Пандектна та інституційна системи.

а) Пандетна (Кодекс Юстініана мали саме таку побудову). Пандектний підхід Його суть полягає в тому, що він передбачає виділення загальної частини цивільного права і відокремлення речового права від зобов'язального. Н/д Німецьке Цивільне уложення: Загальна частина, Особ частина: 1. Реч. право, 2 Зобовязальне право, 3 Сімейне пр, 4 Спідкове пр.

б) Інституційна (Інституції Гая; немає загальної частини). Україна застосовує пандектну систему. Прикладом інституційної системи є Франція. – ЦК Наполеона: 1. Особи, 2. Речі, 3. Позови, 4. Зобовязання.

Інституційний підхід. Він передбачає розподіл правових норм за окремими інститутами. Під цивільно-правовим інститутом розуміють групу цивільно-правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини (відносини найму, купівлі-продажу, спадкування тощо).

 

5. Предмет цивільно-правового регулювання, особливості сучасного підходу.

Основні роботи

1. Алексеев Предмет советского гражданского права и метод гражданско-правового регулирования

2. Красавчиков Гражданские организационно – правовые отношения

3. Черепахин Охрана личных прав граждан, не связанных с имуществ

4. Яковлев К проблеме гражданско-правового метода регулирования гражданско-правовых отношений

5. Майданник – Цивільні відносини: поняття та види – Право України 2009 - №8

6. Кузнєцова Н.С. – Основні методологічні засади цивільного права України

Основний матеріал

 ЦК – ЦП регулює особисті немайнові та майнові відносини. Чому законодавець на перше місце виніс особисті немайнові відносини? за питомою вагою майнові відносини переважають, але за важливістю концептуального підходу, що закріплено в КУ ідея прав людини важливіша, ЦК пішов за такою ж логікою побудови.

Майнові відносини:

а) відносини статики – відносини, які закріплюють майнові блага за особою - право власності (Кн.3 Р.1), виходячи із аналізу ЦКУ таку статику відображають також інші речові права (Кн. 3 ЦК Р.2 – право володіння – Гл. 31 ЦК, сервітут – Гл. 32, емфітевзис Гл.33, суперфіцій – Гл. 34),

б) відносини динаміки – відображають динаміку цивільного обороту (відносини товарообігу, товарно – грошові відносини) і забезпечують рух матеріальних благ від одних осіб до інших – інститут зобов’язального права, а особливо договірних конструкцій.

Тенденція до розширення майнових відносин.

Особисті немайнові відносини:

1. які пов’язані з майновими – ПІВ,

2. які не пов’язані з майновими – право на життя, здоров’я сім’ю,

Красавчиков: всі відносини в ЦП треба поділити:

1. відносини, що підлягають організації (организуемые отношения), - складають зміст приватного права. Над ними є ще організаційно – правові відносини.

2. організаційно – правові відносини

Ознаки організаційно – правових відносин, які виділяє Красавчиков:

1. особливий зміст організаційних правовідносин – їх зміст складає система організаційних дій, що спрямовані на впровадження, нормалізації «организуемих отношений».

2. особливість об’єкта - упорядкованість суспільних відносин, зв’язків та дій учасників відносин, що підлягають організації.

3. особливість безпосередньої цілі, мета – мета майнових відносин – метою в них є впорядкування відповідного акту по передачі майна, виконання робіт, надання послуг.

Красавчиков: організаційно – правовівідносини – певні соціальні зв’язки, побудовані на засадах координації чи субординації, які спрямовані на упорядкуванняінших СВ, дій її учасників або на формування соціальних утворень, такі, як Ю.О., в тому числі і Д-ні утворення.

Класифікація:

1. организационно – предпосылочные - організаційно – попередні - відносини зх. приводу укладення договору,

2. організаційно – делегаційні відносини - відносини стосовно видачі і відзиву довіреності,

3. організаційно – контролюючі відносини - договори: наприклад підряду – право замовника контролювати якість робіт,

4. організаційно – інформаційні відносини – поінформованість, обов’язок передати інформацію: в договорі поруки поручитель зобов’язується повідомити про це боржника.

!!! Проблеми:

1. проблема включення до предмета ЦП особистих немайнових прав:

співвідношення КН.2 (особисті немайнові права), немає стабільності в контексті співвідношення з КУ, Конституція – публічна сфера, це відносини субординації і закріплення цих прав імперативне, інший концептуальний підхід, закріплення цих прав у ЦК - принцип децентралізації, рівність учасників, тобто принципово різний підхід,

проблема: як підходити до цих прав – з точки зору регулювання чи охорони? якщо проаналізувати КН.2 - держава не повинна регулювати ці відносини, а лише закріплювати, з точки зору охорони прав, у ЦК РФ є лише одна стаття. Л! позитивний підхід,

2. проблема включення до предмета ЦП права інтелектуальної власності:

це не просто наукова дискусія, вона переросла у пропозиції виключення цих положень із ЦК і ГК та створення кодексу інтелектуальної власності.

Проект КУ про ІВ 7.06. 2004р. №5620 - мета – створення єдиного кодифікованого акта:

недоліки проекту – неприйняття цього кодексу, У ЦК РФ також виникла така проблема, цей кодекс приймався по книгах, у 2006р. прийняття остання книга – інтелектуальна власність, журнал ПІВ у 2004 – 2006р. – ідея створення кодексу права інтелектуальної власності.