Правове регулювання використання земель лісогосподарського призначення.

Користування земельними ділянками лісогосподарського призначення може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування ліси на землях держ. власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спе­ціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У пос­тійне користування ліси на землях комунальної власності нада­ються спеціалізованим комунальним лісогосподарським під­приємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення орг.. виконавч. влади або орг. місц. самовр., прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з орг. виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища АРК, терито­ріальними орг. центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколиш­нього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни, що мають у постійному користуванні або у приватній власності ліси, над­силають до 1 березня року проведення чергового державного обліку лісів погоджену з територіальними орг. земельних ресурсів та оформлену в установленому порядку документацію первинного обліку лісів відповідним державним лісогосподар­ським підприємствам Держлісагенству для узагальнення і по дання органам Держлісагенству до 1 травня зведеної облікової інформації. Суб'єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: власники лісів або уповноважені ними особи; підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам. Тимчасове користування лісами, в свою чергу, поділяється на довгострокове (строком від 1 до 50 років) і короткострокове (строком до 1 року).

Підставами припинення права постійного користування лісами є: припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку встановленому законом; вико­ристання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навко­лишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

Право тимчасового користування лісами припиняється у ви­ падках: добровільної відмови від використання лісових ресурсів; закінчення строку; припинення діяльності лісокористувачів,порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісо­вих ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, порушення встановлених строків справ­ляння збору за використання лісових ресурсів; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; не відшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господар­ству внаслідок порушень лісового законодавства, та невико­нання вимог щодо усунення виявлених недоліків. Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установле­ному порядку шляхом анулювання лісорубного квитка (ордера) або лісового квитка тими орг., які їх видали. Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісів.У ст.ст. 19—21 ЛК сфор­мульовані права та обов'язки лісокористувачів при здійсненні ними лісокористування.