Діє принцип не зв’язаності судовим прецедентом вищих судів – лише зв’язаність лише нижчих судів.

Кожен штат має відокремлену прецедентну базу.

Проблема кодифікації – провідні університети є держателями баз судових прецедентів, мають вихід до баз, доступ до них платний, але для студентів – безкоштовно.

19 ст. – статутне право: Єдиний торговий кодекс, застосовується Кодекс Наполеона у штаті Луїзіана - з 1808 – до сьогодні.

На поч. 20 ст. – 1933р. – створений Інститут американського права, завданням якого – систематизувати і впорядкувати систему прецедентів, на основі цієї систематизації необхідно було створити звід законів – раціо десіденті виписувалось у закон, це негласний цивільний кодекс. Ця «кодифікація» не створювала нових норм, проблема: як бути, коли одне ж питання по – різному вирішено у різних штатах – аналізували та обирали най прогресивній і найобгрунтованіший варіант. Були включені:

· загальні положення про договори,

· деліктне право,

· право довірчої власності,

· колізійне право,

Немає інститутів сімейного і спадкового права.

Серед юристів – його роль не вища за роль збірника основних прецедентів якщо суди не можуть віднайти формулу для вирішення справи – звертаються до цього зводу. Можна орієнтуватись на звід законів, але основне джерело – прецеденти.

Інститут трасту: довірча власність, можна говорити про довірче управління майном. Став можливим до застосування в контексті специфічного розуміння поняття права власності. Право власності позбавлене абсолютності, характерне поняття розщепленої власності – поділі правомочностей власника між кількома різними особами одночасно.В США немає поняття зобов’язань і відсутня класифікація зобов’язань, хоча з аналізу прецедентів: підставою вимкнення прав – договір, квазідоговір, делікт. Договір – зроблена замість надання публічна обіцянка, виконання якої забезпечено санкцією

Квазідоговір - (схожа з інститутом безпідставного збагачення і ведення чужих справ без доручення),

Делікти – порушення чужого правоволодіння вторгнення), шкідливість, наклеп, недбалість.

Первісно початок американському прецедентному праву дали англійські прецеденти - «соттоп law».

Специфічні риси: США складається з штатів, кожен із яких формально має відокремлену судову систему, тому кожен суд штату має власну прецедентну систему. Крім того є федеральні суди, які теж мають свою прецедентну систему. Проблема в тому щоб знайти норму права, а не знати. Щорічно публікується З50 томів судових рішень. 1885 рік - Американська асоціація адвокатів встановила, що в першому томі містилося 79 рішень, в яких було посилання на 449 рішень. Проблема внутрішнього конфлікту законів, тобто колізій. Правила найбільш тісного зв'язку норм із правовідносинами. 3 1808 року у штаті Луїзіана діє Французький Цивільний кодекс. Приватні кодифікації відіграють велику роль в США: наприклад, присвячений конкретному праву, агентуванню. Питома вага статутного права на сучасному етапі збільшилася в США (уніфіковані) з питань партнерства, векселю, коносаменту.

Уніфікований Торговельний кодекс США був прийнятий в 50-х - 60-х роках окремими штатами. Це основний регулятор торговельних, іноді цивільних відносин. Все інше виконує субсидіарну роль. Відіграє роль загальних положень.

Цілі Уніфікованого Торговельного кодексу:

1) прагматична: привести норми, що регулюють торговельний оборот до потреб сучасності;

2) історична: виділити ці норми від постійного впливу англійського права.

В 90-х роках була спроба перенести Уніфікований Торговельний кодекс на землі України. Фінансування і переклад здійснювався українською діаспорою в США. Інвестиційне законодавство потужне в США, тобто статутне право. Антимонопольна (антитрестове) законодавство розвинуте + банківське законодавство.

 

 

29. Цивільний кодекс Російської Федерації.

Основний матеріал

Михальнюк

1.Брагінський, Вітрянський, Омаковський, Казанцев. Для розробки кодексу засновано дослідницьку школу приватного права. Дослідницький центр приватного права.

Поетапне прийняття.

За структурою ДК РФ ділиться на частини, розділи, підрозділи, глави параграфи, статті. У трьох прийнятих до 2002 р. частинах налічується 6 розділів, 68 глав і 1224 статті.

Складаєтся з 4 частин:

Ч1 прийнятта 1994 – загальні положення склададється з 3 розділів:

Р1 загальні положення – містить норми про дж права РФ, положення про статус ф.о, ю.о, і Д, їх правосубєктність і праоввий статус, положення про угоди, позовна давінсть, представництво, довіреність, обєкти цивільних прав.

Р 2 право власності та ін речові права

Р 3 загальна частина зобовязального права

Ч. 2 договірне право.

1995 – загальні положення про договори і умови і порядок укладення договорів, визначено Субєктів, обєктів зобовязання, істотних умов дог, п і о сторін, питання припинення зоб-нь, врегульов питання видів договорів.

Ч3 спадкове право і міжнародне приватне право – 2001 - 1 березня 2002 р

Ч 4 2006 – веденна в дію з 1 січня 2008 року. = Пправо Інтелектуальної Власності ПІВ

Дуже специфічним джерелом російського права є договори про розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів РФ. Можливість укладення таких договорів передбачено п.3 ст.11 Конституції РФ.

Відносини у сфері інтелектуальної діяльності регулюють закони РФ "Про авторські та суміжні права" від 9 липня 1993 р., "Про товарні знаки, знаках обслуговування і найменуваннях місць походження товарів" від 23 вересня 1992 р., "Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних "від 23 вересня 1992 р.," Про правову охорону топологій інтегральних мікросхем "від 23 вересня 1992 р., Патентний закон Російської Федерації від 23 вересня 1992