Б.6 Зразок оформлення титульного аркуша та змісту дипломного проекту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Білгород-Дністровський державний аграрний технікум     Спеціальність 5.06010201   ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до дипломного проекту на тему: «Готель на 200 місць» в с. Курортне, Б-Дністровського району Одеська область Виконав: студент III курсу групи А-31 Іванов П.Г.   Перевірив: викладач Маріна І.Г. 2015рік
Зміст Стор. 1.ВСТУП 1.1 Район будівництва та кліматичні умови. 2. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН 2.1. Місце розташування, навколишня забудова. 2.2.Проектні рішення по плануванню ділянки. 2.3.Техніко-економічні показники генплану. 3. АРХІТЕКТУРНА ЧАСТИНА. 3.1. Функціональне призначення будівлі. 3.2.Зонування будинку. 3.3. Об’ємно-планувальне рішення. 3.4. Художня та стилістична ідея рішення фасадів будівлі та дизайну інтер’єрів. 3.5. Оздоблення будівлі. 3.6. Розрахункова частина. 3.7. ТЕП будинку. 4. КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ. 4.1. Конструктивна схема. 4.2. Конструктивна характеристика основних елементів будівлі. 5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ. 6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. 7. ЗАХОДИ З ЕНЕРГО ЗБЕРЕЖЕННЯ. 8. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ. 8.1. Відомість визначення номенклатури і об’ємів робіт. 9. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 9.1. Кошторисно-фінансовий розрахунок. 9.2. Договірна ціна. 10. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА. Додатки Література
				48 ДП. 5.06010201.31.018 ПЗ
Зав. відділ	Каріка А.Б.
Норм контр	Сєрова І.В.
Керівник	Маріна І.Г.			Назва проектує мого об’єкту	Стадія	Аркуш	Аркушів
Консультант	Лавріненко О.			н
Консультант	Висоцька			Б-Д ДАТ гр. А-41
Консультант	Каріка О.Б.
Дипломник	Іванов.Г

Б.7 Зразок оформлення штампу дипломного проекту

 

 

 

 

Б.8 приклади виконання та заповненя таблиць

Експлікація приміщень

Таблиця «Експлікація підлог»

Зразок виконання

омер прим. по проекту	Тип підлоги по проекту	Схема підлоги	Елементи підлоги та їх товщина	Площа підлоги, м^2

Зразок оформлення таблиці

Номер приміщення по проекту	Тип підлоги по проекту	Схема підлоги	Елементипідлоги і їхтовщина	Площа підлоги м^2
1,2,3, 5,8,9, 10,11,12,14	І		Ламінат -8 мм Мастика клеюча-3 мм Цементно-пісчана стяжка-50 мм Утеплювач -100 мм Гідроізоляція -1 шар Збірна з/б плита -220 мм	104,2
4,6,7,13,19,20	ІІ		Керамічна плитка -10 мм Розчин – 10 мм Цементо-пісчана стяжка – 50 мм Гідроізоляція -10 мм Збірна з/б плита -220 мм	79,2
15,16,17,18	ІІІ		Цементна стяжка -20 мм Бетонна підготовка -100 мм Збірна з/б плита – 220 мм	38,7

Таблиця «Специфікація елементів заповнення прорізів»

Додаток В

Основні види компоновки

В.1 Основні види компоновки експозиції учбового проекту на кількох планшетах

 

 

1. Симетрична, з розміщенням домінуючей проекції в центрі чи двох таких проекцій по флангах.

2. З виносом «масивного» образотворчого матеріалу в «підвальну» полосу (композиція-співвідношення тяжке-легке).

3. Збалансована асиметрія (дисиметрія).

4. Динамична, зі свідомою перевагою масивного образотворчого матеріалу в одну зі сторін чи розташування по діагоналі.

5. Вільна, з повним чи частковим розміщенням зображень під кутом з додатковими елементами (антураж).

 

 

В.2 Зразок компоновки зображень та текстів на експлозивному модулі (планшетах)

 

 

 

А. Варіанти розміщення написів при різних компоновках зображень.

Б. Позначення умовних меж полів.

 

 

Додаток Г

Правила розрахунку техніко-економічних показників проекту

Г.1 Техніко-економічні показники житлового будинку.

Загальні положення.

 

 

1. Будівельний об'єм, м³ - визначається як сума будівельного об'єму вище позначки ± 0.000 (надземна частина) без обліку портиків, терас, балконів, обсягів простору під будівлею і нижче позначки ± 0.000 (надземна частина).

2. Площа забудови, м² - визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи виступаючі частини. Площа під будинком, розташованому на стовпах включається до площі забудови.

3. Житлова площа, м^{2 –} визначається як сумма житлових приміщень будинку.

4. Висота приміщень, м – визначаеться як відстань від рівня чистой підлоги приміщення поверху до позначки стелі.

5. Загальна площа будинку (квартири), м2 - визначається як сума площ приміщень, вбудованих шаф, а також лоджій, терас і холодних комор, підраховуваних із такими знижувальними коефіцієнтами: для лоджій - 0,5; для балконів і терас - 0,3; для холодних комор - 1,0.

6. Загальну площу квартир житлових будинків визначають як суму загальних площ квартир цих будинків,

7. При визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

8. При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з уклоном поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

9. Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують.

 

 

Г.2 Техніко-економічні показники громадського будинку.

Загальні положення.

1. Загальна площа визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічні, мансардний, цокольний та підвальні).

