Поняття проекту, його основні ознаки та класифікація. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття проекту, його основні ознаки та класифікація.



Поняття проекту, його основні ознаки та класифікація.

Визначень проекту є дуже багато:

1.будь-що, що планується чи замислюється;

2. певне заняття з визначеними вихідними даними і встановленими результатами, що обумовлюють способи його визначення;

3. це організований комплекс взаємозвязаних заходів, спрямованих на задоволення визначеної потреби при встановленому ресурсному забезпеченні, з чітко визначеними цілямипротягом заданного періоду часу.

Визначення проекту необхідно відрізняти з такими поняттями як план (це фіксація систематичних цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану стану при певному передбаченому середовищі), та программа(запланований комплекс різних заходів, спрямованих на досягнення загальних цілей чи реалізація певного напрямку розвитку)

Ознаки проекту:

1. Кількісна вимірюваність – всі витрати на реалізацію повинні бути виражені кількісно

2. Часовий горизонт дії

3. Цільова спрямованість

4. Життєвий цикл проекту

5. Системи функціонування проекту

6. Існування проекту в певному зовнішньому середовищі

7. Ресурсні обмеження

Додаткові ознаки проекту:

1. Неповторність, новітність поставлених задач і проблем

2. Необхідність правового і організаційного забезпечення реалізації проекту

Класифікація проектів:

1. За классами(монопроекти, мультипроекти, мегапроекти)

2. За характером предметної галузі(інвестиційні, медичні, освітні, екологічні, технічні, соціальні)

3. За тривалістю(короткострокові -до1 року, середньострокові-1-5, довгострокові-понад 5 років)

4. За масштабами(дрібні, середні, великі, дуже великі)

5. За функціональним спрямуванням(виробничі, технологічні, фінансові, маркетингові, з управління персоналом)

6. За характером змін(оперативні, стратегічні)

7. За регіональним поширенням(міжпланетарного поширення, міждержавні, національні, міжрегіональні, регіональні, міжгалузеві, галузеві, відомчі, проекти однієї організації)

8. За ступенем складності(прості, складні, дуже складні)

9. За вимогами до складності проекту(стандартні вимоги, проект из надзвичайними вимогами до якості)

10. В залежності від взаємовпливу(незалежні, взаємовиключні, заміщуючі, синергічні)

 

 

Середовище проекту.

Відносини між проектом і середовищем не дозволяють провести чіткої межі між ними.

Чинники найближчого оточення оточення проекту:

1. Фінансова сфера-визначення бюджетної межі проекту, з врахуванням кошторису на виробнитво продукції, на покриття витрат.

2. Збутові- формує вимоги до проекту, що повязані з ринком збуту, з наявною діяльністю покупців і конкурентів

3. Виробнича- повязана з ринком засобів виробництва і висуває спеифічні вимоги до проекту

4. Сфера матеріального забезпечення- повязана з ринком сировини, напівфабрикатів

5. Інфраструктурна- вимоги до проекту, що повязані з ринком послуг, сервісним обслуговуванням

6. Керівництва- вимоги до кадрів та персоналу, що беруть участь в реалізації проекту.

Чинники зовнішнього середовища в яких реалізується проект:

1. Політичні- політична стабільність в державі, підтримка проекту уряду, стан торговельного балансу країни з країною-учасником проекту.

2. Науково-технічні- рівень розвитку прикладних і фундаментальних наук

3. Природні та екологічні- природно-кліматичні умови, наявність природних ресурсів, їх розташування і звязок з транспортними системами, стандарт из якості повітряного простору

4. Інфраструктурні- засоби транспорту, звязку, системи енергозбереження, енергозабезпечення діяльності комунальних служб.

Чинники внутрішнього середовища проекту:

1. Економічні- повязані з кошторисами та бюджетами, цінами, стимулами і пільгами та іншими умовами, що діють в середині проекту

2. Соціальні- визначення рівня стандартних умов життя для проекту(рівень з/п, комунальних послуг, наповнення соціального пакету)

3. Стиль керівництва- визначення соціально-психологічного клімату в колективі.

