Бердичівський педагогічний коледж

Бердичівський педагогічний коледж

Житомирської обласної ради

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів ІІ, ІІІ, І V курсів

 денної форми навчання

Напряму підготовки 0101 «Педагогічна освіта»

Спеціальності 5.01010101 «Дошкільна освіта»

Освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст»

 

 

Р.

Методичні рекомендації щодо організації педагогічної практики в дошкільному навчальному закладі для студентів ІІ, ІІІ, ІV курсів спеціальності 5.0101010101 «Дошкільна освіта» освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст».

 

 

Укладачі: Т.В. Заблоцька, Н.І. Гордійчук, Т.П.Іваніцька, О. Г. Любарець, Г.О.Мельник, Н.І.Мочалова, К.П. Сидоренко, Т.І. Солоп, В.О.Чернецька.

 

Ухвалено на засіданні Методичної ради Бердичівського педагогічного коледжу

Протокол № 3 від «24» лютого 2014 р.

Голова методичної ради ________ Т.В. Май

 

 

У методичному посібнику розкрито мету, завдання та зміст педагогічних практик: «Практика в ролі помічника вихователя», «Спостереження і пробна практика у групах дошкільного віку», специфіку даних видів практик та особливості їх проведення. Представлено схеми аналізів різних видів навчально-виховної роботи в дошкільних закладах, а також наведено методичні вказівки щодо проведення діагностичних методик.

Зміст

 

1. Вступ…………………………………………………………………...ст.4

 

2. Види та терміни проходження практики…………………………….ст.5

 

3. Організація практики………………………………………………..ст.6-8

 

4. Зміст практики…………………………………………………......ст.9-94

 

5. Вимоги  щодо оформлення звітної документації………………ст.95-97

 

6. Підведення підсумків педагогічної практики…………………ст.98-101

 

7. Використана література……………………………………….ст.102-103

 

ВСТУП

 

Педагогічна практика у базових закладах є обов'язковим компонентом процесу фахової підготовки майбутніх педагогів, важливим етапом їхнього професійного зростання. Практична підготовка забезпечує встановлення безпосереднього зв'язку між теорією та практикою, оскільки в умовах реальної професійної діяльності відбувається інтеграція теоретичних знань і практичних умінь студентів, що зумовлює оволодіння ними складниками професійної компетентності.

Основною метою педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами професійної діяльності; формування професійних умінь і навичок, необхідних для самостійного вирішення педагогічних завдань в умовах реального навчально-виховного процесу; виховання потреби систематичного професійного самовдосконалення.

У процесі педагогічної практики студентів спеціальності "Дошкільна освіта" вирішуються такі завдання:

1. Навчання творчо застосовувати набуті теоретичні знання при проведенні студентами різних видів роботи з дітьми.

2. Формування навичок спостереження і аналізу педагогічної діяльності, вміння осмислювати і застосовувати передовий педагогічний досвід.

3. Вироблення прагнення до пошуку найбільш ефективних методів вихован­ня і навчання дітей.

4. Засвоєння навичок роботи з дитячим колективом з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, а також роботи з батьками.

5. Розвиток професійних здібностей майбутніх вихователів, їх інтересу та любові до педагогічної практики, до професії педагога, до дітей.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

 

Перед початком практики проводиться настановна конференція, у ході якої студенти ознайомлюються з програмою практики: керівники роз'яснюють їм мету практики, ставлять конкретні завдання, інформують про зміст діяльності під час проходження практики, форму звітності, критерії оцінювання тощо.

Режим роботи студентів під час практики визначається керівниками практики та узгоджується з правилами внутрішнього розпорядку бази практики.

На період практики в кожній підгрупі студентів призначається староста, який веде облік відвідування студентами практики, організовує і координує роботу підгрупи, виконує доручення керівника практики, методистів, адміністрації і працівників базового навчального закладу чи установи щодо організації і перебігу практики, інформує студентів про консультації, семінари.

Протягом педагогічної практики (кожного з її видів) практиканти ведуть щоденник педагогічних спостережень, у якому фіксують інформацію, необхідну для виконання завдань практики, висвітлюють хід їх виконання, в тому числі й роботу зі складання психолого-педагогічних характеристик дитини, з вивчення та аналізу ділової документації навчального закладу. Матеріали щоденника використовують для звіту про виконану під час практики роботу.