Площу поверхів будинків слід вимірювати в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Площу антресолей, переходів до інших будинків, засклених веранд, галерей та балконів залів для глядачів та інших залів слід включати до загальної площі будинку. Площу багатосвітлових приміщень слід включати до загальної площі будинку в межах тільки одного поверху.

Якщо зовнішні стіни мають нахил, площа поверху вимірюється на рівні підлоги.

Загальна площа приміщень у громадських будинках і спорудах, а також у приміщеннях громадського призначення, вбудованих чи вбудовано-прибудованих до будинків іншого призначення (у тому числі, житлових) повинна включати площі лоджій, балконів, веранд, терас із знижувальними коефіцієнтами: для лоджій – 0,5; для балконів і терас – 0,3; для веранд – 1,0.

2. Корисна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх розташованих в ньому приміщень, а також балконів і антресолей у залах, фойє тощо за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів.

3. Розрахункова площа громадського будинку визначається як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, а також приміщень, призначених для розміщення інженерного обладнання та інженерних мереж.

Площа коридорів, що використовуються як рекреаційні приміщення в будинках навчальних закладів, а в будинках лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку, кінотеатрів, клубів, центрів культури і дозвілля та інших закладів, призначених для відпочинку або очікування відвідувачів, включається до розрахункової площі.

Площі радіовузлів, комутаційних, підсобних приміщень при естрадах і сценах, кіноапаратних, ніш завширшки не менше 1 м та заввишки 1,8 м і більше (за винятком ніш інженерного призначення), а також вбудованих шаф (за винятком вбудованих шаф інженерного призначення) включаються до розрахункової площі будинку.

4. Площа горища (технічного горища), технічного підпілля, якщо висота від підлоги до низу конструкцій, що виступають, менше 1,9 м, а також лоджій, тамбурів, зовнішніх балконів, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів до загальної, корисної та розрахункової площі будинку не включається.

5. Площу приміщень будинків слід визначати за їх розмірами, виміряними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без врахування плінтусів). При визначенні площі мансардного приміщення враховується площа цього приміщення з висотою похилої стелі не менше 1,9 м.

6. Будівельний об'єм будинку визначається як сума будівельного об'єму вище позначки ± 0,00 (надземна частина) і нижче цієї позначки (підземна частина).

Будівельний об'єм надземної та підземної частин будинку визначається в межах обмежувальних поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів, куполів тощо, починаючи з позначки чистої підлоги кожної із частин будинку, без урахування архітектурних деталей та конструктивних елементів, що виступають, підпільних каналів, портиків, терас, балконів, об'єму проїздів і простору під будинком на опорах (у чистоті).

7. Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи частини, що виступають. Площа під будинком, розташованим на опорах, а також проїзди під будинком включаються до площі забудови.

8. При визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічний поверх, мансардний, а також цокольний поверх, якщо верхній рівень його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м. Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинків не враховується.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку, а також при розташуванні будинку на ділянці з ухилом, коли за рахунок ухилу збільшується кількість поверхів, поверховість визначається окремо для кожної частини будинку, виходячи з рівня виходу з будинку.

 

Додаток Д

Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій

 

1.Згідно завдання виконуємо оцінку опіру теплопередачі зовнішньої стіни з ___

2.Конструкція зовнішньої стіни складається з наступних шарів:

 

1.σ ₁ = мм, γ= кг/м²

2.σ₂ = мм, γ= кг/м²

3.σ₃ = мм, γ= кг/м²

 

3.Креслення з 3 -х шарів

 

Рис. 1

4. Потрібний опір теплопередачі згідно з ДБН В.2.6-31 2006 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель для зовнішніх стін складає:

R о = м²˚С/Вт

Оцінка опіру теплопередачі складається з перевірки виконання умови:

R о ≥ R о^тр

5. Визначаємо значення R о з формули:

R о= 1/ α_в + R_к + 1/α_н = 1/α_в + σ₁/ג₁ + σ₂/ג ₂ + σ₃/ ג ₃+ 1/α_н =

= м²˚С/Вт,

α_в – коефіцієнт тепловіддачі, α_в=8,7 Вт/м² ˚С, (табл. 1.6)

α_н – коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов, α_н=23 Вт/м² ˚С

При умові експлуатації в сухому режимі А:

ג₁= Вт/м² ˚С,

ג₂= Вт/м² ˚С,

ג₃= Вт/м² ˚С.

Умова R₀≥R₀^тр – не виконується. Це означає, що опір теплопередачі зовнішньої стіни не задовольняє вимогам норм. Необхідно прийняти заходи по улаштуванню теплоізоляції зовнішньої стіни.

6. Для того щоб визначити необхідну товщину шару теплоізоляції, потрібно використовувати формулу: R₀= 1/α_в+ R_к + 1/α_н

7. Необхідно визначити тип утеплювача та його коефіцієнт теплопровідності.

Для цього необхідно використовувати таблицю (ДБН В.2.6-31 2006 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель.)

Використовуємо плити з_____;

у якого γ= кг/м²;

ג _п = Вт/м²˚С.

8. Визначаємо потрібну товщину теплоізоляційного шару: σ _п

R₀^тр=1/8,7 + R_к + σ_п / ג _п +1/23;

σ_п=(R₀^тр - R_о)х ג _п = мм

R_о =м²˚С/Вт

Rо =; Rо^тр = м²˚С/Вт

Таким чином,з урахуванням додаткового шару теплоізоляції опір теплопередачі стін задовільнює вимогам норм.

Креслення з 4-х шарів

Рис. 2

 

Додаток Є