Способи набуття права власності.

-   Прийнято поділяти на первісні і похідні.

-   В основу поділу в юридичній літературі покладаються різні критерії:

-   за черговістю виникнення (вперше виникає чи вже існувало);

-   в залежності від волі попереднього власнока (з його волі чи без такої);

-   за правонаступництвом (з переходм прав та обов’язків чи без такого).

-   До первісних способів набуття права власності належать:

набуття добросовісним набувачем права власності на майно відчужене особою, яка не мала на це права;

набуття права власності на новостворене майно;

набуття права власності на перероблену річ;

привласнення загальнодоступних дарів природи;

набуття права власності на безхазяйну річ;

набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився;

набутя права власності на знахідку;

набуття права власності на бездоглядну домашню тварину;

набуття права власності на скарб;

набувальна давність.

- До похідних способів належать:

- набуття права власності на підставі цивільно-правовичх правочинів:        -  договір;        - спадкування;

- набуття права власності у разі приватизації державного та комунального майна: - інші

Таким чином, підстави припинення права власності поділяють на такі, що залежать, і такі, що не залежать від волі власника.

а) угоди з відчуження майна або витрат грошових коштів;

б) користування майном, внаслідок якого це майно повністю споживається;

в) знищення або викидання майна власником. Б. Не залежать від волі власника;

а) примусовий продаж або примусове вилучення майна у випадках, передбачених законом;

б) загибель майна внаслідок стихійної події або протиправних дій інших осіб;

в) набуття майна проти волі власника добросовісним набувачем.

Харченко: У ЦК України (ст. 346) перераховані підстави припинення права власності, які передбачають припинення права власності як за волею, так і проти волі власника. На думку дисертантки така класифікація не є повною. Можуть мати місце й інші підстави припинення права власності, передбачені спеціальним законом (зокрема, Законом України „Про приватизацію державного майна”). За аналізом цієї статті зроблено висновок, що закріплений у ній перелік не є вичерпним, у зв’язку з чим пропонується виділяти й такі підстави припинення права власності, які настають помимо волі власника. Отже, для факту припинення права власності важливу роль відіграє сукупність таких компонентів як правомочності власника, особливості об’єкта власності (наприклад, обмеження чи вилучення його з цивільного обігу, віднесення до рухомого чи нерухомого майна тощо) та об’єктивні фактори, які можуть залежати від волі власника (наприклад, при відчуженні майна на підставі договору купівлі-продажу, споживанні його власником), можуть застосовуватися всупереч його волі (наприклад, при конфіскації об’єкта власності на підставі рішення суду, знищенні внаслідок стихійного лиха) а можуть здійснюватися помимо волі власника (наприклад, втрата речі (багажу, вантажу), що була передана особі на виконання умов договору (наприклад, перевезення, зберігання, прокату); припинення права на частку у спільному майні при неможливості (забороні) її виділення у натурі; припинення майнових прав інтелектуальної власності як з волі власника (шляхом їх відчуження) так і без його волі (закінчення строку дії патенту на винахід)).

З метою обґрунтування прийняття спеціального закону про націоналізацію проведено дослідження праць вчених та критичний аналіз законопроектів “Про порядок примусового відчуження об’єктів права приватної власності у власність держави (націоналізації)” й „Про порядок вилучення об’єктів права приватної власності у власність держави і власність територіальної громади (націоналізацію)”. Результатом стала низка рекомендацій до окремих статей законопроектів.