4. Організація проекту- визначення відносин між основними учасниками проекту через розподіл прав, обовязків та відповідальності.

5. Команда проекту.

6. Засоби комунікації- що визначає повноту, вірогідність оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту.

 

 

Учасники проекту.

Суб’єктами управління у проектному менеджменті є активні учасники проекту. Учасники проекту є важливішим елементом його структури, тому що саме вони забезпечують реалізацію замислу проекту.

1) Головним учасником будь-якого проекту є замовник, організація для якої виконується проект і яка в майбутньому буде об’єкт використовувати. Замовник бере участь в роботі над проектом на початковій та завершальній стадії робіт.

2) Другим учасником проекту є проектні організації.

Архітектор – це особа або організація, яка має право професійно, згідно до діючого законодавства та на підставі ліцензії, виконувати роботи архітектурні роботи, здійснювати аналіз проектних рішень, інженерне проектування та інші подібні функції. Функції архітектора безпосередньо пов’язані з діяльністю інженера.

Інженер – особа або організація, яка має право здійснювати практичну інжинірингову діяльність на основі відповідної ліцезії. Сукупність інжинирінгових послуг поділяється на дві групи:

- послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу;

- послуги по забезпеченню нормального виробничого процесу та реалізації продукції.

Часто обов’язки архітектора та інженера виконує одна організація.

3) Третім учасником проекту є підрядник – це будівельні та монтажні організації, які здійснюють будівництво, наладку та пуск обладнання, а також виробничі випробування перед здачею об’єкту.

4) Постачальник – організації, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення реалізації проекту.

5) Консалтингові фірми, які здійснюють різні види робіт, починаючи з початкових досліджень, складання ескізного проекту, оцінки життєспроможності проекту і закінчуючи здаванням об’єкту.

6) Менеджер проекту. Він посідає особливе місце в реалізації проекту, виконуючи функції управління проектом, від повинен забезпечувати ефективне виконання робіт по проекту. Менеджером проекту може бути будь-яка з названих організацій.

7) Банк – один з основних інвесторів. Він забезпечує проект грошовими ресурсами і є власником всього майна, яке придбане за рахунок кредиту.

Життєвий цикл проекту – це період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проектом й отриманням останньої вигоди.

 

 

Поняття життєвого циклу

.Життєвий цикл проекту є концепцією, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожна з яких має свою назву та часові межі.

Як правило проектний цикл поділяють на три фази:

1. Передінвестиційну – це фаза, на якій визначаються інвестиційні можливості, провадиться вибір цілий проекту, визначається завдання, які забезпечуються виконання найважливіших планів, проводиться макро- і мікроаналіз, розглядаються всі можливі альтернативи проекту; готується інформація необхідна для прийняття рішення про інвестування; визначається здійснюваність або достатня обґрунтованість проекту в цілому та за його окремими параметрами; здійснюються основні проектно-конструкторські роботи; і т. д.

Передінвестиційна фаза включає такі стадії: преідентифікація; ідентифікація; підготовка; розробка та експертиза; детальне проектування.

2. Інвестиційна фаза - передбачає широкий спектр консультаційних і проектних робіт у сфері управління проектом.

Інвестиційна фаза охоплює роботи, які можна об'єднати у такі стадії: підготовка і проведення тендерів; інженерно-технічне проектування; будівництво; виробничий маркетинг; навчання персоналу.

3. Експлуатаційна. Експлуатаційну фазу слід розглядати з погляду як коротко- так і довгострокових засад. Перші стосуються початку виробництва, коли можуть виникати проблеми щодо застосування технології, роботи устаткування або недостатньої продуктивності праці через нестачу кваліфікованого персоналу. Більшість таких проблем формуються ще у фазі здійснення проекту. Довгостроковий підхід стосується обраної стратегії та загальних витрат на виробництво й маркетинг, а також надходжень від продажу.

