Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Основні правила пунктуації: двокрапка, тире, дужки.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
У ДУЖКИ беруться: 1. Підзаголовки, пояснення іншомовних та маловідомих слів тощо: Мова і час (Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови). Вокатив (кличний відмінок) — форма іменника, що означає особу, до якої звертаються. 2. Вставні слова та вставні речення, подані як додаткові уваги до тексту Там батько плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), 3. Ремарки в драматичних творах при прямій мові дійових осіб: Куниця (хапає її руки і притягає до себе, весь тремтячи від хвилювання). Ольго! Ольго, рідна! Ти жива... ти тут... в таку хвилину! (Плаче, цілує її руки). Ольга (голубить його голову). Ну, годі-бо, заспокойся, бідний... (Кочерга). Кречет. Під час операції я прошу нікого не пускати. (До Аркадія). Вас я прошу теж не заходити (Повернувся, важко пішов по сходах нагору й зник за дверима...) (Корнійчук). 4. Фрази, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи: (Оплески). (Сміх). (Рух у залі). 5. Прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів (див. приклади до п. 3). 6. Знак питання або знак оклику в цитатах для вияву ставлення автора до наведеного ним матеріалу ТИРЕ ставиться: 1. Між підметом і присудком, коли присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає. Бук — дерево. Три та сім — десять. Примітка. Перед заперечним присудком, вираженим іменником у називному відмінку з заперечною часткою не, тире звичайно не ставлять: Серце не камінь. 2. Між підметом і присудком, коли один із цих членів речення (або обидва) є інфінітивом: Говорити — річ нудна. Працювати слід до дна (М. Рильський). Життя прожити – не поле перейти (Прислів’я) 3. Перед це (це є), оце, то, ось (це) значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, приєднується за допомогою цих слів до підмета: Гетьман, може, як ніхто інший знав, що любити Україну — це найперше захистити її надійно від усіх ворогів (Лупій). Класична пластика і контур строгий, І логіки залізна течія — Оце твоя, поезіє, дорога (Зеров). Жити мені без праці — значить не жити (Павличко). Примітка. Тире ставиться й перед єднальним сполучником (або зрідка після нього) між двома присудками, якщо другий з них виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим: Земля на прощання усміхнулась — і потемніла (Панас Мирний). Повечеряємо – і за роботу (Тютюнник). Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне (Коцюбинський). Або — після сполучника: Я тоді швидко підводжусь і — зирк через комин (Довженко). 4. На місці пропущеного члена речення, переважно присудка: Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними — квітник (Коцюбинський). Без витоку нема ріки, Як без коріння — крони (Осадчук). 5. Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення: День, вечір, ніч, ранок — все біле, все тьмяне (Леся Українка). Ні спека дня, ні бурі, ні морози — Ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра). 6. Після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і не закінчує речення: Сотні й тисячі українських дівчат: колгоспниць, робітниць, студенток, лікарів, інженерів — у сірих шинелях радянських воїнів ідуть на захід (Бажан). Українські дореволюційні письменники: Шевченко, Марко Вовчок, Панас Мирний, Нечуй-Левицький — багато творів присвятили зображенню жахливої долі українського народу. 7. Для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити а саме: У своїм невеличкім гурточку він [Гуща] завів новину — гуртову працю (Коцюбинський). Примітка. Якщо прикладка є власним іменем, то вона частіше відокремлюється комами: Обабіч Свирида сиділи Мурий і ще один муляр, Тимко (Копиленко). Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх! (Тичина). Тамарі він чомусь видався схожим на доброго, покривдженого лісовика, Чугайстра, з гуцульської казки (Myшкетик). 8. Між частинами заперечного порівняння: ...То ж не вовки-сіроманці 9. Між реченнями, що входять до безсполучникового складного чи складносурядного речення, якщо в другому з них подано висновок або наслідок дії першого: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко). 10. Між частинами безсполучникового складного речення, коли перша частина виражає час або умову, а друга – наслідок: ...Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок). 11. Між реченнями, коли зміст їх різко протиставляється: Ще сонячні промені сплять — Досвітні огні вже горять! (Леся Українка). 12. Між двома або кількома власними іменами, сукупністю яких називається вчення, теорія, науковий закон: Фізичний закон Бойля — Маріотта. 13. Між двома словами на позначення просторових, часових або кількісних меж (замість словосполучень із прийменниками від... до): Пам’ятки української мови XVI — XVIII ст. Вантаж вагою вісім — десять тон. 14. Для виділення поширеної групи вставних слів (або вставного речення), що стоїть у середині речення: ... Топольський — молодий чоловік, але — на думку пана посла — надзвичайно талановитий і солідний (Маковей). Опукою згори — аж вітром зашуміло — ДВОКРАПКА 1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнююче слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка: У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи (Коцюбинський). Примітка 1. Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнюючого слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією: 2. Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з її членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні: Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-02-07; просмотров: 134; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.145.17 (0.008 с.) |