Основні виробничі фонди підприємства

 

134. До основних виробничих фондів підприємства відносять:

а)засоби праці, що цілком споживаються в кожному виробничому циклі, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію по частинах у виді амортизаційних відрахувань;

б)частина виробничих фондів, яка бере участь у процесі виробництва більше двох років, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію по частинах по мірі зносу;

в)засоби праці, термін служби чи вартість яких, відповідно, перевищує один календарний рік і 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

г)частина виробничих фондів підприємства, яка уречевлена у засобах праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію поступово по мірі зносу.

135. Складова частина виробничих фондів являє собою матеріально-речовинні цінності, що діють у незмінно натуральній формі протягом тривалого періоду та переносять свою вартість на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизації – це:

а) основні виробничі фонди;

б) обігові фонди;

в) фонди обігу;

г) оборотні фонди.

136. Основні фонди за характером використання поділяють на:

а) законсервовані, розморожені;

б) активні, пасивні;

в) орендовані, власні;

г) недіючі, діючі.

 

137. Основні фонди за характером впливу на предмет праці поділяють на:

а) законсервовані, розморожені;

б) активні, пасивні;

в) орендовані, власні;

г) недіючі, діючі.

138. Усі основні виробничі фонди підприємства діляться на активну й пасивну частину згідно їх:

a) використання;

б) приналежності;

в) призначення;

г) відношення до виробництва.

139.Вартість основних виробничих фондів, що враховує діючі ціни і тарифи у момент створення основних фондів, називається:

а) повною первісною вартістю;

б) відновною вартістю;

в) ліквідаційною вартістю;

г) амортизаційною вартістю.

 

140. Вартість основних виробничих фондів за якою підприємства можуть їх реалізовувати, списувати або передавати на баланс іншому підприємству має назву:

a) відновна вартість;

б) ліквідаційна вартість;

в) залишкова вартість;

г) норма амортизації.

 

141. Первісна вартість – це:

а)вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва;

б)фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс з врахуванням витрат на доставку, монтаж, наладку;

в)ринкова вартість основних фондів, яка визначається професійними оцінювачами-експертами;

г)фактична вартість основних фондів на момент їх вибуття.

 

142. Відновлювана вартість – це:

а)вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах виробництва;

б)фактична вартість основних фондів на момент їх придбання і взяття на баланс з врахуванням витрат на доставку, монтаж, наладку;

в)ринкова вартість основних фондів, яка визначається професійними оцінювачами-експертами;

г)фактична вартість основних фондів на момент їх вибуття.

143. Різниця повної первісної вартості основних фондів та величини їх зношування називається:

а) відновна вартість;

б) ліквідаційна вартість;

в) залишкова вартість;

г) амортизаційна вартість.

 

144. Вартість нового верстата аналогічного призначення дорівнює 100 тис. грн., а годинна продуктивність старого й нового верстата відповідно рівні 5 і 8 од. продукції, тоді відновна вартість верстата буде дорівнювати:

a) 80 тис. грн.;

б) 16 тис. грн.;

в) 62,5 тис. грн;

г) 110 тис. грн.

 

145. Удосконалювання діючих машин і устаткування, приведення їх у стан, що відповідає сучасному технічному й економічному рівню виробництва шляхом конструктивних змін, заміни й зміцнення вузлів і деталей, установки пристосувань і приладів для механізації та автоматизації виробництва - це:

а) реконструкція;

б) модернізація;

в) поточний ремонт;

г) капітальний ремонт.

 

146. Поступова втрата основними фондами своєї первісної вартості, що відбувається не тільки в процесі їх функціонування, але й при їхній бездіяльності (руйнування від зовнішніх впливів, атмосферного впливу, корозії) – це:

а) моральне зношування;

б) фізичне зношування;

в) повне зношування;

г)часткове зношування.

147. Термін фактичної роботи верстата становить 7 років, залишковий строк експлуатації верстата за висновком експертів становить 3 роки, а його нормативний термін служби - 12 років, фізичне зношування верстата буде дорівнювати (за 2 методами):

a) 0,85 і 0,74;

б) 0,37 і 0,63;

в) 0,58 і 0,7;

г) 0,8 і 0,25.

 

148. Фізичний знос основних виробничих фондів полягає у:

а) повній утраті споживчих властивостей внаслідок їхньої експлуатації;

б) утраті споживчих властивостей як у процесі їхнього використання, так і при їхній бездіяльності, під впливом атмосферних умов;

в) переносі своєї вартості на вартість виготовленої продукції у вигляді амортизаційних відрахувань;

г) утраті вартості основними фондами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних фондів.

149. Фактичний, залишковий і нормативний термін служби верстата складає 3; 2 і 6 років відповідно. Коефіцієнт фізичного зносу верстата, що розрахований найбільш точним методом, складе:

а) 0,50;

б) 0,83;

в) 0,60;

г) 0,33

150. Фізичне зношування основних фондів розраховується як відношення:

а) фактичного терміну служби основних виробничих фондів на нормативний термін служби основних виробничих фондів;

б) нормативний термін служби основних виробничих фондів на фактичний термін служби основних виробничих фондів;

в) залишковий термін служби основних виробничих фондів на фактичний термін служби основних виробничих фондів;

г) фактичний термін служби основних виробничих фондів на порівняльний термін служби основних виробничих фондів.

