Обстеження рухових умінь і навичок дітей різних вікових груп (Координація, статика, динаміка, просторова орієнтація)

        

Дослідження статичної координації рухів

Стояти із заплющеними очима, стопи ніг на одній лінії так, щоб носок однієї ноги упирався в п’ятку іншої, руки витягнуті вперед.

Час виконання – 5 секунд (по 2 рази для кожної ноги).

Відмітити:

· чи вільно утримує пози чи з напруженням;

· чи сильно розкачує руками зі сторони в сторону;

· чи балансує тулубом, руками, головою;

· чи сходить з місця чи робить ривок в сторони;

· чи торкається підлоги другою ногою;

· чи падає іноді, відкриває очі і відмовляється виконувати завдання.

 

Дослідження динамічної координації рухів

Марширувати, чергуючи крок та хлопок долонями. Хлопок робити в проміжках між кроками.

 

Відмітити:

· чи вірно виконує з першого разу;

· чи вірно виконує з другого-третього разу;

· чи спостерігається напруга, скованість рухів рук та ніг або чергування кроку та хлопка не вдається.

 

Дослідження координації рухів

Виконати рух – ноги в сторони, на ширині плечей, руки вгору; ліву ногу виставити вперед на носок, руки на поясі.

 

Дослідження просторової організації руху

за наслідуванням:

 

· повторити за студентом-практикантом рух на ходьбу по колу, у зворотньому напрямку, крізь коло;

· розпочати ходьбу від центра кола направо, пройти коло, повернутися до центра зліва;

· пройти групову кімнату з правого кутка крізь центр по діагоналі, обійти групову кімнату навкруги і повернутися в правий куток по діагоналі крізь центр з протилежного кутка;

· повернутися на місці навкруги себе і підскіками пробігти по груповій кімнаті, розпочинаючи рух справа;

· теж саме, але зліва.

За словесною інструкцією:   Виконати ті ж самі завдання.

Відмітити

· помилки в просторової координації – незнання сторін тіла, ведучої руки, невпевненості виконання.

 

Рівень розвитку моторики у дошкільників

 

Прізвище, ім’я дитини, вік	Х о д ь б а, б і г
	Положення тулуба	Координація рук і ніг	Полож. стопи	Ритмічність	Природність, свобода рухів

2. Вправи з рівноваги:

Мол. гр. – пройти між двома паралельними лініями, руки в сторони, перемінним кроком, спина рівна, голова прямо.

Середня гр. – пройти по канату, приставляючи п’ятку до носка, руки на поясі, утримув. поставу.

Старша гр. – пройти по дошці (між двома лініями), переступаючи кубики та з оплеском в долоні

 

З – засвоїв

   Ч – частково

   Н – не засвоїв

 

Прізвище, ім’я дитини	Вид вправи	І етап	І етап	ІІІ етап

 

   

Срибки

№ п/п	Вид стрибка	Ф а з и			В якій групі починається навчання
		підгот.	основна	заключна

             Описуючи послідовність слів вказати:

- Зміни вимог до дітей різного віку.

- В якій групі починається навчання.

Вправи з метання

№ п/п	Вид вправ	Ф а з и			група
		підгот.	основна	заключна

Стройові вправи

№ п/п

Прізвище, ім’я, вік

І етап

П етап

ІІІ етап

З – засвоїв

Ч – частково

Н – не засвоїв

Й тиждень

Завдання: Вивчення рівня сенсорного розвитку дітей.

 

Схема аналізу рівня сенсорного розвитку дітей

 

У процесі індивідуального спілкування з дитиною виявіть рівень її сенсорного розвитку: рівень уявлень про ознаки предметів, ступінь узагальненості ознак, володіння різними обстежувальними діями.

Дитині можна запропонувати запитання: «Як ти дізнаєшся твердий чи м’який предмет… прозорий чи не прозорий… легкий чи важкий…?

 

 Зафіксуйте свої спостереження:

 

  Прізвище, ім ’ я дитини __________________________вік________

Ознаки об’єктів	Уявлення про ознаки об’єктів
	Називає ознаку	Узагальнює ознаки	Якими обстежувальними діями володіє
Колір   Форма   Величина   Фактура   Інші ознаки

 

 

Й тиждень

Завдання: Діагностування засвоєння дітьми програми розвитку елементарних математичних уявлень.