Основними стадіями експлуатаційної фази є: здавання в експлуатацію; виробнича експлуатація; заміна та оновлення; розширення та інновації; заключна оцінка проекту.

 

 

Модель управління проектами

Поєднати основні функції управління проектами з інструментарієм, який для цього застосовується, можна за допомогою моделі управління проектами.

Ефективність проекту залежить від рішень на кожній стадії його здійснення, причому неправильне вихідне розуміння цілей спричиняє по ланцюжку помилки у постановці задач та у визначенні обсягу робіт за проектом, що, в свою чергу, призводить до втрат часу і коштів. Встановлення цілей проекту передбачає дотримання таких правил:

- результат проекту повинен бути чітко окреслений (обсяг робіт);

-проект має здійснюватися у визначеному зовнішньому середовищі (учасники);

- повинні бути встановлені терміни проекту (строки);

- бюджет проекту не повинен перевищувати заданої величини (затрати);

- продукт має задовольняти визначеним стандартам (якість);

- необхідно мати справу з надійними, гнучкими і стабільними постачальниками і підрядчиками (ресурси).

Щоб основні вимоги не були взаємовиключаючими, всі вони повинні бути погоджені на ранніх стадіях проекту.

Цілі проекту й основні його характеристики фіксуються у так званому формулярі проекту як результат першої фази проектного менеджменту — вибору узгодження проекту.

Після встановлення цілей і з’ясування основних вимог до проекту та його результатів в управлінні проектом починається фаза планування.

Формування WBS логічно тягне за собою запитання «А хто виконуватиме ці роботи?», відповіддю на яке є створення організаційної структури проекту OBS. Вона визначає відносини між учасниками проекту, їх відповідальність і повноваження в процесі реалізації проекту. Існує два види організаційної структури:

- зовнішня оргструктура проекту — визначає відносини між менеджером проекту і членами проектної команди та функціональними керівниками і службами у фірмі;

- внутрішня оргструктура проекту — характеризує відносини між менеджером проекту й учасниками його групи.

Залежно від типу проекту, його масштабів і характеру в його реалізації можуть взяти участь від одного до декількох десятків, навіть сотень організацій. У кожній з них — свої функції, ступінь участі в проекті.

Зазвичай це такі учасники: замовник, інвестор, проектувальник, постачальник, підрядчик, менеджер проекту, команда проекту, консультанти.

Після цього здійснюється наступний блок планування — планування термінів виконання проектних робіт —складанням укрупнених сіткових графіків, обчисленням їх параметрів методом критичного шляху з подальшою розробкою діаграм Гантта як інструментів календарного планування. На етапі реалізації проекту домінує функція контролю. Система контролю встановлює основу для спостереження, оцінки й приведення початкового плану у відповідність зі змінами, що відбулися

 

 

9. Концепція затрат і вигод у проектному обґрунтуванні.

Які б підходи або методи не використовувалися в умовах оцінки ефективності інвестиційного проекту, в основу такої оцінки завжди покладається аналіз вигід і витрат, який передбачає проходження наступних етапів:

-формулювання цілі реалізації інвестиційного проекту;

-встановлення позиції, з якої має проводитися аналіз вигід і витрат;

-виявлення вигід і витрат, що зумовлені здійсненням інвестиційного проекту;

-визначення часового обрію для аналізу вигід і витрат;

-представлення вигід і витрат у грошовому вимірі.

Аналіз вигід і витрат проходить червоною ниткою через всі аспекти, за якими проводиться оцінка інвестиційного проекту, і знаходить своє концентроване вираження в фінансовому та економічному аналізі, якими передбачається співставлення вигід і витрат за певною системою показників, що обрані як критерії ефективності проекту.

Одна з найсуттєвіших проблем, яка постає в умовах аналізу вигід і витрат, що зумовлені здійсненням інвестиційного проекту, пов"язана з їх ідентифікацією.

У проектному аналізі розрізняють явні і неявні вигоди і затрати.