Методичне керівництво практикою студентів здійснюють викладачі відділення «Дошкільна освіта».

 

Студент-практикант:

- бере участь у настановній і підсумковій конференціях;

- дотримується графіка роботи, встановленого для даного виду практики, своєчасно повідомляє керівника практики про причини відсутності;

- вивчає спеціальну педагогічну, методичну і психологічну літературу, яку рекомендовано по кожному виду практики;

- виконує всі види робіт, передбачені програмою практики, ретельно готується і проводить навчально-виховну роботу з дітьми;

- звертається до керівника, методиста, адміністрації базового закладу з усіх питань, що виникають у процесі практики;

- вносить пропозиції з удосконалення навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі, на базі якого проводиться практика;

- упродовж практики веде щоденник, оформлює звітну документацію, готує звіт про виконання завдань практики.

У дошкільний навчальний заклад для проходження практики направляється група студентів чисельністю 4-10 осіб. В одній віковій групі працює двоє студентів.

Завдання педагогічної практики рівномірно розподіляються протягом всього терміну її проходження з поступовим ускладненням і відображається в індивідуальних планах проходження педагогічної практики студентів.

Впродовж практики студент веде щоденник, в який кожного дня записує відомості про хід і результати виконання практики згідно індивідуального плану.

Студенти допускаються до проходження педагогічної практики за наявності санітарної книжки з висновком медичного огляду.

 

 

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

ІІ курс ІІІ семестр

Й тиждень

Завдання: Ознайомлення з дошкільним навчальним закладом – базою проходження практики.

 

Й тиждень

Завдання: Ознайомлення з режимом дня та аналіз обладнання.

 

Й тиждень

Завдання: Аналіз мови вихователя.

 

Й тиждень

 

Завдання: Спостереження за взаєминами між педагогом та дітьми, дотриманням вихователем правил особистісно-зорієнтованої взаємодії з дітьми.

 

Й тиждень

Завдання: Аналіз умов для зміцнення здоров’я дитини та психологічно-комфортного перебування дитини в дошкільному закладі.

 

Й тиждень

Завдання:  Спостереження за організацією навчально-виховної роботи в ІІ половину дня та за здійсненням диференційованого індивідуального підходу з дітьми своєї вікової групи.

 

Й тиждень

Завдання:  Вивчення особливостей навчально-виховної роботи по формуванню культурно - гігієнічних навичок у дітей дошкільного віку.

 

Перша молодша група

(третій рік життя)

Привчати дітей їсти самостійно та акуратно, добре пережовувати їжу, тримати ложку в правій руці, користуватися серветкою, виходити з-за столу тільки поївши, тихо підсовувати стілець, дякувати.

Учити дітей засукувати рукава під час умивання, мити руки і обличчя, не розбризкуючи води, правильно користуватися милом, витирати руки й обличчя рушником, вішати його на місце, користуватися в разі потреби хусточкою.

Друга молодша група

(четвертий рік життя)

Продовжувати формування в дітей навички охайно їсти: не кришити хліб, пережовувати їжу із закритим ротом, не розливати страву, правильно користуватись ложкою, виделкою (до кінця четвертого року), серветкою.

Навчати дітей самостійно засукувати рукава, мити руки та обличчя, правильно користуватися милом, не мочити одягу, насухо витирати обличчя і руки, вішати рушник у відведене для нього місце.

Учити своєчасно користуватися носовою хусточкою, туалетом; виховувати акуратність; помічати та усувати чи за допомогою дорослих неохайність.

Середня група

(п’ятий рік життя)

Удосконалювати навички їсти акуратно. Вчити приймати правильну позу за столом і зберігати її, правильно користуватися столовими приборами – ложкою, виделкою, ножем; страву брати потроху, їсти безшумно, в міру потреби користування серветкою, після прийняття їжі прополоскати рот.

Учити дітей самостійно вмиватися, стежити за чистотою своїх рук, мити їх з милом, коли це потрібно, а також після відвідування туалету. Привчати правильно чистити зуби, причісуватись; під час кашлю відвертатися, прикриваючи рот носовою хусточкою.

Старша група

(шостий рік життя)

Учити вихованців правильно користуватись виделкою, ножем, серветкою, їсти охайно; під час приймання їжі додержувати правильної пози; поївши, дякувати дорослим. Привчати дітей сідати за стіл охайними.