 

Діагностика рівня навченості дітей математиці проводиться за допомогою методик у формі ігрових вправ, індивідуально з дитиною чи з підгрупою дітей. Вихователь проводить діагностику для того, щоб переконатися, як діти засвоїли матеріал і наскільки ефективні були методи і прийоми, використовувані в навчанні.

 

1.1. Діагностична програма для визначення рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дітей 2-й молодшої групи.

1. «Квіточки-метелики» виявляє уміння дітей користуватися прийомами накладення і прикладання при визначенні рівності і нерівності груп за кількістю.

Інструкція до проведення. Дитині пропонується картка з намальованими на ній квіточками і дається 5 малюнків метеликів. Педагог говорить дитині: «У саду  розцвіли квіточки. Спочатку одна квітка, потім ще одна і ще одна. Скільки квітів розцвіло в саду?» (Передбачувані відповіді дитини «багато», «три»). «Прилетіли метелика, почали сідати на квіточки. Посади, Сергійко, метеликів на квіточки. Скільки сіло метеликів?» (Багато, три). «Чого більше,  метеликів чи квітів?» (Скільки метеликів, стільки і квітів). Метеликів повинно бути на 1 більше.

 

2. «Равлики на грибочках» виявляє уміння дітей користуватися прийомами накладання і прикладання при визначенні рівності і нерівності за кількістю.

Інструкція до проведення. Педагог пропонує картку дитині і запитує: «Скільки намальовано грибочків?» (Багато). «А равликів у тебе більше чи менше, чи стільки ж? Як перевірити?» Звернути увагу, чи вміє дитина користуватися прийомом прикладання. Якщо дитина затрудняється відповісти, запропонувати їй покласти на картку стільки равликів, скільки грибів. Задати такі питання: «Скільки грибочків? Скільки равликів? Чого більше?» Кількість равликів: на 1 більше, ніж грибів.

 

3. «Стрічки для ляльок» виявляє уміння дітей порівнювати предмети по величині, довжині, використовуючи прийоми накладання, прикладання.  

Інструкція до проведення. Педагог звертається до дитини чи групи дітей: «Наші ляльки зібралися на свято і хочуть нарядитися. У коробці є довгі і короткі стрічки. Виберіть стрічки для ляльок: для великої - довгу, для маленької - коротку». Діти виконують завдання. Педагог ставить запитання: «З довгої стрічки вийде великий бант чи маленький? А з короткої?»                                                              

Матеріал: ляльки, велика і маленька, набір різнобарвних стрічечок.

 

 4. «Ранок, вечір, день, ніч» виявляє вміння орієнтуватися в часі - розрізняти і називати частини доби.

Інструкція до проведення.Педагог звертається до дитини: «Вибери, будь ласка, картинки, на яких зображений ранок, день, вечір, ніч. Чому ти вирішив, що це день?, ранок?, вечір?». Розкажи, що діти роблять вдень, ввечері, вранці?

 

 5. «Склади картинку» виявляє вміння дітей порівнювати предмети за шириною, висотою, використовуючи прийоми накладання і прикладання.

Інструкція до проведення. Педагог говорить дітям: «Зараз ми складемо красиву картинку. Знайдіть широку червону смужку - це буде доріжка, і покладіть її від високої ялинки до низької (діти виконують завдання). Від низького будиночка до високого веде жовта доріжка. На широкій жовтій доріжці стоїть висока мотрійка, а на червоній вузькій - низька». У ході виконання завдання педагог уточнює: «А яка доріжка, - широка чи вузька? А як ти довідався? Як їх порівняти?»

 

6. «Наклей кружечки» виявляє вміння дітей порівнювати предмети за величиною, розрізняти і називати круг, квадрат, трикутник.

Інструкція до проведення.Педагог звертається до дитини: «Сьогодні ми з тобою будемо виготовляти різнобарвні килимки для ляльок. Приклей на аркуш паперу великий круг, а на нього - маленький». Коли ця робота буде виконана, задати питання: «Що ти наклеюєш? Якого кольору твій круг? Він великий чи маленький? Якого кольору великий круг?» Ті ж дії дитина - проводить з іншими фігурами.

 Матеріал: вирізані з кольорового паперу трикутники, квадрати, кружечки різних квітів і розмірів, аркуші білого папера, кисті, клей.

 

1.2. Діагностична програма для визначення рівня сформованості елементарних математичних уявлень у дітей середньої групи.