Явними називають матеріальні вигоди (затрати) обумовлені зменшенням (збільшенням) витрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких, як правило, очевидна, що дозволяє досить легко визначити їх фінансове значення. Зазвичай явні затрати і вигоди використовують для розрахунків фінансового аналізу проекту, оскільки вони базуються на оцінці вигід і затрат з урахуванням ринкових цін.

До неявних вигід (затрат) належать побічні вигоди (затрати), які супроводжують проект. Вони пов"язані, як правило, з економічними або соціальними наслідками проекту і мають непрямий характер. Неявні вигоди (затрати) обов"язково відображаються в економічній оцінці проекту, коли його привабливість оцінюється з позицій суспільства в цілому. Для оцінки вигід і затрат з точки зору економічного аналізу бажано використовувати альтернативну вартість ресурсів і продукції.

Розділ 8. Трудові ресурси

Тому при написанні цього розділу окрім указівок необхідного складу і чисельності робочого персоналу, детально вивчається питання наявності робітників відповідної кваліфікації у районі реалізації проекту, та, при необхідності, вартості професіональної підготовки персоналу.

Розділ 9. Планування та кошторис вартості робіт за проектом

У цьому розділі наводиться календарний план реалізації проекту, що розробляється на основі розділів 4-6 та передбачає планування часових рамок проекту з урахуванням термінів будівництва, монтажу обладнання, періоду введення об'єкта в експлуатацію та досягнення їм проектної потужності.

Розділ 10. Фінансова оцінка

На цьому етапі ми ставимо перед собою декілька задач:

· визначення джерел фінансування, суми витрат, пов'язаних з фінансуванням та погашенням заборгованості;

· калькуляція повної собівартості продукції, що реалізується;

· прогнозування доходів від реалізації продукції.

Організація офісу проекту.

Основними причинами формування офіс проекту є: -на час реалізації проекту команда існує як ОС, - склад команди не завжди може бути постійним, а може змінюватися по мірі реалізації етапів проекту, - учасники команди проекту можуть працювати не лише в одному проекті,а й у різних.

Офіс проект – специфічна інфраструктура, що забезпечує ефективність реалізації проекту в рамках системи ресурсів, інформації, технологічного забезпечення і забезпечує визначений територіальний простір для здійснення діяльності команди проекту.

Основні призначення офісу – забезпеч. Ефективної комунікації проекту для спільного виконання робіт.

Офіс проекту – це організаційне середовище, де учасники команди можуть здійснити процес управління проектами та зберігати необхідну документацію по проекту.

Офіс проекту визначає набір робочих місць прив’язаних до конкретних географічних координат.

Офіс проект можна розглядати як віртуальний офіс, який не прив’яз. до конкретного місця,а представляє собою програмно-телекомунікаційне середовище, яке забезпечує можливість праці і комунікацій по певних можливих стандартах.

У багато проектних системах офіс проекту – це багаторівнева система:

- 1 рівень розглядає конкретні проекти, тут працюють одна або декілька команд мене-ів, які здійснюють планування по проекту, готують оцінку затрат, звітність по проекту

- 2 рівень розглядають питання формування портфеля проектів орг.-ії. Тут базовим інструментом виступають тендера, упр-ня якістю, стратегічний мен-т.

- 3 рівень,вирішальним завдання корпоративної політики і розвитку проектної організації.

В одно проектній системі офіс орієнтований на управління конкретним проектом, такий підхід дозволяє економити на 30-40 % по проекту.

Основні вимоги:

- наявність реального приміщення,

- єдині внутріфірмові стандарти,

- інформаційне забезпечення системи проекту,

- база даних і рішення по проекту,

- система телекомунік. і зв’язку,

- на базі існування комп’ютерної мережі сформув. віртуальний офіс для забезпечення функцій проекту реальному часі.

Головні елементи:

- приміщення,

- орг.техніка,

- засоби зв’язку, телекомунікації.