Розвивати самоконтроль під час виконання правил особистої гігієни. Вчити дітей стежити за чистотою рук, обличчя, мити їх у міру забруднення, самостійно стежити за зачіскою, одягом.

 

Правила прийому їжі

· Не їжте під час ходьби.

· Не поспішайте під час їжі.

· Не їж дуже холодні, чи дуже гарячі страви.

· Ніколи не переїдай.

· Не їж всухом’ятку, між сніданком і обідом, обідом і вечерею.

· Не їж занадто гострі та занадто солоні продукти.

 

Вивчіть і опишіть рівень сформованості культурно-гігієнічних навичок у дітей своєї вікової групи, орієнтуючись на програмові вимоги.

 

Й тиждень

Завдання: Спостереження за організацією режимних процесів у своїй віковій групі та участь у їх організації.

 

Й тиждень

 

Завдання: Вивчення рівня розвитку фізичних якостей у дітей дошкільного віку.

 

Хто швидше?

2 команди на відстані 3-4 метри обертають довгу скакалку. За командою діти почергово пробігають під скакалкою, намагаючись не зачепити їх.

 Хто пробіг, шикується на протилежній стороні майданчика. Виграє та команда, яка з найменшою кількістю помилок, першою виконала завдання.

Передай прапорець

Розділити дітей на 2 команди кожна, в свою чергу, - на 2 підгрупи, які шикуються в колони по одному на відстані 10-15м. В руках першої дитини прапорець. За сигналом – дитина з прапорцем біжить а протилежну сторону до підгрупи своєї команди, передає прапорець, а сам стає в її кінець. Теж саме виконує дитина, яка отримала прапорець. Гра закінчується коли дитина кожної команди отримає прапорець. Перемагає та команда, де діти перші передадуть один одному прапорець.

Гнучкість – здатність виконувати рухи з найбільшою амплітудою:

1. Торкнутись м’ячем (старша група), паличками прапорців (молодша група) підлоги, не згинаючи ніг у колінах.

2. Торкнутися носком долоні простягнутої руки.

 

Й тиждень

Завдання:  Спостереження за ігровою діяльністю дітей дошкільного віку, участь у спільних іграх з використанням іграшок-саморобок.

 

Й тиждень

Завдання: Проведення роботи по вихованню звукової культури мовлення.

 

Хід гри

· Повідомлення теми:

- Зараз ми пограємось у гру «Збери врожай». Погляньте, які картинки я вам приготувала. Ви хочете дізнатися, що ми з ними будемо робити.

· Пояснення правил гри:

- Ми розглянемо ці картинки, назвемо їх, а потім допоможемо Лисичці і Раку зібрати урожай. Лисичці зберемо овочі та фрукти, в назвах яких живе звук л, а Раку – звук Р.

· Гра:

- Назвіть предмети, що зображені на картинках. Які звуки в них живуть? Допоможіть Лисичці та Раку зібрати урожай. Картинки, в назвах яких живе який звук, ми зберемо у кошик Лисички? А Раку?

· Виконання завдання дітьми.

· Підсумок:

- Давайте перевіримо, чи всі овочі та фрукти ви зібрали вірно. Поясніть чому.

 

Й тиждень

Завдання: Проведення рухливих ігор та індивідуальної роботи з формування основних рухів.

 

Питання для аналізу рухливих ігор

1. Підбір гри (відповідність програми, інтересу, можливостей дітей, пори року).

2. Підготовка вихователя (написання конспекту, складання програмового змісту, опрацювання літератури, підготовка обладнання, інвентаря).

3. Організація гравців (збір на гру, вміння зацікавити дітей, розподіл ролей, роздача атрибутів).

4. Керівництво грою з боку вихователя (регуляція фізичного, психічного навантаження; перевибір ролей; створення позитивного емоційного стану, голос, інтонація вихователя; використання різних методів і прийомів; якість виконання рухів; закінчення гри, підведення підсумку; тривалість гри відповідно до групи).

Таблиця

обстеження дітей ______групи, виявлення якості засвоєння

Й тиждень

Завдання: Вивчення особливостей взаємодії вихователя з батьками.

 

Правила педагогічного спілкування з батьками:

 

· Прояв щирого інтересу до батьків своїх вихованців, особистісного підходу до проблем сімейного виховання у спілкуванні з ними.