1. «Зайчики - морквини» виявляє вміння дитини відраховувати предмети відповідно до зразка.

Інструкція до проведення. Педагог говорить дитині: «Відрахуй, будь ласка, стільки морквин, скільки зайчиків ти бачиш».

 

  2. «Метелики - квіточки» виявляє вміння дитини визначати рівність чи нерівність груп предметів, що знаходяться на різній відстані один від одного, уміння відраховувати предмети відповідно до названого числа.

Інструкція до проведення:  Педагог говорить дитині: «Відрахуй, будь ласка, 4 метелика і виклади їх в один ряд». Коли дитина виконає завдання, педагог викладає під рядом метеликів ряд з 5 квіток, намагаючись розташувати їх ближче один до одного, щоб цей ряд здавався коротшим, ніж ряд метеликів. «Як ти думаєш, чи всім метеликам вистачить квіток? Як це перевірити?»

Звернути увагу, як дитина встановлює рівність чи нерівність груп предметів: за допомогою прийомів накладення чи прикладання, чи порівнюючи кількість: «Більше квіток, тому що їх 5, а метеликів 4».

 Педагог: «А що потрібно зробити, щоб метеликів і квіток стало порівну?»

 Оцінка результатів: 1б - дитина дає правильну відповідь, підраховуючи ряди і порівнюючи числівники або встановлюючи рівність чи нерівність за допомогою накладання чи прикладання; 0,56 - дитина дає неправильну відповідь, орієнтуючись на довжину ряду, але після пропозиції вихователя перевірити відповідає правильно; 0б- дитина не справляється з завданням.

 

3. «Розстав цифри» виявляє знання цифр у межах 5, уміння співвідносити кількість предметів з цифрою.

Інструкція до проведення. Педагог пропонує дитині розглянути малюнки. Потім говорить: «Розстав, будь ласка, цифри так, щоб вони позначали кількість предметів у кожному ряду».

 

4. «Який за рахунку капітан?» виявляє знання порядкових числівників.

Інструкція до проведення. Педагог роздає картки і запитує: «Який за рахунком стоїть капітан?» Кожній дитині запропонувати 2 картки. Працювати одночасно можна з підгрупою дітей.

 

5. «Серіаційний рад» виявляє уміння розташовувати предмети в порядку зростання або спадання за величиною.

Інструкція до проведення. Педагог пропонує дитині розглянути картинку з намальованими на ній будиночками в порядку спадання величини. Потім звертається до неї: «Зверни увагу, як розташовані будиночки у верхньому ряду. Розклади так само правильно ці м'ячики (кружечки)». Після того як дитина виконала завдання, кружечки забирають і пропонують набір прямокутників. Педагог продовжує: «А тепер поклади правильно стовпчики». Ті ж дії відбуваються з трикутниками (башточки), з овалами (огірочки).

 

6. «Складаємо панно» виявляє уміння дітей орієнтуватися в просторі (на аркуші паперу), знання геометричних фігур, понять «вузький - широкий», «довгий - короткий», «високий - низький».

Інструкція до проведення. Педагог звертається до дітей: «Зараз, діти, будемо складати панно. Я приготувала для вас фігури і аркуш, на якому ви будете розкладати їх так, як я вам скажу».

 Далі пояснює: «Побудуйте високий і низький будиночки. Для високого будиночка візьміть великий прямокутний, для низького - маленький. У високого будиночка дах рожевий трикутна, а в низького - блакитний. До високого будинку веде довга, вузька доріжка, а до низького - широка, коротка. За високим будиночком росте високе дерево, а за низьким - низьке. Поруч з низьким будиночком росте висока ялинка, а під ялинкою - грибок. Перед високим будиночком стоїть коротка лава, перед низьким - довга».

Матеріал: аркуш паперу розміром 35x25, набори геометричних фігур різного кольору і величини. Смужки різної довжини і ширини.

 

1.3. Діагностична програма для визначення рівня сформован ості елементарних   математичних уявлень у дітей старшої групи.

1. «Виріши задачу» виявляє уміння виділяти кількісну ознаку числа.

Інструкція до проведення. Педагог задає дітям питання: «Кого більше - 2 слони чи 3 бабки?» Передбачувана відповідь: «Більше бабок, тому що число 3 більше, ніж число 2», Педагог запитує далі: «На скільки число З  більше, ніж число 2? Що треба зробити, щоб бабок і слонів стало порівну?»