 

27. Методичні основи планування проектів

Суть планування полягає у завданні цілей і способів їх досягнення на основі планування комплексу робіт, які повинні бути виконані в ході реалізації проекту. Діяльність з планування охоплює всі етапи ЖЦ проекту, починаючи з участі керівника проекту в процесі розробки його концепції, а продовжується при виборі стратегічних варіантів рішень по проекту. Основні процеси планування можуть повторюватись декілька раз протягом всього ЖЦ проекту.

До основних процесів планування відносять:

- планування змісту проекту та його документування;

- визначення основних етапів реалізації проекту;

- складання кошторису, оцінка вартості ресурсів;

- формування списку конкретних робіт, що забезпечують досягнення цілей проекту;

- формування послідовності робіт;

- оцінка тривалості робіт, затрат праці та інших ресурсів на їх виконання;

- планування ресурсного забезпечення, визначення списку робіт з врахуванням обмежень по ресурсах;

- складання бюджету проекту;

- документальне оформлення проекту.

Допоміжні процеси планування:

- планування якості, визначення стандартів якості та шляхів їх досягнення;

- організація планування (проектування);

- підбір кадрів. Формування команди проекту;

- планування комунікаційної мережі (системи);

- визначення та оцінка ризиків по проекту;

- планування поставок.

Визначення рівнів планування – це предмет планування і проводиться для кожного проекту з врахуванням специфіки.

У методології управління проектами сформувалася система (види) планів, яка передбачає відповідні рівні управління.

1. Концептуальний план.

2. Стратегічний план.

3. Тактичний план (поточний, детальний чи оперативний).

Для кожного рівня управління розробляється відповідний план.

Основні кроки у плануванні проектів.

1. Встановити:

а) дати початку і кінця, бюджети, технічні результати. Це сприяє цілеспрямованості керівництва і мотивує виконавців;

б) внутрішні цілі — контрольні точки (milestones), тобто значні проміжні результати-події, вчасне виконання яких дасть змогу досягти загальної мети проекту;

в) відповідальних осіб або відділи, участь яких є запорукою успішного виконання проекту.

2. Розробити план, у якому визначити:

а) усі роботи за проектом (тобто кожний вид діяльності та його зміст);

б) робочу структуру проекту (WBS);

в) логічну послідовність робіт, у тому числі попередні й наступні, а також паралельні роботи.

3. Побудувати планову діаграму (сітковий графік).

4. Визначити тривалість робіт (календарний план, діаграма Гантта).

5. Визначити затрати і ресурси (трудові) за кожним видом робіт.

 

 

Моніторинг проекту.

Керівник проекту насамперед повинен відповісти на запитання, що є об’єктом моніторингу в процесі реалізації проекту.

Оскільки головними цілями проекту є якість, витрати і час, то ці показники і будуть відслідковуватися в першу чергу.

Наприклад, контроль вартості зосереджується на (а) виявленні чинників, що впливають на вартісну основу, для гарантії того, що ці зміни будуть сприятливими, (Ь) визначенні того, що вартісна основа змінилася, і на (с) управлінні фактичними змінами по мірі їх виникнення. Контроль вартості включає:

• Відстеження вартісного виконання для виявлення відхилень від плану.

• Гарантування того, що всі відповідні зміни точно відображені у вартісній основі.

• Запобігання включенню у вартісну основу неправильних, невідповідних або незатверджених змін.

• інформування відповідних зацікавлених осіб про затверджені зміни.

Контроль вартості включає пошук відповідей на запитання «чому», що стосуються як позитивних, так і негативних відхилень. Він має бути ретельно інтегрований Іншими процесами контролю. Наприклад, неправильні реакції на відхилення по вартості можуть спричинити проблеми з якістю чи календарним планом або неприпустимо підвищити ризик на пізніх стадіях проекту.

 

 

Поняття проекту, його основні ознаки та класифікація.