· Вміння вислухати батьків, бажання зрозуміти їхні проблеми і допомогти прийняти педагогічне рішення.

· Прояв доброзичливості у стосунках з батьками, звернення на ім’я та по батькові, оптимізм, посмішка, привітний тон

 

 розмови.

· Відмова від суддівської позиції по відношенню до батьків, визнання права на помилку.

· Надання реальної дієвої допомоги батькам через:

 

ü поради,

ü бесіди,

ü консультації,

ü семінари та інші форми взаємодії.

 

Примітка: У висновку відзначити який стиль взаємодії переважає (стійкий – позитивний, нестійкий, дистанція, ситуативно-негативний).

ІІ курс І V семестр

Й тиждень

Завдання: Ознайомлення з дошкільним навчальним закладом – базою проходження практики.

 

Й тиждень

Завдання:   Вивчення особливостей організації та керівництва творчими іграми дошкільників.

 

Й тиждень

Завдання: Вивчення обсягу знань дітей про явища неживої природи (сонце, вода, грунт) та вивчення форм і методів по їх розширенню.

Показники компетентності дитини:

Молодша група.

- Розуміє, що сонце знаходиться на небі, воно світить, зігріває все навкруги, несе тепло до землі рослинам, тваринам і людині.

- Діти розуміють залежність між сезоном та кількістю сонячного тепла.

- Знають, що хмари бувають великі, малі, світлі та темні. Рух хмар залежить від сили вітру.

- Вітер – це рух повітря. З темних хмар падає дощ, сніг.

- Визначає властивості води, снігу, льоду.

- Дощ і сніг – це вода, вони падають із хмар.

- Грунт твердий. Сухий грунт розсипається, мокрий липне, в’язкий.

- Відрізняє пісок від глини і визначає їх властивості.

 

Середня группа.

- Визначає зміни в природному довкіллі і знає, що ці зміни залежать від обертання Землі навколо Сонця.

- Повітря є навколо нас, воно прозоре, невидиме, легке, тепле та холодне. Влітку бувають грози та буревії, взимку – заметілі та хуртовини.

- Визначає стан погоди(дощ, сніг), стан повітря(холодне, тепле, гаряче); знає якою є погода в весняно-літній та осінньо-зимовий періоди;

- Усвідомлює, як утворюється вітер (рухається повітря); як утворюється лід (замерзає вода);

- Визначає властивості піску, глини, землі; основні ознаки води (на дотик,за смаком, кольором), вода – це рідина; дощ і калюжі – це вода;

- Розрізняє якості чистої (прозора, без запаху, без смаку) та забрудненої води (непрозора, має запах, смак). Знайомиться з поняттям «фільтрація води».

 Старша група.

- Визначає зміни в природному довкіллі і знає, що вони залежать від обертання Землі навколо Сонця;

- Усвідомлює, що зменшення сонячного тепла спричинює зміни у природі, що з ними пов’язані зміни в рослинному і тваринному світі;

- Знає, що вода – середовище для існування живих істот; місцезнаходження води, її якості, місця лікувальної води та назви рік свого регіону;

- Знає поширені явища природи своєї місцевості (роса, дощ, туман, веселка, гроза, град, мороз, снігопад, хуртовина,паморозь, іній);

- Орієнтується у властивостях піску, глини, грунту;

- Знає що роль вітру може бути позитивною та негативно.

 

Середня група.

Бесіда:

- Чому потрібно дихати лише чистим повітрям?

- Чому взимку повітря холодне?

- Чи потрібне повітря людям, тваринам?

- Як повітря надходить до рослин?

- На що перетвориться шматок льоду в кімнаті? Чому?

- Чи можуть тварини і рослини жити без води?

- Чому для життя людей потрібна лише чиста вода?

- З чого утворюються сніжинки?

 

- Чому землю називають «годувальницею»?

- Що необхідно зробити щоб грунт був м’яким, вологим?

- Чому взимку сонце світить та не гріє?

- Речі якого кольору швидше нагріються на сонці?

 

Старша група.

Бесіда:

- Яким стає повітря після дощу?

- Як людина використовує силу вітру?

- Спробуйте перелічити, хто не може жити без води.

- Що відбувається з водою коли вона нагрівається?

- Як перетворити воду у лід, пару?