 Аналогічно задаються питання: «Чого більше - 5 кавунів чи 5 горошин? Чого більше - 5 курочок чи 5 курчат?»

 

2. «Знайди відповідь» виявляє знання про кількісний склад числа з одиниць у межах п'яти.

Інструкція до проведення. Педагог пропонує дитині розв’язати задачу: «Уяви собі, що в мене в руках 5 цукерок. Я сховала руки за спину, а цукерки розклала в одну і другу руку. Скільки в мене цукерок може бути в правій, а скільки в лівій руці?» Якщо дитина затруднюється відповісти на запитання, запропонувати їй з опорою на наочність виконати це завдання.

Оцінка результатів: 1 б - дитина вирішує задачу відразу чи з опорою на наочний матеріал; 0,5 б - вирішує аналогічну задачу самостійно після розбору першої задачі з педагогом; 0 б - немає знань про кількісний склад числа з одиниць.

 

3. «Розділи на частини» виявляє уміння ділити цілий предмет на кілька рівних частин.

Інструкція до проведення: Педагог пропонує дитині розв’язати задачу: «Розділи квадрат навпіл. Що більше – квадрат чи половина? Розділи квадрат на 4 рівні частини. Покажи 1/4 частину, 2/4 частини. А що таке 2/4 частини (половина квадрата)? Що більше -1/4 чи 2/4?»

Матеріал: вирізані з кольорового паперу круги, квадрати.

Оцінка результатів: 1б - дитина самостійно справляється з завданням, відповідає на питання; 0,5 б - дитина справляється з завданням з дозованою допомогою дорослого, утрудняється у відповіді на 1-2 питання; 0 б - дитина не справляється з завданням.

 

4. «Виправ помилку» виявляє знання цифр у межах 10.

Інструкція до проведення. Педагог звертає увагу дитини на кількість предметів у кожному ряду і цифри, що позначають їх кількість. Потім говорить дитині: «Цифри переплуталися і не знають, скільки намальовано предметів у кожному ряду. Виправ помилки».

 

5. «Заповни таблицю» виявляє уміння розкладати предмети в порядку зростання чи спадання величини.

Інструкція до проведення. Педагог звертається до дитини: «Подивися, тут у певному порядку розташовані геометричні фігури, але деякі клітинки порожні. Тобі треба знайти відсутні фігури і розкласти їх у ці клітки».

Матеріал: матриця з намальованими фігурами, набір фігур.

Оцінка результатів: 1 б - правильно розкладає геометричні фігури, користуючись прийомами порівняння - накладання чи прикладання; 0,5 б - допускає 1-2 помилки, при звертанні на них уваги педагога коректує свої дії; 0 б - допускає численні помилки.

 

6. «Умовна мірка» виявляє вміння використовувати умовну мірку при вимірюванні об'єму рідких і сипучих речовин.

Інструкція до проведення. Педагог показує 2 пляшки та запитує: «Як ти думаєш, де більше води?» Вислухавши відповідь, продовжує: «А як можна перевірити, правий ти чи ні? Чи зможеш ти перевірити це за допомогою цього маленького стаканчика?» Коли дитина виконає завдання, запитати в неї: «То у якій пляшці було більше води?» І якщо попередню відповідь дитина дала, орієнтуючись на рівень води в пляшках, запитати її: «Чому ж ти помилилась?»  

Матеріал: дві пляшки різної форми, наповнені однаковою кількістю води чи пшона. Рівень рідини чи крупи в пляшках різний. Мірний стаканчик, дві невеликі ємкості для вимірювання рідини чи крупи.

Оцінка результатів: 1 б - дитина може дати неправильну відповідь, але демонструє знання в користуванні умовною міркою і робить правильний висновок: «Я помилилася тому, що ця пляшка іншої форми, вона вужча, і тому здається, що води в ній більше»: 0,5 б - користується умовними мірками з допомогою дорослого, не може зробити правильні висновки; 0 б - дитина не справляється з завданням.

 

7. «Склади панно» виявляє знання про геометричні фігури, уміння орієнтуватися в просторі.