 

151. Коефіцієнт морального зносу першого виду розраховують за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

де С_П, С_О, С_В — відповідно первинна, остаточна та відновна вартість устаткування.

 

152. Коефіцієнт морального зносу другого виду розраховують за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

де П_Н, П_У — відповідно продуктивність нової та морально застарілої техніки.

 

153. Продуктивність старого й нового відповідно рівні 9 і 15 од. продукції, величина морального зношення ІІ виду буде дорівняти:

a) 0,59;

б) 0,67;

в) 0,4;

г) 0,35.

 

154. Первісна вартість верстата рівна 25 тис. грн., відновна вартість верстата аналогічного призначення - 16 тис. грн., величина морального зношування верстата І виду буде дорівнювати:

a) 0,6;

б) 0,54;

в) 0,36;

г) 0,4.

 

155. Ліквідаційна вартість верстата рівна 4 тис. грн., його первісна вартість - 20 тис. грн., а строк корисної експлуатації - 4 роки. Норма амортизації методом зниження залишку буде дорівнювати:

a) 0,58;

б) 0,33;

в) 0,8;

г) 0,75.

 

156. Первісна вартість верстата становить 9000 грн, ліквідаційна вартість рівна 800, обсяг діяльності підприємства рівний 23000 одиниць продукції, тоді норма амортизації, згідно виробничого методу буде дорівнювати:

a) 2,46 грн/од.;

б) 17.5 грн/од.;

в) 0, 356 грн/од.;

г) 0.68 грн/од.

 

157. Амортизація - це:

а) втрата основними фондами своєї споживчої вартості;

б) поступове зменшення вартості основних фондів внаслідок їхнього зношування й перенесення їхньої вартості вроздріб на вартість готової продукції з метою нагромадження засобів для їхнього відтворення;

в) нагромадження необхідних засобів з метою поступового відтворення основних фондів;

г) передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, обезцінення основних фондів.

 

158. Норма амортизації основних фондів – це:

а) відсоток втрати ними своєї первісної вартості;

б) щорічний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів;

в) відсоток щорічного оновлення основних фондів;

г) щорічна частка амортизаційного фонду підприємства, яка використовується для ремонту основних фондів.

159. Вартість, що амортизується – це вартість:

а) у рік введення основних засобів у виробництво;

б) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості;

в) активної частини основних засобів;

г) з урахуванням зносу за період експлуатації.

160. При використанні даного методу амортизації вартість основних фондів списується однаковими частинами на протязі всього періоду їх експлуатації:

а) прямолінійний метод амортизації;

б) метод дигресивної амортизації;

в) метод зниження залишку;

г) виробничий метод.

 

161. До методів дигресивної амортизації відноситься:

а) кумулятивний метод; метод подвоєного зниження залишку;

б) виробничий метод; метод прямолінійного списання;

в) метод прямолінійного списання; кумулятивний метод;

г) метод подвоєного зниження залишку, метод прямолінійного списання.

 

162. Термін, який визначається як перенесення вартості основних виробничих фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відтворення має назву:

а) часткове зношування;

б) амортизація;

в) норматив відрахувань;

г) повне зношування.

 

163. Метод амортизації, який дозволяє у перші роки інтенсивної експлуатації основних засобів списувати більшу (основну) частина їх вартості, з метою заміни амортизуємого об'єкта у випадку його швидкого морального старіння й інфляції, називається:

а) методом дигресивної (прискореної) амортизації;

б) методом рівномірної амортизації;

в) методом суми одиниць продукції;

г) виробничим методом.

 

164. Первісна вартість устаткування дорівнює 25 600 у.е., а річна норма амортизації ~ 20%, сума амортизаційних відрахувань лінійним методом буде дорівнювати:

а) 5220 у.е.; б) 5120 у.е.;

в) 5140 у.е.; г) 5020 у.е.

 

165. Назва методу, відповідно до якого річна норма амортизації розраховується за формулою:

НА = ,

де n - період корисної експлуатації ОВФ;

ЛВ - ліквідаційна вартість ОВФ;

ПВ- первинна вартість ОВФ.

а) прямолінійного списання;

б) кумулятивний;

в) виробничий;

г) зниження залишку.

 

Назва методу, відповідно до якого річна норма амортизації розраховується за формулою: (кількість років від початку розрахункового року до закінчення періоду корисної експлуатації ОВФ) / (сума цифр років періоду корисної експлуатації ОВФ)

а) прямолінійного списання;

б) кумулятивний;

в) виробничий;

г) зниження залишку.

 

167. Назва методу, відповідно до якого річна норма амортизації розраховується за формулою:

НА = 100/n,