- Чи можна поставити воду без посуду? У якому стані?

- Як потрібно підготувати грунт до садіння рослин?

- Хто живе в землі?

- Поясніть, чим відрізняється грунт – піщаний, глиняний, чорнозем.

- Чому в Україні землю поважають, шанують, складають про неї вірші, пісні?

- Як змінюється положення сонця на горизонті в залежності від пори року?

 

Й тиждень

Завдання: Вивчення особливостей організації і керівництва творчими іграми.

 

Й, 5-й тижні

Завдання: Проведення спостережень та дослідів в природі.

 

Структура спостереження

Підготовчий Підготовка до спостереження	М ета: викликати у дітей інтерес до спостереження. Методичні прийоми: · бесіда, · показ ілюстрації, · загадка, · постановка перед дітьми практичного завдання,  проблемного тощо.
Початок спостереження	М ет а: зосередити увагу дітей на спостережуваному об'єкті. Прийоми: · постановка мети та завдань; · ігровий момент; ·  загадки, приказки; · проблемне завдання на наочній чи словесній основі; · коментар вихователя
Основний	Мета: аналіз об'єкта. П рийоми: · запитання (констатуючі, порівняльні, проблемні); · пояснення, коментар. · ігрові прийоми (імітація дітьми рухів тварини, голосу тощо), ·  практичні (виконання дітьми у процесі спостереження нескладних трудових чи пошукових дій). · можуть бути включені загадки, прислів'я, уривки з творів художньої літератури, показ ілюстрації.
Заключний	Мета: підведення підсумків спостереження. Прийоми: · узагальнююча розповідь вихователя; ·  художню літературу; · творче чи практичне завдання.
Закінчувати спостереження слід так, щоб пізнавальний інтерес до цього об'єкта не згас, а навпаки, зріс, виникло бажання ще більше дізнатися про нього. На цьому наголошував В.О. Сухомлинський, котрий писав: "Вмійте відкрити перед дитиною в навколишньому світі щось одне, відкрити так, щоб кусочок життя заграв перед дітьми всіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недосказане, щоб не раз хотілося ще і ще вернутися до того, що вона дізналася".

 

Друга молодша група.

Тема: Сніг.

 

1. Мета: Показати, що сніг розтає у руці.

Матеріал: Сніжинки.

Хід:

Запропонувати дітям піймати сніжинки на долоньку. Куди зникла сніжинка? Що залишилось на долоньці?

Висновок: Сніг тане від тепла рук.

 

2. Мета: Показати, що сніг ліпиться.

Матеріал: Сніг.

Хід.

Запропонувати зліпити колобки. Чому сніг ліпиться? Який він?

Висновок: Сніг ліпиться в теплу погоду.

 

3. Мета: Показати, що сніг перетворюється на воду.

Матеріал: Миска зі снігом.

Хід:

Запропонувати зібрати сніг у миску і занести його в групу. Чому тане сніг? На що він перетворюється?

Висновок: Сніг тане від тепла і перетворюється на воду. Сніг – це вода.

 

Тема: Лід.

1. Мета: Показати, що лід слизький і прозорий, він розтає.

Матеріал: Кришталики льоду.

Хід:

Запропонувати доторкнутися до кришталиків льоду. Який він? Потримати в руках декілька секунд. Чому руки стали мокрі?

Висновок: Лід прозорий, слизький, він розтає від тепла і перетворюється на воду. Лід – це вода в замерзлому стані.

 

2. Мета: Показати, що лід кришиться.

Матеріал: Льодяні бурульки

Хід:

Вихователь пропонує дітям стукнути ногою по льодяним бурулькам. Що сталось? Чому бурулька розбилась на дрібні кришталики?

Висновок: Лід крихкий, він розсипається на дрібні кришталики.

 

Тема: Рослини.

1. Мета: Продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

Матеріал: Гілочки у воді.

Хід:

Зрізати гілочки дерева і поставити в групі у склянку з водою. Чому на вулиці на гілочках нема листя, а в групі на гілочках розпускаються листочки.

Висновок: Для росту рослин необхідне тепло.

 

2. Мета: Показати, що у фруктах є сік.

Матеріал: Фрукти.

Хід:

Притиснути фрукт і показати, що з нього капає сік.

Висновок: У фруктах є сік, він смачний, солодкий, корисний.