Інструкція до проведення. Педагог звертається до дітей: «Сьогодні ми будемо складати панно. У всіх дітей воно вийде однаковим. Щоб ми одночасно його виконали, я буду вам говорити, які фігурки куди класти. Слухайте уважно. З правої сторони аркуша внизу покладіть маленький прямокутник, а ліворуч - великий прямокутник. Це будуть будинки, один - високий, інший - низький. У високого будиночка дах чотирикутний у низького – трикутний. За великим будинком росте високе дерево, за маленьким - низьке (у нього короткий стовбур, а у високого - довгий). Крона в довгого стовбура кругла, а в короткого - овальна. До великого будинку веде широка дорога, до маленького - вузька. Праворуч від низького будиночка ростуть квіти. Ліворуч від високого - ялинки. Під ялинкою сидить їжак. На вузькій доріжці - божа корівка. Перед високим будинком - короткий вузький ослін, перед низьким - довга широкий. Над високим будинком літає метелик, у правому верхньому куточку аркуша розташоване сонечко».

Матеріал: фланелеграф, набір геометричних фігур і силуетів предметів відповідно до тексту.

Оцінка результатів: 1 б - дитина діє відповідно до інструкції, можливі 1-2 помилки; 0,5 б - кількість помилок - 2-3, педагог може допомогти дитині зауваженнями типу: «Порівняй смужки по ширині, приклади їх одну до одної»; 0 б - багаторазові помилки, відмовляється виконувати завдання.

І V курс V ІІ семестр

Й тиждень

Завдання: Вибір змісту і підбір методів подачі дітям знань про державні символи україни, історичні місця України, сучасні події, природні особливості.

Кожний народ має свою історію, свої історичні святині: прапор, герб, гімн. Символіка – це історія життя українського народу, відображення його національної свідомості.

Базовою програмою визначається зміст ознайомлення дітей у дошкільному навчальному закладі з рідним краєм і Батьківщиною.

І молодша група – Вчити називати назву міста (села). Залучати до відзначення народних свят (Святого Миколая, Різдва, Великодня, Дня матері). Привернути увагу до Державного прапора України.

 

ІІ молодша груп а - Вчити називати назву вулиці, на якій живе дитина. Заучувати вірші про рідну землю, місто, село. Ознайомити назвою рідного краю, з Державним прапором України. Вчити впізнавати на портретах Т. Шевченка. Підводити до розуміння того, що пам’ятники Т.Шевченкові є в кожному місті.

 

Середня група – вчити визначати місцезнаходження об’єктів. Давати поняття про головну вулицю, ознайомлювати з визначними місцями. Формувати знання про те, що ми живемо в Україні, про своє місто (село). Формувати уявлення про Т.Шевченка, його творчість, залучати до вшанування його творчості. Знайомити з державною символікою: Державним прапором України, Державним гербом України, Державним гімном України.

 

Старша група  – поглиблювати уявлення про нашу Батьківщину – Україну, самостійну, незалежну Державу. Познайомити з тим, що 24 серпня – День проголошення незалежної держави України. Ознайомити із столицею нашої держави містом Києвом. Дати уявлення про найбільші міста України. Формувати уявлення про природні багатства: річки, моря,. продовжувати ознайомлювати із державними символами України. Розширювати уявлення про творчість Т.Шевченка, Лесі Українки, І. Франка. Ознайомити з історичними місцями, визначними датами, народними святами. Розповідати про українську армію.

Методи подачі дітям знань:

- Бесіда;

- Свята та розваги;

- Вивчення прислів’їв, віршів, пісень.

- Читання, розповідання художніх творів (оповідань, легенд, віршів)

- Зустрічі з батьками

- Розповіді

- Розгляд предметів побуту, національного одягу

- Записи пісень

- Дидактичні ігри

- Перегляд відеофільмів

- Робота з географічними картами.

- Екскурсії по місту, до пам’ятних місць, до краєзнавчого музею.

- Народні ігри

- Театралізовані ігри за змістом народних казок.

Орієнтовна тематика:

1. Державна символіка України.

2. Рідна земля, матінко моя, і мова моя солов’їна».

3. Міцна родина – міцна Україна.

4. Вінок – український символ.

Показники компетенції дитини:

- Оперує назвою держави.

- Знає, поважає державну символіку.

- Орієнтується у місцезнаходженні України на карті.

- Знає, з якими країнами межує Україна.

- Знає, що в світі живуть різні народи та нації, що основною нацією  України є українці.

- Державною мовою України є українська.

 

Джерела інформації:

- Богуш А., Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі.

- Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному навчальному закладі.

- Базова програма розвитку дитини дошкільного віку.

 

Й тиждень

Завдання: Вивчення наочно-інформаційних форм роботи з сім’єю.