Визначень проекту є дуже багато:

1.будь-що, що планується чи замислюється;

2. певне заняття з визначеними вихідними даними і встановленими результатами, що обумовлюють способи його визначення;

3. це організований комплекс взаємозвязаних заходів, спрямованих на задоволення визначеної потреби при встановленому ресурсному забезпеченні, з чітко визначеними цілямипротягом заданного періоду часу.

Визначення проекту необхідно відрізняти з такими поняттями як план (це фіксація систематичних цілей, задач і засобів, які передбачають спрямовану стану при певному передбаченому середовищі), та программа(запланований комплекс різних заходів, спрямованих на досягнення загальних цілей чи реалізація певного напрямку розвитку)

Ознаки проекту:

1. Кількісна вимірюваність – всі витрати на реалізацію повинні бути виражені кількісно

2. Часовий горизонт дії

3. Цільова спрямованість

4. Життєвий цикл проекту

5. Системи функціонування проекту

6. Існування проекту в певному зовнішньому середовищі

7. Ресурсні обмеження

Додаткові ознаки проекту:

1. Неповторність, новітність поставлених задач і проблем

2. Необхідність правового і організаційного забезпечення реалізації проекту

Класифікація проектів:

1. За классами(монопроекти, мультипроекти, мегапроекти)

2. За характером предметної галузі(інвестиційні, медичні, освітні, екологічні, технічні, соціальні)

3. За тривалістю(короткострокові -до1 року, середньострокові-1-5, довгострокові-понад 5 років)

4. За масштабами(дрібні, середні, великі, дуже великі)

5. За функціональним спрямуванням(виробничі, технологічні, фінансові, маркетингові, з управління персоналом)

6. За характером змін(оперативні, стратегічні)

7. За регіональним поширенням(міжпланетарного поширення, міждержавні, національні, міжрегіональні, регіональні, міжгалузеві, галузеві, відомчі, проекти однієї організації)

8. За ступенем складності(прості, складні, дуже складні)

9. За вимогами до складності проекту(стандартні вимоги, проект из надзвичайними вимогами до якості)

10. В залежності від взаємовпливу(незалежні, взаємовиключні, заміщуючі, синергічні)

 

 

Середовище проекту.

Відносини між проектом і середовищем не дозволяють провести чіткої межі між ними.

Чинники найближчого оточення оточення проекту:

1. Фінансова сфера-визначення бюджетної межі проекту, з врахуванням кошторису на виробнитво продукції, на покриття витрат.

2. Збутові- формує вимоги до проекту, що повязані з ринком збуту, з наявною діяльністю покупців і конкурентів

3. Виробнича- повязана з ринком засобів виробництва і висуває спеифічні вимоги до проекту

4. Сфера матеріального забезпечення- повязана з ринком сировини, напівфабрикатів

5. Інфраструктурна- вимоги до проекту, що повязані з ринком послуг, сервісним обслуговуванням

6. Керівництва- вимоги до кадрів та персоналу, що беруть участь в реалізації проекту.

Чинники зовнішнього середовища в яких реалізується проект:

1. Політичні- політична стабільність в державі, підтримка проекту уряду, стан торговельного балансу країни з країною-учасником проекту.

2. Науково-технічні- рівень розвитку прикладних і фундаментальних наук

3. Природні та екологічні- природно-кліматичні умови, наявність природних ресурсів, їх розташування і звязок з транспортними системами, стандарт из якості повітряного простору

4. Інфраструктурні- засоби транспорту, звязку, системи енергозбереження, енергозабезпечення діяльності комунальних служб.

Чинники внутрішнього середовища проекту:

1. Економічні- повязані з кошторисами та бюджетами, цінами, стимулами і пільгами та іншими умовами, що діють в середині проекту

2. Соціальні- визначення рівня стандартних умов життя для проекту(рівень з/п, комунальних послуг, наповнення соціального пакету)

3. Стиль керівництва- визначення соціально-психологічного клімату в колективі.

4. Організація проекту- визначення відносин між основними учасниками проекту через розподіл прав, обовязків та відповідальності.

5. Команда проекту.

6. Засоби комунікації- що визначає повноту, вірогідність оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту.