 

 

                                                 Середня група.

Тема: Вода.

1. Мета: Показати, що вода набуває форми предмета, в якому міститься.

Матеріал: Банка, глечик, гумова рукавичка.

Хід:

Вихователь звертає увагу дітей на розлиту воду. Чи має форму вода? Наливає воду в глечик, банку, гумову рукавичку… Якої форми набула вода? Чому?

Висновок: Вода набуває форми предмета, який вона заповнює.

 

2.Мета: Продемонструвати, що у воді важкі предмети тонуть, а легкі плавають.

Матеріал: Камінці, металеві та пластмасові кульки, дерев’яні бруски.

Хід:

Вихователь підбирає предмети однакові за об’ємом (камінці, металеві та пластмасові кульки, дерев’яні бруски). Опускає їх у воду. Що відбувається? Які предмети плавають? Які тонуть? Чому?

Висновок: Легкі предмети плавають у воді, а важкі тонуть та опускаються на дно.

 

3. Мета: Показати дітям спосіб очищення води – фільтрацію.

Матеріал: прозорі ємності (банки, пробірки, колби), лійки, пісок, вата.

Хід:

Вихователь набирає води з калюжі і порівнює з водою із водопровідного крана. Пропонує очистити воду з калюжі, пояснює, що таке фільтр. Воду пропускають через різні фільтри: пісок, вату.

Висновок: Брудну воду можна очистити фільтрами.

 

Тема: Лід.

 

1. Мета: Продемонструвати, що лід набуває форми предмета, в якому він заморозився, і його колір залежить від кольору води.

Матеріал: кольорова вода, різні формочки.

 

Хід:

Вихователь показує кубик льоду. Якого він кольору? Прозорий. Пропонує зафарбувати воду і заморозити її. Якого кольору лід? (Різнокольоровий). Чи має форму лід? Вихователь пропонує дітям залити формочки (можна зробити різнокольорову воду) і заморозити. Якої форми лід? (Як формочки).

Висновок: Колір льоду залежить від кольору води, форма льоду від посудини, в якій його заморожують.

 

2. Мета: Продемонструвати, що лід швидше розтає, якщо його посипати сіллю.

Матеріал: грудочки льоду, сіль, дві тарілки.

 

Хід:

На тарілки вихователь кладе по кубику льоду. Один кубик посипає сіллю. Який кубик розтане швидше?

Висновок: Лід, посипаний сіллю, розтає швидше, бо температура його вища, ніж у несолоного льоду.

 

Старша група.

Тема: Вода.

1. Мета: Продемонструвати, що кількість води впливає на висоту тону дзвона.

Матеріал: склянки з водою, паличка.

Хід:

Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки, до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї зі склянок. Чуєте дзвін? Повторити ще раз і послухати. Як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, доливаючи чи відливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на висоту тону дзвона.

Висновок: Чим менше оди в склянці, тим вищий тон дзвону.

 

2. Мета: Продемонструвати, як вода сама рухається вгору.

Матеріал: паперовий рушник, таця з водою.

Хід:

Опустіть у воду смужку паперового рушника. Спостерігайте, що буде відбуватися.

Висновок: Рушник намок, бо вода сама рухається вгору.

 

Тема: Сніг.

1. Мета: Довести дітям, що сніг уловлює з повітря частинки куряви та кіптяви.

Матеріал: сніг, тарілка.

 

Хід:

Покласти на тарілку грудочку снігу. Після того як сніг розтанув, на дні і краях тарілки помітна брудна смужка.

Висновок: Отже, сніг – очисник повітря, тому після сильних снігопадів повітря свіже та чисте.

 

2. Мета Довести, що сніг біля клена тане швидше, ніж біля берези. Чому?

Матеріал: дерева.

Хід:

Дослід проводиться сонячного дня. Підійти до дерева і постояти 5 хвилин. Потім рукою доторкнутися до кори клена та берези. Запропонувати дітям одну долоньку покласти на світлу куртку, а другу на темні брюки. Відзначити, що предмети нагріваються неоднаково: темні – сильніше, світлі – слабше. Тому і біла кора берези холодніша, ніж темна кора клена.

Висновок: Стовбур клена нагрівається сильніше, тому під кленом тепліше, і сніг тане швидше. На основі цих знань провести інший дослід із чистим і брудним снігом. Звернути увагу дітей на те, що брудний сніг тане швидше, ніж чистий. У чому причина цього явища.

