiд до панщинно-фiльваркового господарства. «Устава на волоки» та волочна помiра Сигізмунда II Августа. Наступ панства на селянську общину. Обезземелення i покрiпачення селян. Початковi етапи закрiпачення селянства України.

Суспiльнi верстви. Князi i пани. Бояри-шляхта. Консолiдацiя класу феодалiв у другiй половинi XV ст. i розширення його привiлеїв. Шляхетськi права i привiлеї XV-XVI ст. Розряди селян. Повинностi селян.

Виникнення українського козацтва. Походження назви «козак». Передумови формування козацтва як суспiльного явища. Першi документальнi згадки про українських козакiв. Першi козацькi ватажки. Д.Байда-Вишневецький. Територiя формування українського козацтва. Козацька колонiзацiя Запорiжжя. Територiальнi межi Запорозьких Вольностей.

Господарськi заняття i громадський устрiй козацтва. Уходництво. Козацький зимiвник як господарська одиниця. Козацьке звичаєве право. Козацькi клейноди.

Рiзнi точки зору на роль козацтва в iсторiї України.

Українські землі у складі Речі Посполитої (1569–1647 рр.). Причини укладення Люблiнської унiї. Загарбання Польщею Київщини, Волинi, Брацлавщини. Унiтарний акт 1569 р. Державний i полiтичний устрiй Речi Посполитої.

Адмiнiстративно-територiальний устрiй українських земель у другiй половинi XVI – першiй половинi XVII ст. Органи королiвської влади i шляхетського самоуправлiння на українських землях. Розширення прав шляхти в Українi.

Захоплення Польщею Чернiгово-Сiверщини (1618 р.)

Сiльськогосподарське освоєння нових земель. Початок переходу до кустарного виробництва в промисловостi. Поширення промислiв: залiзоробного, солеварного, селiтроварного, гуральницького, будницького, гутницького. Першi мануфактури.

Стан торгiвлi. Органiзацiя торгiвлi та асортимент товарiв. Мiжнароднi економiчнi зв'язки України. Дискримiнацiя православного населення в галузi промислiв i торгiвлi. Причини вiдставання українських земель i всiєї Схiдної Європи вiд Захiдної ґвропи в розвитку мiст, промисловостi i торгiвлi. Дискримiнацiя православного населення в галузi промислiв i торгiвлi.

Зростання феодального землеволодiння. Форми i розмiри феодального землеволодiння. Переважання магнатського землеволодiння.

Поширення фiльваркового господарства: причини, етапи, наслiдки. Юридичне оформлення крiпосного права. Литовський статут 1588 р. Повинностi селян. Розряди селянства.

Берестейська церковна унiя. Криза православної церкви у XVI ст. Наступ католицької церкви. Дiяльнiсть ордену iєзуїтiв в Українi. Братства.

Собор у Бересті 1596 р. Боротьба проти унiї. Релiгiйна полемiка. Вiдновлення вищої православної церковної iєрархiї в Українi у 1620 р. Реформи П.Могили. Києво-Могилянська колегiя. «Статтi для заспокоєння руського народу».

Перетворення козацтва на суспільну провідну силу в Україні. Чисельне зростання козацтва у другiй половинi XVI ст. Виникнення Запорiзької Сiчi. Розташування i устрiй Запорiзьких Сiчей. Утворення реєстрового козацького вiйська.

Боротьба козацтва проти турецько-татрської агресiї. Мiжнародне визнання козацтва. Морськi походи. Озброєння та вiйськова тактика.

Селянсько-козацьке повстання 1591–1593 рр. пiд проводом К.Косинського. Битва пiд П'яткою.

Селянсько-козацьке повстання 1594–1596 рр. С.Наливайко, Г.Лобода, М.Шаула. Молдовськi походи С.Наливайка. Битва пiд Гострим Каменем. Битва в урочищi Солониця.