Складні випадки координації присудка з підметом: керування та узгодження у словосполученнях. Варіанти порушень синтаксичних норм.

Координація форм підмета і присудка зумовлюється різними причинами. На граматичну форму присудка насамперед може впливати граматична форма підмета (рід, число), характер лексичних значень іменників-підметів (істота / неістота), позиція присудка щодо підмета (особливо при однорідних підметах) тощо.

Керуванням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головного слова.

Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керованими - тільки ті з них, що змінюються за відмінками.

Розглянемо нормативні залежні слова у конструкціях з керуванням, які виражені:

а) формою родового відмінка (кого, чого) - навчитися цього, виявляти його;

б) формою родового відмінка з прийменником у (у кого) - навчитися у кого;

в) формою родового відмінка з прийменником до (до кого, до чого) - звернулися до неї, ставитися до них;

г) формою знахідного відмінка (кого, що) - вкладати почуття, виховувати цю рису;

ґ) формою знахідного відмінка з прийменником у (у кого, у що) - вкладати у слова, викликати у відповідь;

д) формою знахідного відмінка з прийменником за (за що) - поважати за що;

е) формою знахідного відмінка з прийменником про - про неї знаєте;

є) формою орудного відмінка (ким, чим) - стане звичкою;

ж) формою орудного відмінка з прийменником з (з ким, з чим) - вітатися з людьми;

з) формою орудного відмінка з прийменником над (над ким, над чим) - подумайте над цим;

и) формою місцевого відмінка з прийменником у (у кому, у чому) - виховувати у собі.

Складні випадки узгодження присудка з підметом

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 141, 1991 та ін.), присудок при такому підметі ставиться у формі однини (смислове узгодження в множині робить текст розмовним).

2. Якщо числівник у підметі закінчується на 2, 3, 4, присудок ставиться в множині.

3. При підметах типу п’ять чоловік, сто п’ятнадцять тонн, сімнадцять аґреґатів та ін. присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню нерозчленованість, цілісність; вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; вона може позначати пасивність предметів. При позначенні великої кількості предметів теж обирається форма однини.

4. Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька вимагають від присудка форми однини. Відступ від цього правила можливий лише за наявності однорідних членів, дієприкметникових зворотів або підрядних речень, які узгоджуються з підметом у множині;

5. Слід ураховувати те, що форма однини присудка більше відповідає традиціям книжно-писемного мовлення, тому відступи від неї повинні бути обов’язково вмотивовані.

6. При підметах, виражених займенниками хто, ніхто, ніщо, ніякий, присудок ставиться у формі однини (Усі, хто не пройшов реєстрації, повинні з’явитися… Дехто з присутніх на зборах участі в голосуванні не брав).

7. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою (не завжди буває легко встановити, де в словосполученнях типу вагон-лабораторія, вагон-майстерня та ін. прикладка; вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове поняття з двох наявних).

8. Присудок ставиться в однині ще в таких випадках:

а) за наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не - а, не лише - а й);

б) за наявності тематичної близькості однорідних предметів;

в) за наявності повторюваних перед однорідними підметами слів весь, кожен, ніякий;

г) при перелічуванні, особливо в тих випадках, коли висловленню надається підкреслено безособового характеру (у продажу є…);

ґ) зі словами частина, кількість, ряд, число та ін., що мають при собі означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка кількість) і об’єднують однорідні підмети (значна частина …), присудок узгоджується в однині (значну частину наркотиків було вилучено…).

Варіанти порушень синтаксичних норм

Види синтаксичних помилок в словосполученнях

Порушення в побудові словосполучень, пов’язаних підрядним зв’язком керування: наприклад: завдавати шкоду (замість шкоди). Варто додати, що потребують форми залежного слова у родовому відмінку без прийменника дієслова: сподіватися, вчити, вживати, завдавати, зазнавати, потребувати, навчати, чекати, наприклад: зазнавати збитків.

Неправильна побудова прийменникових конструкцій, наприклад: Марина робила дослідження по компаративістиці. Якщо можливі кілька варіантів поєднання, то потрібно обирати безприйменникові. Наприклад: гуляти містом та по місту, доцільніше містом. Помилки в побудові прийменникових конструкцій можуть виникнути внаслідок незнання значення прийменника або в результаті впливу інших мов (переважно російської).

Неправильне сполучення іменника з числівником, наприклад: три вчителя обговорювали мою успішність. Числівник один узгоджується з іменником у граматичних категоріях роду, числа, відмінка; числівники два, три, чотири керують іменниками у називному відмінку множини; числівники п’ять, шість, сім, вісім і так далі керують іменниками в родовому відмінку множини: шість працівників.

Тавтологічні словосполучення, наприклад: у травні місяці в Україні будуть додаткові вихідні. Тавтологія — це повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Такі порушення — наслідок неправильного добору слів або нерозуміння їх значення. Але не всі повторення спільнокореневих слів можна вважати мовною помилкою, тому що існує безліч словосполучень, у яких тавтологія неминуча: словник іншомовних слів, загадати загадку, розмовна мова.

Типові помилки в побудові речень

Порушення в побудові речень із дієприслівниковим зворотом. Приклад: ідучи до кінотеатру, почалась злива.

Неправильний порядок слів у реченні, наприклад: і нову вивчили Тетяна пісню Марина сьогодні.

Недотримання смислового зв’язку між займенниками та тими словами, які вони замінюють, наприклад: Сашко сів на стілець і впав: у нього (Сашка чи стільця?) зламалась ніжка.

Займенникове подвоєння підмета, наприклад: Інна, як тільки прийшла до мами, вона одразу кинулася їй допомагати.

Вживання дієслів у неправильних часових і видових формах, наприклад: Маринка заходить до квартири та привіталася.

Невміння поділити складне речення на прості, наприклад: Коли Наталка мила посуд. Ненароком розбила тарілку.

Хибне узгодження підмета й присудка, наприклад: Тарас із другом говорив про економічну ситуацію в Україні. Присудок, зазвичай, узгоджується з підметом у роді, числі, особі, але у деяких випадках можливі варіанти: лікар сказав і лікар сказала, сирота спав (про чоловіка) і сирота танцювала (про жінку). Використання середнього роду — неправильне, якщо іменник — власна назва: Таїті красиве; Зімбабве велике. У такому випадку рід присудка визначається родом загальної назви: Перед дослідниками з'явився красивий Таїті (острів); Зімбабве (країна) — велична й неповторна.

Неправильна побудова речень з однорідними членами, наприклад: На городі росли огірки, помідори, кабачки, баклажани, овочі.

Неправильна побудова конструкцій з парними сполучниками, наприклад: Наша бібліотека надає не лише різноманітну літературу і проводить зустрічі з письменниками.