 

Тема: Лід.

Мета: довести, що лід легший за воду.

Матеріал: посудина з водою, кубики льоду.

Хід:

В посудину з водою покласти кубики льоду. Спостерігати що відбувається. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб лід виділити від інших твердих речовин як виняток. Розкажіть яке значення цієї властивості льоду для мешканців водойм. (водойми не промерзають повністю).

Висновок: Лід легший за воду, тому він знаходиться на поверхні.

 

 

Й тиждень

Завдання: Вивчення особливостей уяви та уваги дітей.

 

Оцінювання результатів

10 балів – дитина намалювала в образах щось незвичне, деталі образів її друзів ретельно підібрані.

8-9 балів – дитина намалювала в образах щось емоційне та кольорове, деталі образів її друзів підібрані добре.

4-7 балів – дитина намалювала звичайні образи своїх друзів, які мають елементи творчої фантазії.

2-3 бали – дитина намалювала прості, схематичні образи своїх друзів.

0-1 бал – дитина намалювала образи своїх друзів лише окремими штрихами.

 

Методика «Казкова країна»

(для визначення рівня розвитку творчої уяви)

Інструкція дитині: «Намалюй казкову країну для своїх друзів, а потім за малюнком склади розповідь про намальовану і вигадану країну. При виконанні завдання намагайся придумати щось нове, таке, що ніхто із вашої групи не зможе придумати».

 

 

Оцінювання результатів

 

10 балів – дитина намалювала нову, досі невідому казкову країну, у її розповіді творчі уявлення цілісні, естетично оформлені

8-9 балів – дитина намалювала оригінальну казкову країну, розповідь відзначається незвичністю викладу.

4-7 балів – дитина намалювала цікаву казкову країну, розповідь насичена уявними деталями.

2-3 бали – дитина намалювала звичайну казкову країну, розповідь відзначається простотою викладу.

0-1 бал – дитина намалювала казкову країну дуже схематично, у розповіді просто перераховуються деталі.

 

Оцінювання результатів

10 балів – дитина справилася із завданням менше ніж за 60 сек.

8-9 балів – дитина справилася із завданням за 60 сек.

4-7 балів – дитина справилася із завданням за 60-70 сек.

2-3 бали – дитина справилася із завданням з допомогою за 70-80 сек.

0-1 бал – дитина справилася із завданням з допомогою більше ніж за 80 сек.

Оцінювання результатів

10 балів – дитина справилася із завданням менше ніж за 60 сек.

8-9 балів – дитина справилася із завданням за 60 сек.

4-7 балів – дитина справилася із завданням за 60-70 сек.

2-3 бали – дитина справилася із завданням з допомогою за 70-80 сек.

0-1 бал – дитина справилася із завданням з допомогою більше ніж за 80 сек.

Оцінювання результатів

10 балів – дитина самостійно справилася із завданням.

8-9 балів – дитина самостійно справилася із завданням, допустивши одну помилку.

4-7 балів – дитина справилася із завданням, допустивши 2-3 помилки.

2-3 бали – дитина справилася із завданням, допустивши 4-5 помилок.

0-1 бал – дитина справилась із завданням, допустивши безліч помилок.

Й, 7-й тижні

Завдання: Проведення дидактичних ігор по граматиці.

 

Хід гри

Повідомлення теми:

- Зараз ми пограємося у гру «Кому що потрібно?».

- Погляньте, яка чарівна скринька у нас є. Ви хочете дізнатися, що в ній заховано?

Пояснення правил гри:

- Для того, щоб дізнатися, що лежить у скриньці, ви по одному будете підходити до неї, діставати один предмет і розповідати кому і для чого він потрібний.

Наприклад:

- Портфель потрібний учням, які йдуть до школи. В портфелях носять книжки, зошити, ручки, олівці…

Гра:

- Хто хоче взяти щось у скриньці? Кому і для чого потрібний цей предмет?

Підсумок.

Й тиждень

Завдання: Вивчення та аналіз куточка театралізації в своїй віковій групі (види театру, відповідність програмовим вимогам, естетичним вимогам).

 

Й тиждень

Завдання: Обстеження рівня сформованості фонетичної сторони мовлення у дошкільників.

 

Ім’я дитини