 

 

Учасники проекту.

Суб’єктами управління у проектному менеджменті є активні учасники проекту. Учасники проекту є важливішим елементом його структури, тому що саме вони забезпечують реалізацію замислу проекту.

1) Головним учасником будь-якого проекту є замовник, організація для якої виконується проект і яка в майбутньому буде об’єкт використовувати. Замовник бере участь в роботі над проектом на початковій та завершальній стадії робіт.

2) Другим учасником проекту є проектні організації.

Архітектор – це особа або організація, яка має право професійно, згідно до діючого законодавства та на підставі ліцензії, виконувати роботи архітектурні роботи, здійснювати аналіз проектних рішень, інженерне проектування та інші подібні функції. Функції архітектора безпосередньо пов’язані з діяльністю інженера.

Інженер – особа або організація, яка має право здійснювати практичну інжинірингову діяльність на основі відповідної ліцезії. Сукупність інжинирінгових послуг поділяється на дві групи:

- послуги, пов’язані з підготовкою виробничого процесу;

- послуги по забезпеченню нормального виробничого процесу та реалізації продукції.

Часто обов’язки архітектора та інженера виконує одна організація.

3) Третім учасником проекту є підрядник – це будівельні та монтажні організації, які здійснюють будівництво, наладку та пуск обладнання, а також виробничі випробування перед здачею об’єкту.

4) Постачальник – організації, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення реалізації проекту.

5) Консалтингові фірми, які здійснюють різні види робіт, починаючи з початкових досліджень, складання ескізного проекту, оцінки життєспроможності проекту і закінчуючи здаванням об’єкту.

6) Менеджер проекту. Він посідає особливе місце в реалізації проекту, виконуючи функції управління проектом, від повинен забезпечувати ефективне виконання робіт по проекту. Менеджером проекту може бути будь-яка з названих організацій.

7) Банк – один з основних інвесторів. Він забезпечує проект грошовими ресурсами і є власником всього майна, яке придбане за рахунок кредиту.

Життєвий цикл проекту – це період часу від задуму проекту до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за проектом й отриманням останньої вигоди.

 

 

Поняття життєвого циклу

.Життєвий цикл проекту є концепцією, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожна з яких має свою назву та часові межі.

Як правило проектний цикл поділяють на три фази:

1. Передінвестиційну – це фаза, на якій визначаються інвестиційні можливості, провадиться вибір цілий проекту, визначається завдання, які забезпечуються виконання найважливіших планів, проводиться макро- і мікроаналіз, розглядаються всі можливі альтернативи проекту; готується інформація необхідна для прийняття рішення про інвестування; визначається здійснюваність або достатня обґрунтованість проекту в цілому та за його окремими параметрами; здійснюються основні проектно-конструкторські роботи; і т. д.

Передінвестиційна фаза включає такі стадії: преідентифікація; ідентифікація; підготовка; розробка та експертиза; детальне проектування.

2. Інвестиційна фаза - передбачає широкий спектр консультаційних і проектних робіт у сфері управління проектом.

Інвестиційна фаза охоплює роботи, які можна об'єднати у такі стадії: підготовка і проведення тендерів; інженерно-технічне проектування; будівництво; виробничий маркетинг; навчання персоналу.

3. Експлуатаційна. Експлуатаційну фазу слід розглядати з погляду як коротко- так і довгострокових засад. Перші стосуються початку виробництва, коли можуть виникати проблеми щодо застосування технології, роботи устаткування або недостатньої продуктивності праці через нестачу кваліфікованого персоналу. Більшість таких проблем формуються ще у фазі здійснення проекту. Довгостроковий підхід стосується обраної стратегії та загальних витрат на виробництво й маркетинг, а також надходжень від продажу.

Основними стадіями експлуатаційної фази є: здавання в експлуатацію; виробнича експлуатація; заміна та оновлення; розширення та інновації; заключна оцінка проекту.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 786; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.196.105.235 (0.137 с.)